• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 16. Технологія виробництва і визначення якості прополісу

Вид занять: Лабораторна робота.

Мета занять: Вивчити кілька видив прополісу та визначити їх якість.

Обладнання і матеріали: зразки прополісу, таблиці, реактиви, лабораторний посуд, дистильована вода, паперові фільтри.

Теоретичні підстави

Прополіс – бджолиний клей, продукт переробки бджолами смолистих речовин рослинного походження. Бджоли застосовують прополіс як будівельний матеріал для полірування воскових комірок у гнізді, замащування щілин, підтримання санітарного стану у гнізді завдяки його бактерицидній дії.

Прополіс є органічне з’єднання, в його склад входять смоли і бальзами –55%, ефірні масла – 10%, віск – 30-35%, квітковий пилок – 5%. Температура плавлення прополісу – 80-100 ⁰С. Питома вага – 1,113-1,136 г/см³. Колір – бурувато-зелений до коричневого зі смолистим запахом. На смак гіркуватий, терпкий. При температурі нижче 15 ⁰С – твердий і легко кришиться, а понад 30 ⁰С – м’який, пластичний. Добре розчиняється у етиловому і метиловому спирті, ефірі, скипидарі.

Збирають прополіс протягом року. Для збору прополісу застосовують спеціальні решітки, які кладуть поверх стільників. Вузькі щілини бджоли заліплюють прополісом. З решіток прополіс зіскрібають і зліплюють в грудки масою 100-200 г, обгортають пергаментним папером, або целофаном. Прополіс зберігає свою якість багато років.

Від однієї бджолиної сім’ї можна отримати за сезон 80-150 г прополісу. Зберігають прополіс за температури 3-4 ⁰С. Зберігати прополіс необхідно в сухому і чистому приміщенні, в упакованому вигляді.

Читайте також:

1. A) Оцінка захисних споруд за ємністю – визначення коефіцієнта Квм.
2. CMM. Визначення моделі зрілості.
3. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
4. I визначення впливу окремих факторів
5. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
6. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
7. IV. Загальні рекомендації щодо безаварійної та безпечної експлуатації сільськогосподарської техніки вітчизняного та зарубіжного виробництва
8. Ocнoвнi визначення здоров'я
9. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
10. А) Визначення захисних властивостей, якими володіє сховище, за захисту від іонізуючого випромінювання.
11. А) Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм
12. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження

Переглядів: 531