Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Система відділу.

ІІІ

Клас Бангієфіцієві (Bangiophyceae) налічує 20 родів, що об’єднують 70 видів. Невелика група низькоорганізованих червоних водоростей. Одноклітинні, нитчасті і пластинчасті форми. Хлоропласт у більшості зірчастий, клітини одноядерні. Пори між клітинами зустрічаються вкрай рідко. Карпогон без трихогіни. Чергування поколінь немає. Карпоспори утворюються із запліднених яйцеклітин безпосередньо.

Типові представники – порфіра (Porphyra), бангія (Bangia).

Клас Флоридеєфіцієві (Florideophyceae). Близько 2500 видів. Представники багатоклітинні, мають складну анатомічну будову. Карпогон завжди з трихогіною. Цикл розвитку з 3, рідше з 2 поколінь. Гаметофіт і тетраспорофіт у більшості ізоморфні. До класу входять 6 порядків. Розглянемо 2 з них.

Порядок Немаліонові (Nemalionales). Розмножуються моноспорами. Чергування поколінь немає, диплоїдна тільки зигота, карпоспори гаплоїдні. Представники: немаліон (Nemalion), батрахосперм (Batrachospermum).

Порядок Церамієві (Ceramiales). Таломи цих водоростей мають різноманітну будову, часто диференційовані на стебловидні і листковидні частини. Нестатеве розмноження здійснюється тетраспорами. Карпоспори диплоїдні. Представники: калітамній (Calitamnion), церамій (Ceramium), делесерія (Delesseria).

Тема 7. Відділ Зелені водорості (Chlorophyta)

Евкаріотичні фотоавтотрофні платикристати.

Відділ є найчисленнішим серед водоростей. За даними різних авторів, він нараховує 20-25 тис. видів. Найдавніші рештки відомі з верхнього докембрію - протерозою (біля 1400 млн. років). Зелені водорості поширені у прісних та гіпергалінних водоймах, у морях та океанах, у наземних біотопах, на снігу та льоду.

Від зелених водоростей походять вищі рослини.

Біохімічні особливості. До складу фотосинтетичних пігментів входять майже всі пігменти, властиві вищим рослинам: хлорофіли а та b, всі відомі каротини ( α, β, γ та ε-каротин), ксантофіли лютеїнового ряду (лютеїн, зеаксантин, неоксантин, віолаксантин, антераксантин). Специфічні ксантофіли, виявлені у сифонофіцієвих, ульвофіцієвих та празинофіцієвих водоростей - це сифонеїн, сифоноксантин, лороксантин, празиноксантин. Завдяки переважанню хлорофілів, більшість видів Chlorophyta забарвлені у зелений колір. В екстремальних умовах у деяких зелених водоростей «вмикається» механізм гіперсинтезу каротину, і тоді клітини набувають червоного забарвлення.

Основний продукт асиміляції - крохмаль, який завжди відкладається у хлоропласті, часто - навколо піреноїду. Додаткові асиміляти - олія та лейкозин. У сифонофіцієвих водоростей основним асимілятор може бути полісахарид інулін.

 

Цитологічні особливості. Клітини переважної більшості видів вкриті целюлозно-пектиновою оболонкою. Зрідка зустрічаються представники з голими клітинами.

Ядерний апарат зелених водоростей має типову евкаріотичну будову.

Фотосинтетичний апарат представлений первинне симбіотичними хлоропластами. Вони майже тотожні із хлоропластами вищих рослин: вкриті двомебранною оболонкою. Звичайно у хлоропластах є один-кілька піреноїдів, переважно облямованих крохмалем. У більшості монадних зелених водоростей у хлоропласті знаходиться стигма.

Мітохондріям притаманні пластинчасті кристи.

Джгутикові стадії. Переважна більшість монадних клітин зелених водоростей має два джгутики. Рідше зустрічаються чотири- або багато джгутикові форми. Серед примітивних Chlorophyta є види з одним, двома-трьома неоднаковими, шістьома або вісьмома однаковими за довжиною джгутиками. Поверхня джгутиків звичайно гладенька або вкрита органічними субмікроскопічними лусочками.

Вакуолярний апарат представлений справжніми вакуолями з клітинним соком. У клітинах багатьох монадних та гемімонадних прісноводних та наземних водоростей звичайно є дві, зрідка – кілька скоротливих вакуолею.

 

Типи морфологічної структури тіла. В межах відділу представлені майже всі типи морфологічної структури тіла - монадний, гемімонадний, кокоїдний, нитчастий (включаючи прості паренхіматозні варіанти), гетеротрихальний, сифональний та сифонокладальний. Як одно- так і багатоклітинні водорості можуть утворювати різноманітні колонії, вести вільний або прикріплений спосіб життя.

 

Розмноження та життєві цикли. У зелених водоростей спостерігаються всі основні способи нестатевого розмноження і статевого процесу, відомі в евкаріотичних водоростей. В цілому, в межах відділу спостерігається тенденція заміни рухливих репродуктивних клітин нерухомими та редукція нестатевого розмноження спорами за рахунок інтенсифікації вегетативного і статевого розмноження.

Зеленим водоростям властиві різні типи життєвих циклів. Близько чверті відомих видів є агамними або апогамними, із життєвими циклами за типом цикломорфозу.

До еугамних належить більшість видів відділу, і їх життєві цикли представлені гаплофазними, гаплодиплофазними та диплофазними циклами із зиготичною, гаметичною, споричною і соматичною редукціями, без зміни поколінь або з ізо- та гетероморфною змінами поколінь.

 

Система відділу Зелені водорості. Відділ поділяють на шість класів: Prasinophyceae, Chlorophyceae, Trebouxiophyceae, Ulvophyceae, Siphonophyceae та Charophyсеае. В основі поділу відділу на класи покладено комплекс ознак, пов'язаних з особливостями будови клітинних покривів, типами кореневих систем у монадних стадій, деякими біохімічними особливостями. З цими ознаками корелюють також екологічні особливості представників різних класів.

 


Читайте також:

  1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
  2. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
  3. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  4. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
  5. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
  6. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
  7. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
  8. VI. Узагальнення та систематизація знань
  9. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
  10. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  11. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
  12. Автоматична система сигналізації




Переглядів: 1077

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Розмноження. | Порядок Вольвокальні — Volvocales

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.