• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Клініка

Клініка інфекційного міокардиту різноманітна.

Причинами різноманітності клінічної картини міокардитів є ступінь і протяжність запального процесу в міокарді.

Початок захворювання може бути як маніфестних, так і малосимптомним або прихованим.

При невеликих осередках запалення в серцевому м'язі і мінімальної вираженістю ознак запалення захворювання може залишатися зовсім не діагностованим.

У 24-33% хворих можливо безсимптомне протікання міокардиту.

Неревматичний міокардит починається на відміну від ревматичного, як правило, на тлі інфекції або незабаром після неї.

Зв'язок з попередньою інфекцією, на думку більшості авторів, є одним з основних умов розвитку неревматичного міокардиту і виявляється у 60,7-82% хворих.

Клінічно відзначаються:

- Нездужання, невмотивована м'язова слабкість, гіподинамія,

- Біль в області серця, іноді настирний, серцебиття і "перебої", задишка,

- У ряді випадків помірний біль у суглобах,

- Температура тіла частіше субфебрильна або нормальна,

- АД, як правило, знижується,

- Артеріальна гіпертензія практично не зустрічається.

- Блідість шкірних покривів, ціаноз носо-губного трикутника

- Тахікардія,

- Розширення меж відносної тупості серця,

- Розлитий і нерезистентний верхівковий поштовх

- Ослаблення I тону,

- Систолічний шум на верхівці,

- Ознаки лівошлуночкової або тотальної серцевої недостатності

Важливими, але не постійними ознаками міокардиту є порушення серцевого ритму (тахікардія, рідше брадикардія, ектопічні аритмії) і провідності, а також ритм галопу.

Параклінічно:

- Прискорення ШОЕ, нейтрофільний лейкоцитоз, підвищення рівня С-реактивного білка,

сіалових кислот, серомукоїда.

- Рентгенологічно: збільшення кардіоторакального співвідношення.

Найбільш інформативними в загальноклінічній практиці при діагностиці патології серця є електрокардіограма (ЕКГ) і Ехокардіограма (ЕхоКГ).

- ЕКГ:

-зниження вольтажу комплексів QRS в перші 2-3 тижні захворювання,

-в подальшому - ознаки порушення процесів реполяризації, перевантаження лівого шлуночка,

-можливо - AV блокада, порушення ритму.

Однак повної кореляції між тяжкістю змін міокарда та електрокардіографічними порушеннями немає.

Поширеність і глибина змін міокарда часто бувають значно більшими, ніж це можна припускати на підставі ЕКГ.

Високо інформативним методом діагностики міокардіального ураження у дітей є ехокардіографія (ЕхоКГ), яка дозволяє виявити систолічну та діастолічну дисфункції лівого шлуночка навіть без істотної дилятації порожнин серця.

- ЕхоКГ:

-дилятація порожнини лівого шлуночка, рідше лівого передсердя і правого шлуночка,

-зниження показників насосної та скорочувальної функції міокарда.

Читайте також:

1. КЛІНІКА
2. КЛІНІКА
3. Клініка
4. Клініка
5. Клініка ВХ. Диспептичний синдром
6. Клініка гіпотиреозу
7. Клініка і дагностика.
8. Клініка і діагностика РС.
9. Клініка і діагностика РЩЗ
10. КЛІНІКА І ДІАГНОСТИКА.
11. Клініка кровотечі

Переглядів: 468