Методичні вказівки до розв’язання задач № 1.1, № 1.2, № 1.3
1. Фондовий потенціал (ФП) визначається за формулою:
ФП = Ф х Ен, (1.1)
де Ф – середньорічна вартість основних виробничих фондів;
Ен – нормативний коефіцієнт капітальних вкладень.
2. Потенціал оборотних фондів (ОП):
ОП = М х Км, (1.2)
де М - річний обсяг матеріалів;
Км – коефіцієнт витягу продукції з ресурсної маси, який визначається відношенням вартості матеріальних ресурсів, використаних на виробництво продукції, до загальної вартості матеріальних ресурсів, спожитих підприємством.
3. Потенціал нематеріальних активів (НП):
(1.3)
де Не – експертна оцінка вартості нематеріальних активів та вартість землі, яка вираховується згідно з методикою, прийнятою на державному рівні.
4. При розрахунку потенціалу технологічного персоналу спочатку проводиться оцінка живої праці (тобто одного середньоспискового працівника) встановленням його фондового аналога у вартісному обчисленні за формулою:
(1.4)
де А - оцінка одиниці живої праці;
Пп – продуктивність праці одного працівника;
- збільшення фондоозброєності праці одного працівника у базовому періоді;
- збільшення продуктивності праці одного працівника у базовому періоді.
Величина потенціалу технологічного персоналу (ПТП) буде визначатись за формулою:
ПТП = А х Ч х Нт, (1.5)
де Ч – середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу;
Нт – коефіцієнт реалізації потенціалу технологічного персоналу, що приймається на рівні нормативу ефективності капітальних вкладень.
5. Розмір виробничого потенціалу (ВП) вираховується як сума його складових частин:
ВП = ФП + ОП + НП + ПТП, (1.6)
6. Управлінський (УП), інноваційний (ІП), фінансовий (ФінП), маркетинговий (МП), науково-технічний (НТП), інформаційний (Пінф), інфраструктурний (Пінфр) потенціали та потенціал ОСУ (ПОСУ) визначаються часткою витрат на їх формування, яка припадає на рік, що обирається для аналізу.
7. Обсяг потенціалу підприємства (ПП) – це інтегральний показник: