• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Інвентаризація МШП здійснюється шляхом огляду кожного предмету і реєстрації його в описі.

Спецодяг і білизну, здані в ремонт, прання або чистку, заносять до інвентаризаційного опису на підставі документів, які підтверджують приймання в ремонт, прання, чистку тощо.

Якщо під час інвентаризації будуть виявлені МШП, не придатні до експлуатації, але не списані з обліку, то робоча комісія складає акт на їх списання. В акті зазначають час експлуатації, причини псування (непридатності) таких МШП та можливість їх використання в інших цілях. На них складається окремий інвентаризаційний опис.

При інвентаризації незавершеного виробництва необхідно перевірити:

- наявність деталей, вузлів і виробів, обробка і монтаж яких ще не завершені; готових виробів, не повністю укомплектованих і не зданих на склад готової продукції; виявляти неврахований брак, лишки та нестачі деталей;

- правильність обліку руху деталей та напівфабрикатів.

За даними інвентаризації перевіряють також витрати, які обліковуються на рахунках основного виробництва та визначають вартість випущеної продукції.

Сировина, матеріали і купівельні напівфабрикати, що знаходяться біля робочих місць, але ще не оброблялись, до опису незавершеного виробництва не включаються, а фіксуються в описах матеріальних запасів. Інвентарні описи складаються окремо кожним цехом (відділом, ділянкою). В одиночному виробництві – за кожним виробом.

Якщо в незавершеному виробництві встановлено остаточно забраковані деталі, на них складається окремий опис, і до складу незавершеного виробництва такі деталі не включаються.

Ступень незавершеності виробництва визначається розрахунковим методом. Для цього члени комісії повинні досконало знати весь технологічний процес виготовлення того чи іншого виробу, умовно поділити його на етапи і залежно від того, який етап проходить виріб, визначити відсоток його готовності.

Якщо в процесі господарської діяльності підприємства мали місце випадки припинення виготовлення раніше розпочатих замовлень, аудитор повинен перевірити, як використані запаси, що залишилися, як визначені та відображені в бухгалтерському обліку втрати за анульованими замовленнями.

Інвентаризація готової продукції здійснюється за кожним найменуваннямвиробу. Готова продукція вноситься до інвентаризаційного опису за оцінкою, як застосовується для її обліку на даному виробничому підприємстві.

В окремих описах відображається зіпсована, непотрібна, неліквідна готова продукція, а також готова продукція, яка надійшла або відпущена під час інвентаризації.

Товари, підготовлені до відвантаження чи відпуску згідно з виписаними, але не оплаченими документами, включаються до загального інвентаризаційного опису як власні (нереалізовані). Упаковані товари (за винятком оригінальної упаковки постачальника) повинні бути в цих випадках розкриті і записані з натури, а не за супровідними документами. Одночасно за підписом голови інвентаризаційної комісії на всіх примірниках документів на відвантаження товарів робиться відмітка про те, що ці товари включені до інвентарного списку.

Документальний контроль операцій із запасами здійснюється у такій послідовності:

- перевірка правильності оцінки запасів при надходженні, придбанні;

- перевірка повноти оприбуткування запасів та наявності документів, що підтверджують їх придбання;

- перевірка своєчасності пред’явлення за якістю і кількістю запасів та за кількістю виконаних робіт і надання послуг;

- перевірка організації контролю за зберіганням і використанням довіреностей;

- вивчення організації контролю за погашенням довіреностей;

- перевірка достовірності відображення руху запасів в бухгалтерському обліку;

- перевірка правильності встановлення лімітів з відпуску запасів та дотримання їх виконання;

- перевірка фактів псування запасів;

- перевірка законності списання запасів при їх втратах;

- перевірка правильності застосування норм природного убутку при виявленні недостач;

- перевірка операцій з тарою;

- перевірка операцій, пов’язаних з обліком незавершеного виробництва;

- перевірка операцій з руху малоцінних та швидкозношуваних предметів;

- перевірка правильності та повноти відображення в обліку та звітності готової, відвантаженої та реалізованої продукції.

Питання для самоконтролю:

1 Що є метою аудитуіз запасами?

2 Що є основними завданнями аудиту операцій із запасами?

3. Які джерела інформації використовуються при проведенні аудиту операцій із запасами?

4 За якими напрямами проводиться перевірка фактичної наявності виробничих запасів?

5 Виконання яких дій передбачає інвентаризація виробничих запасів?

6 Де і як проводиться інвентаризація МШП?

7 В якому документі інвентаризаційна комісія відображає виявлені під час інвентаризації МШП, не придатні до експлуатації, але не списані з обліку?

8 Як здійснюється інвентаризація готової продукції?

9 В яких описах відображається зіпсована, непотрібна, неліквідна готова продукція?

10 В якому документі відображаються товари, підготовлені до відвантаження чи відпуску згідно з виписаними, але не оплаченими документами?

11 У якій послідовності здійснюється документальний контроль операцій із запасами?

Тема 7 Аудит фінансової звітності

Лекція 6 Аудит витрат

План:

1 Мета, завдання та об’єкти аудиту витрат діяльності

2 Способи вивчення витрат діяльності

Питання для самостійної роботи:

1 Типові помилки при веденні обліку витрат

Мета заняття: надання студентам теоретичних знань щодо методики аудиту витрат діяльності.

Рекомендована література:

Основна:

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітні 1993 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №23.

2. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2006 року: Пер. З англ.. – К.: ТОВ «ІАМЦ АУ «СТАТУС», 2006. – 1152 с.

3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку / Уклад. В. Кузнєцов. – Х.: Фактор, 2009. – 416 с.

Додаткова:

4. Бондаренко Н.О., Понікаров В.Д., Попова С.М. Аудит суб’єктів підприємницької діяльності: Навчальний посібник. – Київ: центр навчальної літератури, 2004. – 300с.

5. Кузькін Є.Ю. Організація і методика аудиту: навч. посіб./ Є.Ю. Кузькін, М.М. Коваленко, Н.О. Бондаренко, В.Д. Понікаров; Харківський інститут фінансів УДУФМТ. – Х.: ХІФ УДУФМТ, 2009. – 232 с.

6. Н.Л. Шкіря, Т.Г. Нікульникова, Н.В. Залізняк. Аудит: Навчальний посібник. – Львів: «Магнолія 2006», 2007. – 224 с.

7. Пшенична А.Ж. Аудит: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 320 с.

Питання 1 Мета, завдання та об’єкти аудиту витрат діяльності

Метоюаудиту з обліку витрат діяльності є встановлення достовірності первинних даних щодо накопичення та списання витрат діяльності, повноти і своєчасності відображення первинних даних в зведених документах і облікових регістрах, правильності ведення обліку витрат діяльності та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності інформації щодо витрат, наведеної у звітності господарюючого суб’єкта.

Завданнямиаудиту операцій з обліку витрат діяльності є:

- встановлення правильності документального оформлення накопичення та списання витрат;

- перевірка правильності ведення обліку фактичних витрат та наступного включення їх до собівартості продукції (робіт, послуг) відповідно до прийнятого на підприємстві методу обліку витрат та калькулювання;

- підтвердження обґрунтованості обраного методу калькулювання;

- підтвердження правильності методу розподілу непрямих витрат, що використовується і закріплений в наказі про облікову політику;

- перевірка правильності та обґрунтованості планування розміру прямих витрат, які включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), визначення кошторисних ставок розподілу накладних витрат;

- оцінка правильності формування собівартості продукції (робіт, послуг) по об’єктах калькулювання;

- вивчення правильності накопичення, розподілу та списання загально виробничих витрат;

- перевірка правильності відображення адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат;

- вивчення правильності накопичення та списання витрат фінансової, інвестиційної та надзвичайної діяльності;

- підтвердження законності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з обліку витрат діяльності;

- оцінка стану синтетичного і аналітичного обліку витрат;

- перевірка повноти, правильності та достовірності відображення інформації про витрати діяльності в звітності.

Об’єктамиаудиту операцій з обліку витрат діяльності є:

- елементи облікової політики;

- операції з обліку витрат діяльності;

- записи в первинних документах, облікових регістрах та звітності;

- інформація про порушення ведення обліку, недостачі, зловживання, які знайшли документальне підтвердження в актах ревізії, перевірок, висновках аудиторів, постановах правоохоронних органів.

Джерелами інформації для аудиту операцій з обліку витрат діяльності є:

- Наказ про облікову політику підприємства.

- Первинні документи з обліку витрат діяльності.

- Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку витрат діяльності.

- Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

- Звітність.

Питання 2 Способи вивчення витрат діяльності

Фактичний контроль

Аудит операцій з обліку витрат діяльності необхідно розпочинати з інвентаризації об’єктів обліку. Це дає можливість виявити недостачі, лишки та інші відхилення. Об’єктом інвентаризації при цьому виступає незавершене виробництво.

Незавершене виробництво має підлягати найретельнішій перевірці не тільки на предмет фактичної наявності незавершених обробкою заготовок, деталей, вузлів, сумішей, маси, а й щодо визначення їх правильної оцінки (вартості).

Перед початком інвентаризації матеріали, купівельні напівфабрикати, що не потрібні цехам, ділянкам, відділам, а також деталі та вузли, обробка яких завершена на даному етапі, здаються на склад.

Вартісна оцінка незавершеного виробництва здійснюється відповідно до вимог П(С)БО 9 «Запаси».

Документальний контроль

Після вивчення фактичної наявності об’єктів обліку витрат аудитор розпочинає контроль документальної інформації за такими напрямами:

- перевірка правильності оформлення первинних документів;

- перевірка дотримання умов визнання витрат діяльності;

- перевірка правильності формування собівартості продукції (робіт, послуг);

- вивчення достовірності формування прямих матеріальних витрат;

- перевірка достовірності формування прямих витрат на оплату праці;

- вивчення правильності формування інших прямих витрат;

- перевірка правильності накопичення, розподілу та списання загальновиробничих витрат;

- перевірка правильності накопичення та списання адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат;

- перевірка правильності накопичення та списання фінансових витрат та втрат від участі в капіталі;

- перевірка правильності накопичення та списання інших витрат;

- перевірка правильності відображення надзвичайних витрат.

Перевірка дотримання умов визнання витрат діяльності передбачає контроль відповідності витрат діяльності підприємства, що перевіряється, вимогамП(С)БО 16 «Витрати».

Здійснюючи перевірку правильності формування собівартості продукції (робіт, послуг) необхідно, передусім, дослідити правильність включення витрат до собівартості.

Вивчаючи достовірність формування прямих матеріальних витрат необхідно порівнювати фактично списані суми з нормативами; при постійному списанні за нормами аналізують залишки в матеріальних звітах; при списанні понад норм з’ясовують причини і напрямки віднесення перевитрат за даними зведених відомостей за відхиленнями; перевіряють правомірність віднесення такого виду витрат до статті «Виробничі запаси». При цьому використовують дані лімітно-забірних карток, актів-вимог, звітів про рух запасів, норм витрат, актів на списання палива, енергії, зведених відомостей за відхиленнями, карток розкрою, даних рахунків 20, 21, 23, 375.

Проводячи дослідження, аудитор може виявити наступні відхилення: наявність дебетових залишків в матеріальних звітах при постійному списанні матеріалів за нормами, що говорить про завищення фактичного їх витрачання; необгрунтований вибір джерел списання відхилень перевитрат; відсутність пошуку дійсних винуватців та стягнення з них сум збитку; неправильне віднесення до матеріальних витрат витрачання палива, енергії, запасних частин.

При проведенні перевірки достовірності формування прямих витрат на оплату праці аудитору необхідно порівняти обсяги фактично виконаних робіт (на підставі первинних документів) з нормами і розцінками, порівняти розцінки з тарифними ставками підрядників за відповідними розрядами робіт і кількістю часу, що вимагається для їх виконання (за даними тарифно-кваліфікаційного довідника, тарифних сіток і ставок), перевірити правильність нарахування оплати праці. При цьому використовуються дані нарядів на відрядні роботи, відомостей норм і розцінок, тарифно-кваліфікаційних довідників, тарифних сіток, тарифних ставок, облікових регістрів за рахунками 23, 66.

Проводячи дослідження, аудитор може виявити наступні відхилення: неправильне застосування норм, їх заниження і, як наслідок, - необґрунтоване отримання премій, неправильне застосування розцінок, що призводить до неправильного нарахування заробітної плати, заниження (завищення) собівартості продукції.

Основна помилка, що виявляється при перевірках даного елементу собівартості, - це недотримання принципу виробничої направленості витрат. При перевірці первинних документів з нарахування заробітної плати (табелів, розрахунково-платіжних відомостей) аудитор може виявити факт включення до собівартості основної діяльності витрат на оплату праці працівників, зайнятих в інших видах діяльності (будівництво, соціально-культурне обслуговування тощо). Це досягається шляхом звірки даних по кредиту рахунку 66 в частині сум, списаних на рахунки виробничих витрат і показників за підсумками зведеної відомості з оплати праці в частині її нарахування. Дані за підсумками зведеної відомості, як правило, повинні бути більшими, ніж дані по дебету рахунків обліку виробничих витрат.

При вивченні правильності формування інших прямих витрат необхідно враховувати, що до їх складу включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкту витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо.

Окрім вивчення правильності формування собівартості продукції, необхідно:

- вивчити облікову політику з метою визначення обґрунтованості вибору методу обліку витрат і калькулювання, варіанту зведеного обліку, порядку розподілу загально виробничих витрат та відображення на рахунках витрат;

- визначити відповідність групування витрат за місцями їх виникнення (виробництво, цех, дільниця, робоче місце);

- визначити правильність оцінки незавершеного виробництва, розподілу витрат між готовою продукцією та незавершеним виробництвом;

- вивчити ведення синтетичного та аналітичного обліку витрат на виробництво;

- провести арифметичний контроль показників собівартості за даними зведеного обліку;

- оцінити правильність ведення обліку витрат допоміжних виробництв;

- вивчити складання бухгалтерських записів з обліку витрат на виробництво;

- дослідити відповідність записів аналітичного і синтетичного обліку на рахунках витрат записам в облікових регістрах.

Досліджуючи правильність і достовірність відображення в обліку та звітності незавершеного виробництва необхідно:

- перевірити відповідність відображення в бухгалтерському обліку вартості незавершеного виробництва порядку, наведеному в наказі про облікову політику підприємства;

- перевірити вибірковим способом правильність оцінки залишків незавершеного виробництва;

- вивчити законність і правильність відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з обліку незавершеного виробництва;

- встановити відповідність фактичних залишків незавершеного виробництва даним, наведеним в балансі, порівняти залишки по рахунку 23 з результатами інвентаризації незавершеного виробництва.

Вивчаючи операції з обліку загальновиробничих витрат, аудитор з’ясовує обгрунтованість віднесення витрат до загальновиробничих.

Перевірка обґрунтованості віднесення витрат до загальновиробничих здійснюється шляхом зіставлення фактично здійснених витрат з їх нормативною величиною (за кошторисом), аналізу причин перевитрат, виявлення резервів зниження витрат, перевірки правильності списання відхилень тощо. При цьому використовуються дані аналітичного обліку загальновиробничих витрат (рахунок 91), ліміти витрат за кожною статтею (в кошторисах), дані рахунків 23, 24, 37, 65, 66, 68 тощо.

Досліджуючи операції з обліку загальновиробничих витрат необхідно перевірити правильність і достовірність їх розподілу, з визначенням дотримання вимог П(С)БО 16 щодо порядку розподілу загальновиробничих витрат.

Перевірка правильності розподілу накладних витрат відбувається за даними відомостей і відповідних аналітичних статей рахунку 91. При цьому перевіряється сума накладних витрат, яка підлягає розподілу; розрахунок нормальної потужності та сума витрат, яка їй відповідає; з’ясовується правильність їх розподілу між об’єктами витрат. Також необхідно перевірити, чи відповідає розмір нормальної потужності, що використовується при розподілі, зазначеному в наказі про облікову політику підприємства. При цьому використовуються дані відомостей обліку загальновиробничих витрат, звіту про витрати матеріалів, відомості розподілу заробітної плати за напрямами витрачання, дані статистичної звітності про нормальну потужність підприємства за 3 роки.

При перевірці правильності накопичення та списання адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат аудитор повинен проконтролювати правомірність віднесення витрат до адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних.

Окрім цього необхідно:

- перевірити наявність та повноту оформлення документів, що підтверджують витрати;

- порівняти вказані в обліковому регістрі суми і місяці, до яких вони відносяться, з первинними документами (розрахунками, договорами, банківськими виписками, товарно-транспортними накладними тощо). Перевірити в документах наявність всіх необхідних реквізитів;

- дослідити санкціонування всіх витрат шляхом ознайомлення з внутрішніми документами підприємства за підписом керівника або уповноваженої ним особи;

- перевірити віднесення витрат до того періоду, в якому вони реально понесені шляхом порівняння даних первинних документів з бухгалтерськими записами;

- при наявності на підприємстві орендованих об’єктів основних засобів перевірити відповідність порядку нарахування орендної плати в бухгалтерському обліку, встановленому договором; порядку відображення в обліку витрат на ремонт;

- перевірити правильність віднесення до витрат вартості ремонтних робіт; наявність необхідної первинної документації, відповідність відображення витрат на ремонт основних засобів в бухгалтерському обліку прийнятій обліковій політиці;

- перевірити правильність включення до витрат нарахованої заробітної плати і правильність її обліку на відповідних рахунках; перевірити відповідність інших виплат працівникам підприємства, віднесених на рахунки обліку витрат, даним первинних документів;

- перевірити обґрунтованість віднесення до складу адміністративних витрат податків, зборів та обов’язкових платежів, скласти перелік видів та сум податків, віднесених до адміністративних витрат;

- визначити правильність ведення синтетичного та аналітичного обліку по рахунках 92, 93, 94;

- перевірити незвичайні операції, проводки з нестандартною кореспонденцією рахунків тощо.

Тема 7 Аудит фінансової звітності

Лекція 7 Аудит доходів та фінансових результатів підприємства

План:

1 Мета та завдання аудиту операцій з обліку доходів та фінансових результатів підприємства

2 Способи вивчення операцій з обліку доходів та фінансових результатів підприємства

Питання для самостійної роботи:

1 Типові помилки при веденні обліку доходів та фінансових результатів підприємства

Мета заняття: надання студентам теоретичних знань щодо методики аудиту доходів та фінансових результатів підприємства

Рекомендована література:

Основна:

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітні 1993 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №23.

2. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2006 року: Пер. З англ.. – К.: ТОВ «ІАМЦ АУ «СТАТУС», 2006. – 1152 с.

3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку / Уклад. В. Кузнєцов. – Х.: Фактор, 2009. – 416 с.

Додаткова:

4. Бондаренко Н.О., Понікаров В.Д., Попова С.М. Аудит суб’єктів підприємницької діяльності: Навчальний посібник. – Київ: центр навчальної літератури, 2004. – 300с.

5. Кузькін Є.Ю. Організація і методика аудиту: навч. посіб./ Є.Ю. Кузькін, М.М. Коваленко, Н.О. Бондаренко, В.Д. Понікаров; Харківський інститут фінансів УДУФМТ. – Х.: ХІФ УДУФМТ, 2009. – 232 с.

6. Н.Л. Шкіря, Т.Г. Нікульникова, Н.В. Залізняк. Аудит: Навчальний посібник. – Львів: «Магнолія 2006», 2007. – 224 с.

7. Пшенична А.Ж. Аудит: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 320 с.

Питання 1 Мета та завдання аудиту операцій з обліку доходів та фінансових результатів підприємства

Вивчення операцій з обліку доходів підприємства - один із важливих напрямів аудиту.

Метою аудиту операцій з обліку доходів підприємства є встановлення достовірності даних первинних документів щодо визначення доходів, повноти та своєчасності відображення первинних даних у зведених документах і облікових регістрах, правильності ведення обліку доходів та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності відображення доходів підприємства у звітності господарюючого суб'єкта.

Метою аудиту операцій з обліку фінансових результатів діяльності підприємства є встановлення достовірності даних первинних документів щодо визначення і формування фінансових результатів діяльності, повноти та своєчасності відображення первинних даних у зведених документах і облікових регістрах, правильності ведення обліку фінансових результатів діяльності та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності відображення і визначення результатів діяльності підприємства у звітності господарюючого суб'єкта.

Завданнями аудиту операцій з обліку доходів підприємства є:

- перевірка правильності розмежування доходів за кожною класифікаційною групою;

- встановлення правильності умов визнання та оцінки доходів підприємства від звичайної діяльності;

- перевірка правильності накопичення та віднесення доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) на результати основної діяльності;

- перевірка правильності накопичення та віднесення доходів операційної, фінансової, інвестиційної і надзвичайної діяльності на фінансові результати;

- підтвердження достовірності та правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з обліку доходів підприємства;

- підтвердження законності та правильності визначення і відображення в звітності доходів підприємства відповідно до принципів бухгалтерського обліку.

Завданнями аудиту операцій з обліку результатів діяльності підприємства є:

- перевірка правильності розмежування фінансових результатів діяльності за кожною класифікаційною групою;

- встановлення правильності умов визнання та оцінки фінансових результатів діяльності підприємства від звичайної діяльності;

- підтвердження достовірності та правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з обліку фінансових результатів діяльності підприємства;

- підтвердження законності та правильності визначення і відображення в звітності фінансових результатів діяльності підприємства відповідно до принципів бухгалтерського обліку;

- перевірка правильності формування чистого прибутку звітного періоду, його розподілу та використання.

Джерелами інформації для аудиту операцій з обліку доходів та фінансових результатів діяльності підприємства є:

1. Наказ про облікову політику підприємства.

2. Первинні документи з обліку доходів та фінансових результатів діяльності підприємства.

3. Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку доходів та фінансових результатів діяльності підприємства.

4. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

5. Звітність.

Питання 2 Способи вивчення операцій з обліку доходів та фінансових результатів підприємства

Аудиторська перевірка правильності визначення доходів підприємства господарюючого суб'єкта значно відрізняється від перевірки балансових статей активів та зобов'язань підприємства, використовуючи лише прийом документального контролю.

Увага аудиторів при проведенні перевірки правильності класифікації, оцінки та умов визнання доходів підприємства концентрується на умовах такого визнання у звітному періоді та класифікації доходів. Критерії визнання доходу застосовуються окремо до кожної операції. Проте, ці критерії також застосовуються до окремих елементів однієї операції або двох чи більше операцій разом, якщо це випливає зі змісту операції.

Разом з тим, окремі види доходу відповідно до П(С)БО 15 мають певні особливості визнання. Аудитору необхідно звернути увагу на те, які види надходжень не визнаються доходами.

При проведенні перевірки аудитору необхідно звернути увагу на правильність розмежування понесених витрат відповідно до одержаних доходів. Таким чином, необхідно встановити чи дотримується підприємство вимог П(С)БО 15 «Дохід» і 16 «Витрати» щодо класифікації понесених витрат і одержаних доходів за відповідними напрямами діяльності.

Наступним етапом аудиту є перевірка правильності відображення доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг).

Операції з реалізації продукції відіграють основну роль у формуванні результатів господарської діяльності господарюючого суб'єкта, тому їх достовірність є досить високою.

При перевірці операцій з обліку доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) аудитору слід з'ясувати:

- наявність Наказу про облікову політику підприємства із зазначенням умов визнання доходів від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг;

- правильність визначення і законність відображення фактичного

доходу від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) на рахунках бухгалтерського обліку;

- законність і обґрунтованість створення резервів по сумнівних боргах;

- правильність відображення даних про угоди, які здійснюються на бартерній основі. При цьому необхідно встановити, чи немає випадків нерівномірного відображення цих операцій, обминаючи рахунок 70 «Доходи від реалізації»;

- правильність ведення аналітичного та синтетичного обліку по рахунках: 70 «Доходи від реалізації», 791 «Результат основної діяльності», 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут».

В ході проведення перевірки повинно бути підтверджено, що:

- операції з реалізації належним чином санкціоновані;

- на рахунках бухгалтерського обліку відображені всі реально здійснені угоди з продажу;

- реалізація своєчасно відображена на відповідних рахунках обліку;

- вартісна оцінка операцій з продажу правильно визначена;

- суми продажу правильно класифіковані;

- суми дебіторської заборгованості по розрахунках за поставку продукції (робіт, послуг) правильно відображені на відповідних рахунках.

Правильність відображення операцій з реалізації встановлюється в ході вибіркової перевірки таких операцій шляхом звірки даних, відображених в облікових регістрах господарюючого суб'єкта, з первинними документами і навпаки.

Аудитору необхідно перевірити дотримання політики господарюючого суб'єкта щодо надання кредитів покупцям, перевірки замовлень на продаж за книгою реєстрації, процедур доставки та ціноутворення при виконанні щоденних операцій. Перевірка проводиться шляхом порівняння фактичних цін по різних видах продукції, умов оплати транспортних витрат або доставки, вказаних в рахунках, з даними відповідних документів, затверджених керівництвом. Фактичні ціни та умови доставки, що одержуються з рахунків-фактур або товарно-транспортних накладних, можна порівняти із затвердженими прайс-листами, номенклатурою цін, іншими документами, які визначають порядок та умови реалізації.

Перевірка правильності відображення інших операційних доходів передбачає, що аудитору необхідно встановити:

- правильність і повноту відображення доходів від визнаних боржниками штрафів, пені, неустойок за порушення умов господарських договорів. При цьому аудитору необхідно порівняти суми отриманих штрафів, пені, неустойок, відображених по кредиту відповідного субрахунку

Рахунку 71 «Інший операційний дохід», з сумами, зазначеними в договорах. Вияснити, чи не викликано порушення умов господарських договорів недопостачанням сировини іншими підприємствами, а також чи пред’явлені до них претензії. Під час дослідження необхідно порівняти суми отриманих штрафних санкцій, відображених по дебету рахунку 31 «Рахунки в банках», з сумою, відображеною по дебету субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями». У випадку виникнення розходжень необхідно вияснити їх причину;

- повноту отримання відсотків по сумах, які обліковуються на розрахункових, поточних, валютних та інших рахунках підприємства. Для цього аудитору слід перевірити договори підприємства з установами банків, де знаходяться рахунки підприємства;

- правильність і повноту отриманих доходів від сум, які знаходяться на депозитних рахунках. Увага аудитора при цьому концентрується на перевірці аналізу повноти і своєчасності отримання цих доходів, відповідно до договорів;

- дотримання умов за договорами позики та повноти отримання доходів за всіма видами позик;

- правильність отримання доходу від реалізації іноземної валюти. Аудитор повинен перевірити джерела надходження валюти, перерахунки валюти на кінець звітного періоду за курсом НБУ, відповідність відображення доходів згідно вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідність П(С)БО 21;

- правильність віднесення на доходи інших операцій;

- правильність ведення синтетичного та аналітичного обліку на рахунках 71 «Інші операційні доходи», 94 «Інші операційні витрати» та його віднесення на фінансові результати в кінці кожного звітного періоду, який визначено в Наказі про облікову політику;

- правильність відображення в обліку кредиторської, депонентської, дебіторської заборгованості та сумнівних боргів. Списання заборгованості здійснюється після закінчення встановленого терміну позовної давності та підтверджується відповідними документами;

- правильність відображення в обліку активів, отриманих безкоштовно. При аудиті слід перевірити, чи оформлена договором безкоштовна передача майна відповідно до вимог чинного законодавства.

При перевірці правильності відображення фінансових доходів аудитору необхідно встановити:

- правильність отримання і документального оформлення доходів від участі в капіталі інших підприємств;

- правильність і повноту отримання дивідендів по акціях та інших цінних паперах, які належать підприємству. У випадку встановлення перерахування або виплати доходів, дивідендів або відсотків іншим підприємствам і фізичним особам, аудитору необхідно перевірити правомірність таких операцій;

- правильність ведення синтетичного та аналітичного обліку на рахунках 72 «Дохід від участі в капіталі», 73 «Інші фінансові доходи» та його віднесення в кінці кожного звітного періоду на фінансові результати від фінансової діяльності.

Під час дослідження операцій з обліку інших доходів від інвестиційної діяльності необхідно звернути увагу на:

- повноту перерахування та отримання доходів від здачі майна в оренду, при цьому слід перевірити договори оренди;

- законність списання витрат по утриманню законсервованих потужностей і об’єктів. Необхідно виявити, чи є постанова відповідних керівних структур або рішення акціонерів про консервацію певного об'єкту, чи виділені кошти на охорону таких об'єктів, чи не відноситься до них частина витрат з охорони, освітлення, підтримання порядку підрозділів діючого підприємства;

- правильність списання збитків від списання раніше присуджених боргів по недостачах і крадіжках, по яких повернуті виконавчі документи. Необхідно уточнити, чи є повернуті виконавчі документи по позовних заявах, затверджені судами й актами про неспроможність боржників.

Перевірку відображення доходів від інвестиційної діяльності проводять вибірковим способом виходячи зі складу цих показників і сутності показника в сумі фінансового результату від інвестиційної діяльності. Перевірка проводиться з вивченням укладених договорів, первинних документів, що підтверджують операції, регістрів синтетичного та аналітичного обліку по рахунках 74 «Інші доходи», 793 «Результат іншої звичайної діяльності», 94 «Інші витрати операційної діяльності».

При перевірці операційних доходів та витрат аудитор встановлює:

- правильність відображення доходів від надання в тимчасове користування активів підприємства;

- підстави для вибуття об'єктів основних засобів: безоплатна передача, списання у випадку морального та фізичного зносу, ліквідація при аваріях та стихійних лихах. Аудитору слід встановити законність здійснення даних операцій та правильність їх відображення в бухгалтерському обліку;

- правильність відображення інших доходів, до складу яких включається оплата послуг, що надаються кредитними організаціями (оплата розрахунково-касового обслуговування, оплата послуг банку при купівлі чи продажу іноземної валюти). Аудитор перевіряє правильність та своєчасність їх відображення в облікових регістрах бухгалтерського обліку.

При перевірці операцій з обліку доходів від надзвичайних операцій аудитору необхідно встановити:

- правильність оформлення документів по списанню некомпенсованих втрат від стихійного лиха, а також в результаті пожеж, аварій, інших надзвичайних подій, які викликані екстремальними ситуаціями;

- правильність віднесення доходів від стихійного лиха, пожеж тощо. Для цього аудитор перевіряє наявність рішення компетентних органів про визнання факту техногенної аварії;

- підтвердження надзвичайних доходів відповідними первинними документами, наявність рішення компетентних органів про визнання надзвичайної події, стихійного лиха, техногенної аварії тощо.

Аудиторська перевірка правильності визначення фінансових результатів діяльності господарюючого суб'єкта значно відрізняється від перевірки балансових статей активів та зобов'язань підприємства, використовуючи лише прийом документального контролю.

В процесі вивчення операцій з обліку фінансових результатів діяльності з'ясовуються:

- облікова політика підприємства щодо організації обліку фінансових результатів діяльності;

- умови визнання та оцінки результатів від звичайної діяльності;

- чи ведеться окремий облік фінансових результатів, отриманих від здійснення різних видів діяльності;

- чи відбувались зміни облікової політики;

- методика формування чистого прибутку підприємства та його використання;

- наявність необхідних пояснень у Примітках до річної фінансової звітності тощо.

Одним із важливих завдань перевірки обліку фактичного прибутку є встановлення відповідності записів синтетичного та аналітичного обліку чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), валового прибутку, результату основної діяльності, результату фінансових операцій, результату іншої звичайної діяльності, результату надзвичайних подій записам в Головній книзі та формах бухгалтерської звітності.

Проведення перевірки операцій з обліку фінансових результатів передбачає наступну послідовність робіт:

- перевірка тотожності показників бухгалтерської звітності і регістрів бухгалтерського обліку фінансових результатів;

- встановлення правильності оформлення первинних документів;

- перевірка правильності визнання доходів і витрат за видами діяльності та віднесення їх на відповідні рахунки бухгалтерського обліку;

- вивчення організації обліку фінансових результатів за видами діяльності: основної, операційної, фінансової, інвестиційної та надзвичайної;

- перевірка правильності розподілу чистого прибутку підприємства;

- виявлення відхилень фактичного використання прибутку від планових значень, їх причин та наслідків;

- перевірка правильності визначення належних до сплати в бюджет платежів та податків.

Перевіряючи формування чистого прибутку (збитку) діяльності підприємства, аудитор визначає дотримання господарюючим суб'єктом порядку його визначення (див. схеми).

Результати перевірки правильності визначення чистого прибутку підприємства значною мірою залежать від якості проведеного дослідження процесу виробництва та реалізації продукції, перевірки основних засобів та іншого майна, розрахункових операцій тощо.

Так, процес визначення прибутку чи збитку від реалізації продукції складається з двох етапів.

На першому етапі визначається дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), який зменшується на суму податку на додану вартість (акцизного збору, інших вирахувань).

На другому етапі доходи та витрати за відповідний період групуються за ознаками належності їх до операційних, фінансових, інших звичайних, а також надзвичайних доходів та витрат і переносяться на відповідні рахунки обліку фінансових результатів діяльності.

В процесі використання прибутку відображаються фінансові відносини підприємства з бюджетом, банком, трудовим колективом, власниками (засновниками).

Основними завданнями аудиту використання прибутку є:

- контроль за правильним використанням чистого прибутку підприємства;

- виявлення відхилень фактичного використання прибутку від планових цілей, їх причин та наслідків;

- перевірка правильності визначення належних до сплати в бюджет платежів та податків.

Напрями використання прибутку перевіряють на відповідність податковому законодавству, нормативним документам України, а також установчим документам підприємства.

Необхідно простежити за величиною прибутку, відображеною в Балансі (форма № 1), Звіті про фінансові результати (форма № 2) і Декларації про прибуток.

Показники використання прибутку аудитор аналізує шляхом порівняння записів у Головній книзі, журналах, інших облікових регістрах, а також даних первинних документів з інформацією, що міститься у формах

№ 2 «Звіт про фінансові результати» та № 4 «Звіт про власний капітал».

Аудитору необхідно перевірити правомірність:

- відрахувань на створення резервного капіталу;

- відрахувань у фонди, передбачені установчими документами чи за рішеннями власників;

- інших відрахувань із чистого прибутку.

Оскільки підприємство самостійно визначає напрями використання прибутку, що залишився в його розпорядженні після оподаткування, слід перевірити ефективність такого розподілу.

Аудитор перевіряє наявність рішення власників про порядок використання прибутку, джерела відшкодування збитків і відповідність облікових записів цьому рішенню.

У висновку аудитор оцінює фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування. Це проводиться шляхом зіставлення відповідних показників з попередніми звітними періодами для того, щоб побачити динаміку показників та оцінити тенденцію їх зміни.

Поглиблюючи аналіз, аудитор вивчає результати від звичайної діяльності за видами продукції, а також доходи та витрати за кожним елементом таких операцій. Використовуючи прийоми перерахунку, аудитор з'ясовує вплив окремих факторів (зростання продажних цін, зміни обсягу і структури реалізованої продукції, витрат на її виробництво та збут) на величину прибутку, а також аналізує рентабельність діяльності підприємства.

На підставі підсумків аналізу обліку фінансових результатів діяльності аудитор розробляє заходи щодо прискорення реалізації продукції, зниження собівартості, запобігання непередбачуваних втрат тощо.

При складанні аудиторського звіту після перевірки операцій з обліку фінансових результатів діяльності аудитор має зазначити:

- які операції перевірялись;

- які порушення були виявлені в процесі документального оформлення реалізації продукції та визначення фінансових результатів діяльності;

- помилки при відображенні фінансових результатів діяльності в обліку та звітності (приділити увагу відповідності ведення податкового обліку чинному законодавству);

- повноту виконання договірних відносин.

Виявлені аудитором відхилення заносяться до його робочих документів, а пізніше - знаходять відображення у відповідних узагальнюючих документах (звіті та висновку).

При застосуванні підприємством системи комп'ютерної обробки даних, аудитор повинен узгодити з керівником господарюючого суб'єкта наступні питання:

- можливість залучення незалежного експерта з метою вивчення комп'ютерної системи підприємства;

- характер виконання прийомів і способів перевірки з використанням системи комп'ютерної обробки даних (виведення на дисплей або роздрукування документів, підготовлених в середовищі комп'ютерної обробки даних клієнта).

При проведенні перевірки в умовах комп'ютерної обробки даних аудитор повинен з'ясувати питання про технічне, програмне та математичне забезпечення комп'ютерів, а також системи обробки інформації. Аудитор повинен визначити, як впливають на організацію та проведення аудиту використання системи комп'ютерної обробки даних у господарюючого суб'єкта.

Питання для самопідготовки:

1. Що є метою аудиту операцій з обліку доходів підприємства?

2. Що є завданнями аудиту операцій з обліку доходів підприємства?

3.Який прийом контролю використовується при перевірці правильності визначення доходів підприємства господарюючого суб'єкта?

4. Які види надходжень не визнаються доходами?.

5. Що з'ясувує аудитор при перевірці операцій з обліку доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг)?

6. Що необхідно підтвердити в ході проведення перевірки операцій з обліку доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг)?

7. Як встановлюється правильність відображення операцій з реалізації продукції (товарів, робіт та послуг)?

8.Як проводиться перевірка дотримання політики господарюючого суб'єкта щодо надання кредитів покупцям, перевірки замовлень на продаж за книгою реєстрації, процедур доставки та ціноутворення при виконанні щоденних операцій?

9.Що необхідно встановити аудитору при перевірці правильності відображення інших операційних доходів?

10. Що необхідно встановити аудитору при перевірці правильності відображення доходів від участі в капіталі?

11. На що необхідно звернути увагу аудитору під час дослідження операцій з обліку інших доходів від інвестиційної діяльності?

12. Як проводять перевірку відображення доходів від інвестиційної діяльності?

13. Що аудитор встановлює при перевірці операційних доходів та витрат?

14. Що аудитору необхідно встановити при перевірці операцій з обліку доходів від надзвичайних операцій?

Тема 8 Аудиторський висновок та інші підсумкові документи

Лекція 1 Сутність і види аудиторського висновку

План:

1 Поняття про аудиторський висновок

2 Структура аудиторського висновку та його види

Питання для самостійної роботи:

1 Порядок складання та подання аудиторських висновків

Мета заняття: надання студентам теоретичних знань щодо аудиторського висновку

Рекомендована література:

Основна:

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітні 1993 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №23.

2. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2006 року: Пер. З англ.. – К.: ТОВ «ІАМЦ АУ «СТАТУС», 2006. – 1152 с.

3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку / Уклад. В. Кузнєцов. – Х.: Фактор, 2009. – 416 с.

Додаткова:

4. Бондаренко Н.О., Понікаров В.Д., Попова С.М. Аудит суб’єктів підприємницької діяльності: Навчальний посібник. – Київ: центр навчальної літератури, 2004. – 300с.

5. Кузькін Є.Ю. Організація і методика аудиту: навч. посіб./ Є.Ю. Кузькін, М.М. Коваленко, Н.О. Бондаренко, В.Д. Понікаров; Харківський інститут фінансів УДУФМТ. – Х.: ХІФ УДУФМТ, 2009. – 232 с.

6. Н.Л. Шкіря, Т.Г. Нікульникова, Н.В. Залізняк. Аудит: Навчальний посібник. – Львів: «Магнолія 2006», 2007. – 224 с.

7. Пшенична А.Ж. Аудит: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 320 с.

Питання 1 Поняття про аудиторський висновок

Згідно з ст.7 Закону України «Про аудиторську діяльність», під аудиторським висновкомслід розуміти «документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні.

Концептуальними основами можуть бути закони та інші нормативно-правові акти України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб’єктів господарювання, інші джерела".

Стандарти і рекомендації щодо виконання завдань з надання впевненості, за якими аудитор висловлює свою думку, формат та зміст висновку незалежного аудитора описані в МСА 700 «Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення», МСА 701 «Модифікація висновку незалежного аудитора», МСА 800 «Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення», МСЗО 2400 «Завдання з огляду фінансових звітів», МСЗО 2410 «Огляд проміжної фінансової інформації, що виконується незалежним аудитором суб'єкта господарювання», МСЗНВ 3000 «Завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації», МСЗНВ 3400 «Перевірка прогнозної фінансової інформації».

Кожен стандарт має свою мету і свої особливості, але загальними вимогами є те, що аудиторський висновок повинен містити чіткосформульовану думку щодо фінансових звітів. Ця вимога випливає з мети проведення аудиторської перевірки, яка полягає в наданні аудиторові можливості висловити думку.

Стандарти аудиту передбачають застосування певної термінології, яку аудитор може використати для висловлення своєї думки – «складені фінансові звіти представляють достовірно, в усіх суттєвих аспектах...». або «складені фінансові звіти справедливо і достовірно відображають...». Ці терміни є еквівалентними. Використання однієї з цих фраз в конкретній країні визначається законодавчими або нормативними актами щодо аудиту фінансових звітів в цій країні, або практикою, що склалася в цій країні.

Думка аудитора формується в контексті застосування основи фінансової звітності, а перелічені стандарти аудиту встановлюють більш конкретні та зрозумілі вимоги до процесу формування аудиторської думки.

Цей процес включає оцінку, розгляд та вивчення обставин, які надають аудиторові достатньої впевненості, що фінансові звіти не містять суттєвих викривлень.

Процес формування аудиторської думки відповідно до МСА відбувається у такій послідовності:

1 Оцінювання того:

- чи було отримано достатньо відповідних аудиторських доказів для зменшення ризиків суттєвих викривлень фінансових звітів до прийнятно низького рівня;

- впливу на фінансові звіти невиправлених ідентифікованих викривлень;

- чи були фінансові звіти підготовлені та представлені відповідно до конкретних вимог застосованої концептуальної основи фінансової звітності щодо окремих класів операцій, залишків на рахунках та розкриттів.

2 Оцінювання відповідності фінансових звітів потребує розгляду:

- чи відповідає застосована облікова політика концептуальній основі фінансової звітності та обставинам;

- чи прийняті облікові оцінки, зроблені управлінським персоналом;

- чи є відповідною, надійною, порівняльною та зрозумілою інформація, представлена у фінансових звітах;

- чи дають фінансові звіти розкриття, що дозволяють користувачам зрозуміти вплив суттєвих операцій та подій на інформацію, що міститься в фінансових звітах.

3 Аудитор розглядає:

- чи відповідають фінансові звіти його розумінню суб’єкта господарювання та його середовища;

- загальне представлення, структуру та зміст фінансових звітів;

- чи достовірно представляють фінансові звіти, включаючи розкриття в примітках, операції та події, чи «справедливо й достовірно відображають» або «представляють достовірно, в усіх суттєвих аспектах» інформацію в контексті концептуальної основи фінансової звітності.

4 Проведення аналітичних процедур, що виконуються наприкінці аудиторської перевірки, допомагають підтвердити висновки, зроблені під час аудиту та прийти до загального висновку щодо фінансових звітів.

Питання 2 Структура аудиторського висновку та його види

Чинні в Україні МСА надають рекомендації щодо форми і змісту аудиторського висновку. Встановлені також вимоги щодо обов'язкової кількості елементів аудиторського висновку, основних з них-11:

Читайте також:

1. II. Відкриття і подолання схоластичного світогляду
2. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
3. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
4. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
5. Бюджетне фінансування наукових досліджень здійснюється шляхом базового та програмно-цільового фінансування.
6. В яких формах здійснюється торгівля?
7. Важливе місце при цьому приділялося так званій «сімейній дипломатії», тобто укладенню вигідних союзів і угод шляхом династич­них шлюбів.
8. Вартісна оцінка основних засобів здійснюється за первісною або переоціненою вартістю.
9. Вивчення географії на профільному рівні здійснюється за підручником «Географія», 10 клас, авт. Т.Гільберг, Л.Паламарчук, В.Безуглий.
10. Види світогляду: міфологічний, релігійний та філософський (натуралістична, об’єктивно-ідеалістична, субєктивно-ідеалістичні і матеріалістичні моделі).
11. Визначення параметрів і показників для вимірювання кожного процесу та націлення їх на величини
12. Визначення предмету курсу

Переглядів: 1749