![]()
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Ускладнення ДКА.- Гіпоглікемія (внаслідок швидкого зниження глікемії) - Гіпокаліемія (інсулінотерапія, уведення бікарбонату) - Набряк мозку - Аспіраційна пневмонія - Повторна гіперглікемія (припинення внутрівенного введення інсуліну без його підшкірного уведення). - Гіперхлоремія (надмірне уведення солей при регідратації) - Гіпоксемія (зниження колоїдного осмотичного тиску, надмірна гідратація легень зі зниженням їхньої розтяжності) - Некардіогенний набряк легень
Критерії ефективності лікування - відсутність клінічних та лабораторних ознак кетоацидозу
Профілактика ДКА: Усунення причин, що призводять до розвитку ДКА (див. вище) Гіперосмолярна некетоацидотична кома (ГОК). Визначення –кома, що виникає у хворих на цукровий діабет, спричинена недостатністю інсуліну та значною втратою рідини. Характеризується вираженим ексікозом, відсутністю ацидозу та ранньою появою неврологічних симптомів. Формулювання діагнозу:цукровий діабет тип 1, важка форма в стані декомпенсації. Гіперосмолярна кома. Причини: 1. Стани, що збільшують дефіцит інсуліну: - Інтеркурентні захворювання - Хірургічні втручання - Прийом препаратів, що знижують секрецію інсуліну або підвищують глікемію: циметідін, глюкокортикоїди, катехоламіни, некардіоселективні b-блокатори, маннітол, тіазидові діуретики тощо. 2. Стани, що спричиняють розвиток дегідратації: - Блювота - Проноси - Прийом діуретиків - Опіки - Відсутність питної води - Вживання гіперосмолярних розчинів при штучному годуванні або надміру солодких напоїв - Кровотечі - Порушення функції нирок - Зниження інтелекту Обстеження при ГОК: а. Обов‘язкові лабораторні - Глікемія - рН сироватки - Залишковий азот, сечовина, креатинін крові - Електроліти крові - Кетони в сечі (тест-смужками) - Ліпідний спектр крові - Коагулограма - Аналіз сечі загальний з визначенням в ній цукру - Аналіз крові з підрахунком формених елементів - ЕКГ б. Додаткові лабораторні - Гази крові (рСО2) - Лактат крові - При підозрі на інфекцію - посів сечі, крові, мазка з глотки з визначенням чутливості до антибіотиків - Рентгенівське дослідження ОГК Діагностичні критерії ГОК. 1. Клінічні - Дані анамнезу: наявність ЦД, можливі провокуючі фактори. - Виникає повільніше, ніж ДКА - Спрага, поліурія, зниження маси тіла - Ознаки різкої дегідратації: § Виражена сухість шкіри і слизових оболонок, § Зниження АТ, тахікардія § Зниження тонусу очних яблук § Прогресуюча слабкість - Язик обкладений коричневим нальотом - Зниження м'язового тонусу, сухожильних рефлексів - Олігурія, що змінюється анурією - Температура тіла нормальна або підвищена - Яскрава неврологічна симптоматика: почуття посмикування в м'язах кінцівок, афазія, судороги, парези, патологічні симптоми, ністагм, галюцинації, делірій - Відсутність запаху ацетону у видихуваному повітрі, немає дихання Куссмауля (лише при приєднанні лактацидозу) - Стан свідомості – ступор або кома 2. Параклінічні: а. Обов‘язкові критерії Глюкоза крові > 33 ммоль/л рН артеріальної крові > 7,3 Кетонурія відсутня або низька Аніонна різниця < 12 мекв/л Осмолярність > 320 мОсм/л б. Додаткові критерії Бікарбонат крові > 15 мекв/л Кетони сироватки низькі
Лікування. Проводять у відділенні реанімації та інтенсивної терапії Перший етап: - Укривання хворого - Вдихання 100% зволоженого кисню за допомогою кисневої маски - Введення назогастрального зонду (якщо хворий без свідомості) - Введення сечового катетера (якщо немає сечовипускання протягом 2-4 годин) - Підігрів інфузійних розчинів до 37ºЗ перед уведенням Регідратація. При осмолярності > 320 мОсм/л і нормальному АТ починають із введення у вену крапельно 0.45% розчину NaCl, у разі осмолярності < 320 мОсм/л або при зниженому АТ - вводять 0.9% розчин NaCl: Перша година: 15-30 мл/кг Друга і третя години: по 10 мл/кг Починаючи з четвертої години і далі – по 5 мл/кг/ за годину Інфузійна терапія проводиться поступово протягом 48 годин. Припиняють її при відновленні свідомості, відсутності блювоти, можливості самостійного прийому рідини. Інсулінотерапія. Інсулін (лише короткої дії) уводять у режимі малих доз, безупинно внутрівенно крапельно. Такий режим уведення знижує ризик гіпоглікемії, набряку мозку, легко визначити кількість діючого інсуліну. Перша година: внутрівенно струминно – 0,15 ОД/кг маси тіла Надалі - щогодини внутрівенно крапельно по 0,1 ОД/кг/годину у виді суміші з 0,9% NaCl (на кожні 100 мл 0,9% NaCl додають 10 ОД інсуліну) Якщо немає позитивної динаміки глікемії протягом перших 2-3 годин - доза інсуліну подвоюється. При зниженні глікемії до 13-14 ммоль/л доза інсуліну зменшується удвічі (приблизно на 2-3 ОД за годину). Читайте також:
|
||||||||
|