• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методичні вказівки щодо вивчення модуля.

Вивчення змісту цієї теми слід розпочинати зі з’ясування поняття бюджетного процесу як діяльності органів держави та місцевого самоврядування у сфері бюджету. Варто наголосити, що така діяльність є різновидом державно-управлінської діяльності, пов’язаної зі складанням, розглядом, прийняттям проекту бюджету, його виконанням, розглядом, прийняттям і затвердженням звіту про його виконання. Ця сукупність складових бюджетного процесу називається його стадіями, які взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну. Діяльність на наступних стадіях є продовженням діяльності суб’єктів на попередніх. Саме тому необхідно розрізняти зміст кожної стадії, оскільки будь-яка частина процесу характеризується наявністю специфічних завдань.

При цьому студенти повинні розуміти, що бюджетний процес передбачає залучення представників двох гілок влади – законодавчої та виконавчої. Більше того, конституційні норми зобов’язують уряд та парламент виконувати відповідні дії щодо бюджетного процесу. Слід особливу увагу звернути на зміст прийнятого Бюджетного кодексу України.

Справжнє уявлення про зміст бюджетного процесу стає можливим за умови розуміння його стадій, а також повноважень уповноважених державою органів та осіб як учасників бюджетного процесу. Отже, характеристика його змісту, процедури кожної його стадії та правового статусу уповноважених органів – основний акцент теми, що розглядається.

1. Поняття, зміст, стадії та учасники бюджетного процесу.

Норми бюджетного процесу визначають правила та порядок застосування матеріальних норм. У них регламентований весь цикл формування бюджету від моменту його складання до моменту затвердження звіту про його виконання.

Згідно з БК України бюджетний процес – регламентована нормами права діяльність, пов’язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Повний цикл бюджетного процесу, тобто період з початку складання проекту бюджету до затвердження звіту про його виконання, триває понад два роки.

У ході здійснення окремих етапів діяльності з бюджетом, які мають назву стадій бюджетного процесу, реалізуються бюджетні повноваження всіх суб’єктів бюджетних правовідносин. Відповідно до ст.19 БК України стадіями бюджетного процесу визнаються:

- складання проектів бюджетів;

- розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;

- виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;

- підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Сам бюджет в Україні діє протягом одного року з 1 січня по 31 грудня.

Стадії бюджетного процесу мають строгу послідовність, і цей порядок змінам не підлягає. В той же час, кожен раз робота з новим бюджетом починається заново, оскільки щорічно змінюється обсяг національного доходу держави, по-різному перерозподіляються державні кошти, залежно від завдань та функцій, що вирішуються державою у певний період.

Бюджетний процес в Україні відбиває притаманні нашому бюджету риси – повнота доходів і видатків, достовірність, яка може бути досягнута на основі реальності показників бюджету, гласність і публічність та спеціалізація показників доходів і видатків бюджету завдяки застосуванню бюджетної класифікації на всіх стадіях процесу; врахування загальнодержавних інтересів під час складання і виконання бюджетів, гарантованість самостійності місцевих бюджетів невтручанням державних органів у бюджетний процес місцевих бюджетів, за винятком передбачених законодавством випадків.

Усі стадії бюджетного процесу засновуються на правових засадах, які повинні гарантувати чітке планування, дотримування бюджетної дисципліни і постійний контроль за виконанням усіх видів бюджетів. Згідно зі ст.98 Конституції України контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради здійснює Рахункова палата.

Учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями, якими визнаються їх права і обов’язки. Аналізуючи зміст стадій бюджетного процесу, стає зрозумілим перелік його безпосередніх учасників, адже законодавець у ст.20 БК України безпосередньо їх не конкретизує. А тому такими можна визнати органи та посадові особи законодавчої (представницької) та виконавчої влади:

- Верховна Рада України, які мають право розгляду та затвердження бюджетів і звітів про їх виконання, здійснення контролю за їх виконанням;

- Президент України – підписує Закон про Державний бюджет України на поточний рік, інші закони, норми яких регулюють бюджетну діяльність; може застосовувати вето;

- Кабінет Міністрів України – розробляє і подає до ВР України проект Основних напрямків бюджетної політики, проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого ВР України Державного бюджету України; подає до ВР України звіт про його виконання; приймає рішення щодо бюджетної діяльності;

- Міністерство фінансів України - як центральний орган виконавчої влади бере безпосередню участь у бюджетному процесі, зокрема готує проект Державного бюджету, забезпечує методичне керівництво іншими органами щодо їхньої участі в складанні проекту бюджету, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету;

- Національний банк України – визначає основні засади грошово-кредитної політики України; розробляє законопроекти, пов’язані із формуванням дохідної та видаткової частин бюджетів і подає пропозиції до проекту закону про Державний бюджет на наступний бюджетний період;

- Головні розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, що утримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Законодавець поклав на головного розпорядника бюджетних коштів такі основні функції:

- розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами;

- розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх Міністерству фінансів України чи місцевому фінансовому органу;

- отримує бюджетні призначення;

- затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня;

- здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень і витрачання бюджетних коштів;

- одержує звіти про використання коштів і аналізує ефективність використання бюджетних коштів;

- одержувачі бюджетних коштів – це юридичні та фізичні особи, що не мають статусу бюджетної установи, які повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевих бюджетів та є неприбутковими. Одержувачів бюджетних коштів поділяють на: державні (комунальні) організації, установи та підприємства; підприємства, установи й організації недержавної форми власності; фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності; фізичні особи.

2. Порядок складання проекту бюджету.

Складання проектів бюджетів як державного, так і місцевих становить одну із найважливіших і відповідальних стадій бюджетного процесу, оскільки саме тут закладають політичний і економічний курси держави на поточний рік, визначають пріоритети щодо розв’язання внутрішніх соціально-економічних проблем, обсяг доходів і видатків, основні напрями використання коштів, засоби покриття дефіциту бюджету.

Порядок складання проектів як Державного, так і місцевих бюджетів чітко регламентовано главами 6 та 12 Бюджетного кодексу України.

Читайте також:

1. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
2. II. Мета вивчення курсу.
3. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
4. IV. Вивчення нового матеріалу.
5. IV. Вивчення нового матеріалу.
6. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
7. V. Вивчення нового матеріалу.
8. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
9. Вивчення
10. Вивчення антонімів
11. Вивчення взаємозв’язків правопорушень з іншими соціальними явищами
12. Вивчення вогнепальної зброї і наслідків її застосування для вирішен­ня діагностичних та ідентифікаційних завдань.

Переглядів: 529