• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

На різних етапах дослідницької роботи в ній брало участь 520 учнів старшої школи (257 - контрольні групи; 263 - експериментальні групи).

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ХЕРСОНСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ» ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

На правах рукопису

Сафонова Ірина Ярославівна

УДК 373.5-021.66:5

ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТІВ ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ

13.00.09 – теорія навчання

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Науковий керівник – Кузьменко Василій Васильович, доктор педагогічних наук, професор

Херсон – 2015

Зміст

ВСТУП ………………………………………………………………….............3

РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ предметної компетентності у старшокласників

1.1. Компетентність як предмет психолого-педагогічного дослідження………………………………….………………….……………….11

1.2. Предметна компетентність як фактор успішної підготовки старшокласників до життя………………………………………………………29

1.3. Сучасний стан сформованості предметної компетентності старшокласників у процесі вивчення фізико-математичних……………………………………….46

Висновки до першого розділу…………………………………………………72

РОЗДІЛ 2. ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ предметної компетентності в учнів старшої школи у процесі вивчення предметів фізико-математичного циклу…..76

2.1 Психолочні передумови формування предметної компетентності старшокласників……………………………………………………………… …76

2.2 Методологічні засади формування предметної компетентності……….83

2.3 Обґрунтування дидактичних умов формування предметної компетентності у старшокласників…………………………………………………………………94

2.4. Реалізація дидактичних умов формування предметної компетентності в учнів старшої школи……………………………………………………………131

2.5. Дослідно-експериментальна робота з формування предметної компетентності в учнів старшої школиу процесі вивчення фізико-математичних дисциплін……………………………………………………………………….166

Висновки до другого розділу………………………………………………

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми.Сучасний соціально-економічний розвиток суспільства суттєво впливає на розвиток освіти, вимагає її кардинального оновлення, перегляду наявних форм і методів навчання, активного запровадження інновацій.Освіта відіграє роль соціокультурного каталізатора позитивних змін у суспільстві. Саме на це націлює Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, де одним із ключових напрямів державної освітньої політики стає модернізація структури, змісту й організації освіти на засадах компетентнісного підходу.

Отже, із поставленої мети можемо стверджувати, що завдання школи – навчити учнів жити. Великий український педагог В. Сухомлинський писав: «Ми виховуємо учня не як носія знань, а як людину, яка має жити в суспільстві і приносити йому користь» [26]. Тому сьогодення вимагає від нас, педагогів, творчого підходу до роботи зі школярами.

Учні, які раніше озброювались лише системою знань, умінь і навичок, нині повинні бути підготовлені до життєдіяльності, здатні активно і творчо працювати, діяти, саморозвиватися та вдосконалюватися інтелектуально, морально і фізично, мати розвинену самосвідомість, здатність до рефлексії. Необхідними стають не самі знання, а знання про те, де і як їх застосовувати. За статистикою більшість людей приймає протягом дня близько тисячі рішень, більшість з яких – тривіальні, але деякі – вельми важливі. Допомогти учням навчитись знаходити правильні рішення в конкретних навчальних, життєвих, потім – професійних ситуаціях – одне із завдань освіти. Тобто важливим сьогодні є набуття учнем низки ключових компетентностей, необхідних для життя в суспільстві та мінливому світі. Формування цих компетентностей відбувається на основі галузевих та предметних компетентностей.На етапі підготовки учня в старшій школі розв’язання цих завдань відбувається переважно під час вивчення предметів фізико-математичного циклу.Крім того, надзвичайно важливе значення має предмет математики для вивчення та формування предметних компетентностей інших шкільних дисциплін, а саме: фізики, хімії, географії, астрономії тощо. Також слід зазначити, що математика розглядає задачі прикладного спрямування, які пов’язані з різними галузями науки, техніки, економіки та виробництва.

Аналіз науково-методичної літератури дозволив встановити, що проблема формування та розвитку компетентностей учнів ґрунтовно досліджена:на рівні загальних положень впровадження засад компетентнісної освіти у навчальний процес (В. Адольф, І. Бех, Л. Березівська, Н. Бібік, С. Шо та ін..); на рівні організації навчально-виховного процесу у вищій і середній школі (К. Баханов, Ю. Галатюк, І. Зязюн, О. Іваницький, В.Кузьменко,О. Пінчук,Г. Селевко, Н. Слюсаренко, М. Степаненко, В. Шарко та ін.); на рівні формування та розвитку ключових компетентностей (Н. Бібік, К. Крутій, О. Лєбєдєв, В. Мендерецький, Л. Петухова, О. Хуторський та ін.), фізичної та математичної компетентності (П. Атаманчук, В.Ачкан, Л. Благодаренко, С. Величко, Е.Дібрівна, В. Заболотний, М. Мартинюк, С.Раков, М. Садовий, В. Шарко, М. Шут та ін.). Останній цикл досліджень включає в себе питання, пов’язані із визначенням основних математичних компетентностей та напрямів їх набуття, формуванням математичних компетентностей учителя математики на основі дослідницького підходу з використанням інформаційних технологій; формуванням елементарної математичної компетентності старших дошкільників; підготовкою майбутніх учителів до формування математичних компетентностей учнів; реалізацією компетентнісного підходу в процесі математичної підготовки студентів медичних коледжів.

Попри всю розмаїтість і широкоаспектність досліджень виокремленого напряму варто вказати на спільні тенденції, а саме: використання науковцями сучасних психолого-педагогічнихдосягнень у розв'язанні дидактичних проблем, намагання розробити авторськітеорії на грунтіфілософсько-епістемологічного осмислення проблеми, проектно-прогностичний характер наукових розвідок. Безперечно, дидактична проблема формування предметної компетентності учнів повинна розв'язуватися на тлі досліджень психолого-фізіологічних особливостей учнів певної вікової категорії, себто, на тлі осмислення здобутків класичної й сучасної психології (Л. Виготський, В. Мясищев, Р. Немов, В. Порус, К. Роджерс, С. Рубінштейн таінші), праць із класичної дидактики середньої школи (Ю. Бабанський, І. Ільясов,В. Ледньов, І. Лернер, В. Онищук, М. Скаткін, Г. Щукіна, Є. Ямбург та інші).

Між тим, зіставлення науково-теоретичних напрацювань і реалій вивчення школярами предметів фізико-математичного циклу засвідчує існування тенденції збереження знаннєвоцентричної орієнтації в навчанні та викладанні, яка стримує формування предметної компетентності школярів. Виокремлюємо низку суперечностей, які стають на заваді формуванню предметної компетентності учнів старшої школи, а саме:

- між вимогами щодо впровадження основних засад компетентнісної освіти і недостатнім розумінням відмінностей між традиційним підходом до навчання учнів і компетентнісним;

- необхідністю реалізовувати навчальний процес, орієнтований на формування в учнів предметної компетентності, і відсутністю методичного забезпечення його реалізації у навчанні математики й фізики;

– спрямуванням навчального процесу у переважній більшості шкіл на передачу математичних і фізичних знань і вмінь і необхідністю формувати в них предметної компетентності, що вимагає підсилення прикладного аспекту навчання математики й фізики.

Враховуючи внесок вчених у дослідження проблеми розвитку компетентнісної освіти в Україні, необхідно відзначити, що формуванню предметної компетентності учнів старшої школи у процесі вивчення фізико-математичних дисциплін приділено недостатньо уваги, про що свідчить аналіз науково-методичної літератури і програми в підготовці випускників шкіл.

Анкетування, проведене серед вчителів математики й фізики загальноосвітніх навчальних закладів Запорізької, Херсонської областей та Автономної республіки Крим, засвідчило, що незважаючи на нормативне визнання про переходу школи на компетентнісну освіту у 2008 році, вчителі ще й сьогодні не знають її основні принципи і способи їх реалізації. З цих причин якість підготовки учнів до життя у процесі вивчення фізико-математичних дисциплін залишається й нині на досить низькому рівні.

Різні аспекти, напрями, методи і засоби реалізації принципу практичної спрямованості навчання предметів фізико-математичного циклу в школі висвітлені у методичних доробках П. Атаманчука, Л. Благодаренко, М. Бугайова, С. Величка, В. Вовкотруба, С. Гончаренка, А. Давиденка, О. Іваницького, А. Касперського, Є. Коршака, О. Ляшенка, М. Мартинюка, Ю. Мінаєва, Н. Подопригори, А. Павленка, В. Сергієнка, В. Савченка, М. Садового, В. Сиротюка, О. Сергєєва, Б. Суся, В. Шарко, М. Шута та ін. Переважнаїх більшість пов’язана з розв’язуванням фізичних завдань політехнічного і екологічного змісту, проведенням різних типів уроків, розробкою нових засобів і форм навчання.

Таким чином, актуальність проблеми дослідження зумовлена важливістю формування в учнів математичних компетентностей як невід’ємної складової загальнолюдської культури; необхідністю впровадження у шкільну практику науково обґрунтованої методики реалізації компетентнісного підходу в процесі навчання математики й фізики; необхідністю удосконалення методики формування предметної компетентності в старшій школі з огляду на питання систематизації та узагальнення набутих в основній школі знань і вмінь, можливості реалізації внутрішньо-предметних та міжпредметних зв’язків, профілізації старшої школи.

Виходячи з актуальності й теоретичної та практичної значущості проблеми, а також з недостатньої її розробленості в педагогічній та методичній літературі, було обрано тему дослідження: «Формування предметної компетентності в учнів старшої школи у процесі вивчення предметів фізико-математичного циклу»

Дисертаційне дослідження виконане в межах комплексних науково-дослідних тем Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради «Теоретико-методологічні основи вдосконалення системи освіти та поліпшення її кадрового забезпечення» (державний реєстраційний номер 0104U010624).

Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради (протокол №2 від 19 березня 2013 року) та погоджено в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні Національної академії педагогічних наук (протокол № 6 від 18червня 2013року).

Мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити дидактичні умови формування предметної компетентності учнів старшої школи у процесі вивчення фізико-математичних дисциплін.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Виконати аналіз науково-методичної літератури з метою з’ясування змісту понять «компетентність», «предметна компетентність», «математична компетентність» та визначення умов формування предметної компетентності на уроках математики й фізики.

2. Виділити предметні компетентності, яких старшокласники повинні набути та визначити шляхи їх набуття в процесі вивчення фізико-математичних дисциплін.

3. Виявити дидактичні умови формування предметної компетентності учнів старшої школи як невід'ємні складові запропонованої структурно-функціональної моделі.

4. Здійснити дослідницько-експериментальну перевірку структурно-функціональної моделі формування предметної компетентності учнів старшої школи у процесі вивчення предметів фізико-математичного циклу, за допомогою сучасних методів математичної статистики підтвердити (або спростувати) думку , щодо ефективності розробленої моделі.

Теоретичними й методологічними засадамидослідження є теорія пізнання як активної перетворювальної та відображальної діяльності людини, результати досліджень відомих вітчизняних і зарубіжних психологів, дидактів і методистів про закономірності навчально-виховного процесу; системно-структурний підхід до аналізу навчальної діяльності (В.Давидов, О.Леонтьєв,С.Рубінштейн та ін.); науково-теоретичні дослідження з проблем формування розумових дій і прийомів розумової діяльності (П.Гальперин, Н.Тализіна; теорія розвивального навчання (В.Давидов, В.Крутецький, З.Слєпкань, І.Якіманська та ін.), психологічна теорія діяльності (Л.Виготський, С.Рубінштейнта ін.); сучасні концепції комп’ютерної підтримки навчального процесу (М.І.Жалдак, С.А.Раков, О.Співаковський та ін.). Дослідження ґрунтується на основних положеннях Закону України «Про освіту», Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Державного стандарту базової і повної середньої освіти (освітня галузь «Математика»).

Для здійснення дисертаційної роботи ми послуговувалися такими методами:

– теоретичні:аналіз та узагальнення наукової, методичної та навчально-методичної літератури з проблем дидактики задля дослідження специфіки використання компетентнісного підходу як дидактичної парадигми реформування старшої шкільної ланки, конкретизації поняття предметної компетентності учнів старшої школи, окреслення змісту та визначення структури з предметної компетентності старшокласників, визначення дидактичного та світоглядного потенціалу шкільних предметів фізико-математичного циклу й на цій основі створення структурно-функціональної моделі формування предметної компетентності учнів старшої школи у процесі вивчення предметів фізико-математичного циклу, розробки дидактичних умов як невід'ємних складових цієї моделі; методи теоретичного прогнозування для подальшого визначення динаміки формування предметної компетентності учнів старшої школи у процесі вивчення предметів фізико-математичного циклу.

-емпіричні:опитування (анкетування, бесіда, інтерв'ю) старшокласників і вчителів-предметників задля конкретизації показників сформованості предметної компетентності старшокласників; спостереження й тестування для вияву динаміки формування окремих показників предметної компетентності учнів старшої школи у процесі вивчення предметів фізико-математичного циклу; бесіда, ранжування задля визначення форм навчальної роботи, оптимальних щодо розв'язання проблеми дослідження, констатувальний, формувальний, контрольний етапи педагогічного експерименту, спрямованого на з'ясування ефективності розробленої структурно-функціональної моделі формування предметної компетентності учнів старшої школи;

–статистичні:: методиматематичної статистики й обробки одержаних експериментальних даних з метою кількісного та якісного аналізу результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалося на базі Херсонської загальноосвітньої школи І-Ш ступеня №41 Херсонької міської ради, Херсонського навчально-виховного комплексу №56 Херсонської міської ради, Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №24 із поглибленим вивченням математики, фізики та англійської мови Херсонської міської ради, Алуштинського НВК «Школа – фізико-математичний ліцей» №1 Алуштинської міської ради АРК, Запорізького навчально-виховного комплексу № 109 Запорізької міської ради Запорізької області.

На різних етапах дослідницької роботи в ній брало участь 520 учнів старшої школи (257 - контрольні групи; 263 - експериментальні групи).

Наукова новизна одержаних результатівполягає в тому, що:

- уперше розроблено й обґрунтованоструктурно-функціональну модель (як сукупність цілепокладального, діагностично-диференційного, практичного та корекційно-розвивальногоблоків) формування предметної компетентності учнів старшої школи у процесі вивчення предметів фізико-математичного циклу; виявлено дидактичні умови формування предметної компетентності учнів старшої школи як невід'ємні складові цієї моделі;інтеграція особистого та предметного фізико-математичного досвіду учнів старшої школи; дидактичний синтез, кореляція та стрижнезаціяматематичної навчальної інформації; розкрито зміст складників предметної компетентності учнів старшої школи у взаємозв'язку та взаємозалежності структурних елементів, на цій основі схарактеризовано структуру предметної компетентності учнів старшої школи;

- уточнено особливості й специфіку застосування компетентнісного підходу в реаліях вітчизняних загальноосвітніх навчальних закладів щодо формування предметної компетентності учнів старшої школи; змістове наповнення понять «предметна компетентність учнів старшої школи», «структурно-функціональна модель формування предметної компетентності учнів старшої школи у процесі вивчення предметів фізико-математичного циклу»; критерії, показники та рівні сформованості предметної компетентності учнів старшої школи.

Подальшого розвитку набули положення педагогічної теорії про основні засади викладання предметів фізико-математичного циклу в загальноосвітній школі, роль та місце новітньої форми організації навчального процесу в освітньому середовищі старшої школи.

Практичне значення отриманих результатівполягає у:

- впровадженні в навчальний процес середніх загальноосвітніх навчальних закладів структурно-функціональної моделі формування предметної компетентності учнів старшої школи, що складається з чотирьох комплексних блоків;

- створенні та апробації пакету методичних рекомендацій щодо розв’язання задач прикладного змісту.

Результати дослідження впровадженоу практику роботи Херсонської загальноосвітньї школи І-Ш ступеня №41 Херсонької міської ради, Херсонського навчально-виховного комплексу №56 Херсонської міської ради, Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №24 із поглибленим вивченням математики, фізики та англійської мови Херсонської міської ради, Алуштинського НВК «Школа – фізико-математичний ліцей» №1 Алуштинської міської ради АРК, Запорізького навчально-виховного комплексу № 109 Запорізької міської ради Запорізької області.

Публікації.За темою дисертаційного дослідження опубліковано 19робіт, із них - 11 статей у наукових фахових виданнях України, 2 статті в іноземних виданнях, тези 6-ти наукових конференцій.

Читайте також:

1. I. Актуалізація знань учнів
2. I. Аналіз контрольної роботи.
3. I. Контроль і закріплення знань учнів
4. I. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
5. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
6. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
7. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
8. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
9. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
10. II. Розвиток математичних знань учнів.
11. II. Розвиток математичних умінь учнів
12. II. Розвиток математичних умінь учнів

Переглядів: 787