Поняття про методику досліджень методів аналізу, узагальнення та наступної інтерпретації інформації.

При проведенні діагностики важливо пам'ятати про те, що психічний розвиток дітей - це складний процес, в якому неможливо виділити окремі незалежні один від одного параметри. Тому при проведенні діагностики необхідно використовувати цілу "батарею" методик, спрямованих на вивчення усіх сторін психіки дітей, зіставляючи отримані дані так, щоб можна було отримати цілісне уявлення про конкретну дитину. При цьому важливо не лише правильно підібрати методики, але і розмістити їх в певному порядку, щоб дитина не втомилася, не відмовилася від роботи.

Аналізуючи отримані дані, важливо встановити взаємозв'язок між окремими особливостями і сторонами психіки досліджуваної дитини (пізнавальними здібностями, особовими якостями, характером спілкування). На підставі такого аналізу зіставляється психологічна характеристика, в якій дається комплексний опис психологічних рис цієї дитини, а також головні причини появи тих недоліків і відхилень, які були виявлені в процесі обстеження. Адже в реальному житті усі сторони психіки впливають одна на одну, і, наприклад, неуспішність в учбовій діяльності може бути пов'язана як з відставанням пізнавального розвитку, так і з високою тривожністю або уповільненим темпом орієнтування дітей. У свою чергу особливості пам'яті і рівень мислення визначають і деякі якості особистості, наприклад, рівень домагань або агресивність дитини, особливості його спілкування.

Правильна діагностика - перший крок в організації корекції психічних відхилень, оскільки вона показує, що є першопричиною порушень в психічному розвитку, які якості найгірше сформовані. Таким чином на основі психологічної характеристики складається план корекції - від потужності дитині у виправленні простих недоліків до компенсації складних дефектів. Складання такої характеристики є не простим завданням навіть для практичного психолога; для успішної роботи потрібна деяка практика і, головне, дотримання основних правил роботи з тестами, тому що непрофесійний підхід до діагностики може принести більше шкоди, ніж користі.

Обстеження, як правило, починається з бесіди з дорослими, (іншими вихователями, учителями, батьками) у тому випадку, якщо вони звернулися до Вас з певними скаргами на дитину. В процесі бесіди Вам необхідно чітко визначити характер претензій до дитини і причин невдоволення ним.

Власне обстеження дитини починається з аналізу його зовнішнього вигляду і його реакції на ситуацію обстеження. При цьому потрібно звертати увагу на те, наскільки дитина відкрита для кін¬такту, чи проявляє він активність (наприклад, вивчає обстановку в кімнаті, розглядає з цікавістю іграшки, предмети, що стоять в ній) або він розгальмований, тобто крутиться на місці, поривається встати, вертить щось в руках або просто базікає руками або нога¬мі. Фіксується і прояв загальмованості, напруженості, що проявляється дитиною, прагнення сісти або встати в куточок, небажанні звертати на себе увагу, боязнь вступити в розмову.

Усі ці факти пов'язані як з психодинамічними (природженими) особливостями дитини (наприклад, з імпульсивністю або регідністю), так і з якостями його особи (наприклад, з тривожністю або демонстративністю). Отримані при спостереженні дані надалі зіставляються з даними тестів і допомагають зрозуміти природу інтелектуальних або емоційних відхилень дитини.

При обстеженні важливо чергувати методики так, щоб методи, спрямовані на вивчення пам'яті, йшли за методиками, спрямованими на аналіз мислення, а вивчення сприйняття йшло за дослідженням креативності. Починати діагностику рекомендується з малювання (як на вільну, так і на задану тему), даючи дитині час увійти до ситуації обстеження. Спочатку даються і завдання на дослідження пам'яті, оскільки необхідно час (не менше 20 хвилин) для дослідження відстроченого відтворення. В той же час особові методики пропонуються дітям у кінці роботи, після того, як новизна ситуації для неї згладиться і налагодиться контакт між дорослим, таким, що проводить діагностику, і дитиною. Ця послідовність зберігається і у тому випадку, якщо обстеження проводиться не одноразово, але на протязі декількох занять.

При проведенні діагностики необхідно запам'ятати декілька основних правил, без яких Ваша робота не буде успішною.

1. Кожна методика спрямована на вимір дуже вузької, спеціальної якості - якогось виду уваги, пам'яті, мислення дитини. Немає методик, які б вимірювали відразу усе, немає методик, на підставі яких Ви б могли відразу зрозуміти усе в дитині і дати загальну характеристику її особистісних якостей, здібностей, особливостей її спілкування або стилю діяльності, її пізнавальних процесів. Тому для складання психологічної характеристики необхідно використовувати не менше 10-15 різних тестів.

2. Обов'язково звертайте увагу на інструкцію, яка дається в кожній методиці. Пам'ятайте, що неправильна інструкція може повністю змінити зміст завдання і, отже, отриманий Вами результат.

3. Не забувайте про те, що кожна методика розрахована на певний вік. Тому уважно стежите за тим, щоб вік досліджуваної дитини співпадав з тим віком, для якого складена ця методика. Існують методи, які можна використовувати в різних вікових групах. У таких випадках звертайте увагу на інструкцію і спосіб подачі матеріалу для кожного віку.

4. Результати, отримані Вами, також не можуть бути одинакові для різного віку. Тому будьте уважні при інтерпритації результатів, обов'язково звіряйте їх з нормативністю, тобто з тими результатами, які типові для дітей даного віку. Пам'ятаєте і про те, що тільки за даними однієї методики, навіть якщо результати дитини нижчі, ніж мають бути в нормі, ще не можна зробити висновок про його "дурість" або відсталість, так само як і про обдарованість. Такий висновок може бути зроблений тільки в томувипадкові, якщо дані усіх інтелектуальних тестів (чи більшості з них) нижчі або вищі за норму.

5. Багато методик вимагають спеціального "Стимульного матерілу", тобто карток, текстів, картинок, які пропонуються дитині. Не забувайте, що усі інструкції про порядок пред'явлення і спосіб подачі цього матеріалу обов'язкові; при недотриманні їх або зміні самого матеріалу Ви отримаєте абсолютно інший результат.

6. Існують так звані суб'єктивні і об'єктивні методики, способи аналізу отриманих результатів. Одні з них мають точні ключі і розраховані по балах варіанти відповідей, інші вимагають не кількісної, але якісної інтерпретації; хоча працювати з ними важче, часто ці методи дають важливіші дані про психічний стан дитини. Проте при роботі з ними потрібно проявляти особливу увагу і звіряти отримані результати з показниками, отриманими в інших тестах.

7. Ніколи не намагайтеся давити на дитину, тобто працювати з нею без її добровільного бажання. Відкидання дитиною ситуації обстеження може порушити увесь процес діагностики і Ви отримаєте невірні результати. Намагайтеся також не підкреслювати, що Ви перевіряєте дитину, як би іспитуєте його, це приведе до напруженості, скутості і також порушить об'єктивність отриманих даних. Можете включити обстеження в процес будь-якої спільної діяльності, навіть ігрової, але тільки у тому разі, якщо дитина може і в процесі цієї гри зосередитися, прийняти завдання, а не кинути його на півдорозі, якщо воно їй здасться нудним або важким. Словом, Ви повинні зацікавити її даною діяльністю і добитися уваги до неї.

Окремо слід зупинитися на питанні участі батьків в психологічному обстеженні їх дитини. Оптимальною вважається співпраця батьків з психологом на підготовчому етапі обстеження. Це вирішує проблему офіційної згоди батьків на психологічну дію щодо своєї дитини. Що стосується присутності батьків на основному етапі обстеження, рішення цього питання не може бути однозначним. З одного боку, присутність при тестуванні сприяє объективизации сприйняття батьками особливостей дитини. З іншого боку, при проблемних дитячо-батьківських відносинах присутність членів сім'ї може «заблокувати» дитину, що повністю зруйнує діагностичну взаємодію.

Таким чином, ступінь батьківської участі в психологічному обстеженні визначається практичним психологом в індивідуальному порядку, залежно від сімейної ситуації, рівня і спрямованості запиту.

Декілька слів про проведення завершальної бесіди з батьками за наслідками психологічного обстеження. Бесіду необхідно проводити у відсутність дитини. Починати бесіду рекомендується з короткого і зрозумілого опису проведених тестів. Далі слід зупинитися на емоційно забарвлених моментах діагностичної процедури (жарти, вдалі вислови і дії дитини). Потім поступово перейти до складання психологічного портрета дитину, враховуючи інформацію, отриману від батьків (зовнішні, поведінкові реакції дитини). При цьому необхідно уникати оцінних характеристик, використання термінів «відставання», «затримка», «порушення» розвитку, тим більше за відсутності повної упевненості в даних «діагнозах». За наявності проблеми в розвитку дитини батьків необхідно підвести до її розуміння. Оптимальний вихід на «проблематику» — формулювання рекомендацій (коректувальних, таких, що розвивають, профілактичних) з психологічним обгрунтуванням. В цьому випадку зміна простору «Хто винен?» на простір «Що робити?» обов'язково зіграє позитивну (позитивну) роль для формування установки ухвалення проблеми дитини і відповідальності за її рішення.

Дані рекомендації дійсні для бесіди з батьками, зацікавленими в психічному здоров'ї своїх дітей. У випадках безвідповідального або злочинного відношення членів сім'ї до дитини рекомендується жорстка (директивна) позиція психолога при ознайомленні таких осіб з результатами обстеження. Крім того, психолог має право зв'язатися з компетентними органами для вирішення питання цивільної або кримінальної відповідальності.

Окремим пунктом розглянемо специфіку основного етапу психологічного обстеження (тестування) в умовах дошкільних установ. Перш за все, особливості тестування дітей від 3 до 7 років визначаються підбором методичних засобів (тестів і методик).

Вікова адаптація — основна вимога до методичних засобів в практиці дитячого психолога. Без цього тестування як метод діагностичної діяльності стає безглуздим.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Принципи організації психологічних досліджень, їх планування та проведення.	\|	Завдання для самостійного опрацювання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.