• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характеристика методів управлінського обліку витрат, що використовуються в системі контролінгу

Методи управлінського обліку– це способи, за допомогою яких ведеться облік.

Облік витрат і калькулювання собівартості продукції – основне завдання управлінського обліку в системі контролінгу.

Калькулювання собівартості продукції – визначення собівартості одиниці продукції.

У світовій практиці використовуються:

1) попроцесний (попередільний),

2) позаказний метод.

Попроцесний метод – менш дорога система, ніж позаказний метод.

Особливості попроцесного методу обліку витрат

- витрати узагальнюються по періодах;

- списуються витрати за календарний період;

- аналітичний облік по кожному переділу;

- простота і дешевизна.

Попроцесний метод обліку витрат застосовується для матеріаломістких виробництв.

Основна ідея – умовна одиниця, тобто набір витрат, необхідних для виробництва однієї закінченої фізичної одиниці продукції.

Відмінні особливості позаказного методу:

- велика різноманітність продукції, її неповторність;

- технологічна спеціалізація робочих місць;

- застосування універсального устаткування;

- велика питома вага ручної праці;

- тривалий термін виготовлення.

«Стандарт-кост» – метод контролю витрат виробництва. Цей метод базується на розробці стандартів (норм) на витрати праці, матеріалів, накладних витрат, упорядкування стандартної (нормативної) калькуляції та обліку фактичних витрат з виділенням відхилень від стандартів (нормативів).

Для того, щоб вибрати оптимальний для застосування метод обліку витрат, необхідно оцінити кожний з існуючих методів з погляду рішення задач контролінгу.

Існуючі методи управлінського обліку можна класифікувати за різними ознаками. У відповідності до основної мети в управлінському обліку застосовуються особливі методи обліку витрат. До основних методів управлінського обліку витрат можна віднести:

1) облік за повною собівартістю;

2) облік за усіченою собівартістю.

1. Облік за повною собівартістю — собівартість продукції включає в себе усі витрати підприємства, при цьому постійні витрати розподіляються пропорційно обраній базі;

1) Облік за фактичною собівартістю:

- базовий варіант — відображаються фактичні витрати без будь-яких коригувань:

Вф =Qф∙Цф,

де Вф – фактичні витрати; Qф – фактична кількість; Цф – фактична ціна.

- в цінах минулого періоду, де витрати визначаються на­ступним чином:

В = Цмб∙Qф + Вц,

де В – витрати; Цмб — середня ціна минулого періоду; Вц – відхилення витрат за рахунок цін.

- в планових цінах – прямі витрати відображаються в пла­нових цінах, відхилення прямих витрат від запланованого рівня списуються в кінці періоду. Планування постійних витрат відсутнє.

2) Облік за нормативною собівартістю — визначають середнє значення за ряд минулих періодів та скориговане за наявності певних факторів (зміни технології, ціни та ін.).

3) Облік за плановою собівартістю (стандарт-костинг) — пла­нові величини базуються на майбутніх прогнозах, а не на ми­нулих показниках. Прямі змінні витрати плануються за видами продукції, інші — за центрами витрат. Плануються також ціни, та кількість.

2. Облік за усіченою (скороченою) собівартістю — до об'єкту собівартості відносяться лише ті витрати, які при обраному підході розгляда­ються як безпосередньо зв'язані з даним об'єктом.

1) Простий директ-костинг — передбачає розподіл вит­рат на змінні й постійні; на продукцію відносять­ся тільки змінні витрати, на центри витрат відносяться тільки змінні витрати на ведення основної діяльності даного центру.

2) Облік покриття постійних витрат — дещо поглиблений простий директ-костинг. Витрати розподіляють (по відношенню до об'єктів калькулювання) на прямі й непрямі, а також на постійні та змінні.

3) Облік покриття постійних витрат з відносними прямими витратами передбачає побудову ієрархії об'єктів витрат за напря­мами діяльності, центрами відповідальності, де всі витрати є пря­мими для будь-якого об'єкту або продукції.

4) Облік планових граничних витрат — використовуються не фактичні, а планові значення. Фактичні витрати порівнюються з плановими тільки в змінній частині.

Директ-кост – метод обліку витрат за усіченою собівартістю. При використанні цього методу собівартість продукції обчислюється та планується тільки в частині змінних витрат. Постійні витрати списуються за рахунок фінансового результату. Цей метод дозволяє реалізувати продукцію по маржинальній собівартості.

Аналіз існуючих методів обліку витрат показує, що самими відповідними для мети контролінгу є системи обліку за плановою собівартістю (стандарт-костинг) в поєднанні з різними варіантами обліку за усіченою собівартістю (директ-костинг), оскільки саме ці системи забезпечують максимум інформації для ухвалення управлінських рішень.

Використання вищезгаданих методів обліку витрат не дасть належного ефекту в управлінні витратами, якщо на підприємстві не буде створена система розробки бюджетів, яка дозволить не тільки визначити планові витрати кожного підрозділу, але і оцінити виконання плану.

Контрольні питання

1. Управлінський облік, його визначення.

2. Назвіть види систем управлінського обліку по об'єктам обліку.

3. Які види управлінського обліку по інтерпретації поняття витрат ви можете назвати?

4. Назвіть види систем управлінського обліку за характером даних. Дайте характеристику обліку за повною собівартістю.

5. Визначте основні риси, переваги та недоліки обліку по фактичній собівартості.

6. Дайте характеристику обліку по нормативній собівартості.

7. В чому сутність обліку за усіченою (скороченою) собівартістю?

8. Ваше розуміння директ-костінгу.

9. Дайте пояснення, як управлінський облік пов'язаний з процесом управління.

10. Які основні функції управлінського обліку ви знаєте?

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
4. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
5. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
6. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
7. Автокореляційна характеристика системи
8. Автоматизовані форми та системи обліку.
9. Адресація в системі ЕП НБУ.
10. Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства.
11. Акти Конституційного суду України в системі національного законодавства.
12. Акціонерна власність в економічній системі

Переглядів: 4503