Мета та завдання навчання фізики.

Мета освіти обумовлена потребами суспільства на сучасному етапі його розвитку і обумовлена соціальним замовленням. Існує декілька класифікацій цілей навчання фізиці. Одна з них прийнята в дидактиці, згідно з якою цілі поділяються на:

Інша класифікація цілей навчання основана соціально-особистісному підході.

Цей підхід базується на тому, що однією із основних цілей навчання є розвиток особистості.

Соціальна мета - формування інтелектуальних, моральних, професійних якостей, які дозволять людині служити суспільству і в той же час:

особистісна мета - формування таких якостей, які найбільше відповідають їх здібностям, інтересам і які б могли знадобитися їм в житті.

Отже, мета навчання має 2 аспекти: соціальний - показує вимоги суспільства до освіти, особистісний - потреби учня.

Виділяють 4 групи соціально-особистісних цілей загальної освіти:

1) засвоєння особистістю досвіду попередніх поколінь;

2) розвиток функціональних механізмів психіки;

3) формування узагальнених властивостей особистості;

4) розвиток здібностей, інтересів, схильностей.

№	Група цілей	Конкретна мета навчання фізиці
1.	Засвоєння особистістю досвіду попередніх поколінь	знання основ фізики: фактів, понять, законів, теорій, ФКС; формування знань про методи пізнання у фізиці; знання про основи НТП; формування експериментальних вмінь, навичок; формування світогляду; підготовка до вибору професії
2.	Розвиток функціональних механізмів психіки	розвиток сприйняття, мови, пам'яті, уяви, мислення (абстрактного)
3.	Формування узагальнених типологічних властивостей особистості	формування самостійності; розвиток загальних здібностей; формування моральних якостей, естетичного сприйняття світу; формування уміння оцінювати свої дії
4.	Розвиток індивідуальних рис особистості	розвиток здібностей до фізики; розвиток інтересу до фізики; формування мотивів навчання

Цілі навчання учнів класів різних профілів мають свою специфіку, яка визначається майбутньою професією.

Наприклад учні фізико-математичних класів свою подальшу діяльність будуть пов'язувати з фізикою. Тому їх необхідно познайомити із специфічними фізичними методами пізнання, з апаратом вищої математики при розв'язанні фізичних задач; формувати у них дослідницькі експериментальні вміння.

Учнів класів технічного профілю необхідно знайомити з тим, що фізика є основою техніки, формувати конструкторські вміння.

У учнів біолого-хімічного профілю необхідно сформувати уявлення про те, що фізичні, хімічні і біологічні явища пов'язані між собою, що закони фізики лежать в основі біологічних і хімічних явищ, а також необхідно сформувати у них дослідницькі експериментальні вміння.

Учні гуманітарних класів у подальшому фізику вивчати не будуть, тому у задачі навчання входить формування у них знань і умінь на рівні базовому, тобто формування у них уявлень про те, що фізика є елементом загальнолюдської культури і несе в собі гуманітарний потенціал.

Мета навчання у вигляді кінцевих результатів формулюється у навчальних програмах.

Завдання навчання фізики випливають із мети і полягають у наступному:

1. Дати учням систему знань, що включає в себе основи фізики на сучасному етапі її розвитку; явища; важливі закони для різних форм руху матерії; головні фізичні теорії; фундаментальні досліди; методи дослідження фізичних явищ і практичне використання їх.

2. У процесі вивчення навчального матеріалу не тільки
збагатити пам'ять, але й розвинути мислення і творчі
здібності.

3. Формувати науковий світогляд: матеріальність фізичних
явищ, розкриття причинно-наслідкових зв'язків між
явищами і об'єктивного характеру фізичних законів,
можливість пізнання їх та практичного використання;
створення уявлень про сучасну наукову картину світу.

4. Політехнічна освіта учнів.

5. Екологічне виховання.

Ці завдання виконуються по різному на І та II ступені навчання фізики. Що це означає?

Наприклад, якщо ми ставимо перед собою завдання повідомити учням деякий об'єм знань, то це можна виконати на емпіричному рівні: одержати з експерименту набір фактів, ввести відповідні поняття і сформулювати закон, що описує взаємозв'язки між цими поняттями.

Але цілі освіти, розвитку і виховання вимагають формування теоретичного мислення. А це можливо лише на теоретичному рівні пізнання.

Якщо емпіричний рівень зупиняється на рівні законів, то це означає, що учневі необхідно засвоїти основні закони (Ома, Ньютона, Фарадея...) і вміти розв'язувати задачі, цим самим будуть досягнуті цілі освіти.

Для теоретичного рівня пізнання характерно зростання евристичної ролі теорії, яка вивчалась. При цьому значно зростає роль фізичної теорії.

Наприклад: перехід до теоретичного рівня пізнання спостерігається введенням елементів МКТ і електронної теорії вже

на І ступені навчання фізиці. Це дозволило знайти єдиний стрижень, навколо якого об'єднати весь фізичний матеріал.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розвиток методики викладання фізики на Україні	\|	У ЗОШ як елемент знань, навколо якого об'єднується навчальний матеріал, вибрано фізичну теорію.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.