• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Кодування товарів

Кодування товарів — технічний прийом, що дозволяє подати об'єкт, що класифікується, у вигляді знака або групи знаків за правилами, встановленими конкретною системою класифікації.

Кодова система класифікації створюється для того, щоб дати інформацію в зручній для її збирання, передачі й опрацювання формі, пристосувати закодовану інформацію до опрацювання на комп'ютері.

Отже, кодування — це присвоєння об'єктам класифікації певних позначок.

Кодуванню підлягають як товари, так і підприємства, організації, країни світу й території, установи, митниці та митні режими, валюти країн, види транспорту та ін.

Код — це система умовних символів, які застосовують для передачі повідомлень каналами зв'язку.

Код — знак або сукупність знаків, які застосовують для означення класифікаційної групи або об'єкта класифікації.

Метою кодування є систематизація об'єктів шляхом ідентифікації, ранжирування і присвоєння умовної позначки (коду), за якою можна знайти і розпізнати будь-який об'єкт серед інших.

Необхідність у кодуванні товарів та інших об'єктів існувала давно, але особливо зросла значимість кодування в останні десятиліття, з впровадженням комп'ютерної техніки. У результаті розширилося цільове призначення кодування, що полегшує опрацювання техніко-економічної інформації за допомогою комп'ютерної техніки, підвищує ефективність функціонування АСУ.

Присвоєння кодів здійснюється за такими правилами:

1) код повинен мати певну структуру побудови;

2) код може бути виражений за допомогою різноманітних, заздалегідь обумовлених знаків;

3) код має сприяти упорядкуванню об'єктів.

Структура коду — умовне позначення складу і послідовності розташування знаків у ньому. Структура коду містить такі елементи:

- алфавіт;

- підстава;

- розряд;

- довжина.

Алфавіт коду — система знаків, прийнятих для створення коду. Алфавітом для кодів найчастіше слугують цифри, букви або їх сполучення, штрихи. Розрізняють алфавіт коду:

-цифровий (знаками якого є цифри);

-буквений (знаками якого є букви алфавіту);

-буквено-цифровий (знаками якого є букви алфавіту і цифри);

-штриховий (знаками якого є штрихи і прогалини, ширина яких зчитується сканерами у вигляді цифр. Прикладом можуть бути штрихові коди ЕАН і UPC, поширені в міжнародній практиці).

Сукупність правил та методів кодування класифікаційних груп і об'єктів класифікації заданої кількості називається системою кодування. Визначена система кодування становить основу класифікатора.

Класифікатор — офіційний документ, що являє собою систематизований звід найменувань та кодів класифікаційних груп і (або) об'єктів класифікації. Структура класифікатора передбачає його позицію і ємність.

Позиція класифікатора — найменування і код класифікаційної групи чи об'єкта класифікації.

Ємність класифікатора — найбільша кількість позицій, яку може містити класифікатор. Так, придесятирозрядній будові, яку найчастіше мають класифікатори, усі об'єкти, що класифікуються, поділяються на десять класів, підкласів, груп, підгруп, видів і підвидів. У результаті ємність такого класи­фікатора складає мільйон позицій. Можливо, що не всі позиції будуть заповнені, і в цьому випадку утвориться резервна ємність класифікатора, що позначає кількість вільних позицій у класифікаторі.

Класифікатори поділяються на категорії.

Категорія класифікатора — це ознака, що вказує на приналежність класифікатора до якоїсь групи залежно від рівня його затвердження і сфери застосування. Розрізняють класифікатори державні, галузеві та підприємств.

Державний класифікатор — класифікатор, затверджений Державним комітетом стандартизації для застосування в автоматизованих системах управління (АСУ).

Галузевий класифікатор — класифікатор, введений у встановленому порядку для застосування в АСУ галузі.

Класифікатор підприємства — класифікатор, введений у встановленому порядку для застосування в АСУ підприємства.

Галузевий класифікатор продукції (ГКП) складається з двох частин: класифікаційний (К-ГКП) і асортиментний (А-ГКП).

Класифікаційну частину ГКП було видано в 1985 році, вона містила 60 тисяч класифікаційних груп у порядку зростання кодів. При її побудові був застосований ієрархічний метод класифікації. Вся продукція розподілена за найбільш істотними ознаками на п'ять щаблів класифікації — клас, підклас, група, підгрупа, вид.

Види кодування. В Україні використовуються три види кодування: внутрішнє, зовнішнє (міжнародне) і штрихове.

Внутрішнє кодування здійснюється за галузевим класифікатором лікарських засобів і виробів медичного призначення (ГК ЛЗ ВМП).

З метою охоплення всієї номенклатури медичної продукції, яка обертається в аптечній мережі, і поліпшення контролю інформації, яка вводиться, як було відзначено вище, за галузевим класифікатором вся продукція розподілена на 98 груп. Кожній групі відведено 1000 номерів, остання сотня яких відведена для імпортних товарів.

Штрихове кодування.

Штриховий код (ШК) — знак, призначений для автоматизованих ідентифікації та обліку інформації про товар, закодований у вигляді цифр і штрихів. ШК наноситься на транспортну або споживчу упаковку багатьох імпортних і вітчизняних товарів друкарським способом або за допомогою етикетки чи ярлика, що приклеюються.

Необхідність запровадження ШК виникла через розвиток інформаційних технологій та широке впровадження комп'ютерів. Застосування ШК разом з комп'ютерами забезпечує оптимізацію таких багатьох процесів при виготовленні, транспортуванні, оптовій та роздрібнійторгівлі.

Для зчитування ШК застосовують стаціонарні та портативні сканери, що дозволяють зчитувати ШК на різних відстанях від товару - від 60 см до 5-6 м; касові сканери, оснащені системами зчитування ШК; оптичні контактні зчитувачі у вигляді ручок, олівців, лазерних пістолетів та ін. Вибір зчитувальних пристроїв зумовлений конкретними умовами. Найбільш простими і доступними пристроями для зчитування ШК є зчитувальні олівці (наприклад, PSI), але їх можна використовувати лише коли оператор може провести олівцем по етикетці. У невеликих магазинах їх можна застосовувати, а на складах або в супермаркетах це недоцільно

Читайте також:

1. IV. Вартість знака для товарів і послуг та фірмового найменування
2. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
3. VII. За видами товарів і послуг
4. Автомати для продажу штучних товарів
5. Автоматичне кодування.
6. Алфавітне кодування
7. Аналіз міжринкової взаємодії товарів і грошей
8. Аналізцін і товарівконкурентів
9. Асортимент шкільних товарів
10. Аудит готової продукції та продажу товарів, робіт та послуг
11. Аудит розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
12. Більш широкий вибір товарів і послуг

Переглядів: 4033