Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Капітальний ремонт водопровідної мережі

Капітальний ремонт мережі виконують за рахунок амортизаційних відрахувань, попередньо склавши та затвердивши титульний описок і кошториси (або розцінені описи робіт).

На роботи, які вимагають виключення діючого трубопроводу, бригаді до початку робіт потрібно видати наряд, в якому зазначити погоджений з абонентами час виключення та пуску води. До наряду обов'язково слід додати ескіз виключеної ділянки мережі із зазначенням виключаючих засувок, місць випускання та впускання води, повітря, а також перелік абонентів, що відключаються.

Виключати лінії необхідно після погодження з місцевими санітарно-епідеміологічними органами. Після закриття засувок потрібно відкрити найближчий гідрант на виключеній мережі, або повітряний кран, якщо роботу виконують на розподільній мережі, або повітряний кран, як що на магістралі; перевірити, чи не перебував виключена лінія під тиском. Це можливо тоді, коли перекрито не всі засувки або одна з них пропускає воду. Поки лінія перебуває під тиском, не можна починати ремонтні або монтажні роботи, пов’язані з розболтуванням фланців, розчеканюванням розтрубів або перерублюванням труб. Забороняється виконувати роботи на трубопроводі, що перебуває під вакуумом. Перед видаленням пошкоджених місць або вирізуванням отворів для пристрою приєднання в сталевій трубопроводах необхідно спочатку прорізати контрольний отвір діаметром до 5 мм і переконатись у відсутності вакууму в трубі. За наявності в трубі вакууму роботи слід припинити до повного його розрідження.

Звичайно труби розвідної мережі випорожнюють від води через пожежний гідрант, встановлений у найнижчій точці ділянки, що випорожняється. У найвищій точці має бути відкрито пожежний гідрант для випускання з труби повітря, щоб запобігти утворенню вакууму.

Якщо ділянка, яка випорожнюється, не має помітних похилів або підйомів, для випускання води з труб достатньо ослабити болти біля фланця пожежного гідранта, розміщеного в найближчому колодязі, і з нього викачувати воду насосом.

Магістральну мережу або водовід випорожнюють через випуски, що влаштовують у знижених точках трубопроводу.

Попередньо відкривають повітряний клапан у підвищеній точці трубопроводу, що випорожнюється, потім поступово на кілька обертів відкривають засувку на випуску.

Якщо неможливо повністю випорожнити виключену ділянку трубопроводу через конструкцію випуску (неповне випускання), то воду, яка залишилась, випускають у колодязь і відкачують насосом. Іноді для забезпечення повного випускання води зручно користуватись суміжним випуском, розміщеним нижче, тимчасово збільшуючи ділянку відключення трубопроводу.

Особливу увагу в процесі випорожнення слід приділяти забезпеченню достатньої інтенсивності подавання повітря згідно з інтенсивністю випорожнення. Неприпустимо перекривати крани або засувки повітря до повного випорожнення трубопроводу.

Наповнення виключеної лінії водою. Після закінчення ремонтних або монтажних робіт на трубопроводі його наповнюють водою по можливості з найнижче розміщеної сторони ділянки, поступово відкриваючи засувки від діючої мережі на 2-3 оберти та видаляючи повітря, що витискується водою.

Щоб випустити повітря з розподільних мереж, на кілька обертів відкривають пожежний гідрант, розміщений у верхній точці трубопроводу, або виводять із колодязя тимчасові повітряні трубки з вентилями. На магістральних мережах і водоводах відкривають повітряні крани, а також використовують вантузи та повітряні клапани. Для повного видалення повітря та запобігання гідравлічних ударів магістральні мережі наповнюють поступово через обвідні засувки.

У процесі наповнювання трубопроводу довжиною до 500 м для випускання повітря в його кінці встановлюють щонайменше один стендер. Для ділянок довжиною 500 м і більше на кожні 500 м встановлюють щонайменше один стендер у підвищених точках і один – у кінці трубопроводу, що наповнюють.

Трубопровід вважають наповненим, якщо з пожежного гідранта або з повітряних кранів вода почне витікати рівним спокійним струменем, без поштовхів, що свідчать про наявність повітря в трубі.

Після наповнення труб водою та перекриття місць випускання повітря перевіряють виконані з’єднання та встановлену арматуру на герметичність; ділянку трубопроводу, що відключали, промивають, а потім відкривають закриті перед виконанням монтажних робіт засувки.

Засувки змінюють переважно тоді, коли пошкоджено корпус або фланці засувки, відірвано ущільнюючі кільця на дисках або на корпусі, а також якщо конструкція засувок застаріла.

Корпус і фланці пошкоджуються внаслідок розморожування, ударів і напружень металу сталевих трубопроводів при охолоджуванні.

Ущільнюючі кільця відриваються звичайно через їх знос, пов’язаний з частим дроселюванням засувки, а також через вихід дисків з напрямних (при підніманні) і перекосом, що утворюється під час зворотного насадження (ущільнюючі кільця відриваються від утримуючих гвинтів). Відривання кілець найчастіше спостерігається у засувок полегшеного типу діаметром 600…1000 мм, що експлуатуються в горизонтальному положенні.

Замінюють засувки у двох випадках: перший – найпростіший, коли стара та нова засувки фланцеві однотипні. У цьому разі клинцюють фланці, а іноді розчеканюють одне розтрубне з’єднання в колодязі з подальшим його відновленням; другий – складніший, коли засувки різнотипні (не однакові за будівельною довжиною) або коли засувка, яку замінюють, розтрубна. Тоді розкопують землю біля колодязя, вирізують частину труби і після встановлення нової засувки знову збирають трубопровід (іноді із встановленням муфти).

Засувки виймають за допомогою автокрана або блока, закріпленого на перекритті колодязя.

Для виймання засувки іноді потрібно розчеканити розтрубні з'єднання між фасонними частинами в колодязі, після чого весь вузол (у колодязі) разом із засувкою зсунути в сторону одного з розтрубів, демонтувати та видалити засувку.

Під час монтажу нової засувки спочатку збирають на болтах усі фланцеві з’єднання і лише після цього ретельно зарівнюють розтруби, дотримуючись відповідних правил і санітарних норм.

Зміна шпинделя засувки. Якщо в процесі розганяння не вдалося досягти вільного ходу та повного числа обертів шпинделя або якщо шпиндель погнутий чи обірваний, засувки потрібно розібрати та відремонтувати.

Неповне число обертів засувки може спричинитись попадання під диски твердих предметів (болта, куска дерева або чавунної труби, каменя та ін.), а також угнутістю чи обриванням шпинделя. У першому випадку відновлюють нормальну роботу засувки, розбираючи та видаляючи сторонні предмети, у другому, – замінивши шпиндель при включеній лінії. У засувок з не висувним шпинделем заміна можлива також без виключення лінії (під напором) за умови виконання робіт висококваліфікованим слюсарем-водопровідником із дотриманням усіх правил техніки безпеки та попередньою підготовкою колодязів з відключаючими засувками, якщо потрібно буде швидко виключити лінію.

Метод заміни шпинделя без виключення лінії застосовують на водопроводі московського типу. Він оснований на тому, що коли засувка закрита, диски щільно притиснуті до сідла корпусу і перекривають надходження води до сальникового гнізда, що дає змогу розбирати сальник вилучати шпиндель.

Погнутий шпиндель замінюють у такій послідовності:

  • повністю закривають засувку, знімають маховик, попередньо відкручуючи ковпачок;
  • знімають сальниковий фланець і ослаблюють болти сальникової коробки (грундбукси);
  • загвинчують до відказу шпиндель засувки маховиком або ключем. У цьому разі сальникова коробка піднімається на довжину ослаблення болтів. В утворену щілину починає проходити вода, за інтенсивністю надходження якої визначають щільність закривання засувки;
  • за малого пропускання води відкручують болтами сальникову коробку і видаляють набивку;
  • скривлений шпиндель викручують зліва направо (за рухом годинникової стрілки);
  • на місце видаленого шпинделя вкручують новий справа наліво (проти руху годинникової стрілки);
  • засувку складають, встановлюють на місце сальникову коробку, набивають новою набивкою сальник, затягують болтами сальниковий фланець, надягають маховик і закривають ковпачком;
  • перевіряють рух шпинделя обертанням за закривання та відкривання й обов'язково підраховують число обертів.

Пожежний гідрант замінюють, якщо він надто високий або низький пропускає воду, має високий шток, збиту різьбу, обірвану кулю, а також експлуатується близько 20 років.

Замінюють Гідранти в аварійному порядку (невідкладно). Перед і встановленням на місце нового гідранта його внутрішні частини та фланець пожежної підставки слід промити водою, змастити розчином хлорного вапна і після встановлення промити водою.

Окрім заміни несправних гідрантів до складу робіт, пов’язаних з капітальним ремонтом, включається встановлення додаткових гідрантів на ділянках водопровідної мережі (де вони відсутні або їх кількість недостатня). Це, як правило, характерно для ліній, прокладених раніше по територіях перспективної забудови, де в міру розвитку міського будівництва виникає потреба в установленні додаткових гідрантів.

Заміна труб. Заміні підлягають ділянки мережі із сталевих труб, пошкоджених зовнішньою корозією, трубопроводи, що втратили пропускну здатність унаслідок заростання, а також трубопроводи з невеликою глибиною залягання, якщо існує небезпека їх замерзання.

Нову лінію зводять поряд з існуючою або в стороні від неї з урахуванням наявності підземних комунікацій. Після підключення нової лінії до існуючих мереж і вводів стару лінію ліквідують. На водопроводі московського типу широко застосовується заміна старих мереж з їх повним виключенням на час перекладання. Усі діючі домові вводи на час виконання робіт переключаються на тимчасовий байпас, прокладений по поверхні землі. Після закінчення перекладання вводи знову переключають уже на нову лінію, прокладену по старій лінії траси, а байпас розбирають. Цей спосіб застосовують на проїздах, насичених підземними комунікаціями.

Замінені ділянки мережі пускають в експлуатацію, дотримуючи відповідних санітарних норм і правил.

До капітального ремонту водорозбірної колонки належать роботи, що полягають у заміні корпусу в цілому або окремо надземної та підземної його частин, заміні ежекторного бачка, ріжка, а також роботи пов’язані з ремонтом риштувань, лотків, майданчиків.

Приймаючи від заводу запасні частини, слід перевірити, щоб нижня частина ежектора щільно в притик входила в гніздо, а його зовнішня поверхня, що прилягає до стінок гнізда, була гладкою, без задирок, тріщин і раковин. Розміри каналів (діаметр і довжина) в обох частинах ежектора мають відповідати калібру. Бронзове гніздо для ежектора повинно мати праву різьбу і виготовлятись по калібру, під кільцевим виступом у верхній його частині є свинцеве кільце. Гніздо не повинно мати раковин і має щільно входити до резервуара приймача. Сітку гнізда слід виконувати з червоної міді з отворами діаметром 1 мм, розміщеними в шахматному порядку в кількості 25 шт. в 1 м2 бокової поверхні. Бронзовий клапан, вкручений у кінець нижньої частини ежектора повинен мати шкіряну прокладку зі щільного еластичного матеріалу, що прикріплюється до клапана латунним гвинтом з напівкруглою головкою. Діаметр гвинта обов'язково повинен бути меншим за діаметр прохідного отвору в гнізді, а чавунна рукоятка мати необроблений у відливанні шип. У корпусі неприпустимі дефекти, раковини, тріщини, свищі; його внутрішня поверхня має бути гладкою, без окалин.

При капітальному ремонті майданчики біля колонок рекомендується виконувати з готових залізобетонних плит-риштувань, потім ремонтувати відвідні лотки та виконувати асфальтування. Капітальний ремонт колонок, наприклад, системи Черкунова, полягає в заміні клапана, ежектора, трубок, штанги, сальникової коробки та важеля з противагою. Ці роботи потребують розбирання та складання колонки.

Після ремонту перед складанням колонки всі знову встановлені та відремонтовані її частини ретельно промивають і дезинфікують розчином хлорного вапна, а потім після складання колонку знову промивають.

Лінії водопровідної мережі, що перебувають в експлуатації, промивають у таких випадках:

o за несприятливих показників бактеріологічних аналізів проб води, узятих повторно в якій-небудь точці мережі або з водорозбірного крана на домовій розводці;

o якщо часто забиваються водоміри на домових з’єднаннях або надходить каламутна вода (або пісок) до водорозбірних кранів споживачів;

o для профілактичного очищення тупикових мереж і ліній з малими швидкостями руху води;

o після виконання планових монтажних робіт (урізання) та ремонту пошкоджених труб.

У разі потреби лінії перед промиванням дезинфікують.

Розподільні мережі промивають через пожежну головку (полегшений стендер) або через спеціальний патрубок з викидним гумовим рукавом, який встановлюють на пожежну підставку замість пожежного гідранта, що. знімається на цей час, чим досягається велика швидкість протікання води по трубах.

Перед початком промивання лінію виключають (закривають засувки) і в кінці ділянки, що промивається, у найнижчій точці встановлюють пожежну головку чи патрубок. Потім, відкриваючи на кілька обертів засувку в протилежному кінці ділянки, пускають воду. Подавання води регулюють засувкою так, щоб промивання тривало безперервно і примивна вода не затоплювала жилі будівлі, територію, приміщення підприємств і не заважала руху транспорту та пішоходів.

Якщо місце випускання води розміщено в середині ділянки, що промивається, промивання виконують, подаючи воду навперемінно з обох кінців ділянки.

Якщо лінія, яку промивають, дуже довга, її промивають ділянка ми починаючи з тієї, що розміщена найближче до живильної магістралі

Час закінчення промивання, причиною якого є часте забивання водоміру, визначають на місці за ступенем прозорості вода, налитої в чисту склянку або в пробірку.

Промивання, причиною яких є несприятливі показники бактеріологічного аналізу вода, виконують до здобування задовільного результату аналізу. Якщо навіть цього промивання виявиться недостатньо, виконують гідропневматичне промивання. Таке промивання, (з повітрям) рекомендується в разі недостачі вода та тиску в мережі або якщо неприпустимо скидати велику кількість води, що спричинить підтоплення території та ін.

Домовий ввід промивають через рукав, приєднаний до вводу на місці встановлення водоміру, що знімається на час промивання. Ввід має бути достатньо міцним (для роботи під тиском) і мати довжину, потрібну для відведення промивної вода на двір або на вулицю. У цьому разі необхідно слідкувати, щоб промивна вода не заливала приміщення, де перебуває водомір, та найближчі підвали.

Водорозбірні колонки промивають у разі незадовільних результатів бактеріологічного аналізу, наявності стороннього запаху, надходження каламутної води або піску, а також після ремонту колонки та заміни деталей.

Колонку відкривають, попередньо знявши з неї вантаж і пускаючи воду на протікання протягом кількох годин. Результати промивання перевіряють, аналізуючи пробу води.

Перед промиванням з колонки, що подає каламутну воду або пісок, виймають клапан з ежектором і виконують промивання доти, поки вода не стане прозорою (без піску). Після закінчення промивання клапан з ежектором ретельно промивають і встановлюють знову.

Черговий повинен слідкувати, щоб промивання виконувалось безперервно.

Гідропневматичне промивання трубопроводів. Промивати експлуатовані, а також знову зведені трубопроводи рекомендується гідропневматичним способом, який полягає в застосуванні водоповітряної суміші. Стиснене повітря, що подається пересувними компресорними установками, впускають до ділянки трубопроводу, яку промивають; по цій ділянці утворювана водоповітряна суміш рухається у вигляді водяних "пробок", що чергуються з бульбашками повітря.

У трубопроводі за так званого пробкового режиму руху промивної води створюються "завихрення", удари води об стінки труби та великі швидкості потоку в місцях проходження водяних "пробок". Усе це створює сприятливі умови для руйнування досить міцних відкладів, що виносяться з трубопроводу течією промивної води. У цьому разі "місцеві" гідравлічні удари водяних "пробок" об стінки трубопроводу не є небезпечними, оскільки вони амортизуються наявними в трубопроводі нагромадженнями повітря, що рухається.

Гідропневматичний спосіб промивання забезпечує високий ефект очищення трубопроводу, значно зменшує витрати вода та тривалість промивання (до 2...6 год). Досвід показав, що без використання повітря промивання мереж іноді триває кілька днів, особливо в умовах міста, де завжди вдається забезпечити досить велику швидкість руху води.

У цих випадках часто навіть після закінчення промивання та здобування задовільних результатів аналізів води в трубопроводі залишається невимитий пісок, частинки ґрунту, камінці та інші відклади і предмети, що попали випадково. Із пуском такої лінії всі забруднення, що залишились, попадають., до діючої мережі, де вони, поступово скупчуючись, засмічують водоміри та порушують водопостачання. Прочищення водомірів потребує великих затрат праці та часу.

Схему організації гідропневматичного промивання зображено на рис. 5.1.

Найкращі результати дістають промиванням трубопроводу окремими тиками довжиною 500...1000 м послідовно за плином води.

Повітря подають пересувними компресорами з подачею 5...10 м3/хв ринком 6...7 атм.


      Рис. 5.1. Схема гідропневматичного промивання труб: 1 – газова труба d = 25…50 мм; 2 – вентиль або пробковий кран; 3 – пересувний компресор; 4 – підставка пожежного гідранта або корпус засувки; 5 – відвідний стояк; 6 – рукав; 7 – дерев’яний настил

 


Для промивання труб великих діаметрів доцільно використовувати кілька компресорів, об’єднаних у групи. У цьому разі нагнітальні трубопроводи кожного компресора підключають до колектора, по якому повітря подають до загального ресиверу. Діаметри колектора та підвідного патрубка беруть такими, щоб їх пропускна здатність була не меншою від сумарної здатності відводів від усіх компресорів. На відводах від компресорів рекомендується монтувати відвідні патрубки з кранами для зупинки, обкатування та пуску будь-якого компресора без від’єднання його від колектора та зупинки решти компресорів. До групи можна об’єднати компресори однакових або різних марок.

Перед початком гідропневматичного промивання трубопровід поділяють на ділянки, межами яких, як правило, служать оглядові колодязі. Якщо промивають трубопровід, що експлуатується, на ділянці промивання його відключають від інших мереж і бокових відгалужень, попередньо перевіривши справність пожежних гідрантів і засувок.

Розподільні мережі промивають через гідранти, що значно спрощує роботу. На кінцеві гідранти (межі ділянки, що промивається/)встановлюють переносні стендери, до яких на початку ділянки, що промивається, підводять повітря від компресора, а в кінці приєднують гнучкий рукав для відведення відпрацьованої промивної води. Кінець рукава закріплюють для запобігання його відкидання при виході водяних "пробок".

У разі відсутності, гідрантів стояки для впускання повітря та викидання води приєднують до фланців попередньо знятих засувок або до фланців іншої арматури та фасонних частин, а на сталевих трубах вварюють тимчасові патрубки.

Стояк приєднують до компресора гумотканинним рукавом. Діаметри повітряного стояка та лінії, що підводить до компресорів, потрібно брати згідно з розрахунковими даними.

Діаметр стояків для випускання води в процесі промивання трубопроводів великих діаметрів має забезпечувати достатню швидкість руху водоповітряної суміші. Для промивання розподільної мережі діаметр стояка має бути не меншим від 150 мм.

Промивання виконує ланка, що складається з трьох осіб (по можливості вночі).

До і після промивання трубопроводів для перевірки результатів їх очищення рекомендується виконувати манометричне вимірювання тисків у мережі.

Трубопроводи з використанням гідрантів промивають у такій послідовності:

o відкривають гідрант (або стояк) у кінці ділянки, що промивають, і починають скидати воду через відвідний рукав;

o переконавшись, що гідрант повністю відкрито, щільно закривають засувку, яка йде за ним по ходу води;

o пускають компресор і піднімають тиск у ресивері до значення, що на 0,5...1,5 атм перевищує тиск води на початку ділянки, яку промивають; тиск води на початку цієї ділянки визначають попередньо манометричним вимірюванням або розраховують;

o після досягнення зазначеного тиску повітря відкривають гідрант на початку ділянки, яку промивають, потім поступово повністю відкривають вентиль на ресивері компресора. Повітря надлишковим, тиском витісняє воду з рукава та стояка, надходить до трубопроводу, що промивається, і скидається разом з промивною водою. Із пуском повітря тиск води в ділянці, що промивається, і тиск у ресивері стають однаковими.

Промивання вважають закінченим, коли вода повністю освітлиться. Потім припиняють подавати повітря, перекривши вентиль або кран у ресивера та водночас закривши гідрант на початку ділянки, що промивається. Промивання потрібно продовжувати ще деякий час до повного випускання повітря з трубопроводу, після чого слід відкрити засувку за гідрантом у кінці ділянки. Обидва стендери знімають, і закривають кришки колодязів.

Якщо промивають заново прокладений трубопровід або ділянку діючої мережі з незадовільними результатами аналізу води, промивні пристрої демонтують тільки після того, як буде виконано два хіміко-бактеріологічних аналізи із задовільними результатами. Протягом виконання зазначених аналізів забезпечують невелике протікання води з трубопроводу.

Перед виконанням промивання потрібно наперед передбачити відведення відпрацьованої води до ливневої каналізації або до кювету.

Гідропневматичне промивання існуючих мереж дає змогу значно підвищувати їх пропускну здатність, тому його рекомендується систематично виконувати для профілактики. Особливо це потрібно робити для мереж, по яких вода подається з артезіанських свердловин, оскільки вона містить надлишкові кількість заліза та зважених речовин. У подібних випадках мережу потрібно промивати щонайменше один раз на рік для видалення порівняно свіжих відкладів, що не встигли зцементуватись.

У разі подавання води для промивання трубопроводів, що зводять заново, безпосередньо з насосної станції потрібні подачу та висоту підйому насосів визначають за таких умов:

- подача (витрата) води дорівнює половині загальної витрати водоповітряної суміші;

- подолання геометричної висоти та гідравлічних втрат напору по довжині трубопроводу, що промивається, до найвіддаленішої та високо розміщеної ділянки з урахуванням місцевих опорів випуску. У цьому разі через турбулентність повітряного потоку гідравлічні втрати потрібно розраховувати з використанням коефіцієнта К=1,4...1,5.

У процесі промивання початкових і розміщених нижче ділянок трубопроводу необхідно гасити надлишковий напір насосів притисканням засувки на напірному патрубку, підтримуючи тиск води в трубопроводі біля місця введення повітря на 0,5...1,5атм нижчим, ніж тиск у ресивері компресора.

Для регулювання тиску слід встановлювати манометри по обидва виси регулювальної засувки у насосі.

У процесі промивання трубопроводів з великою крутістю підйому потрібно обмежувати також місце встановлення компресора та довжину ділянок, скорочуючи їх до меж, за шейх забезпечуватиметься можливість подавання повітря до трубопроводу з перевищенням тиску на 0,5...1,5 атм.

Промивання періодичним впусканням повітря. Періодичне впускання повітря підвищує ефект гідропневматичного промивання завдяки кращому чергуванню водяних "пробок" і підвищенню їх очищувальної здатності.

Періодичне впускання повітря виконують у такій послідовності:

- закривають кран у місці введення повітря та доводять тиск на ресивері компресора до максимального;

- швидко відкривають кран і впускають повітря до трубопроводу, для чого в місці регулювання подавання води рекомендується встановлювати пробковий кран або поворотний затвор (див. рис. 5.1).

Перерви подавання повітря, протягом яких встигає відновитись робочий тиск на ресивері компресора, становлять 20 – 30 с..

Спосіб періодичного впускання повітря рекомендується застосовувати в разі недостачі води або в разі недостатньої подачі компресорів.

В останньому випадку перерви подавання повітря збільшують до 3 – 5 хв., що визначається часом доведення тиску в ресивері до робочого.

У процесі гідропневматичного промивання потрібно строго дотримуватись правил техніки безпеки, виконуючи роботи під керівництвом спеціаліста з числа технічного персоналу під час безперервного спостереження за показами манометра на трубопроводах, подавання води та повітря. Попередньо всі манометри слід ретельно перевірити.

 

 


Читайте також:

  1. Абонентський стик ISDN мережі
  2. Аналіз вузьких місць у мережі
  3. Багатокрокове прогнозування з перенавчанням нейромережі на кожному кроці прогнозу
  4. Базові топології мережі
  5. Бальна оцінка стану контактної мережі
  6. Бездротові мережі
  7. Безпека під час обслуговування і ремонту автомобілей.
  8. Верхове обстеження, регулювання і ремонт контактної підвіски
  9. Верхове обстеження, регулювання і ремонт контактної підвіски
  10. Взаємодія контактної мережі і струмоприймача
  11. Вибір кількості та розміщення складської мережі
  12. Вибір раціональної напруги розподільчої мережі підприємства.




Переглядів: 1404

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Рекомендації щодо технології виконання деяких елементів робіт обробки колодязів | Організація аварійного ремонту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.