• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сутність стратегії диверсифікації діяльності підприємства

ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1. Сутність стратегії диверсифікації діяльності підприємства

2. Види диверсифікації діяльності підприємства

3. Похідні стратегії диверсифікації підприємства

4. Управління диверсифікованими підприємствами

Диверсифікацію як стратегію розширення сфер і видів господарської діяльності широко використовували напри­кінці 60-х — на початку 70-х років XX ст., але в сучасних економічних реаліях вона починає втрачати свою акту­альність. На зміну їй прийшло усвідомлення необхідності концентрації зусиль у провідних сферах бізнесу, що спри­чинено глобалізацією виробництва, одним із наслідків якої є ефект економії від його масштабу. Значущість ди­версифікації залишається високою для підприємств, які мають великі обсяги капіталів, отриманих від основної діяльності, і обмежені можливості включення у процеси глобалізації.

Диверсифікація як інструмент використання переваг комбінування, проникнення у нові високорентабельні га­лузі забезпечує компенсацію зниження прибутку на ринку одних товарів за рахунок високих прибутків на інших рин­ках. Тому диверсифіковані підприємства, які «не кладуть яйця до одного кошика», мають вищу ринкову стійкість і конкурентоспроможність, ніж вузькоспеціалізовані, ос­кільки вони мають змогу переливати капітал у найприбутковіші галузі.

Підприємства, які обирають стратегію диверсифікації, намагаються виробляти більше модифікацій продукції, щоб досягти якомога вищого ефекту масштабу.

Стратегія диверсифікації(лат. diversus — різний і fasere — роби­ти) діяльності — цілеспрямована система дій підприємства щодо проникнення е інші сфери (галузі), включення до портфеля його діяльності нових сфер бізнесу.

Реалізується вона за допомогою стратегії зростання (розширення товарного асортименту) і стратегії розширен­ня ринку (освоєння нових ринків) або на основі комбіну­вання елементів їх обох. Стратегія диверсифікації сприяє унезалежненню підприємства від одного стратегічного гос­подарського підрозділу.

Основними методами реалізації стратегії диверсифіка­ції є внутрішнє зростання (диверсифікація діяльності іс­нуючого підприємства за рахунок пошуку нових видів діяльності, використання ефекту синергізму -- концен­трична диверсифікація) і зовнішнє зростання (диверсифі­кація шляхом злиття, поглинання підприємства з метою оновлення свого корпоративного портфеля — чиста дивер­сифікація). Як правило, процеси злиття відбуваються між близькими за розмірами фірмами. Поглинання є купівлею контрольного пакета акцій іншого підприємства і перетво­рення його на підрозділ компанії-покупця, що відбуваєть­ся між різними за розмірами компаніями і може мати як дружній, так і ворожий характер.

Диверсифікаційне зростання виправдане за відсутності в галузі можливостей для подальшого зростання або за на­явності більш привабливих можливостей за ЇЇ межами. З цією метою підприємство шукає нові сфери діяльності для застосування накопиченого досвіду, або для виправлення власних недоліків.

Стратегія створення спільного підприємства виправда­на, якщо його учасникам ризиковане або економічно неви­гідно працювати поодинці; об'єднання ресурсів двох і біль­ше незалежних підприємств створює структуру з вищими конкурентними перевагами, необхідними для досягнення успіху (синергія). Нерідко спільні підприємства з інозем­ними партнерами легше долають імпортні квоти, тарифи, фіскальні бар'єри, національні політичні інтереси й куль­турні обмеження.

Вибір стратегії диверсифікованого зростання обумо­влюють такі основні фактори:

- насичення ринків збуту підприємства або скорочен­ня попиту на продукт внаслідок перебування його на стадії «вмирання»;

- високі надходження коштів від поточної діяльності, яких недостатньо для масштабного розширення основної діяльності, однак вони можуть бути ефективно вкладені в інші сфери бізнесу;

- отримання вищого, ніж передбачалося, прибутку від простого розширення виробництва, що створює перед­умови для підприємницької експансії;

- намагання отримати синергічний ефект від розши­рення діяльності (за рахунок раціональнішого використан­ня устаткування, комплектуючих виробів, сировини тощо);

- розширення бізнесу в межах галузі через антимонопольне регулювання.

Спонукають до .використання цієї стратегії намаган­ня досягти економії на масштабі виробництва (рівнопро­порційне збільшення витрат і прибутків підприємства підштовхує їх до вкладення коштів у нові галузі), подо­лати прогалини у виробничій сфері, забезпечити зни­ження ризиків (зниження прибутків в одних сферах біз­несу компенсуються успіхом в інших), реалізувати очі­кування керівництва на більш ефективне вкладення коштів у нову галузь, організувати спільну діяльність, отримати доступ до технологій, ринків, ресурсів, марке­тингових систем.

Вітчизняні підприємства використовують диверсифі­кацію з метою використання вигідних у певних сферах умов оподаткування, підвищення ліквідності активів, за­безпечення інтересів керівництва, полегшення виходу на світові ринки, залучення нових кваліфікованих фахів­ців, ефективнішого задіяння потенціалу наявних мене­джерів.

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. IV група- показники надійності підприємства
3. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
4. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
5. V. Питання туристично-спортивної діяльності
6. WEB - сайт підприємства в Інтернет
7. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
8. Автоматизація банківської діяльності в Україні
9. Автоматизація метрологічної діяльності
10. Автопідприємства вантажних автомобілів
11. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
12. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства

Переглядів: 2657