Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Система оподаткування в Україні.

Закон України “Про систему оподаткування” № 77/97-Р від 18.02.97 р. визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів.

Сукупність податків і зборів до бюджетів та Державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування.

Податкова система – це сукупність правових норм, що регулюють розміри, форми, методи і терміни стягнення податків і платежів, які мають податковий характер і необхідні державні для виконання її функції. Комплекс податкових заходів істотно впливає на економічну діяльність господарюючих суб’єктів, стимулюючи економічну і інвестиційну активність.

Практика свідчить, що наслідком збільшення ставок і маси стягнених державою податків завжди є збільшення інформаційних тенденцій. Збільшення маси або напрямку податків призводить до зростання цін веде до погіршення фінансового становища господарюючих суб’єктів, що характеризується подальшим поглибленням кризи і спадом виробництва у загальноекономічному масштабі.

Інколи підприємства штучно утримують низькі ціни за свою продукцію з метою, щоб, з одного боку зменшити абсолютну масу податкових платежів до бюджету, з іншого, шляхом створення штучного дефіциту здійснювати кінцеву реалізацію своїх товарів за посередництва тіньових комерційних структур. Зрештою все одно спрацює механізм ринку: споживач оплачує продукт за ринкової ціною, Разом із тим для держави стає безглуздим збільшення податків, оскільки основна маса прибутку присвоюється виробником і посередником безконтрольно.

Система оподаткування в Україні являє собою сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджету та внесків до державних цільових фондів, що справляються у визначеному порядку. Її сьогоднішній стан можна схарактеризувати як створення основ, реформування самої податкової системи (впровадження податків, характерних для більшості розвинутих країн з ринковою економікою, наприклад, податку на додану вартість, наповнення нових форм оподаткування ринковим змістом.

Податки є формою фінансових відносин мі державою і членами суспільства з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних для здійснення державою її функцій.

Податки і збори – це обов’язкові платежі до бюджету і державних цільових фондів, що здійснюються платниками у порядку і на умовах. Визначених законодавчими актами України.

Державні цільові фонди – це фонди, створені відповідно до законів України, що формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов’язкових платежів) юридичних осіб, незалежно від форм власності, і внесків фізичних осіб.

Платниками податків є юридичні та фізичні особи, на які відповідно до законодавчих актів, покладено обов’язок сплачувати податки і обов’язкові платежі. Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Пенсійного фонду України (ст. 2 Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про систему оподаткування № 77/97 від 18 лютого 1997 р.).

Об’єктами оподаткування є доходи, додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об’єкти, визначені законами України про оподаткування.

Платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані:

1) сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни;

2) вести бухгалтерських облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;

3) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до Законів України декларації, бухгалтерську звітність та інші документи, відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів);

4) допускати посадових осіб державних податкових органів для перевірок, обчислення і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Під час перевірки, що проводиться податковими органами, керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи зобов’язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами України, виконувати вимоги державних податкових органів, про усунення виявлених порушень законів України про оподаткування, а також підписати акти про проведення перевірки.

Припиняється обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) – зі сплатою податку, збору або його скасуванням.

Заборгованість платників податків і зборів у раді ліквідації юридичної особи сплачується у порядку, встановленому законами України.

Обов’язок фізичної особи зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатою податків і зборів обов’язкових платежів (або його скасуванням), а також у разі смерті платника.

Платники податків і зборів (обов’язкових платежів) мають право:

1) оскаржувати у встановленому законом порядку рішення державних податкових органів та дії їхніх посадових осіб;

2) одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок, здійснених державними податковими органами;

3) подавати державним податковим органам документи, що підтверджують право на пільги з оподаткування у порядку, встановленому законами України.

Облік платників податків і зборів здійснюється податковими органами та іншими державними органами відповідно до законодавства України. Банки та інші фінансово-кредитні установи відкривають рахунки платникам податків і зборів (обов’язкових платежів) лише за умови пред’явлення ними документів, що підтверджують взяття їх на облік у державному податковому органі, і у триденний термін повідомляють про це державний податковий орган.

Сукупність податків і зборів до бюджетів і державних цільових фондів, що стягуються у визначеному законами України порядку, становить систему оподаткування.

Податкова система повинна чітко визначити всю сукупність податків, зборів, їх форму та структуру, методи побудови і стягнення. Постійно здійснювати фінансовий контроль за виконанням податкових зобов’язань. Кожна держава в світі енергійно використовує свою податкову систему для регулювання ринку та грошового обігу. Молода Українська держава протягом десяти останніх років створює свою власну податкову систему, яка враховує досвід інших країн, але не є простим його копіюванням. Адже, податкова система кожної окремо взятої держави повинна відображати конкретні особливості країни: рівень розвитку економіки, соціальної сфери, її зовнішню і внутрішню політику та безліч інших чинників. Ось чому форми оподаткування однієї країни суттєво відрізняються від форм оподаткування іншої, і в світі немає хоча б двох країн з повністю однаковими системами оподаткування.

В Україні стягуються:

- загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі);

- місцеві податки і збори.

До загальнодержавних належать такі податки і збори:

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток підприємств;

4) податко на доходи фізичних осіб;

5) мито;

6) державне мито;

7) податок на нерухоме майно;

8) плата (податок) за землю;

9) рентні платежі;

10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин;

11) податок на промисел;

12) збір за спеціальне використання природних ресурсів;

13) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

14) збір до Фонду для здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення;

15) збір на обов’язкове соціальне страхування;

16) збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

17) збір до Державного інноваційного фонду;

18) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

Загальнодержавні податки і збори (ст. 14 Закону) встановлюються Верховною Радою України і стягуються на всій території України. Порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів до Державного бюджету України, місцевих бюджетів і державних цільових фондів визначається відповідно до законів України.

До місцевих податків належать:

1) податок з реклами – не більше 0,1% вартості послуг за розміщення одноразової реклами, 0,5% вартості послуг за розміщення реклами на тривалий час;

2) комунальний податок – не більше 10% неоподаткованого мінімуму доходів громадян;

До місцевих зборів (обов’язкових платежів) належать:

1) готельний збір – не більше 20% добової вартості;

2) збір за паркування автотранспорт у- не більше % неоподаткованого мінімуму доходів громадян у спеціально обладнаних місцях і 1% у відведених місцях;

3) ринковий збір – для громадян – не більше 20% мінімальної заробітної плати, для юридичних осіб – не більше 3-х мінімальних заробітних плат;

4) збір на видачу ордера на квартиру – не більше 30% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

5) курортний збір – не більше 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

6) збір за право використання місцевої символіки – не більше 0,1% вартості виготовленої продукції (виконання робіт, послуг) – для юридичних осіб; не більше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для громадян-підприємців;

7) збір на право проведення кіно- і телезйомок – сума, що не перевищує фактичної витрати на проведення зазначених заходів;

8) збір на проведення місцевих аукціонів, конкурентного розпродажу і лотерей – не більше 0,1% вартості до заявлених до місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу товарів або від суми, на яку випускається лотерея;

9) збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон – до 0,5% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян – з юридичних осіб і громадян України; від 5 до 50 – юридичні особи і громадяни інших країн;

10) збір на видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі і сфери послуг – не більше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб’єктів, які здійснюють торгівлю постійно; 1(один) неоподатковуваний мінімум доходів громадян на день за одноразову торгівлю;

Джерела сплати податків і зборів встановлюються відповідними законами про податки, збори. Нормативною базою системи оподаткування нині є:

1. Закон України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.97 р.

2. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283-97 ВР від 22.05.97 р.

3. Декрет Кабінету Міністрів України, Про прибутковий податок з громадян” № 13 від 26.12.92 р. (з подальшими змінами і доповненнями).

4. Закон України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від 26.06.97 р.

5. Закон України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування” № 402/97 від 26.06.97 р.

6. Закон країни “Про фіксований сільськогосподарський податок” № 320 – ХІV від 17.12.98 р.

7. Закон України “Про внесення змін до ст ІІ Закону України “Про податок на додану вартість” № 943-ХІV від 14.07.99 р.

8. Закону України “Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування грального бізнесу” № 1160-ХІV від 19 жовтня 1999 р. (набрав чинності з 13.11.99 р.).

9. Закон України “Про страхування”.

10. Закон України “Про внесення змін зо Закону України “Про страхування”.

11. Указ Президента України “Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 р. “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва за № 746/99 від 28.06.99 р.

Податки в Україні є основним видом державного доходу.

Податки виконують дві основні функції – фіскальну та економічну. За допомогою фіскальної функції здійснюється формування бюджетного фонду країни, реалізація економічної функції дає змогу державі безпосередньо впливати на процес суспільного відтворення в цілому, стимулюючи або стримуючи розвиток тих чи інших галузей народного господарства, посилюючи чи послаблюючи нагромадження капіталу, а також впливаючи на платоспроможний попит населення.

Основне призначення системи оподаткування полягає в тому, щоб максимально сприяти розвиткові підприємництва, тобто різних форм власності, й тим самим досягти максимально можливого росту дохідної частини Державного бюджету.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Бюджет і бюджетна система.	\|	Державна система медичної допомоги, її фінансування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.