• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Завдання роботи.

План.

Висновки

Трудове виховання як певна організація діяльності і спілку­вання школярів, яка забезпечує формування ставлення особисто­сті до праці, її професійне самовизначення, є складовою части­ною духовного розвитку особистості.

Рішення основних завдань трудового виховання школярів спря­мовано на усвідомлення ними ролі праці, реальних перспектив її, самовизначення в житті, виховання психологічного настрою на участь у праці, культури праці і ін. Навчальна праця, виробнича, суспільно корисна, самообслуговування сприяють обгрунтовано­му вибору майбутньої професії.

Позитивні результати вказаних видів праці учнів визначають­ся дотриманням ряду педагогічних вимог до її організації: підпоряд­кування рішенню виховних завдань; розвиток позитивної мотива­ції, ініціативи, творчості, самостійності дітей; посильність праці, допомога в праці й корекція окремих дій, своєчасна оцінка ре­зультатів, наукова організація праці.

Особливо велика роль у свідомому виборі майбутньої професії професійної інформації, професійної консультації, а після вибору професії школярем — організації його соціально-професійної адаптації.

Основою для цього є міцні знання основ наук, а також знан­ня, вміння в галузі основ техніки, технології, організації виробни­цтва, якості особистості (працелюбство, дисциплінованість, відповідальність та ін.).

Сучасні умови розвитку суспільства вимагають і економічного виховання, що формує особистість, здатну до усвідомлення суті ринкової економіки і праці в її умовах.

Трудова підготовка учнів повинна здійснюватись у процесі всієї шкільної і позашкільної роботи. Рішенню вказаного завдання по­винні бути підпорядковані й загальноосвітні предмети, і факуль­тативні заняття, і гуртки в школах і в позашкільних установах (у тому числі гуртки з технічної творчості, сільськогосподарського дослідництва і ін.), різноманітні масові заходи, система трудового навчання.

Лекція № 19.

Тема. Профорієнтаційна робота в школі. Поняття «професійна орієнтація», «професійна діагностика», «професійна консультація». Етапи профорієнтаційної роботи в школі. Шляхи реалізації профорієнтаційної роботи.

1.Сутність профорієнтаційної роботи в школі.

2.Характеристика компонентів профорієнтаційної роботи. Поняття «професійна орієнтація», «професійна діагностика», «професійна консультація».

3.Етапи здійснення профорієнтаційної роботи в школі.

4.Шляхи реалізації профорієнтаційної роботи.

9. Визначити поняття “професійна орієнтація”, “професійна діагностика”, “професійна консультація”.

10. Ознайомити з сутністю та змістом профорієнтаційної роботи в школі.

11. З’ясувати шляхи реалізації профорієнтаційної роботи.

12. Дати загальну характеристику етапів здійснення профорієнтаційної роботи в школі.

13. Вчити аналізувати, структурувати і фіксувати інформацію, встановлювати міжпредметні зв’язки, порівнювати.

Основні поняття. Професійна орієнтація, професійна діагностика, професійна консультація.

Список літератури.

Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка : Підручник. – К.: Знання, 2007. – С. 295-300.

Лозова В.І. Теоретичні основи виховання і навчання : навч. посіб. / В.І. Лозова, Г.В. Троцко ; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – 2-е вид., випр. і допов. – Х. : ОВС, 2002. – С. 80-87.

Фіцула М.М. Педагогіка / М.М. Фіцула. – К. : Академія, 2001. – С. 289–293.

1.Сутність профорієнтаційної роботи в школі.

Який напрям виховання вивчали? Чим повинно завершуватися трудове виховання школярів?

Завершальним етапом психологічної та практичної під­готовки учнів до трудової діяльності є їх правильна профе­сійна орієнтація.

Професійна орієнтація — система організації та проведення нав­чально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями необ­хідних знань про соціально-економічні й психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізу­вати вимоги різних професій до психологічної структури особисто­сті, а також свої професійно значущі якості, шляхи й засоби їх роз­витку.

Професійна орієнтація — це цілеспрямована діяльність ви­хователя, що передбачає надання допомоги вихованцеві у пра­вильному виборі професії. Це сукупність психолого-педагогічних, медичних та організаційних заходів впливу на вихованців з метою виявлення і формування їхніх професійних інтересів та здібностей і вплив на вибір професії відповідно до соціаль­но-економічних потреб, особистих схильностей, психічних і фізичних можливостей.

Вибір професії — один із головних у житті людини. По суті, він є вибором життєвого шляху, долі. Від нього багато залежить, наскільки людина зможе реалізувати себе в різних сферах життєдіяльності, якими будуть її власні набутки та віддача від неї суспільству. Тому вибір професії — точка, в якій схрещуються інтереси особистості та суспільства. Правильний вибір професії — це моральне задоволен­ня, висока самооцінка. Водночас це й висока продуктив­ність праці, висока якість продукції. Вибір професії — точка, в якій сходяться інтереси особистості та суспільст­ва, де можливе й необхідне поєднання особистих і загаль­них інтересів.Для кожної людини вибір професії — це вибір долі. І за­гальноосвітня школа має допомогти кожному вихованцеві обрати доцільну для нього професію.

Зважаючи на це, профорієнтаційна робота в школі має враховувати, з одного боку, схильності людини, з іншого — тенденції розвитку суспільства, господарсько-економічної системи, які потребують професійно мобільних кадрів, здат­них організувати і розвивати свою справу, до конкурентної боротьби за робоче місце, до розвитку своєї кваліфікації, а за потреби і до перекваліфікації.

Свідомий вибір професії передбачає якомога ширшу обізнаність учня про професії, їх особливості, здатність співставити свої можливості з професійними вимогами, врахувати потреби суспільства в кадрах певних спеціа­льностей.

Наприкінці 90-х років в Україні налічується понад 7800 назв професій. Можливості для професійного вибору досить широкі. Проте рівень профорієнтаційної роботи загальноосвітніх на­вчально-виховних закладів недостатній. Сучасний рівень ви­робництва, насиченість технікою вимагають серйозного підходу до претендентів на її освоєння. А понад половина випускників шкіл обирають спеціальність без знання справи, а нерідко і не мають психолого-фізіологічних можливостей для зайняття тією чи іншою спеціальністю.

Завдання профорієнтації

1.ознайомлення учнів з професіями та правилами їх вибору, рекомендованими Мі­ністерством освіти і науки України;

2.виховання в молоді спрямованості на самопізнання і власну активність як ос­нову професійного самовизначення;

3.формування вміння зіставляти свої здібності з вимогами, необхідними для на­буття конкретної професії, складати на цій основі реаль­ний план оволодіння професією;

4. забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості.

Прин­ципи профорієнтації:

1.виховуючий характер профорієнтації;

2.політехнічна спрямованість профорієнтації;

3.формування професійних намірів вихованців щодо економічних потреб держави з урахуванням особистих інтересів, психолого-фізіологічних можливостей;

4.єдність виховного впливу школи, сім'ї та громадських факторів.

Професійна орієнтація має міжпредметний характер:

Для успішного проведення профорієнтаційної роботи в школі необхідно дотримуватись таких педагогічних вимог.

• Педагоги повинні володіти методикою і технологією про­фесійної орієнтації.

• У школі має бути науково обґрунтована система професій­ної орієнтації, яка охоплювала б учнів усіх класів.

• Учителі-вихователі повинні володіти методами і методи­ками вивчення особливостей анатомо-фізіологічного і соціаль­но-психічного розвитку школярів та їх професійних намірів.

• Знання вихователями характеристик найбільш пошире­них професій.

• Обізнаність із професіограмами великої кількості професій, що є особливо важливими у суспільстві.

Наявність у регіоні спеціальних служб з проблем проф­орієнтації.

Профвибір — це рішення школяра про вибір професії на осно­ві ознайомлення з її особливостями й своїми індивідуальними.

Мотиви вибору професії різноманітні:

а) соціальні мотиви, які виявляються в прагненні своєю пра­цею сприяти суспільному процесу;

б) моральні мотиви виявляються в прагненні своєю працею допомогти людям, рідним, близьким;

в) естетичні мотиви, які виявляються в прагненні юнаків і ді­вчат до естетики праці, її краси, гармонії;

г) пізнавальні мотиви, які характеризуються прагненням шко­лярів до оволодіння спеціальними знаннями, до проникнення в сут­ність творчої діяльності з обраної професії, до ознайомлення зі змістом конкретної праці;

д) творчі мотиви виражають бажання вибрати ту чи іншу про­фесію, в силу можливості бути оригінальним, здійснювати науко­ві відкриття;

є) престижні матеріальні мотиви виражають прагнення юнаків і дівчат до оволодіння професією високооплачуваною, яка дозво­ляє досягти значного становища в суспільстві.

На формування мотивів вибору професії впливають різноманітні фактори:

сфера дружніх відносин;

засоби масової інформації; художня та наукова література;

педагогічний колектив: -класний керівник, учитель, дирекція;

сім'я, близькі, родичі та ін.

Компоненти профорієнтаційної роботи:(складаємо схему)

професійна інформація,

професійна діагностика,

професійна консультація,

професійний відбір,

професійна адаптація.

Схарактеризуємо їх докладніше.

2.Характеристика компонентів профорієнтаційної роботи. Поняття «професійна орієнтація», «професійна діагностика», «професійна консультація».

Професійна інформація — психолого-педагогічна сис­тема формування в особистості активної профорієнтаційної позиції, що відповідає суб'єктивним і об'єктивним умовам вільного та свідомого професійного самовизначення особи­стості. Вона дає школярам змогу ознайомитися з різними професіями, зі змістом трудової діяльності в галузі кожної з них, з вимогами, які ці професії висувають до людини, а також з тим, де ними можна оволодіти. Завдяки такій до­помозі учні виявляють свої індивідуальні схильності, пси­хофізіологічні можливості, вміння зіставити їх з вимогами тієї професії, до якої вони мають інтерес і нахили, щоб прийняти правильне рішення про свою придатність до про­фесійної діяльності в обраній галузі праці.

Щоб мати уявлення про професію, учень повинен знати:

історію її виникнення і розвитку (по можливості);

місце даної професії серед інших у певній галузі: попит на неї в місті, районі, області, в сільській місцевості, перспективи її розвитку;

зміст; технологію, матеріали, з якими пов'язана професія, продукцію;

які знання, уміння, навички необхідні робітнику конкрет­ної професії, значення загальноосвітньої підготовки в оволодінні професією;

умови роботи, характерні труднощі;

вимоги професії до фізичного розвитку," стану здоров'я, па­м'яті, уваги, швидкості реакції та ін.;

про відпустку, охорону праці, заробітну плату;

про можливості для творчості, підвищення кваліфікації, продовження навчання;

де можна отримати професію.

Для ефективного інформування учнів про певну профе­сію використовують її професіограму, що передбачає роз­криття таких питань:

1. Як називається робота, у чому її суть? (Назва робо­ти, спеціальності, професії, посади, можливого робочого місця, тобто опис істотних характеристик і видових особ­ливостей праці.)

— Яка ефективність і мета роботи?

— Що є предметом праці?

— У який спосіб виконується робота?

— На основі чого вона здійснюється?

— Які критерії оцінки результатів праці?

— Яка кваліфікація потрібна для роботи?

— За допомогою яких засобів виконується робота?

— В яких умовах виконується робота?

— Яка організація праці?

— Яка кооперація праці? (Хто, що і з ким виготов­ляє?)

— Яка інтенсивність праці?

— Які моменти небезпеки та відповідальності трапля­ються в процесі роботи?

— Яку вигоду дає робота працівникові? (Зарплата, премія, пільги, моральне задоволення, суспільне визнан­ня.)

— Які вимоги й обмеження характерні для роботи?

Професійна діагностика — система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно зна­чущих властивостей і якостей.

Професійна консультація — надання особистості на ос­нові її вивчення науково обґрунтованої допомоги щодо найоптимальніших для неї напрямів і засобів професійно­го самовизначення.

Професійна консультація має також на меті навчити учнів прийомів самооцінки своїх якостей, щоб встанови­ти їх відповідність вимогам професії. Мріючи про ту чи ту професію, школярі повинні водночас замислюватися, чи справді вони годяться для такої роботи. Щоб відповісти на це питання, вони мають знати вимоги професії до її носія. Такі вимоги розроблено до багатьох професій.

Аналогічні консультації слід надавати і батькам учнів, щоб вони серйозніше підходили до обрання майбутньої професії дітьми, змогли певною мірою допомогти їм у цьо­му. До професійної консультації залучають також медич­них працівників школи, які знають перелік медичних про­типоказань стосовно основних професій і можуть запобігти небажаним випадкам, коли учням доводиться змінювати професійну орієнтацію вже на етапі відбору.

Професійна консультація спрямована на індивідуальні по­ради конкретній особистості щодо найбільш доцільних професій, які відповідають її інтересам, здібностям, психолого-фізичним можливостям. Профконсультації є кількох видів: довідково- організаційні (дають відповіді школярам та їх батькам на пи­тання про можливості отримання певної професії в тому чи іншому навчальному закладі, про можливості оволодіння пев­ною професією залежно від психолого-фізіологічних можливо­стей); медико-профілактичні (передбачають виявлення психо­лого-фізіологічних і медико-біологічних особливостей вихо­ванців і їх відповідність бажаній професії); психолого-педагогічні (сприяють вибору професії відповідно до інтересів і здібностей вихованців) (рис. ).

Профконсультації є кількох видів: довідково- організаційні (дають відповіді школярам та їх батькам на пи­тання про можливості отримання певної професії в тому чи іншому навчальному закладі, про можливості оволодіння пев­ною професією залежно від психолого-фізіологічних можливо­стей); медико-профілактичні (передбачають виявлення психо­лого-фізіологічних і медико-біологічних особливостей вихо­ванців і їх відповідність бажаній професії); психолого-педагогічні (сприяють вибору професії відповідно до інтересів і здібностей вихованців) (рис.).

Професійний відбір — система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у визначенні й виборі конкрет­ної професії на основі виявлення й оцінки його загальних і спеціальних здібностей, здатностей, інтересів, потреб і об'єктивних умов професійної підготовки і працевлашту­вання.

Професійний відбір здійснюють навчальні заклади, що висувають до вступників конкретні вимоги, або уста­нови, які приймають випускників на роботу. На цьому етапі з молодими людьми слід проводити роз'яснювальну роботу. Вони повинні усвідомити: якщо вони мають певні недоліки, що не є відхиленням від абсолютно важливих професійних вимог, то, попрацювавши над собою, мо­жуть їх подолати або згладити й досягнути професійної майстерності.

Професійна адаптація — процес пристосування люди­ни до професійної діяльності, її умов; досягнення бажаної продуктивності праці й відповідності між професійними намірами, інтересами, якостями особистості та вимогами до діяльності. '

Здійснюється тоді, коли учень уже обрав професію і пе­ребуває на стадії оволодіння нею. Ознаками професійної адаптації є: збереження і розвиток здібностей і схильно­стей до обраної професійної діяльності, збіг суспільної та особистої мотивації праці, яка залежить від її змісту, впливу сім'ї та виробничого оточення. Професійна адапта­ція здійснюється разом із суспільною адаптацією. Її ре­зультативність значною мірою залежить від того, як шко­ла зуміла закласти основи адаптації.

Соціально-професійна адаптація школярів передбачає не тільки озброєння учнів теоретичними знаннями про способи, які забез­печують пристосування людини до змін оточуючих умов конкрет­ної професійної праці, але і створення реальних ситуацій, які до­зволяють застосовувати знання на практиці (певний тренінг). Це можуть бути ділові ігри, ситуації вибору, аналіз екстремальних ситуацій та ін. По можливості необхідна безпосередня участь шко­лярів у професійній діяльності.

Помилки в ході профорієнтації:

а) поділ професій на «престижні» й «непрестижні»;

б) ототожнення навчального предмета з професією;

в) перенесення ставлення до людини —пред­ставника професії — на саму професію;

г) вибір професії під чиїмсь впливом;

ґ) застарілі уявлення про характер праці у сфері матеріального виробництва.

3.Етапи здійснення профорієнтаційної роботи в школі.

У Положенні про професійну орієнтацію молоді, яка навчається, визначено етапи профорієнтаційної роботи зі школярами різного віку. Схарактеризуємо їх.

Характеристика етапів здійснення профорієнтаційної роботи в школі

4.Шляхи реалізації профорієнтаційної роботи.

Профорієнтаційну роботу в школі проводять учителі всіх навчальних предметів, класні керівники, інші члени педагогічного колективу, фахівці різних галузей вироб­ництва. Професійна освіта здійснюється і в процесі вивчення школя­рами основ наук, економічної, трудової підготовки.

Профінформаційна робота здійснюється перш за все в навчаль­ному процесі. Особлива роль належить спеціальним інтегратив­ним курсам: «Людина. Праця. Професія», «Професійна кар'є­ра»^[4]. В них вміщено відомості про психологічні ресурси особисто­сті, про світ сучасної професійної праці, розкрито способи адаптації до своєї майбутньої професії в нових соціально-економічних умо­вах, можливості працевлаштування тощо.

У навчальних програмах з предметів природничо-мате­матичного циклу закладено можливості розкриття природ­ничих основ праці, формування практичних навичок (ви­мірювальних, обчислювальних, лабораторних, графічних), необхідних для роботи на сучасному механізованому та ав­томатизованому виробництві. На уроках трудового навчан­ня учні на політехнічній основі оволодівають системою техніко-технологічних та економічних знань, набувають умінь і навичок самостійної роботи з різними матеріала­ми, використовуючи з практичною метою інструменти, пристосування і прилади, в них формується сумлінне став­лення до процесу праці та її результатів. Усі ці якості ма­ють безпосереднє значення для подальшої професійної орієнтації.

Важливу роль у професійній орієнтації школярів віді­грають факультативні курси. Значна їх частина орієнтує старшокласників на конкретну професію і дає їм певний обсяг знань, умінь і навичок з цієї професії.

Провідна роль у цій роботі належить класному керів­никові. Він упродовж тривалого часу спостерігає за учня­ми свого класу, вивчає їх індивідуальні особливості, інте­реси, здібності й нахили, контактує з батьками, знає ви­ховний потенціал кожної сім'ї. Це дає йому змогу органі­зувати профорієнтаційну роботу на належному рівні.

Можна визначити параметри його діяльності у цьо­му напрямку: професійне інформування учнів; формування пізнавальних інтересів учнів з метою підготовки до вибору про­фесії; індивідуальна робота з учнями щодо вибору професії; ви­вчення інтересів, схильностей, професійних намірів учнів; надан­ня допомоги учням у самопізнанні; допомога в реалізації профе­сійних намірів; контроль за працевлаштуванням вихованців.

Професійній інформації сприяє і організація позашкільної і позакласної роботи (екскурсії на підприємства, лекції, бесіди, кон­ференції: тематичні вечори, перегляд і обговорення фільмів, зу­стрічі, диспути, олімпіади, конкурси, вікторини, захист рефератів про професії; участь у гуртках, трудових шкільних об'єднаннях, факультативах), де здійснюється розвиток інтересів, нахилів, здіб­ностей особистості.

Серед форм такої роботи, використовуваних класними керівниками, найефективнішими є екскурсії, зустрічі з фахівцями, колишніми випускниками, вечори, диспути, конференції, класні години, заняття в гуртках, факульта­тиви, що дає їм змогу спостерігати за розвитком у школя­рів професійних інтересів.

Підсумкові положення теми можна подати у вигляді рис.

Рис. Взаємозв'язок трудового виховання і принципів професійної орієнтації

Висновки:

Особливо велика роль у свідомому виборі майбутньої професії професійної інформації, професійної консультації, а після вибору професії школярем — організації його соціально-професійної адаптації.

Основою для цього є міцні знання основ наук, а також знан­ня, вміння в галузі основ техніки, технології, організації виробни­цтва та якості особистості (працелюбство, дисциплінованість, відповідальність та ін.).

Лекція № 20

Фізичне виховання. Завдання, зміст фізичного виховання.

Форми позаурочної фізкультурно-спортивної діяльності.

Читайте також:

1. V. Завдання.
2. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
3. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
4. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
5. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
6. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
7. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
8. Арматурні роботи.
9. Аудит, його мета та завдання
10. Багатокритеріальні завдання оптимального керування
11. Багатокритерійні завдання і можливі шляхи їхнього рішення.
12. Балансувальні роботи.

Переглядів: 2398