• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення резус-фактора.

На дно пробірки трьома різними піпетками поміщають краплю стандартної сироватки, краплю желатини та краплю крові, отриману з пальця досліджуваного. Пробірку поміщають на 5 хв у водяну баню при 47-49°С. Через 5 хв в пробірку додають 3 мл фізіологічного розчину, перемішують вміст пробірки, затиснувши їх між великим та середнім пальцями правої руки.

Розглядають пробірку на світло і встановлюють наявність чи відсутність аглютинації. У випадку позитивної реакції у розчині з’являється дрібний пластівчастий осадок. При негативній реакції вміст пробірки гомогенний. У сумнівних випадках рекомендується краплю розчину помістити на предметне скло під мікроскоп і при малому збільшенні роздивитись положення еритроцитів. При наявності аглютинації вони розташовані групами, при відсутності - рівномірно розташовані в плазмі.

Контрольні питання

1. За яким принципом побудована методика визначення груп крові?

2. Якщо кров донора I групи може бути перелита реципієнту з III групою крові, то чому не можна зробити навпаки (тобто кров III групи перелити людині з I групою)?

3. У потерпілого II група крові. Яку групу крові йому можна перелити?

4. Чи виникне резус-конфлікт вагітної жінки та плоду, якщо кров жінки резус-позитивна, а кров плоду резус-негативна?

5. Чи виникне резус-конфлікт вагітної жінки та плоду, якщо кров жінки резус-негативна, а кров плоду резус-позитивна?

6. Від яких факторів залежить виникнення гемотрансфузійного току при переливанні крові:

- донор – ІІІ група, резус-позитивний; реципієнт – ІІІ група, резус-негативний;

- донор – І група, резус-негативний; реципієнт – ІV група, резус-позитивний.

Семінар № 2

Тема: “Фізіологія крові”.

Мета: З’ясувати ефективність засвоєння теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми.

Питання для самопідготовки

1. Кров як внутрішнє середовище організму. Функції крові.

2. Склад та фізико-хімічні властивості плазми крові.

3. Загальна характеристика еритроцитів, їх функції та значення.

4. Гемоглобін. Структура його молекули. Комплекси гемоглобіну з газами та їх властивості.

5. Гемоліз крові, його види.

6. Загальна характеристика лейкоцитів, їх функції та значення. Лейкоцитарна формула.

7. Загальна характеристика тромбоцитів, їх функції та значення.

8. Зсідання крові та її фізіологічна роль.

9. Групи крові та резус-фактор.

10. Кровотворення та регуляція системи крові.

Лабораторна робота № 17,18

Тема: Методика реєстрації та розшифровки електрокардіограми.

Мета: Провести реєстрацію та аналіз ЕКГ людини.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. Фізіологічні властивості серцевого м’яза.

2. Фази серцевого циклу.

3. Механізм виникнення біопотенціалів серця. Теорії генезу ЕКГ.

4. Методика реєстрації електрокардіограми.

5. Електрокардіографічні відведення.

6. Характеристика нормальної електрокардіограми.

Матеріали та обладнання: електрокардіограф, електроди, 10%-ний розчин хлориду натрію, марлеві салфетки, кушетка.

Читайте також:

1. A) Оцінка захисних споруд за ємністю – визначення коефіцієнта Квм.
2. CMM. Визначення моделі зрілості.
3. I визначення впливу окремих факторів
4. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
5. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
6. Ocнoвнi визначення здоров'я
7. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
8. А) Визначення захисних властивостей, якими володіє сховище, за захисту від іонізуючого випромінювання.
9. А) Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм
10. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
11. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
12. А.1.2. Визначення структури парку легкових автомобілів

Переглядів: 532