• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ ДО ТЕМИ

Типи голосів в хорі

КВНЗ «Донецький педагогічний коледж»

«Жанри хорового мистецтва»

( спеціальність 5.010102. Початкове навчання)

Викладач Громова Н.О.

Розглянуто й затверджено на засіданні

ПЦК хорового диригування та

музично - теоретичних дисциплін

Протокол №1 від 29.08.2009 р.

Голова ПЦК Хвостова О.М.

2009 -2010 навч. рік

Хор(греч.) - твір для достатньо великого колективу співаків, а також назва самого співецького колективу.

В хорі голоси всіх співаків зливаються в єдине могутнє звучання, підлегле загальному художньому задуму.

Та все ж роль кожного співака визначена залишається вельми значною, особливо якщо йдеться про хор без інструментального супроводу - а капела.

Одна з істотних особливостей хорової музики в тому, що вона дає можливість яскравого втілення ідей і переживань великих народних мас, згуртованих в єдиному пориві.

Римський - Корсаків з великою влучністю охарактеризував оперний хор як «думка в маси». Приклад тому могутні народно-героїчні сцени в операх Глінки, молодого Верді, в «Князі Ігорі» Бородіна і особливо повні стихійної сили масові сцени в народних музичних драмах Мусоргського «Борис Годунов» і «Хованщина.

Знаменитий хоровий фінал Дев'ятої симфонії Бетховена (на слова оди Ф. Шиллера «До радості») відтворює картину величного святкування Свободи, в якому в єдиному радісному пориві з'єднані мільйонні народні маси («Обніміться, мільйони»).

Масштаби і форми викладу хорових композицій безмежно різноманітні: від строфічних ( куплетних) пісень до монументальних і вельми складних творів, таких, як хори Генделя і Баха.

Хоровий спів відвіку був відомий у різних народів.

При цьому форми хорового мистецтва завжди були різноманітні. Вельми поширена традиція одноголосного співу, коли всі учасники співають одну і ту ж мелодію.

Це - хоровий унісон ( від лат. «однозвучие»).

Такt одноголосся, або унисонне, спів нерідко можна зустріти у багатьох народів, воно може епізодично застосовуватися і в багатоголосих хорах.

Разом з цим існують різні види хорового багатоголосся.

Канон -такий виклад, де два, три, чотири і більшу кількість голосів виконують одну і ту ж мелодію, але виступають не одночасно, а з нарочитим «спізненням», один за іншим.

Характерну особливість канону складає, таким чином різночасне вимовлення голосів.

Складання канону - досить складна задача для композитора, вимагаюча спеціальної підготовки.

Канон може бути самостійною формою хорового або інструментального твору, але нерідко входить у вигляді складової частини в яке - або крупний твір : симфонію або оперу.

В епоху Відродження хорова поліфонія була провідною областю музичного мистецтва.

В різних європейських країнах створилися свої національні поліфонічні школи.

І оскільки ні оркестрової, ні оперної музики в 15 -16 століттях ще не існувало, видним жанром монументального мистецтва стала хорова меса.

До неї зверталися композитори англійські, французькі, італійські.

Меса (познелат. missa - відпускаю) - багатоголосий цикл хорових співів на традиційний латинський текст католицького богослужіння.

За часів середньовіччя співу, що входили в месу, виконувалися одноголосно.

Приблизно в 14 столітті в практику церковного хорового співу стало проникати багатоголосся.

Виконувалися меси в основному великим хором а капела, тобто без супроводу інструментів. Композитори виражали в хорах різноманітні душевні почуття: ліричні, драматичні, споглядальні.

Як цикл молитовних співів меса складається з шести розділів:

Кожний спів отримав свою назву від перших слів молитви.

Жанр меси подан в творчості Палестріни, І.Баха, Й Гайдна, В.Моцарта, Бетховена.

Особливий різновид меси - реквієм, траурна заупокійна церковна служба.

Реквієм (за першими словами латинського тексту «вічний спокій») - траурний вокально - хоровий цикл.

Специфічні для заупокійної служби тексти «Вічний спокій», «День гніву», «Чудова труба», «Слізний») давали композиторам можливість створення яскраво емоційної музики.

Пам'яті героїв італійського революційного руху присвячений монументальний Реквієм знаменитого оперного композитора Джузеппе Верді.

Великі церковні композиції за традицією складалися на сухі і відвернуті латинські тексти.

Глибокий емоційний зміст талановиті композитори вносили в свої меси і інші хорові твори.

Найбільшим прикладом став Реквієм Моцарта.

Тим часом хорове мистецтво тяжіло до передачі конкретних життєвих ситуацій і образів, до форм, що театралізуються і драматичним.

Кантати, ораторії і так звані «Пристрасті» були монументально - драматичними жанрами, популярними у слухачів.

В 17 столітті виник і розвивався жанр кантати.

Кантата (итал. cantore - співати) твір для співаків солістів, хору і оркестру декілька менших розмірів, ніж ораторія.

Розрізняються кантати ліричні, урочисті, сюжетно - драматичні, комедійні («Кавова кантата» Баха).

Ораторія ( лат. «говорю») - крупне музично - драматичний твір для хору, співаків - солістів і оркестру.

На відміну від опери ораторія призначена для концертного виконання без сценічної дії, без декорацій і костюмів.

Характерний і переважання оповідного початку над драматичним розвитком (в старовинних ораторіях існувала навіть особлива партія розповідача)

Ораторія виникла і розвивалася на початку 17 століття від читань, які супроводилися співом.

Сюжетами перших ораторій були біблійні історії.

Монументальні ораторії створив в Англії в 30-40 роках 18 століття великий німецький композитор Г.Гендель (1685 -1759).

Широку популярність здобули дві ораторії І.Гайдна «Створення світу» (на біблійну тему) і, «Пори року» ( на вірші шотландського поета Дж. Томсона).

Читайте також:

1. III. Повторення вивченого матеріалу.
2. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
3. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
4. IV. Вивчення нового матеріалу.
5. IV. Вивчення нового матеріалу.
6. IV. Виклад інформаційного матеріалу
7. IV. Виклад інформаційного матеріалу
8. IV. Подання нового матеріалу
9. IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
10. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
11. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
12. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.

Переглядів: 801