• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення пожежонебезпечності відвалів

Для визначення пожежобезпечних параметрів порідних відвалів необхідно знати величини енергії активації окислювального процесу, константу швидкості реакції, швидкість генерації тепла за рахунок окислення при оточуючій і критичній температурах. Швидкість генерації тепла характеризується хімічною активністю (схильністю до самонагрівання) відвальної маси, питомою теплотою окислення, питомою активною поверхнею скупчення і концентрацією кисню в нім. Абсолютні значення цих величин визначаються дослідним шляхом.

Після відсипання у відвал порода піддається дії зовнішніх чинників (дощ, зміна температури і вологості повітря), внаслідок чого вона зазнає суттєвих зміни. Так, за візуальними спостереженнями, через півтора - два місяці на відвалах починається розшарування і руйнування великих шматків глинистих і вуглистих сланців, особливо на відвалах порід, що мало метаморфізовані. Процеси вивітрювання впливають на пожежонебезпеку відвальної маси внаслідок її окислення, зміни питомої поверхні, насипної щільності породи і пористості відвала.

Дослідження впливу вивітрювання на відвальну масу антрацитових шахт проводили провідні українські науково-дослідні інститути. При обстеженні стану териконів і хребтових відвалів відмічено, що в першу чергу руйнуються глинисті породи. На підставі дослідження змін хімічної активності методом Стадникова для попередження самозаймання відвальної маси рекомендувалося робити її пошарове відсипання так, щоб впродовж 5-6 місяців виключити акумуляцію тепла, оскільки за цей час хімічна активність породи значно знижується.

Спостереження за порідними відвалами в процесі їх самонагрівания свідчать про те, що порода піддається фізико-хімічним діям повітря і води, змінюючи свої хімічні і фізичні властивості. Через місяць після закладки відвалу на поверхні були виявлені плями білого, жовтого і жовтувато-сірого кольору. Якісним аналізом встановлено, що жовтуватий наліт обумовлений виділеннями вільної сірки з домішками сульфатів, білий - сульфатами із слідами хроматів. Білий наліт, що переходить в жовтувато-сірий, містить в основному сульфати і вільну сірку із слідами сульфітів, сульфідів , тіосульфату кальцію і натрію, закисного заліза і тривалентного хрому.Через два-три місяці, коли температура у відвалі перевищувала 60^о С, на поверхні ділянки з'явилися бурі плями, в яких були виявлені іони Fe³+ .

Читайте також:

1. A) Оцінка захисних споруд за ємністю – визначення коефіцієнта Квм.
2. CMM. Визначення моделі зрілості.
3. I визначення впливу окремих факторів
4. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
5. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
6. Ocнoвнi визначення здоров'я
7. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
8. А) Визначення захисних властивостей, якими володіє сховище, за захисту від іонізуючого випромінювання.
9. А) Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм
10. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
11. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
12. А.1.2. Визначення структури парку легкових автомобілів

Переглядів: 276