МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Поняття про психіку. З історії науки про психічне.План Лекція 1.1 Сучасна психологія, її розвиток, предмет, структура. методи. Тези лекцій ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІМЕНІ Е.О. ДІДОРЕНКА ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
з навчальної дисципліни «Психологія»
Розробники:Богучарова О.І. доц. кафедри психології,судової медицини та психіатрії, канд.психол.наук, доцент ____________________/ (підпис) Луганськ – 2013
1. Поняття про психіку. З історії науки про психічне. 2. Методи психології. 3. Нейрофізіологічні основи психіки. 4. Свідомість і несвідоме. Розглядаючи це питання, необхідно визначити поняття “психологія”, її цілі, можливості з’ясувати, як змінювався предмет психології протягом століть, визначити головні принципи психології. Психологія– це наука про явища, закономірності та механізми розвитку і функціонування психіки як властивості головного мозку людини створювати суб’єктивні образи об’єктивної реальності, на основі та за допомогою яких відбувається керування діяльністю особистості. Цілі психології у загальному розумінні: Наукова ціль – відкрити та зрозуміти наукові закони, яким підпорядковується поведінка і психіка. Практична ціль – означає застосування відкритих законів у реальному житті. Цілі психології у вузькому розумінні: - описувати предмет науки – психіку і поведінку; - розуміти і пояснювати їх; - передбачати майбутню поведінку і психічні явища; - контролювати (змінювати) поведінку і психічні реакції. Можливості психології: - зробити вас більш поінформованими; - задовольнити вашу цікавість щодо людської натури; - допомогти вам краще керувати своїм життям; - допомогти у взаєминах із іншими людьми; - допомогти у вашій професії; - розвинути вашу проникливість у політичній та соціальній сферах. Психіка(від греч. psychikos - душевний) - форма взаємодії організму з навколишнім середовищем, опосередкована активним відображенням ознак об'єктивної реальності. Активність відображення виявляється передусім в пошуку і випробуванні майбутніх дій в плані ідеальних образів. Психіка становить собою сукупність різних психічних явищ, під якими розуміють факти внутрішнього суб’єктивного досвіду. Психічні явища поділяються на три основні групи: 1. Психічні процеси – це форма цілісного відображення людиною об’єктивної дійсності. Вони поділяються на дві групи: пізнавальні процеси – відчуття, сприймання, пам’ять, мислення, уява та емоційно-вольові – почуття, емоції, воля. 2. Психічні стани – психологічна характеристика людини, що відображає її триваліші, статичніші душевні переживання. В цю групу входять: настрій, афект, фрустрація (емоційні прояви), зосередженість, розсіяність (увага), рішучість, зібраність (вольові прояви) та ін. 3. Психічні властивості – сталі, стійкі душевні якості суб’єкта, яким притаманні закріпленість і повторюваність в структурі особистості: темперамент, характер, здібності. На основі кожного психічного процесу може виникнути відповідна психічна властивість: на основі відчуття – чутливість, сприймання – сприйнятливість, уваги – уважність та ін. Психологія - наука про саме складне, що поки відомо людству. Особливістю психології є злиття об'єкта і суб'єкта пізнання. Думки, почуття, вольові спонуки усвідомлюються людиною як вияв його власної внутрішньої суті, що складає своєрідний психічний центр - суб'єкт Я, який сприймається як щось постійне, позачасове і значною мірою незмінне. З течією часу у людини міняються зовнішність, звички, образ думок, об'єм знань, але його Я в значенні внутрішнього самовідчуття життя залишається однаковим в будь-якому віці. Ця особливість суб'єкта Я була помічена вже на ранніх рівнях розвитку людства і послужила основою для виникнення таких понять, як «душа», «дух», а потім і для запеклих філософських суперечок, що не втихають і до цього дня. Повсякденне життя постійно переконує в тому, що наше фізичне самопочуття визначається психічним станом. Уявлення напівінтуїтивного, напівемпіричного походження про глибоку залежність здоров'я від «душевного стану», від психіки надзвичайно стійко утримуються протягом всіх історичних епох, знаходять яскраве відображення в художній літературі, в традиціях і віруваннях всіх народів. Ідея психічного впливу на тілесні функції була провідною ідеєю і всієї донаукової психології, в якій поняття психіки найтіснішим образом зв'язувалося з поняттям «душі» як непізнаваної божественної суті. У своєму розвитку психологія пройшла кілька етапів. Філософський етап: 6ст. до н.е. – 5ст. предмет вивчення - душа. Підсумки: формування двох напрямків: матеріалізму і ідеалізму в поясненні походження виявів душі. Перші емпіричні знання про психічні процеси і явища - відчуття( сприйняття), пам'ять, мислення, волю, характер. (Епікур, Платон, Арістотель). 5 – 13ст. розвиток вчення про душу в рамках філософських вчень на базі медичних знань (Гіппократ, Гален, Авіценна; Ф. Аквінський). 14 – 16ст. вчення про душу в контексті розвитку анатомо-фізіологічних знань ( Ф. Бекон). Підсумки: відмова від душі як предмета дослідження. Уведення терміну «психологія». 17 – 19ст. - предмет вивчення психології - свідомість. (Р. Декарт, Б. Спіноза, Д. Локк). Р.Декарт стверджував, що існування душі і тіла – дві різні й незалежні субстанції. Він, на відміну від Арістотеля, “оживлює” тіло, проголошуючи ідею рефлекторної дуги. “Оживлення” тіла, як і одночасні пошуки натуральних механізмів дії душі, створювали певний грунт для вивчення природи людини на основі принципу антропологічної цілісності. Спробу подолання декартівського дуалізму в питанні про зв’язок психічного й фізичного здійснив видатний філософ Б.Спіноза. Свідомість людини, на його думку, не існує окремо від тіла, а утворює з ним певну єдність. Якщо тіло не зазнає впливу зовнішніх предметів, душа ніяким чином їх не сприймає. Принцип детермінізму, розроблений у психології Б Спінозою, з одного боку, заперечує свободу волі, з іншого – включає душу в систему причинного пояснення природних явищ. Дж. Локк вважав, що всі істинні знання можна одержати лише в досвіді. Знання про психічне дає внутрішній досвід і відповідні методи – самоспостереження, інтроспекції, суб’єктивного експерименту тощо. Оскільки ж внутрішній досвід дає лише знання про окремі психічні стани чи процеси, остільки саме вони, а не абстрактна душа мають бути предметом психології. Науково-експериментальна психологія. Розвиток психології як самостійної науки: 19ст. - предмет вивчення - діяльність нервової системи і органів почуттів, співвідношення між фізичним і психічним. Підсумки: формування природознавчих передумов психології як самостійної науки. Вчення про рефлекс. Виникнення нових галузей в психології. (І.М. Сеченов, І.П. Павлов, Е. Вебер, М. Фехнер, В. Вундт). Відкриття у 1879 році експериментальної лабораторії В.Вундтом є початком існування психології як науки. Читайте також:
|
||||||||
|