Професійний підхід

Професійні підходи можуть бути відображені в стислому вигляді у етичних кодексах, прийнятих організаціями, що поєднують консультантів з питань управління а також перераховані в інформаційних брошурах, видаваних деякими консультаційними фірмами.

Це норми, яких дотримуються члени асоціації консультантів або консультаційної фірми, що оголосила про свої етичні принципи. Однак у багатьох країнах і ситуаціях неможливо підготувати більш-менш офіційну декларацію норм, що визначають істинно професійне, і етичне поводження. У таких випадках консультанта буде направляти його особиста етика, його власне розуміння того, що таке правильна або неправильна практика, що вигідно для клієнта і суспільства, а що ні.

Кожен консультант, повинен зробити особистий вибір і вирішити, які норми поважати і як поводитися у визначених ситуаціях. Ніхто не зможе вирішувати за нього, така вже специфіка самої ідеї консультування клієнтів у ситуаціях, де можлива безліч рішень і де зіштовхуються різні інтереси.

Варто підкреслити, що консультант знаходиться в положенні людини, якому довіряють; клієнт упевнений, що дотримання визначених норм поводження мається на увазі саме собою. Наприклад, багато хто вірять, що консультанти ніколи не будуть використовувати підроблені посвідчення особи, а деякі клієнти навіть не здатні оцінити технічну компетентність консультанта. Консультант може в технічному відношенні перевершувати клієнта і мати знання й інформацією, яких той позбавлений. Клієнт, з іншого боку, може бути слабким, невпевненим і навіть знаходитися в тяжкому положенні.

Проте, у багатьох випадках “технічна перевага” консультанта з питань управління і його “виняткова влада” над клієнтом сильно відрізняються від того, що може спостерігатися в деяких інших професіях, наприклад медицині. Для цього маються дві основні причини.

По-перше, розрив у знанні і досвіді між консультантами з питань управління і їх клієнтів, якщо і є, то зовсім невеликий. Для багатьох клієнтів управлінське консультування — не “чорна скриня”. І консультант, і клієнт можуть мати однакову освіту і схожий практичний досвід. Таким чином, клієнт може бути цілком добре підготовлений, до прийняття рішення щодо поради консультанта, і до контролювання роботи консультанта під час виконання завдання. Ясно, що це не стосується простої людини (наприклад, фермера), якому потрібна порада юриста.

По-друге, консультування з питань управління — не закрита професія. Ми побачимо, що в багатьох країнах бар’єрів для вступу в цю професію немає або вони мінімальні. Немає робіт, що призначені винятково для консультантів з питань управління. Таким чином, ролі консультанта і клієнта можуть бути навіть взаємозамінними. Сьогоднішній клієнт завтра може стати консультантом, і навпаки.

Кожен консультант, що бажає стати справжнім професіоналом, повинен мати представлення про етику і норми, яких він буде дотримуватись, працюючи для клієнтів. Це стосується рівною мірою як зовнішніх, так і внутрішніх консультантів, а також осіб, що займаються консультуванням по сумісництву.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА №4 ПРОФЕСІОНАЛІЗМ У КОНСУЛЬТУВАННІ	\|	Технічна компетентність

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.