ТЕМА 12. Міжнародна економіка її роль у зростання добробуту людської спільноти світу.

Суспільне відтворення в окремо взятій країні базується на економічних законах, що діють в її межах. Водночас розвиток міжнародного поділу праці, світової торгівлі приводить до того, що процес суспільного відтворення дедалі більшою мірою залежить від зовнішніх стосовно кожної окремої країни факторів, їх дія пов'язана з існуванням світового господарства.

Світове господарство - це сукупність внутрішньо суперечливих національних економік, пов'язаних міжнародним поділом праці, виробничими, торговельними, фінансовими та науково-технічними зв'язками. Його найважливішими рисами є взаємопов'язаність та взаємообумовленість процесу суспільного відтворення капіталу в межах єдиного світового господарства, єдність національних господарств. Об'єктивний характер господарського зближення окремих країн, прорив національної замкненості зумовлені тим, що в сучасних умовах вона є нераціональною, оскільки позбавляє економіку відособленої країни переваг, що породжує міжнародний поділ праці та її кооперація. До того ж економічна замкненість практично неможлива.

Об'єктивними передумовами виникнення світового господарства є:

1) міжнародний поділ праці;

2) світовий ринок;

3) інтернаціоналізація господарського життя.

Міжнародні економічні відносини являють собою систему господарських відносин між різними країнами світу. Вони є похідними від національних, економічних відносин, залежать від них, обумовлюються особливостями національної економіки та перебувають під значним впливом зовнішньої економічної політики держави. Так, зміни курсу національної валюти впливають на конкурентоспроможність товарів на ринку іншої країни, ліберальне податкове законодавство забезпечує приплив капіталів у країну, яка його впроваджує; зміни митних тарифів породжують зміни в потоках експорту та імпорту товарів.

Найважливішими елементами міжнародних економічних відносин є міжнародне виробниче і науково-технічне співробітництво, вивіз капіталу, світова торгівля та передача технологій, міграція робочої сили, міжнародні валютні відносини. У цій системі всі її елементи тісно пов'язані, взаємно переплетені і впливають один на одного. Отже, міжнародні економічні відносини обслуговують взаємодію національних економік, що входять у світове господарство і тим самим забезпечують його цілісність, яка базується на загальносвітовому характерові сучасних продуктивних сил.

Міжнародні економічні відносини визначають суть світового господарства. За своїм характером вони залежать від економічних відносин, що функціонують на національних рівнях.

Як складова міжнародних економічних відносин міжнародне виробниче і науково-технічне співробітництво являють собою комплекс такт, що постійно розвиваються та поглиблюються господарських зв'язків між окремими країнами, групами країн, які базуються на принципах рівноправності та взаємної вигоди учасників.Міжнародне виробниче і науково-технічне співробітництво - це об'єктивний процес формування стійких і довготривалих міжнародних економічних зв'язків у системі світового господарства.

Основними формами міжнародного виробничого співробітництва є міжнародна спеціалізація та міжнародна кооперація. Міжнародна спеціалізація виробництва — це така її форма, за допомогою якої відбувається концентрація певного виробництва в окремих країнах і регулярне забезпечення нею світового ринку.

Залежно від рівня розвитку міжнародного поділу праці виділяють такі форми міжнародної спеціалізації виробництва: предметну (на випуску цілком закінченої і готової до споживання продукції); подетальну (на виробництві частин, вузлів, деталей продукції); технологічну (спеціалізація на окремих технологічних процесах — складанні, фарбуванні, зварюванні, штампуванні тощо).

Функціонування і розвиток міжнародної спеціалізації виробництва створює умови для міжнародного кооперування. Міжнародна кооперація — це процес формування стійких виробничих зв'язків між підприємствами різних країн, внаслідок чого здійснюється спільна діяльність щодо створення елементів готової продукції. Здійснення міжнародної кооперації передбачає попереднє узгодження сторонами в договірному порядку умов спільної діяльності; розподіл між партнерами завдань у межах погодженої програми; координацію господарської діяльності підприємств - партнерів; тривалість, стабільність і регулярність відносин.

До міжнародного науково-технічного співробітництва відносять зв'язки з приводу обміну результатами науково-дослідних і експериментально-конструкторських робіт (НДЕКР); спільне проведення підприємствами, країнами або організаціями науково-дослідних робіт із

подальшим спільним чи роздільним використанням їхніх результатів; спільну розробку і використання науково-технічних нормативів, вимог і стандартів; обмін загальною науково-технічною інформацією.Міжнародне науково-технічне співробітництво цілком базується на комерційних засадах і становить основу для розвитку однієї з найбільш важливих і динамічних сфер міжнародних економічних відносин, породжених в умовах НТР світового ринку інформації та знань.

Важливою складовою міжнародних економічних відносин є вивіз капіталу. Вивіз капіталу здійснюється з метою систематичного привласнення доходу в країні, куди він вивозиться, або з метою отримання інших економічних та політичних вигод. На відміну від міжнародної торгівлі, яка забезпечує отримання доходу у сфері обміну, вивіз капіталу орієнтований на його використання у сфері виробництва і отримання відповідного доходу.

Вивіз або міграція капіталу за межі національної економіки мають сенс тоді, коли є можливість отримати в інших країнах більший прибуток, ніж у власній.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА 11. Розподіл національного доходу. Споживання. заощадження і добробут людини.	\|	Стан безпеки праці в світі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.028 сек.