Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Завдання 5.5 Визначення часу перебування людей у засобах індивідуального захисту

Час перебування людей у засобах індивідуального захисту залежить від температури зовнішнього повітря і визначається за таблицею 5.8

 


Таблиця 5.1 – Основні фізико – хімічні властивості НХР

Найменування НХР Фізико – хімічні властивості Токсичні властивості Дегазуючи речовини і розчини
Агрегатний стан Температура кипіння, 0 С Щільністьг/см3 Показники вражаючої дії ГДК, мг/л Уражаюча дія
Конц., мг /л експозиція
аміак Безбарвний газ -33 0.68 Розчінюється в воді, ефірі. Вибухо – небезпечний при 15 – 28%. Збуджує нервову систему. 0.05 0.2 вода
Азотна кислота Безбарвна рідина, яка димить на повітрі 1.5 Сильний окислювач. Підпалює тирсу, солому. Зі спиртом, скипидаром вибухає. Викликає опіки. - 0.005 Вода, луги
Бензол Безбарвна рідина 0.88 Поражає органи дихання, розчинюється в спирті, ефірі, сам розчиняє гуму, смолу. Вибухонебезпечна концентрація 1.5 – 8 % в повітрі. 0.5 10 - 15 Спалю- вання
Нітро-бензол Жовтувата рідина 1.2 Горить без вибуху. Суміш з повітрям(1.8 %) вибухає. Діє як наркотик. Поражає органи дихання. 0.2   Невідомі Спалю-вання
Гідра-зин Жовтувата рідина 10.5 1.01 Сильний відновник, суміш з киснем - вибухонебезпечна. Поражає легені, печінку, викликає судороги. 0.01 0.4 Вода
Гептил (йодистий) Рідина 1.4 В воді розчиняється мало, при нагріванні – розкладається. Викликає запалення легенів. - 0.8 Луги, спалювання
Соляна кислота Розчин хлористого водню, жовтого кольору. - 85 1.2 Розчиняє більшість металів. викликає роздратування і запалення слизистих
Продовження таблиці 5.1
оболонок очей, носа, легенів.

- 0.64 Вода, луги
Муравьїна кислота Безбарвна рідина 100.8 1.2 Сильний відновник. Пари з повітрям вибухають. Викликає кашель, запалення легенів. 0.3 0.5 Вода, луги
Сірча-ний ангідрид Безбарвний газ - 10 Діє як роздражаюча, отруйна речовина. - 0.1 – 0.5 30 - 60 Гашене вапно, аміак, луги
Сірко-вуглец Безбарвна рідина 46.3 1.26 Вибухонебезпечний при концентрації в повітрі 1.25 – 60 %. Викликає опіки шкіри і отруєння. Можливі смертельні ураження. - 1.5 – 1.6 Сірчаний натрій або калій
Сірчана кислота Масляниста безбарвна речовина 1.8 Сильний окислювач. Викликає опіки, кашель, чхання, запалення легенів. - 1.5 – 1.6 Вода. луги
Синильна кислота Безбарвна рідина 25.7 0.7 Швидкодіюча отруйна речовина. Викликає слабкість, головний біль, втрату свідомості. - 0.02 – 0.04 Луги, аміак, формалін в приміщенні
Оцетна кислота Рідина 118.7 1.04 Концентрована викликає опіки, роздратування органів дихання. - 2.3 Вода, луги
Фосген Газ 8.2 1.42 Отруйна речовина задушливої дії. - 0.01 Самодегазація
Хлор Зеленувато –жовтий газ - 34 1.56 Викликає отік легенів, їх сильне ураження. - 0.01 Лугові відходи, вода
Хлорпік-рин Безбарвна, масляниста рідина 1.2 Викликає роздратування очей, носоглотки, легенів - 0.025 Аміачна вода, роз-чини лугів

 

Таблиця 5.2 - Допоміжні коефіцієнти для визначення глибин зон хімічного зараження

 

№№ пп Найменування СДОР Густина, т/м3 Темпе-ратура кипіння °С Порого-ва токсо-доза Значення допоміжних коефіцієнтів
Газ Ріди-на К1 К2 К3 К7 для температур, °С
-40 -20
Акролеїн 0,839 52,7 0,8 0,013 0,75 0,1 0,2 0,4 2,2
Аміак: зберігання під тиском 0,0008 0,681 -33,42 0,18 0,025 0,04 0/0,9 0,3/1 0,5/1 1/1 1,4/1
Аміак: ізотермічне зберігання 0,681 -33,42 0,01 0,025 0,04 0/0,9 1/1 1/1 1/1 1/1
Ацетонітрил 0,768 81,6 21,6 0,004 0,028 0,02 0,1 0,3 2,0
Ацетонціангідрін 0,932 1,9 0,02 0,316 0,3 1,5
Водень миш’яковистий 0,0085 1,64 62,47 0,2 0,17 0,54 0,857 0,3/0,1 0,5/0,1 0,8/1 1/1 1,2/1
Водень фтористий 0,989 19,52 0,028 0,15 0,1 0,2 0,5
Водень хлористий 0,0016 1,191 85,1 0,28 0,037 0,3 0,64/1 0,6/1 0,8/1 1/1 1,2/1
Водень бромистий 1,49 66,77 2,4 0,13 0,055 0,2/1 0,5/1 0,8/1 1/1 1,2/1
Водень ціаністий 0,0036 0,687 25,7 0,2 0,26 0,4 1,3
Діметиламін 0,68 6,9 1,2 0,06 0,041 0,5 0/0,1 0/0,3 0/0,8 1/1 2,5/1
Метиламін 0,002 0,699 6,5 1,2 0,13 0,034 0,5 0/0,3 0/0,7 0,5/1 1/1 2,5/1
Метил бромистий 0.0014 1.732 3.6 1.2 0.04 0.039 0.5 0/0.2 0/0.4 0/0.9 1/1 2.3/1
Метил хлористий - 0.983 23.76 0.125 0.044 0.056 0/0.5 0.1/0 0.6/1 1/1 1.5/1
Метилакрилат 0,0023 0,953 80,2 0,005 0,025 0,1 0,2 0,4 3,1
Метилмеркаптан 0,876 5,95 1,7 0,05 0,043 0,353 0/0,1 0/0,3 0/0,8 1/1 24/1

 

 

Продовження таблиці 5.2


Метил акрилової кислоти 0,806 77,3 0,75 0,007 0,8 0,04 0,1 0,4 2,4
Окис азоту 1,491 1,5 0,04 0,4 0,4
Окис етилену 0,882 10,7 2,2 0,05 0,041 0,27 0/0,1 0/0,3 0/0,7 1/1 3,2/1
Сірчаний ангідрид 0,0029 1,462 10,1 1,8 0,11 0,049 0,333 0/0,2 0/0,5 0,3/1 1/1 1,1/1
Сірководень 0,0015 0,964 60,35 16,1 0,27 0,042 0,036 0,3/1 0,5/1 0,8/1 1/1 1,2/1
Сірчаний вуглець 1,263 46,2 0,021 0,013 0,1 0,2 0,4 2,1
Соляна кислота (концентр.) 1,198 0,021 0,3 0,1 0,3 1,6
Триметиламін 0,671 2,9 0,07 0,047 0,1 0/0,1 0/0,4 0/0,9 1/1 2,2/1
Формальдегід 0,815 0,6 0,19 0,034 0/0,4 0/1 0,5/1 1/1 1,5/1
Фосген 0,0035 1,432 8,2 0,6 0,05 0,061 0/0,1 0/0,3 0/0,7 1/1 2,7/1
Фтор 0,0017 1,512 188,2 0,2 0,95 0,038 0,7/1 0,8/1 0,9/1 1/1 11/1
Фосфор трьоххлористий 1,57 75,3 0,01 0,2 0,1 0,2 0,4 2,3
Фосфору хлороокис 1,675 107,2 0,06 0,003 0,05 0,1 0,3 2,6
Хлор 0,0032 1,338 –34,1 0,6 0,18 0,052 0/0,9 0,9/1 0,6/1 1/1 4,4/1
Хлорпікрин 1,658 112,3 0,02 0,002 0/0,3 0,1 0,3 2,9
Хлорціан 0,0021 1,22 12,6 0,75 0,04 0,048 0,8 0/0 0/0 0/0,6 1/1 3,9/1
Етиленамін 0,883 4,8 0,009 0,125 0,05 0,1 0,4 2,2
Етиленсульфід 1,005 0,1 0,013 0,05 0,1 0,4 2,2
Етилмеркаптан 0,839 2,2 0,028 0,27 0,1 0,2 0,5 1,7

 

 

Таблиця 5.3 - Глибина зон можливого зараження СДОР, км

Швидкість вітру м/с Еквівалентна кількість СДОР
0,01 0,05 0,10 0,5
0,38 0,85 1,25 3,16 4,75 9,18 12,5 19,2 29,5 38,1 52,6 65,2 81,9 363,0
0,26 0,59 0,84 1,92 2,84 5,35 7,20 10,8 16,4 21,0 28,7 35,3 44,0 87,7 189,0
0,22 0,48 0,68 1,53 2,17 3,99 5,34 7,96 11,9 15,1 20,5 25,2 31,3 61,4 84,5 130,0
0,19 0,42 0,59 1,33 1,88 3,28 4,36 6,46 9,62 12,1 16,4 20,0 24,8 48,1 65,9 101,0
0,17 0,38 0,53 1,19 1,68 2,91 3,75 5,53 8,19 10,3 13,8 16,8 20,8 40,1 54,6 83,60
0,15 0,34 0,48 1,09 1,53 2,66 3,43 4,88 7,20 9,06 12,1 14,7 18,1 34,6 47,0 71,70
0,14 0,32 0,45 1,00 1,42 2,46 3,17 4,49 6,48 8,14 10,8 13,1 16,1 30,7 41,6 63,16
0,13 0,30 0,42 0,94 1,33 2,30 2,97 4,20 5,92 7,42 9,90 11,9 14,6 27,7 37,4 56,70
0,12 0,28 0,40 0,88 1,25 2,17 2,80 3,96 5,60 6,86 9,12 11,0 13,5 25,3 34,2 51,60
0,12 0,26 0,38 0,84 1,19 2,06 2,66 3,76 5,31 6,50 8,50 10,2 12,5 23,4 31,6 47,53
0,11 0,25 0,36 0,80 1,13 1,96 2,53 3,58 5,06 6,20 8,01 9,61 11,7 21,9 29,4 44,15
0,11 0,24 0,34 0,76 1,08 1,88 2,42 3,43 4,85 5,94 7,67 9,09 11,0 20,5 27,6 41,30
0,10 0,23 0,33 0,74 1,04 1,80 2,37 3,29 4,66 5,70 7,37 8,72 10,4 19,4 26,0 38,90
0,10 0,22 0,32 0,71 1,00 1,74 2,24 3,17 4,49 5,50 7,10 8,40 10,0 18,4 24,6 36,81
0,10 0,22 0,31 0,69 0,97 1,68 2,17 3,03 4,34 5,31 6,86 8,11 9,70 17,6 23,5 34,98

 

Примітка: 1 При швидкості вітру >15 м/с розміри зон зараження приймати як при швидкості вітру 15 м/с.

2 При швидкості вітру <1 м/с розміри зон зараження приймати як при швидкості вітру 1 м/c.

 

 


Таблиця 5.4- Значення коефіцієнта К4 в залежності від швидкість вітру

Швидкість вітру м/с
К4 1,00 1,33 1,67 2,00 2,34 2,67 3,00 3,34 3,67 4,00 5,08

 

Таблиця 5.5- Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру

Швидкість вітру м/с
Швидкість перенесення км/г Інверсія
Ізотермія
Конвекція

 

Таблиця 5.6 - Можливі втрати працівників, службовців і населення від СДОР в осередках ураження (Р), %

Умови перебування людей Без протигазів Забезпеченість людей протигазами, %
На відкритій місцевості 90-100
В простих укріпленнях, будинку

Примітка: Орієнтовна структура втрати людей в осередках ураження складає: в легкому ступені – 25%, в середньому і важкому ступенях (з виходом з ладу не менше ніж на 2-3 тижні і з потребою госпіталізації) – 40%, зі смертельними випадками – 35%.

 

Таблиця 5.7 - Значення коефіцієнта К6 в залежності від часу після початку аварії

Час, після початку аварії, г
К6 1,74 2,41 3,03

Примітка: При часі, після початку аваріїN>4 годин значення коефіцієнта К6=N0,8

Таблиця 5.8 - Допустимий час перебування людей в засобах захисту шкіри

Температура повітря, °С +30° і вище 25 – 29° 20 – 24° 15 – 19° +15° і нижче
Час перебування, год. 0,3 0,5 0,8

 

Таблиця 5.9 - Граничне значення глибин переносу повітряних мас за 4 год. при різних швидкостях вітру, км

Стан призем-ного шару атмосфери Швидкість вітру, м/с
Інверсія
Ізометрія
Конвенція

 

Примітка: При часі після початку аварії N > 4 год. значення глибин, які одержані за таблицею 5.3 порівнюються з гранично можливими значеннями переносу повітряних мас ГП, які визначені за формулою: ГП = N ´ V , де V – швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря в залежності від швидкості вітру і ступені вертикальної стійкості повітря (таблиця 5.9).


Читайте також:

  1. A) Оцінка захисних споруд за ємністю – визначення коефіцієнта Квм.
  2. CMM. Визначення моделі зрілості.
  3. I визначення впливу окремих факторів
  4. I. Постановка завдання статистичного дослідження
  5. I. ПРЕДМЕТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
  6. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  7. II. Завдання
  8. II. Завдання на проект.
  9. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  10. II. Перевірка домашнього завдання.
  11. II. Перевірка домашнього завдання.
  12. II. Перевірка домашнього завдання.




Переглядів: 442

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Завдання № 5.4 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкту | Практичне заняття № 6 Прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.023 сек.