• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Принцип спеціалізації бюджетних показників означає визначення конкретних сум доходів і видатків бюджету за їх джерелами і цільовим призначенням.

Для з’ясування системного поняття «бюджет» варто зупинитися на його функціях:

- фондоутворююча функція;

- розподільча функція;

- функція цільового використання;

- контрольна функція.

Бюджет є також знаряддям впливу держави на економічні, соціальні, національні, регіональні процеси, економічним важелем здійснення державної влади.

За допомогою бюджету держава виконує свою регуляторну функцію. У ринкових умовах державне регулювання реальної економіки спрямовується насамперед на створення сприятливих умов для юридичних і фізичних осіб в інтересах суспільства в цілому, але не у власних інтересах окремих верств населення та осіб, із використанням таких потужних важелів, як податки та бюджетні витрати.

Державний бюджет істотно впливає на економічний розвиток окремих регіонів.

2. Поняття бюджетного права України.

Бюджетне право є найважливішою підгалуззю фінансового права, з ним так чи інакше пов’язані всі його складові – підгалузі, розділи, інститути. Бюджетне право – це підгалузь фінансового права, що становить собою систему фінансово-правових норм, які регулюють бюджетний устрій України, структуру та порядок розподілу доходів і видатків бюджетної системи, компетенцію держави та органів місцевого самоврядування у сфері бюджету, а також бюджетний процес.

Бюджетне право має свій предмет – бюджетні відносини, яким характерні такі специфічні ознаки:

- норми бюджетного права врегульовують відносини України, її суб’єктів, органів місцевого самоврядування і відповідних органів виконавчої влади;

- бюджетні відносини виникають з приводу формування, розподілу і використання грошових фондів держави та місцевого самоврядування.

Суб’єкти бюджетного права – це носії суб’єктивних прав і юридичних обов’язків у відносинах, що виникають з приводу формування, розподілу і використання бюджетів усіх рівнів. До них належить держава, уповноважені нею органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Сукупність нормативно-правових актів, що містять норми бюджетного права, формують бюджетне законодавство, а його склад визначено БК України (ст.4):

- Конституція України;

- Бюджетний кодекс України;

- Закон про Державний бюджет України;

- Інші закони, норми яких регулюють бюджетні правовідносини, які виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів;

- Нормативно-правові акти КМУ, прийняті на підставі і на виконання БК України та інших зазначених вище законів України;

- Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, прийняті на підставі і на виконання БК України, інших законів України та нормативно-правових актів КМУ;

- Рішення органів АРК, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийняті відповідно до БК України та зазначених вище нормативно-правових актів.

3. Бюджетно-правові норми та бюджетно-правові відносини.

Норми бюджетного права як підгалузь фінансового права визначають основи бюджетного устрою, структуру бюджетної системи України, роль і компетенцію кожної структурної ланки цієї системи, обсяги бюджетів і позабюджетних фондів на всіх рівнях, перелік, порядок їх розподілу між ланками бюджетної системи, правове становище суб’єктів бюджетного права. Воно (право) також визначає бюджетний процес, а саме – порядок складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів, а також складання та затвердження звітів про їх виконання.

Норми бюджетного права за змістом поділяються на матеріальні та процесуальні.

Бюджетні матеріальні нормизакріплюють структуру бюджетної системи України, перелік доходів і видатків бюджетів, їх розподіл між різними бюджетами та інше. Правовим актом, що включає в себе винятково бюджетні матеріальні норми, є закон або рішення місцевої ради про затвердження бюджету на відповідний рік.

Бюджетні процесуальні норми регулюють порядок складання, розгляду, затвердження та виконання державного та місцевих бюджетів, порядок складання, розгляду та затвердження звітів про їх виконання, а також здійснення державного та муніципального (місцевого самоврядування) фінансового контролю у сфері бюджетної діяльності. Ці норми складають зміст БК України.

За часом дії бюджетні норми поділяють на:

- постійні, що передбачають встановлення бюджетної системи та визначення бюджетних повноважень учасників бюджетного процесу, при цьому вони не мають обмеження в часі, тобто мають постійний характер. Містяться в БК України, Законах України;

- періодичні (тимчасові) – складають зміст щорічних закону та рішень місцевих рад, якими затверджуються державний та відповідний місцевий бюджет, а також нормативно-правових актів, що приймаються органами виконавчої влади на їх забезпечення. При цьому тривалість їхньої дії, як правило, обмежена одним роком.

Фінансові відносини, що складаються в державі з підприємствами, організаціями, установами, населенням, називаються бюджетними. Ці відносини виникають у процесі формування, розподілу і використання державного та місцевого бюджетів.

Бюджетні правовідносини передбачають участь у них суб’єктів бюджетних правовідносин, яких можна поділити на дві категорії: тих, кому належить бюджет, і тих, хто бере участь у бюджетних правовідносинах від імені суб’єктів першої категорії або ж є отримувачами коштів з бюджетів, а також платниками коштів до бюджету. До суб’єктів першої категорії належать: Україна, її 27 адміністративно-територіальних одиниць, органи місцевого самоврядування. Саме ця категорія суб’єктів є носієм бюджетів, а бюджет для них – атрибут державності. Права цих суб’єктів у частині бюджетних правовідносин зафіксовані в Конституції України, законах України та інших правових актах.

Усі інші суб’єкти бюджетних правовідносин мають опосередковане відношення до бюджету, тобто не мають власного бюджету. До другої категорії суб’єктів бюджетних правовідносин можна віднести: органи державної влади та управління загальної компетенції; органи державного управління спеціальної компетенції; банківські та інші фінансово-кредитні установи; суб’єкти бюджетного фінансування та інші суб’єкти.

4. Поняття бюджетного устрою України.

Для кожної держави є властивим мати свою бюджетну систему, яка побудована на принципах, що забезпечують можливість держави мати власний (державний) бюджет та місцеві бюджети кожної адміністративно-територіальної одиниці та територіальних громад і їх об’єднань. Бюджетний устрій будь-якої країни визначається її державним устроєм та адміністративно-територіальним поділом.

Бюджетний устрій – це законодавчо визначена організація бюджетної системи, принципи її побудови, розмежування доходів і видатків між державним і місцевими бюджетами, а також повноваження органів законодавчої та виконавчої влади держави, органів місцевого самоврядування у сфері бюджету.

Для України характерна дворівнева будова бюджетної системи, яка включає в себе:

- Державний бюджет України;

- місцеві бюджети.

5. Бюджетна система України, її склад та принципи побудови.

Бюджетна система – це заснована на економічних відносинах і юридичних нормах сукупність бюджетів усіх рівнів.

Бюджетна система України, відповідно до п.5 ст.2 БК України, - це сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

У ст.5 БК України подана структура бюджетної системи України, яка складається із бюджетів двох рівнів: перший рівень – державний бюджет; другий рівень – місцеві бюджети. При цьому важливо зауважити, що Державний бюджет України розробляється і затверджується у формі закону, а місцеві бюджети – у формі правових актів представницьких органів місцевого самоврядування.

Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах:

- єдності бюджетної системи України, що забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією та інше;

- збалансованості – повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;

- самостійності – Державний бюджет та місцеві бюджети є самостійними;

- повноти – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів;

- обґрунтованості – бюджет формується на реалістичних макропоказниках

- економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

- ефективності – під час складання та виконання бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

- субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами;

- цільового використання бюджетних коштів;

- принцип справедливості і неупередженості – бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

- публічності та прозорості – Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймають ради депутатів;

- принцип відповідальності учасників бюджетного процесу – кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу ( ст.121 БК України).

Бюджетний кодекс України (ст.6) зведений бюджет визначає як сукупність показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави.

Доходи бюджету складаються із:

- податкових надходжень;

- неподаткових надходжень;

- доходи від операцій з капіталом;

- трансферти – кошти одержані від інших органів державної влади.

Видатки бюджету за БК України – це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

У ст.10 БК України подано класифікацію видатків бюджету, які видокремлюються за рядом ознак:

- функціями;

- економічною характеристикою операцій;

- ознакою головного розпорядника бюджетних коштів;

- бюджетними програмами.

Природне зростання обсягів видатків над доходами спричиняє те, що видаткова частина бюджету перевищує його дохідну, тобто породжує дефіцит бюджету.

Для бюджетів можлива і інша ситуація, коли доходи перевищують його видатки, тобто стан профіциту бюджету.

У сфері бюджету можлива і ситуація, коли доходна його частина дорівнює запланованим видаткам, тоді бюджет називається бездефіцитним.

Тема № 6 Бюджетний процес в Україні.

1. Поняття, зміст, стадії та учасники бюджетного процесу.

2. Порядок складання проекту бюджету.

3. Розгляд та затвердження бюджету.

4. Виконання бюджету.

5. Звіт про виконання бюджету.

Ключові слова.Бюджетний процес. Цикл бюджетного процесу. Стадія бюджетного процесу. Державний бюджет України. Головні розпорядники бюджетних коштів. Бюджетні призначення. Одержувачі бюджетних коштів. Бюджетна установа. Фінансові органи. Проект закону про Державний бюджет. Видатки бюджету. Джерела покриття видатків бюджету. Бюджетний комітет. Перше читання. Друге читання. Третє читання. Бюджетний період. Виконання бюджету. Операції із коштами державного бюджету. Розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів. Доходи бюджету. Бюджетні асигнування. Бюджетні зобов’язання. Кошторис. Відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями. Місцевий бюджет. Закон про Державний бюджет України. Звіт про виконання бюджету.

Анотація.Представлений для вивчення модуль містить у собі теоретичні та практичні аспекти бюджетного процесу в Україні, який відбиває важливі риси, що властиві нашому бюджету: повнота доходів і видатків; достовірність, яка може бути досягнута на основі реальності показників бюджету; гласність і публічність та спеціалізація показників доходів і видатків бюджету завдяки застосування бюджетної класифікації на всіх стадіях процесу; врахування загальнодержавних інтересів під час складання і виконання бюджетів, гарантованість самостійності місцевих бюджетів невтручанням державних органів у бюджетний процес органів місцевого самоврядування, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Наголошується на важливість кожної із стадій бюджетного процесу та повноважень державних органів, що беруть безпосередню участь у ньому. Належна увага приділена бюджетному процесу і на рівні місцевого самоврядування.

Аналізуючи процедуру кожної із стадій бюджетного процесу, наголошується на важливість з’ясування студентами системи законотворення як на державному, так і на місцевому рівні.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
5. III. Виконання бюджету
6. Ocнoвнi визначення здоров'я
7. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
8. Абсолютна величина числа позначається символом .
9. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
10. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
11. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
12. Алгоритм розробки методичних основ бюджетування

Переглядів: 984