Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Мимовільне і довільне, смислове та механічне запам’ятовування. Значення дозування та повторення матеріалу в розвитку пам’яті.

Вік латентний період пізнання довільність

До 1р. декілька днів перші спогади -

2 р. ж. дек. тижн. Пригадує актуальне

3-й р.ж. дек. міс. Пригадує те, що цікаво

4-й р.ж. рік Пригадує те, що цікаво

До 7 р. до 3 років з 4,5 років з’являється довільність

відтворення

Перші прояви навмисного, довільного запам’ятовування з’являються лише в середині дошкільного віку, на четвертом-пятому році життя, що пов’язане із значним розвитком в цьому віці другої сигнальної системи і посиленням її ролі в регуляції поведінки дитини. Спочатку навмисне запам’ятовування і відтворення виникають при виконанні дитиною яких-небудь доручень або завдань, особливо якщо вони безпосередньо пов’язані з основним видом діяльності дітей цього віку — грою. Інтерес до гри сприяє розвитку навмисної пам’яті, оскільки створює сильну емоційну основу для запам’ятовування і відтворення необхідних дій. Як показало дослідження Істоміної, навмисне запам’ятовування дітьми-дошкільнятами навіть невеликої кількості слів набагато краще відбувається в умовах гри (коли діти запам’ятовують слова для виконання певних «ігрових доручень»), чим тоді, коли вони запам’ятовують їх в умовах штучного лабораторного експерименту, при проведенні якого їм просто пропонують запам’ятати слова.

Опанування довільних форм пам'яті включає декілька етапів. На першому з них дитина починає виділяти лише саме завдання запам'ятати і пригадати, ще не володіючи необхідними прийомами. При цьому завдання пригадати виділяється ранішим. Завдання запам'ятати виникає в результаті досвіду пригадування, коли дитя починає усвідомлювати, що якщо він не постарається запам'ятати, то потім не зможе і відтворити необхідне.

Велика частина дітей шести років вже прагне до пригадування слів без назви опорних зображень. Не дивлячись на істотні досягнення в опануванні довільного запам'ятовування пануючим виглядом пам'яті навіть до кінця дошкільного віку залишається пам'ять мимовільна. До довільного запам'ятовування і відтворення діти звертаються в порівняно окремих випадках, коли відповідні завдання виникають в їх діяльності або коли цього вимагають дорослі.

Мимовільне запам'ятовування, пов'язане з активною розумовою роботою дітей над певним матеріалом, залишається до кінця дошкільного дитинства значно продуктивнішим, ніж довільне запам'ятовування того ж матеріалу.

Відмінною рисою дитячої пам’яті є її наочно-образний характер. Дитина краще запам’ятовує предмети і картини, а із словесного матеріалу — переважно образні і емоційно насичені розповіді і описи. Відсторонені поняття і міркування, які ще погано розуміються, не запам’ятовуються маленькими дітьми. Через обмеженість життєвого досвіду у дітей ще недостатньо розвинені абстрактивні зв’язки, і їх пам’ять спирається головним чином на наочно сприйняті відносини предметів. Переважання у дітей наочно-образної пам’яті не означає відсутності у них словесно-логічної пам’яті. Навпаки, остання розвивається швидко, але для свого функціонування вимагає постійного підкріплення з боку безпосередніх (наочних) подразників.

Осмислене запам’ятовування розпочинає розвиватися у дітей з появою у них мови і в подальшому все більш удосконалюється, як у зв’язку з подальшим розвитком мови, так і у міру накопичення життєвого досвіду. Якщо в перші два-три роки життя тимчасових зв’язків у дітей ще мало, то надалі, у міру розвитку мови і накопичення досвіду, кількість і ступінь систематизованості зв’язків різко зростають. Завдяки цьому одне і те ж зовнішнє враження зв’язується з багатьма іншими, результатом чого є велика міцність пам’яті і постійно зростаюча свідомість. До механічного запам’ятовування діти вдаються лише тоді, коли їм важко зрозуміти матеріал. Таке запам’ятовування і у дітей дає гірші результати, чим осмислене запам’ятовування. Деяке виключення складає лише заучування добре ритмізованного безглуздого матеріалу (наприклад, різних скоромовок, лічилок і т. п.), запам’ятовування якого полегшується ритмом вимовляння, що допомагає кращій диференційовці окремих частин матеріалу. У решті всіх випадків безглуздий матеріал запам’ятовується дітьми навіть гірше, ніж дорослими. Так, дослідження запам’ятовування безглуздих складів дітьми і дорослими показало, що діти 7—12 років запам’ятовують їх в 2—2,5 разу менше, ніж дорослі (дані Леонтьєва). Це пояснюється тим, що у дорослих є більше різних асоціацій, завдяки чому вони частіше пов’язують безглуздий матеріал з чим-небудь осмисленим.

Підсумки та висновки заняття


Читайте також:

  1. DIMCLRE (РЗМЦВЛ) - колір виносних ліній (номер кольору). Може приймати значенняBYBLOCK (ПОБЛОКУ) і BYLAYER (ПОСЛОЮ).
  2. I визначення впливу окремих факторів
  3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  5. III. Повторення вивченого матеріалу.
  6. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
  7. III.Цілі розвитку особистості
  8. III.Цілі розвитку особистості
  9. III.Цілі розвитку особистості
  10. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
  11. IV. Вивчення нового матеріалу.
  12. IV. Вивчення нового матеріалу.




Переглядів: 826

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Розвиток пам’яті в немовлячому, ранньому та дошкільному віці. | ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.