Токсичні забруднення антибіотиками, гормональними препаратами та іншими хімічними речовинами

Забруднення антибіотиками, гормональними та іншими ветеринарними препаратами характерне для сировини та продуктів тваринного походження. Надмірне або тривале споживання таких продуктів спричиняє різні захворювання, зниження природного імунітету, алергічні реакції. Є відомості про канцерогенну та мутагенну дію окремих препаратів. До цієї групи препаратів відносяться антибіотики, сульфаніламіди, нітрофурани, антигельмінтні та інші ветеринарні лікувальні препарати, гормональні стимулятори росту, транквілізатори.

Крім цих препаратів, джерелом хімічного забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів можуть бути речовини, що використовуються у виробництві для технічного обслуговування, дезінфекції, пакування, маркування тощо. Це дезінфеканти, мастила, фарби, захисні покриття, пластмаси, хімікати водо- та пароочищення, отрутохімікати для боротьби з шкідниками та інші.

Антибіотики є речовинами з антибактеріальною дією. Вони можуть бути природного і біотехнологічного походження. Природні антибіотики (фітонциди і фітоалексини) містяться в багатьох видах рослинної сировини і обумовлюють її стійкість при зберіганні (цибуля, часник, хрін, прянощі, ефірно-олійне насіння, деякі фрукти тощо). Але їх вміст у рослинах дуже незначний, а тому для промислового використання антибіотики отримують методами біотехнології — шляхом культивування певних видів мікроорганізмів, переважно пліснявих грибів.

Антибіотики широко застосовують у тваринництві та птахівництві для профілактики й лікування інфекційних захворювань, для стимулювання росту, підвищення продуктивності тварин, для збереження від псування та підвищення засвоюваності кормів. Як зазначалося раніше (гл. 7, п.7.2.4), деякі види антибіотиків використовують як консерванти (нізін, німаріцин).

До найбільш поширених лікувальних антибіотиків відносяться: пеніцилін та його похідні, група тетрациклінів, левоміцетин, стрептоміцин, ампіцилін, хлорамфенікол, еритроміцин. Серед кормових антибіотиків частіше використовують гризін, бацитрацин та цинкобацитрацин. Більшість антибіотиків швидко виводиться з організму тварин. Проте, при недотриманні правил і термінів їх застосування вони можуть накопичуватися в сировині (м'ясо, субпродукти, молоко, яйця) і переходити в склад готової продукції в кількості, що становить загрозу для споживачів.

Шкідлива дія антибіотиків на організм людини може проявлятися по різному. Тривале споживання харчів, забруднених пеніциліном, тетрациклінами, стрептоміцином та іншими, що використовуються для лікування людини, призводить до звикання до них організму, підвищення стійкості патогенної мікрофлори до їх дії і відповідно до зниження їх лікувального ефекту. Крім того, антибіотики у багатьох людей, особливо дітей, викликають алергію, розлади в функціонуванні центральної нервової і ендокринної систем, змінюють нормальний склад шлунково-кишкової мікрофлори, внаслідок чого порушується синтез деяких вітамінів, створюються сприятливі умови для розвитку патогенних мікроорганізмів.

Забруднення антибіотиками може суттєво виливати і на технологічні процеси переробки, в яких використовується корисна мікрофлора (дозрівання, соління, бродіння). Так, більшість антибіотиків, що містяться у молоці, пригнічують розвиток молочнокислих бактерій, порушують процес сичужного згортання. Це впливає на перебіг технологічного процесу і в кінцевому рахунку знижує якість готового продукту.

Застосування антибіотиків у тваринництві, порядок і терміни використання забрудненої ними сировини та їх залишковий вміст в харчових продуктах жорстко регламентується законодавчими та нормативними документами з ветеринарної практики, ветеринарно-санітарної експертизи та гігієнічними вимогами до якості і безпеки продовольчої сировини і харчових продуктів.

Сульфаніламідні препарати також мають антимікробну дію і їх використовують для профілактики та лікування тварин. Вони здатні накопичуватися в організмі тварин, стійкі де факторів технологічного процесу, а тому потрапляють з сиро вини (м'ясо, молоко, яйця) до готової продукції і можуть негативно впливати на організм людини.

Серед дозволених до використання сульфаніламідів широке застосування в ветеринарії знайшли стрептоцид, норсульфазол, сульфадимезин, сульфазіи, сульфален, сульфадиметоксин, сульгін, дисульформін, фталазол, етазол та інші. Характер їхньої шкідливої дії на організм людини близький до дії антибіотиків. Знешкодження їх відбувається в печінці, тому при надмірному або тривалому споживанні забрудненої ними продукції спостерігаються важкі необоротні порушення функцій печінки та нирок, розлади травної та ендокринної систем.

Нітрофурани та інші ветеринарні препарати. Нітро-фурани використовують для профілактики і лікування інфекційних захворювань худоби, свиней і птиці в тих випадках, коли виявляються неефективними антибіотики та сульфаніламіди. З цією метою використовують фуразолідон, нітрофуран, нітрафуразол, фурацилін, фурадонін, фуразолін, фуразонал, фуракрилгн, нітрофурілен, фурагін та інші. Вони виявляють як бактерицидну, так і бактеріостатичну дію.

Враховуючи те, що ці лікарські препарати широко використовуються в медицині, їх вміст у продуктах харчування небажаний, тому що знижується їх терапевтичний ефект. Проте через недотримання вимог належної ветеринарної та санітарно-гігієнічної практики забруднення сировини і продуктів цими препаратами, на жаль, мають місце.

Серед інших ветеринарних препаратів, що можуть створювати хімічне забруднення, слід зазначити антигельмінтні, аитипротозойні та, трипаноцидні засоби. До них відносяться похідні бендазолу (триклобендазол, тіабендазол, елбендазол, фенбендазол, флубендазол), моксидектин, доремектин, івер-мерктин, клозантел, фебантел, диклезурил, диминазен, ізоме-тамідіум та інші.

Гормональні препарати використовують у тваринництві і птахівництві для прискорення росту і збільшення товарної маси, прискорення та подовження продуктивного періоду, поліпшення засвоєння кормів для зменшення негативного впливу стрес-факторів та з іншими цілями. Найчастіше використовують такі препарати як: диетилстільбестрол, екст-радіол, прогестерон, тестостерон, тесгпорон, азаперон, азапе-рол, каразолол, зеранол, карбадокс, тренболои ацетат.

Небезпека цих препаратів для людини полягає у тому, що вони є значно активнішими за природні, більш стійкими, погано метаболізуються, а тому накопичуються в організмах тварин до високих рівнів і потрапляють до продуктів харчування. Вживання з їжею таких продуктів вносить дисбаланс в функції ендокринної системи, порушує обмін багатьох речовин, може стати причиною захворювань. Для осіб, що за станом здоров'я відносяться до груп ризику (хворі на діабет, серцево-судинні захворювання, з порушеннями функцій нирок, печінки, щитовидної залози тощо) вживання таких продуктів є особливо небезпечним.

Потенційну хімічну небезпеку на харчових виробництвах створюють і деякі матеріали, які при переробці та зберіганні контактують з продовольчого сировиною і харчовими продуктами і можуть бути джерелом забруднень. Так, із металевих, емальованих, фарбових та інших покрить обладнання в продукти можуть мігрувати важкі метали; з пластикових покрить та пластмасової тари і пакування — наповнювачі, пластифікатори, барвники і мономери; з картонної тари — адгезиви, поліхлоровані біфеніли тощо.

До забруднення сировини і продуктів небезпечними хімічними речовинами може призвести і недотримання правил використання миючих та дезинфікуючих засобів, технічних мастил, холодоагентів, хімікатів для підготовки води та водяної пари, отрутохімікатів для боротьби з комахами, мишовидними та іншими шкідниками.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Пестициди, нітрати та нітрити	\|	Лекція № 1

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.