Теоретичні засади інформаційного забезпечення управління

Земельними ресурсами

Інформаційно-аналітичне забезпечення управління

Незважаючи на те, що термін «інформація» давно використовується в практиці, точне його визначення виявляється суперечливим. Інформацію розуміють як відомості, повідомлення про якийсь предмет, явище, подію. Якщо поставити запитання, а що ж представляють собою ці відомості і повідомлення, то можна, у свою чергу, одержати відповідь, що це інформація про об’єкти, які нас цікавлять.

У загальноприйнятому розумінні джерелом інформації може виступати лише деякий матеріальний «об’єкт», яким є, наприклад, земельна ділянка. Цей об’єкт може посилати на датчики сигнали різного виду (електромагнітні, світлові, звукові, текстові тощо), які приходять до «приймача». Однак для того, щоб дістати з цих сигналів потенціально зашифровану в них інформацію, приймач повинен мати кібернетичну природу, тобто здатність дешифрувати зміст сигналів з метою забезпечення зворотного зв’язку з об’єктом, який є головним адресатом в алгоритмі дії методу управління.

Тому цілком справедливо буде відзначити, що поняття «інформація» тісно пов’язане з теорією відображення. Якщо в об’єкті відбуваються зміни, які відображають його вплив на навколишнє середовище (причому ці зміни стають чинником цілеспрямованого функціонування кібернетичного об’єкта), то можна стверджувати, що останній правильно сприймає інформацію про об’єкт. З цього випливає, що інформація є сукупністю сигналів, які надходять у кібернетичну систему від об’єктів, які аналізуються, і які можуть бути використані для цілей управління.

У цьому визначенні підкреслюються наступні основні риси інформації:

1. Поняття «інформація» має сенс у поєднанні з поняттям «управління». Інформаційні процеси функціонують у кібернетичних системах, які здійснюють алгоритм цілеспрямованого управління.

2. Інформація нерозривно зв’язана із сигналами носія інформації і реалізується тільки в результаті взаємодії двох систем: джерела і кібернетичного приймача інформації. При відсутності такої взаємодії саме поняття «інформація» стає безпредметним.

Щодо інформаційного забезпечення не можна залишати поза увагою нові комп’ютерні інформаційні технології, які стимулюють технічний скачок, а також змінюють наш світогляд. У цей перелік попадає система Internet.

Перерахуємо ще раз типи інформації - цього ємкого і багатопланового поняття, значення якого в кожному конкретному випадку можна встановити лише з контексту.

1. Актуальна інформація - процес і результат переробки одержуваної і вироблення нової інформації, прояв функціональної властивості кібернетичних систем, подібної, але не тотожної свідомості; такий ланцюг, який можна розірвати лише уявно (єдність залучених у процес управління зв’язаної і вільної інформації), актуальне відображення доцільного характеру.

2. Вільна інформація - доцільно упорядкована просторово-часова структура впливів, використовувана для управління (відносна інформація), а також закодована в предметах духовної культури соціальна інформація. (Під вільною інформацією в техніці зв’язку розуміється доцільно упорядкована сукупність, система атомарних сигналів - імпульсів струму, отворів на перфострічці і т.п.).

3. Зв’язана інформація - доцільно упорядкована в просторі структура кібернетичних систем, їх структурна організація, пам’ять у широкому розумінні.

4. Мертва інформація - вироблена кібернетичною системою інформація, яка перебуває в «спокої». До неї належить не тільки інформація недіючого технічного пристрою, в тому числі зовнішня форма всіх предметів матеріальної культури (інформація аналогової форми), але й закодована в знаках вільна інформація, вірніше, уся створена людьми духовна культура, усі духовні цінності. Мертва інформація виходить за межі процесу відображення, але вона теж становить собою доцільно упорядковану структуру.

Закодована в знаках мертва інформація утворює ніби проміжну ланку між зв’язаною і відносною інформацією: вона перестала бути залученою у процес управління відносною інформацією, але її ще не можна вважати зв’язаною, тому що вона не пройшла стадію опредмечування, хоча й об’єктивована в знаках, кресленнях та інших матеріальних носіях духовної культури. Інакше кажучи, вона, у відомому розумінні, об’єктивна, але нематеріальна, оскільки відмінна від свого матеріального носія.

Нарешті, структуру об’єктів і впливів усієї неживої природи часто називають «потенційною інформацією», підкреслюючи цим, що і там, у «неорганізованій» природі, завжди є основа і можливість формування інформації у власному розумінні цього слова.

Методичні питання упорядкування інформації для земельно-управлінських цілей були розроблені у зв’язку з розвитком прогнозування використання земель, із застосуванням при цьому ЕОМ, кібернетичних методів.

Важливим етапом прогнозування за допомогою методу моделювання є одержання й обробка інформації (визначення об’єму і структури інформації, збір даних, їх обробка й оцінка). Характер інформації визначається змістом задачі і математичним методом, за допомогою якого її будуть розв’язувати. При розв’язанні задач землевпорядкування використовується звітна, планова і нормативна інформація. Вона характеризує, як правило, основні галузі і сільськогосподарські культури, зокрема - земельні ресурси угіддями, види й елементи інших виробничих ресурсів, питомі затрати праці і матеріально-грошових засобів, обсяги продукції і показники її оцінки.

Звітна інформація повинна бути достовірною і повною, точною й обґрунтованою. При підготовці звітних вихідних даних необхідно широко користуватися науковими методами її опрацювання й оцінки. Основним джерелом нормативної інформації є технологічні карти окремих культур, галузей, з трансформації угідь, спеціальна землевпорядна нормативна інформація. Крім того, перспективні планові вихідні дані підготовляються розрахунково-конструктивним або розрахунково-варіантним методами, способом прогнозування на базі виробничих функцій тощо.

Повнота інформації особливо необхідна при розв’язанні екстремальних задач планування, управління, проектування складних процесів. Достовірність первинної інформації - основа правильності результатів усіх наступних операцій із нею. Інформація не повинна спотворюватися в процесі збору, передачі й опрацювання. Своєчасність одержання, передачі і переробки інформації можлива при використанні ЕОМ. Всі ці умови можна забезпечити створенням у країні єдиної автоматизованої системи інформації. Звітна інформація підрозділяється на затверджену і додаткову (її збирають організації, що управляють сільськогосподарським виробництвом). Затверджена інформація систематично надходить знизу вгору, від організацій нижчого підпорядкування (господарств) до вищих.

Звітна інформація характеризує основні виробничі ресурси господарств: площа земель і окремих угідь, наявність основних засобів і обсяги капіталовкладень, мінеральні й органічні добрива, ресурси робочої сили і затрати праці, врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність худоби і птиці. Вона необхідна при розв’язанні поточних проблем; збір і опрацювання звітної інформації проводять з контролем та з першоджерелами.

Для одержання достовірнішої інформації застосовуються статистичні методи підготовки вихідних звітних даних. З цією метою обчислюють різні варіаційно-статистичні показники: показники середніх величин, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації і т.п. Також має значення ретельна оцінка достовірності звітної інформації за допомогою середніх критерію істотності.

Планова інформація - одна з вихідних інформацій, застосовуваних при моделюванні задач землевпорядкування. Вона може бути підготовлена традиційними методами: розрахунково-конструктивним або розрахунково-варіантним, за допомогою виробничих функцій і т.д.

Джерелом нормативної інформації є технологічні карти з окремих сільськогосподарських культур, галузей виробництва. Перспективні вихідні дані повинні повно характеризувати наявність і розподіл основних виробничих ресурсів, врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність тварин, затрати праці, норми внесення добрив, норми годівлі, вміст поживних речовин в окремих видах кормів, фондоємність культур і видів тварин, собівартість, ціни реалізації основних видів продукції, чистий доход і т.д.

Одним із досить поширених способів підготовки вихідної інформації для моделювання є побудова виробничих функцій. Під виробничою функцією розуміють математичне вираження економічних, технологічних та інших залежностей об’єкта, який розглядається, або процесу; при цьому результативний показник виробництва представляє собою функцію затрат, визначених виробничих ресурсів.

Визначення виробничих функцій дає можливість у процесі господарської діяльності, при розробці схеми і проекту землевпорядкування найбільш доцільно комбінувати різні виробничі чинники для одержання максимального ефекту виробництва при можливо мінімальних затратах праці і засобів. Крім прогнозування рівня результативної ознаки, виробничі функції використовують для визначення економічних оптимумів, коефіцієнтів ефективності і взаємозамінності чинників і т.д.

Виробничі функції можуть бути подані різними способами: у формі таблиць, що містять ряди числових значень аргументу і відповідних значень функцій; у вигляді графіків, коли не потрібна висока точність; аналітичним способом вираження виробничих функцій за допомогою формул, що вказують порядок математичних дій над аргументами з метою одержання відповідного значення функції.

Табличний спосіб ефективний при вивченні залежності між аргументом і функцією за даними безпосередніх спостережень. Вид функції визначається на основі сукупності значень, які характеризують залежність змінних. Якщо вивчається залежність між двома змінними, то отримані значення можна зобразити на площині в прямокутній системі координат як який-небудь графік. За розташуванням на графіку точок можна визначити вид аналітичної залежності досліджуваного явища. Такий спосіб визначення виду функцій називають емпіричним.

Таким чином, як свідчить наведений аналіз методичних питань, підготовка й опрацювання земельно-управлінської інформації в процесі застосування ЕОМ і економіко-математичних методів (EMM) в землевпорядкуванні, державному земельному кадастрі тощо закладені наукові основи розв’язання задачі інформаційного забезпечення організації раціональної системи землеволодіння і землекористування. Такий підхід сприяє виконанню найважливіших принципів при підготовці й опрацюванні земельно-управлінської інформації: необхідності і достатності, своєчасності і достовірності. Важливим є чинник дотримання принципу сумісності земельно-кадастрової інформації на різних рівнях прийняття управлінських рішень щодо забезпечення раціонального використання й охорони земель. Крім того, важливо, що запозичена з теорії інформації вимога інформативності земельно-кадастрових даних визначається трьома параметрами:

1) зняттям непевності (ентропії);

2) збільшенням запасу знань (тезауруса);

3) необхідністю розв’язання конкретних (визначених) задач.

Удосконалення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру дасть змогу підвищити ефективність управління земельними ресурсами, значно прискорити процес реформування земельних відносин, відстеження динаміки кількісних та якісних змін земельного фонду, розподілу його за власниками землі та землекористувачами, запровадження заходів щодо збереження та відтворення родючості фунтів, поліпшення навколишнього природного середовища, охорони прав громадян, підприємств, установ та організацій на землю.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
II варіант	\|	Земельно-кадастрова інформація

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.