МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||||||||||||||||||||
Критерії оцінки ефективності урокуПідготовка вчителя до уроку Численні вимоги до сучасного уроку, багатогранні критерії його ефективності, вимагають від учителя ретельної підготовки до нього. Робота з підготовки до уроків розпочинається зі складання календарно-тематичного планування. Складаючи цей план, учитель опирається на Програму, в якій зафіксовано базовий освітній стандарт та вимоги до рівня підготовки школярів з предмету. Вчитель може скористатись календарно-тематичним плануванням, складеним методистами чи авторами підручників, яке друкують українські методичні журнали «Географія», «Географія. Краєзнавство. Туризм.», «Географія та основи економіки в школі». Видають таке планування і окремими брошурами. Кожний учитель вносить до них свої поправки, виходячи з конкретних умов роботи школи та своєї методичної майстерності. Необхідність тематичного планування визначається принципом системної побудови уроків, остільки уроки-одинаки не забезпечують формування системи знань. В тематичному плані, який можна назвати стратегічною моделлю навчального процесу, вчитель встановлює тісний зв’язок між уроками через логіку формування понять, причинно-наслідкових зв’язків, планує організацію самостійної навчальної діяльності школярів, передбачаючи на кожен урок різні види навчальної роботи, методи і засоби навчання, практичні роботи. Тематичний план розглядає одиничний урок як частину цілісної системи уроків з теми, розділу, курсу, але при цьому надає йому індивідуальності за змістом, формою діяльності школярів, рівнем засвоєння основних компонентів змісту освіти. Опираючись на тематичне планування вчитель готується до кожного уроку зокрема. В сучасній педагогіці, яка характеризується технологічністю підходів до усіх складових процесу навчання, підготовка вчителя до уроку відзначається науково обґрунтованою послідовністю і системністю. Сучасний вчитель проектує урок, тобто розробляє систему взаємодії учителя та учнів, яка дозволяє досягти конкретної, чітко сформульованої мети навчально-виховного процесу. Методисти пропонують проектувати урок упродовж трьох послідовних етапів:
Моделювання уроку передбачає створення його концепції, «версії». Для цього необхідно: 1. чітко визначити місце уроку в змістовному і методичному аспектах в межах теми, розділу, курсу (наприклад, залежно від місця в темі може буде урок вивчення нового матеріалу, або формування умінь чи узагальнення знань; якщо тематичний зміст передбачає формування базових понять, то модель уроку буде іншою, ніж з теми, де переважає фактична інформація; якщо даний компонент природи чи господарства вже вивчався на інших територіях, то доцільно будувати модель уроку на порівнянні тощо.); 2. сформулювати загальну мету вивчення цієї теми. Мета уроку—це попередньо запланований результат навчання, розвитку та виховання учнів. Вона дає відповідь на запитання—«Який внесок у розвиток особистості зробить урок? Які знання повинні бути засвоєні і стати базою для розвитку учнів? Які вміння необхідно сформувати на уроці? Остільки усі ці питання тісно пов’язані між собою, то в педагогічній літературі загальну мету уроку називають ще «триєдиною метою». Найбільше труднощів у студентів- практикантів і в молодих вчителів викликає формулювання мети. Відомий автор російських підручників з методики навчання географії —д.п.н. І. Душина рекомендує ставити мету уроку під кутом зору навчальної діяльності школярів, остільки таке її формулювання найбільше відповідає характеру сучасного уроку. Наприклад: «навчити учнів вирішувати прості завдання на визначення місцевого часу», «навчити складати за картами атласу і матеріалом підручника географічні характеристики окремих територій», «створити на уроці умови для оволодіння вмінням встановлювати причинно-наслідкові зв’язки тощо. Завдання формування теоретичних знань найбільш доцільно представити так: ввести поняття, розширити обсяг, поглибити, закріпити, конкретизувати та закріпити істотні ознаки поняття, застосувати поняття з метою отримання нових знань. Мету щодо формування умінь і досвіду творчої діяльності можна розкрити у таких формулюваннях: розкрити послідовність дій, забезпечити засвоєння уміння аналізувати, вдосконалювати уміння визначати (географічне положення, географічні координати тощо), розкрити світоглядну ідею розвитку географічних процесів і явищ у просторі і часі, сприяти розвитку творчого мислення під час вирішення навчальної проблеми, розвивати пізнавальний інтерес, навчити визначати причину і наслідок, висувати гіпотезу тощо. Емоційно-ціннісну сторону основної мети уроку можна виразити так: викликати захоплення, обурення, повагу, патріотичні почуття., звернути увагу на цінність, важливість, необхідність, показати перевагу, доцільність, перспективність; сприяти формуванню переконань; ознайомити з позицією тощо. 3. відібрати з методичної літератури і власного досвіду такі педагогічні ідеї, які забезпечать досягнення поставленої мети; 4. визначити тип і загальну форму проведення уроку. Для цього потрібно скористатись типологією уроків, або обґрунтувати доцільність структури і форм проведення «нестандартного» уроку; 5. визначити необхідні засоби навчання, сформувати перелік інформаційних джерел. Створення проекту уроку передбачає структурування навчального процесу відповідно до поставленої мети і запис цієї структури на папері. На цьому етапі необхідно конкретизувати головну мету уроку, визначивши міні - завдання та способи їх реалізації. Наприклад, загальною метою є введення поняття «клімат», а конкретні завдання випливають зі схеми формування понять (див. параграф «Методика формування понять»), які ми можемо сформулювати так: 1) мотивувати вивчення нового поняття; 2) сформувати уявлення; 3) виділити істотні ознаки поняття; 4) узагальнити істотні ознаки і дати словесне визначення поняттю «клімат»; 5) ввести його в систему уже відомих понять з теми «Атмосфера»; 6) забезпечити практичне застосування сформованого поняття. Поділ головної мети на складові-завдання нерозривно пов’язаний з логікою змісту навчальної інформації або іншими словами з її смисловими етапами. Таким чином, проектування уроку—це розподіл навчального матеріалу на логічно пов’язані смислові етапи, постановка пізнавальних завдань до них і визначення методів, прийомів і форм реалізації цих конкретних цілей. Послідовність смислових етапів та їх пізнавальні завдання можуть визначатись, окрім вище зазначеної схеми формування понять, також загальноприйнятими в географії схемами вивчення компонентів природних комплексів, цілісних ПТК, галузей народного господарства, району, країни, а ще — послідовністю порівняння географічних об’єктів, логікою вирішення проблеми тощо, але основним чинником у виділенні смислових блоків і постановці відповідних пізнавальних завдань має бути активізація пізнавальної діяльності учнів. Найбільш оптимальною формою проектування уроку для вчителя–початківця є звичайна таблиця, яка містить усі три структурні компоненти проекту:
Вміння правильно ставити пізнавальні завдання на кожному етапі уроку є своєрідним індикатором фахової і педагогічної зрілості вчителя, адже саме вони визначають методи і форми роботи на уроці, забезпечують його технологічність(результативність на кожному етапі), а в кінцевому підсумку – досягнення основної мети. Водночас, нечітке уявлення цілей кожного з етапів уроку робить заняття спонтанним і малоефективним. Завершує процес проектування уроку створення його конструктора —записаної на папері послідовності дій всіх учасників навчального процесу, який може мати різні форми: плану уроку, конспекту уроку, сценарію тощо. Базою для його написання є складений проект уроку, до якого необхідно ще додати опис діяльності вчителя і учнів у рамках тих прийомів та форм роботи, які запроектовані, а також вказати рівні пізнавальної діяльності учнів, тривалість кожного етапу уроку. Студенти географічного факультету ЛНУ імені Івана Франка багато років пишуть конспекти у вигляді таблиці, яка включає такі елементи (див. практичний розділ посібника):
Така форма конспекту уроку, яку ще в середині 90-их рр. ХХ ст. запропонувала російський педагог І.Душина, зручна тим, що дає змогу відобразити найголовнішу складову навчального процесу — організацію діяльності учнів на різних етапах уроку.
Урок вважається ефективним якщо (за В. Корнєєвим ) : · упродовж всіх його етапів розумова діяльність учнів була активною (враховуючи психологічні особливості уваги учнів цього можна домогтись раціональним поєднанням на уроці різних методів і прийомів, в тому числі інтерактивних і проблемного навчання) ; · була забезпечена єдність раціонального та емоційного навчання (критерій важливий з огляду на значний вплив емоцій і почуттів на пізнавальний процес); · пізнавальна діяльність учнів була вмотивована; · на всіх етапах уроку була організована самостійна діяльність учнів; · були створені умови для самоконтролю учнів у процесі їх діяльності; · урок досягнув своєї основної мети.
Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|