Поняття, сторони та зміст колективного договору.

Колективний договір — це нормативно-правовий договір, що укладається на локальному (виробничому) рівні між роботодавцем і найманими працівниками з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин та узгодження інтересів суб'єктів соціального партнерства. Ст. 12 КЗпП України визначає сторони колективного договору. До них віднесено власника або уповноважений ним орган (особу), з однієї сторони, і профспілкові організації, а у разі їх відсутності — представників, вільно обраних на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони. Законодавчо стороною КД що наймає працівників, визнано власника або уповноважений ним орган (особу). Наймані працівники беруть участь у колективно-договірному регулюванні через своїх представників. Представниками можуть бути профспілкові організації. Держава визнає профспілкові організації повноважними представниками колективних інтересів найманих працівників, захисниками їх трудових і соціально-економічних прав у відносинах з роботодавцями. Представництво інтересів найманих працівників у колективних переговорах з укладення колективного договору може здійснюватися й іншими суб'єктами — представниками. Це представництво потребує обов'язкового волевиявлення найманих працівників. Обрання представників відбувається на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів. Обираючи представників, вони водночас можуть визначити і їх повноваження.

Сторони визначають зміст КД шляхом: конкретизації правових норм, встановлених державою; встановлення умов праці, якщо таке згідно з законодавством віднесено до компетенції суб'єктів договірного регулювання; підвищення рівня пільг і гарантій, встановлених законодавством, або заповнення прогалин у трудовому праві.

Умови, що становлять зміст колективного договору, поділяються на 3 групи:•інформативні, які здебільшого містять норми централізованого законодавства, угод вищого рівня регулювання з питань оплати праці, робочого часу і часу відпочинку, охорони праці тощо, що і дало підстави іменувати такі умови колективного договору інформативними;•зобов'язальні — це взаємні зобов'язання сторін. Виходячи із загальних засад договірного регулювання, ця частина КД є основною і визначальною в забезпеченні взаємних прав і обов'язків учасників договору;•нормативні — це такі умови, в яких сторони на виробничому рівні встановлюють локальні норми права, що регулюють умови праці.Сторони самостійно визначають структуру колективного договору, враховуючи особливості діяльності юридичної особи. До КД можуть долучатися додатки, переліки, положення тощо, які є його складовою частиною, уточнюють і конкретизують його положення і, як правило, мають нормативний характер

22. Сфера та порядок укладення колективного договору (КД).

Сфера укладення КД визначена у ст. 2 Закону України "Про КД і угоди" — він укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають статус юридичної особи. Отже, два чинники — використання найманої праці і наявність статусу юридичної особи — визначають сферу укладення КД. Трудове законодавство України визначило основні засади та порядок ведення колективних переговорів. Право на ведення переговорів і уклад. КД від імені найманих працівників надається профес.спілкам в особі їх виборних органів. За наявності на підприємстві кількох профспілок формується спільний представ. орган, який має право ведення переговорів і укладення КД. Представницький орган утвор.на засадах пропорц. представництва відповідно до кількості членів профспілок, яких вони об'єднують. Вести переговори і укладати КД мають право також представники найманих працівників, якщо на підприємстві, в установі, організації відсутні профспілки і за умови їх обрання на загальних зборах (конференції) найманих працівників. Законодавством України заборонено втручання у діяльність найманих працівників і їх представників у проведенні колектив. переговорів та укладенні КД, не допускається ведення переговорів та укладення КД від імені працівників організаціями, органами або особами, які створені чи фінансуються роботодавцями, політичними партіями або представляють роботодавців. У разі, коли інтереси найманих працівників представляє профспілковий орган, інтереси роботодавця не можуть представляти особи, які є членами виборного органу цієї профспілки. Будь-яка зі сторін може розпочати переговори не раніш як за 3 місяці до закінчення строку дії КД. Цей строк може бути іншим, якщо сторони зазначили про це у колдоговорі. Слід врахувати, що на новостворених підприємствах КД укладається за ініціативою однієї зі сторін у 3-місячний строк після державної реєстрації підприємства. Сторона, що виявила ініціативу у проведенні колективних переговорів, у письмовій формі повідомляє іншу про початок переговорів. Друга сторона протягом 7 днів зобов'язана розпочати переговори. Порядок ведення переговорів з питань розробки, укладення або внесення змін до КД визначається сторонами і оформляється відповідним протоколом. Для ведення переговорів і підготовки проектів КД утворюється робоча комісія з представників сторін. Склад цієї комісії визначається сторонами самостійно. Особи, які беруть участь у переговорах як представники сторін, а також спеціалісти, запрошені для участі в роботі комісій, на період переговорів та підготовки проекту звільняються від основної роботи зі збереженням заробітної плати та включенням цього часу до трудового стажу. З метою своєчасності розроблення проектів КД, угоди діяльність роб комісії є безперервною. Сторони можуть переривати переговори з метою проведення консультацій, експертиз, отримання необхідних даних для вироблення відповід. рішень і пошуку компромісів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття, сторони та зміст колективних угод.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.