• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Завдання роботи.

План.

1. Сутність процесу виховання.

2. Складові частини процесу виховання.

3. Мета виховання, її походження та значення у виховному процесі. Сучасне звучання мети виховання.

1. Визначити сутність сучасних наукових поглядів на процес виховання.

2. Схарактеризувати виховання як процес.

3. Ознайомити з метою виховання (історичний аспект) та з її сучасним звучанням.

4. Формувати мотивацію до оволодіння науковими засадами організації та здійснення виховного процесу в майбутній професійній діяльності.

5. Вчити аналізувати, структурувати і фіксувати інформацію, встановлювати міжпредметні зв’язки, порівнювати.

Основні поняття. Процес виховання, структура процесу виховання, компоненти процесу виховання, мета процесу виховання.

Список літератури.

Волкова Н.П. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2007. – С.94–102.

Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання : навч. посіб. / С.Г. Карпенчук. – К. : Вища шк., 1997. – 304 с.

Лозова В.І. Теоретичні основи виховання і навчання : навч. посіб. / В.І. Лозова, Г.В. Троцко ; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – 2-е вид., випр. і допов. – Х. : ОВС, 2002. – С.25–32.

Пермяков О.А., Морозов В.В. Педагогіка: Навч. посіб. / О.А. Пермяков, В.В. Морозов. – К.: Знання, 2006. – С.23–27.

Пономарьова Г.Ф. Словник-довідник з курсу педагогіки / Г.Ф. Пономарьова. – Х., 2004. – С.27–30.

Фіцула М.М. Педагогіка / М.М. Фіцула. – К. : Академія, 2001. – С..214–220.

1. Сутність процесу виховання.

? Чи можливе існування суспільства без виховання? Отже, здійснення виховання - одна з функцій суспільства, а успішне виховання - основа стабільності і прогресу.

З іншого боку, виховання супроводжує кожну людину усе життя. У дитинстві нас виховують. Ставши дорослими, ми виховуємо інших. Багато людей усвідомлюють важливість самовиховання, а іноді і перевиховання себе. Хочеться, щоб ви дивилися на зміст цієї лекції через призму свого досвіду і розуміння того, що багато що згодиться в професійній діяльності і сімейному житті.

Процес виховання існує здавна, а термін "виховання" виник в 18 столітті, спочатку сприймався як "напоїти", "нагодувати". Але важливий не лише догляд за дитиною, а і її духовне зростання. Сьогодні виховання не обмежується дитинством, а розповсюджується на людей різного віку і соціальних груп. Виховання є одним з основних понять педагогіки і важливою складовою частиною педагогічного процесу.Сьогодні на виховання дуже сильно впливають соціальні проблеми, тому теорія виховання - один з самих проблемних і важливих розділів педагогіки.

У широкому сенсі під вихованням розуміють процес цілеспрямованого впливу з метою накопичення людиною необхідного для життя в суспільстві соціального досвіду і формування у нього певної системи цінностей.

Наведемо ще декілька визначень виховання:

• Процес цілеспрямованого формування особистості в умовах спеціально організованої виховної системи, яка забезпечує взаємодію вихователів і вихованців.

• Цілеспрямований і систематичний вплив на розвиток людини з метою підготовки її до виконання конкретних ролей у системі суспільних відносин.

• Систематичний і цілеспрямований вплив вихователя на вихованців з метою формування у них рис і якостей особистості, необхідних суспільству.

У вузькоиу сенсі виховання часто трактується ще в конкретнішому значенні - як рішення певної виховної задачі.

Без виховання неможливе існування людства. В процесі виховання людина реалізує свою людську суть. Виховання - повільний, складний шлях. А.С.Макаренко писав в "Книзі для батьків": "Увесь . "хаос" стосунків зі світом не піддається немов би ніякому обліку, проте він створює в кожен момент певні зміни в особі дитини. Спрямувати цей розвиток і керувати нимм - ось завдання виховання".

Виховання - процес вироблення, творення в людині гармонійної системи стосунків з соціумом, світом в цілому і з самим собою. Існує багато моделей В., але багато дослідників вважають, що В. - не трансляція 1 моделі поведінки і ставлеення до світу, а допомога в самовизначенні, у відповідях на питання Хто я є? і Для чого я живу?

Ми вже знаємо, що в ході історії і в процесі розвитку самої педагогічної науки розуміння теорії і практики виховання мінялося.

Руссо сказав: "Ми народжуємося слабкими - нам потрібна сила, ми народжуємося безпорадними - нам потрібна допомога, ми народжуємося безглуздими - нам потрібний розум. Усе, що ми не маємо при народженні і без чого не можемо обійтися, ставши дорослими, дано нам вихованням".

Сутність вихованняполягає в такій взаємодії, що вихователь навмисно прагне вплинути на виховуваного. Тобто виховання є одним з видів діяльності з перетворення людини або групи людей. Це діяльність, спрямована на зміну психічного стану, світогляду і свідомості особи та її ціннісних орієнтацій.

Основа виховання -загальнолюдські цінності, зразки вітчизняної і світової культури; багатовікові морально-моральні засади, традиції, Конституція, закони, нормативно-правові акти.

2. Складові частини процесу виховання.

Структура виховного процесу є взаємозв'язком основних елементів: цілей і змісту, методів і засобів, а також досягнутих результатів.

Таблиця 6.1.

Основні проблеми аналізу в теорії виховання

Зрозуміло, що в спілкуванні з дитиною немає значущих і не дуже аспектів поведінки і він виховується не тоді, коли вислуховує цінні зауваження з боку батьків і педагогів, які нерідко розходяться із справою, а в ході постійної взаємодії зі світом дорослих і однолітків.

Проблеми виховання і навчання нерозривно пов'язані, оскільки дані процеси спрямовані на людину як ціле. Проте в науковому розумінні і організації процесів навчання і виховання є свої особливості. Тому розподіл цих процесів проводиться нами з метою пояснення їх суті.

Замислимось над такими висловами:

"Недостатньо, щоб виховання тільки не псувало нас, - треба, щоб воно змінювало нас на краще" (М. Монтень).

"Ніхто не стає гарною людиною випадково" (Платон).

Предмет виховання -людина.

Суб'єкти виховання -педагоги, батьки, діти.

Теорія і методика виховання є розділами загальної педагогіки, в яких уточнюється суть, принципи і методи, цілі і зміст процесу виховання.

Виховання має певний зміст та напрями.

Зміст виховання -ідеї, теорії, концепції, точки зору, факти - те, на чому формується особа.

Зміст виховання визначається державною політикою і станом духовної сфери суспільства.

Зміст виховання - базові культурні цінності, освоївши які людина може взаємодіяти зі світом в усьому його різноманітті через різні види діяльності.

Зміст виховання представлений в його напрямах. За ознакою напряму виховання виділяють розумове, моральне, трудове, фізичне і естетичне виховання. У наш час формуються нові напрями виховної роботи - правове, економічне, екологічне.

Таблиця 6.2.

Стисла характеристика напрямів виховання

Показники вихованості людини:вигляд, мова, манера поведінки в цілому і характерні окремі вчинки, ціннісні орієнтації, ставлення до діяльності, стиль спілкування.

Інший підхід: як критерії оцінки вихованості людини приймають:

- "добро" як поведінку на благо іншої людини (групи, колективу, суспільства в цілому);

- "істину" як керівництво при оцінці дій і вчинків;

- "красу" в усіх формах її прояву і творення.

Серед виховних чинників виділяють дві основні группи: об'єктивну і суб'єктивну.

До групи об'єктивних чинників відносять:

- генетичну спадковість і стан здоров'я людини;

- соціальну і культурну приналежність сім'ї;

- обставини біографії;

- культурну традицію, професійний і соціальний статус;

- особливості країни і історичної епохи.

Групу суб'єктивних чинників складають:

- психічні особливості, світогляд, ціннісні орієнтації, внутрішні потреби і інтереси як вихователя, так і виховуваного;

- система стосунків з соціумом;

- організовані виховні дії на людину з боку окремих людей, груп, об'єднань і усього співтовариства.

Результат виховання -особистісні новоутворення, пов’язані з усвідомленням і зміною системи світогляду, ціннісних стосунків, що дозволяють вибирати спосіб життя і стратегію поведінки, орієнтуватися в мові сучасної культури. Тобто в людському і соціальному просторі "добра-зла", "істини-брехні", "честности-беспринцип-ности", "любові-ненависті", "дружби-зради", "прав і обов'язків" завжди залишатися людиною.

Як в будь-якому іншому процесі, джерелом розвитку процесу виховання служать його протиріччя. Основним з них є протиріччя між зростаючими вимогами до особи (колективам) досягнутим рівнем розвитку, вихованості.

Протиріччя постійно відтворюються на новому етапі розвитку суспільства, педагогіки, процесу виховання, будучи джерелом розвитку. Відповідно, їх не треба плутати з недоліками і труднощами. Труднощі і недоліки устраняются, а протиріччя вирішуються.

Читайте також:

1. V. Завдання.
2. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
3. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
4. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
5. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
6. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
7. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
8. Арматурні роботи.
9. Аудит, його мета та завдання
10. Багатокритеріальні завдання оптимального керування
11. Багатокритерійні завдання і можливі шляхи їхнього рішення.
12. Балансувальні роботи.

Переглядів: 1234