Категорії поняття соціології праці і управління

Соціологія праці та управління оперує широким колом категорій:

Процес праці – включає в себе:

а) доцільну діяльність людини (сама праця);

б) предмет праці, тобто те, на що спрямована діяльність;

в) знаряддя виробництва, якими людина впливає на предмет праці.

Організація праці – форми, способи і порядок поєднання живої і предметної праці.

Характер праці – соціальна сутність праці як суспільно значущого процесу.

Показниками характеру праці є форма власності, ставлення працівників до засобів виробництва та своєї праці, розподільчі відносини, соціальні відмінності.

Відповідно виокремлюють такі види праці: суспільну і приватну, вільну і підневільну, «на себе» і «на когось», добровільну і примусову.

Зміст праці – узагальнена характеристика процесу праці, яка враховує різноманітні функції праці, види трудових операцій, поділ виробничої діяльності за галузями, фізичне та інтелектуальне навантаження учасників процесу праці, ступінь самостійності працівника у регулюванні послідовності трудових операцій, наявність або відсутність новизни, творчості, складність, технічну оснащеність праці тощо.

За змістом розрізняють такі види праці:

- проста і складна;

- творча і репродуктивна;

- фізична і розумова;

- ручна і механізована.

Умови праці – сукупність соціально – економічних, санітарно – гігієнічних, організованих та соціально – побутових чинників, які впливають на працездатність і здоров’я працівника. Умови праці можуть бути нормальними і шкідливими.

Мотивація трудової діяльності – внутрішня спонука до трудової діяльності з метою досягнення певних цілей, зацікавленість у такій діяльності.

Трудовий колектив- це добровільне соціально – політичне і економічне об’єднання людей для спільних дій заради досягнення особистісно – цінних і суспільно – корисних цілей, які пов’язані єдністю інтересів, оформленні структурно і мають органи управління, дисципліни і відповідальності.

Трудовий колектив розглядають як соціальну організацію і як соціальну спільноту.

Соціологія вивчає функції, типи, рівні розвитку, згуртованість, структуру трудового колективу.

Відомі такі функції трудового колективу:

- виробничо – економічна (цільова);

- соціальна;

- духовно – інтегративна (мотивація трудової діяльності, розвиток і соціалізація особистості, згруповані колективу).

Соціальне управління в трудовому колективі реалізується через:

- формування й оптимізацію соціальної організації колективу та вдосконалення його соціальної структури;

- створення умов для здійснення працівниками своїх соціальних і політичних прав та задоволення їхніх матеріальних і духовних благ;

- виховання і розвиток соціально значущих якостей працівника;

- дослідження стану соціально – трудових відносин, прогнозування подальшого їх оптимального розвитку.

Центральне місце в організації вирішення проблем колективу належить керівникові, який має певні права і зобов’язання об’єднувати і спрямовувати людей до визначеної мети.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Праця – цілеспрямована діяльність людей, в результаті якої створюються матеріальні і духовні блага.	\|	Питання для самоперевірки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.