• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 4. Планово-попереджувальний ремонт мережі та споруд

Контрольні питання для самоперевірки

1. Особливості діяльності служби експлуатації водовідведення.

2. Визначення структури та штату служби експлуатації мережі водовідведення.

3. Інвентаризація. Основні положення.

4. Характеристика диспетчерських пунктів, їхні види.

5. Основні вимоги до скидання снігу до каналізаційної мережі, та визначення його кількості.

6. Основні положення обслуговування каналізаційних мереж «Водоканалом».

7. Склад робочих комісій при прийомі до експлуатації водопровідно-каналізаційних мереж і споруд. Їхні обов’язки.

8. Характеристика діяльності й обов’язки державної приймальної комісії.

9. Основні етапи прийому в експлуатацію трубопроводів водопостачання.

10. Особливості прийому в експлуатацію зовнішніх трубопроводів.

11.Основні положення прийому в експлуатацію безнапірних трубопроводів і колекторів каналізування.

12. Прийом в експлуатацію каналізаційних насосних станцій. Напрямки їхньої перевірки.

13. Основні документи, необхідні при прийомі споруд, що будуються на осідальних ґрунтах.

14. Хто затверджує програму навчання техніки безпеки на підприємстві?

15. Характеристика діяльності експлуатаційних і ремонтно-аварійних бригад.

16. Основні вимоги під час експлуатації водопровідних і каналізаційних мереж, колодязів і камер.

17. Характеристика виконання робіт в умовах вуличного руху.

18. Типи та характеристика робіт на трасах водопровідних або каналізаційних трубопроводів і проїзних місцях населених пунктів.

19. Забезпечення безпечної роботи персоналу під час робіт у траншеях.

20. Особливості монтажу й експлуатації установки з хлорування трубопроводів водопровідної мережі.

ЗМ 1.2 ЕКСПЛУАТАЦІЯ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ

Планово-попереджувальний ремонт споруд та устаткування мереж і водоводів виконують за наперед складеним планом для забезпечення нормальної роботи мереж і водоводів, санітарного режиму їхньої експлуатації, попередження передчасного зношення та запобігання аварій.

Цей план містить роботи, пов’язані з оглядом трас мереж і водоводів, їхнім поточним і капітальним ремонтом.

Санітарний режим експлуатації водопровідних мереж регламентується чинними нормативними документами: державними стандартами, інструкціями та пам’ятками.

У разі незадовільного стану водопровідних ліній або водорозбірних пристроїв можливе повторне забруднення води в мережі, що становить значну епідеміологічну небезпеку. Тому Управління міським водопроводом повинне забезпечувати ефективний лабораторно-виробничий контроль за якістю води в розподільній мережі, правильно обираючи точки для відбору проб.

У процесі визначення лабораторіями якості води в розподільній і мережі виконують аналіз: на залишковий хлор (під час знезараження води хлором або хлорним вапном), прозорість (мутність), кольоровість, запах і присмак води, вміст кишкових паличок і загальної кількості бактерій.

Проби води відбирають з вуличних водорозборів, мережних артезіанських свердловин і кранів внутрішніх водопроводів у найхарактерніших точках мережі: у найближчих до насосної станції та найвіддаленіших від неї, у найвищих, тупиках, водонапірних баках жилих будинків і в точках, особливо сумнівних стосовно якості води.

Кількість і графік відбору проб у зазначених місцях установлюють за угодженням із місцевими санітарно-епідеміологічними органами залежно від чисельності населення, що обслуговується цим трубопроводом:

Якщо бактеріальне забруднення перевищує допустимі норми, потрібно проводити повторні дослідження; забруднені ділянки мережі повинні бути відремонтовані, промиті та продезинфіковані. У випадку незадовільних результатів бактеріологічного аналізу води в колонці останню потрібно розібрати, відремонтувати, промити розчином хлорного вапна та прохлорувати колодязь. У разі повторного виявлення кишкової палички необхідно промити та прохлорувати всю ділянку мережі в районі розміщення колонки.

У період виникнення шлунково-кишкових захворювань контроль за якістю води в мережі слід посилити, кількість точок відбору проб збільшити.

Для дотримання санітарного режиму експлуатації водопровідних мереж слід дезинфікувати мережі та запасно-регулюючі резервуари. При цьому необхідно дотримуватися наступних правил:

1. Обов’язково дезинфікувати та промивати водопровідні мережі (нові – під час уведення їх в експлуатацію, діючі – після виконання ремонтних робіт, пов’язаних із демонтажем трубопроводу, арматури або фасонних частин);

2. Уключати нові або замінені ділянки трубопроводів до діючої мережі можна тільки з дозволу місцевих органів санітарно-епідеміологічної служби після отримання двох задовільних контрольних аналізів, узятих із однієї точки;

3. Витримувати потрібну дозу активного хлору при дезинфекції:
40…50 мг/дм³, якщо тривалість контакту становить 24 год, і 75...100 мг/дм³, якщо 6 год.

4. Дотримуватися наступної послідовності санітарної обробки труб, арматури та фасонних частин після ремонту: механічне очищення труби; обмивання водою та змащення розчином хлорного вапна внутрішньою поверхнею всіх установлених фасонних частин і труб; наповнити виключену ділянку мережі водою та ретельно попередньо промити через спеціально встановлений випуск, подаючи в разі необхідності воду почергово з двох боків (для вимивання бруду, що всмоктався під час аварії); дезинфекція лінії розчином хлорного вапна після відстоювання або газоподібним хлором, дотримуючись наведеної раніше дози; після відстоювання або часу контакту з хлором остаточно промивають лінію протягом 4…5 годин за швидкості руху води не менше 1 м/с.

5. На виконання дезинфекції потрібно попереджувати населення про неприпустимість користування водою з водозабірних колонок.

6. Усі регулювальні резервуари, водонапірні башти й інші ємності чистої води мають утримуватися у справному технічному стані; періодично (весною після повені та восени) їх треба промивати та дезинфікувати.

7. Резервуари великої місткості рекомендується дезинфікувати методом зрошення. Розчин хлорного вапна (або хлору) з концентрацією 200…250 мг/дм³ активного хлору готують із розрахунку 0,3...0,5 л на 1 м² унутрішньої поверхні резервуара. Цим розчином зрошують стіни та дно резервуара зі шланга або з гідропульта.

8. Через 1…2 години продезинфіковані поверхні слід промити чистою водопровідною водою, видаляючи відпрацьований розчин через грязьовий випуск. Роботи необхідно виконувати у спецодязі, гумових чоботах і протигазах; перед входом до резервуара встановити бачок із розчином хлорного вапна для обмивання чобіт.

9. Напірні баки малої місткості рекомендується дезинфікувати об’ємним методом, наповнюючи їх розчином із концентрацією 75...100 мг/дм³ активного хлору. Після 5...6 годин контакту розчин хлору видаляють через грязьову трубу та промивають бак чистою водопровідною водою до вмісту в промивній воді 0,3...0,5 мг/дм³ остаточного хлору.

Огляд трас водопровідних ліній дає змогу виявити причини, що порушують міцність споруд мереж та ускладнюють користування колодязями, а також виявити зовнішні ознаки порушення нормального стану деяких споруд.

Водопровідні лінії обходить одна особа – майстер або досвідчений слюсар, який добре знає траси та може розібратися в можливих порушеннях роботи ліній. При цьому, звичайно, не відкривають кришки колодязів.

Якщо необхідно перевірити цілісність устаткування, установленого в колодязях, під час обходу трас відкривають кришки колодязів, але не опускаються до них. У таких випадках майстру або слюсарю-обхіднику допомагає один робочий, якому видають лом і гачок для відкривання кришок.

Огляди виконують періодично щонайменше 6 разів на рік за календарним планом, затвердженим головним інженером. У районах інтенсивної забудови або будівництва комунікацій поблизу водопровідних ліній траси оглядають один-два рази на місяць, а іноді й частіше. Необхідно також обходити траси під час і після повені, у передзимовий і зимовий періоди (огляд ділянок мережі, схильних до замерзання).

Узимку за температури нижче –15°С рекомендується виконувати обходи без відкривання кришок колодязів і камер, щоб не охолоджувати їх і не наражати на небезпеку замерзання трубопроводи та арматуру. Огляд без відкриття кришок колодязів здійснюється також на упорядкованих проїздах з інтенсивним рухом транспорту.

У процесі огляду обхідник робить опис усіх помічених дефектів у дефектній відомості й уживає необхідних заходів на місці.

Під час обходу трас найчастіше зустрічаються наступі порушення та заходи щодо їхнього усунення:

а) Складування трасою водопровідної лінії та поблизу неї землі, матеріалів, важкого устаткування та механізмів, забивання паль, робота екскаваторів, асфальтування вулиць тощо. У таких випадках обхідник зобов'язаний установити назву організацій або осіб, відповідальних за порушення умов утримання траси, установити вимоги очищення або припинення робіт до узгодження в управлінні міським водопроводом способу їхнього виконання.

Завалювання трас і кришок колодязів ускладнює ремонт мереж і керування арматурою в колодязях, що особливо небезпечно при використанні гідрантів під час пожеж. Крім того, тимчасові навантаження трасою створюють зовнішній тиск на трубі, що спричиняє їхнє пошкодження. Відомі випадки сплющування сталевих труб (ненаповнених) під впливом навантаження, що тимчасово складується на трасі ґрунту.

б) Руйнування колодязів і лінії по трасі: зсув люка, тріщини або відбиті краї кришки, неправильне насаджування кришки в люку (що спричиняє «хлопання» під час руху транспорту), руйнування стінок колодязя, відсутність або поламка скоб, риштувань і сходин у колодязі, наявність у ньому бруду або сміття, видимі течі, провали й осідання бруку та колодязя.

в) Дефекти арматури, устаткування та їхніх з’єднань: зсув із місця або поламка водозабірної колонки, несправність пожежного гідранта (зірвано кріплення, збито нарізку, течія, замерзання тощо), теча в сальнику, у розтрубах і фланцевих з’єднаннях.

г) Самовільне користування водою з гідрантів або з приєднань у колодязях для поливання, миття устаткування сатураторів, потреб будівництва, заливання ставків, котків та ін.;

д) Пошкодження позначок і табличок – покажчиків колодязів – і їхня відсутність.

Після повернення з обходу слюсар-обхідник зобов’язаний доповісти керівництву про всі помічені порушення на трасі водопровідних ліній і про вжиті ним на місці заходи.

У разі виявлення течі води на трасі або в колодязі слюсар-обхідник зобов’язаний після повернення з обходу (або в разі потреби з місця аварії телефоном) скерувати (викликати) аварійну або ремонтну бригаду для ліквідації течії.

Читайте також:

1. Абонентський стик ISDN мережі
2. Аналіз вузьких місць у мережі
3. Архітектурно- планувальні заходи по поліпшенню стану міського середовища .Аналіз циклу життя споруди
4. Багатокрокове прогнозування з перенавчанням нейромережі на кожному кроці прогнозу
5. Базові топології мережі
6. Бальна оцінка стану контактної мережі
7. Бездротові мережі
8. Безпека під час обслуговування і ремонту автомобілей.
9. Блискавкозахист споруд
10. Будинків іспоруді забезпечення нормальних умов їх будівництва й експлуатації
11. Будівлі та споруди
12. Будова|споруди| |і/або|і принци|основа|п дії.

Переглядів: 955