Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Фінансова система та фінансова політика України у ХХ ст.

 

Із січня 1919 р. В Україні почався радянський період, за якого істотні зміни відбулися у всіх сферах життєдіяльності суспільства, - економічній, бюджетній, податковій, банківській, кредитній, правовій, соціальній, культурній тощо.

 

 
 

 


Головні завдання у сфері фінансів в післяреволюційний період
·   ·   ·   ·  

 

 

Більшовицький режим проводив в Україні сувору економічну політику під назвою «воєнного комунізму». Важлива роль у формуванні цієї економічної політики в цілому належала організації продовольчої справи, введенню продрозверстки. Одним з перших законодавчих актів Уряду УСРР було проголошення 26 січня 1919 р. Державної монополії на хліб, цукор, сіль. Введено також в дію Декрет від 5 лютого 1919 р. «Про вилучення хлібних лишків». Одночасно встановлювалися тверді ціни заготівлі та продажу цих продуктів.

 

 

Основні напрями політики «воєнного комунізму»
   
   
   
   
   

 

 

Політика «воєнного комунізму», яка історично була першою формою політики командно-адміністративної системи, призвела більшовицьку Росію, а отже, і Україну до катастрофи. Невдоволення широких верств населення країни, особливо сільського, економічною політикою більшовиків і примусило В.І. Леніна визнати повний крах політики «воєнного комунізму» і перейти до нової економічної політики (НЕПу).

 

 

 

 


Запровадження НЕПу повинно було врятувати економіку країни від повного розвалу. Головна увага в новій економічній політиці приділялася заходам щодо піднесення продуктивності сільського господарства на основі заінтересованості селянина в своїй праці. З цією метою в країні запроваджувався натуральний податок, значно менший від продрозверстки, розміри якого доводилися до селянина навесні (перед посівною), хоча ці розміри протягом року могли збільшуватися.

 

 

Податкова політика в часи НЕПу
·  
·  
·  
·  

 

У 1922-1924 рр. була проведена грошова реформа. Початком грошової реформи був випуск у жовтні 1922 р. червонців як стабільної валюти СРСР.

 

 

Українська СРР, увійшовши до складу Радянського Союзу (30 грудня 1922 р.), остаточно втратила та формальні ознаки незалежності, якими вона нібито користувалася після її утворення. Запровадження необмеженої системи централізації в управлінні господарством, загальне (всесоюзне) функціонування транспортних засобів, фінансової системи, органів обліку матеріальних ресурсів – все це надавало економіці України колоніального характеру. Вже в другій половині 20-х років (1924-1927 рр.) до загальносоюзного бюджету відраховувалося на 20% українського капіталу більше, ніж за часів Російської імперії.

 

 

Під час першої п’ятирічки 1928-1932 рр. виникла велика диспропорція між фінансуванням капітальних витрат і матеріальних зобов’язань, помилки в проведенні кредитної реформи призвели до вітчизняної емісії грошей, які обезцінювались. Спіраль інфляції набирала обертів, ціни на товари зросли в 12-15 разів.

 

 

 

 


Готівкових грошей сільське населення України не мало, крім облігацій державної позики. Міське населення постачалось за карточками.

 

 

Для потреб першої п’ятирічки держава позичила у свого народу (внутрішня позика) протягом 1928-1932 рр. 13,5 млрд. крб.

 

 

В Україні у роки першої п’ятирічки панував голод. Під час голодомору 1932-1933 рр. в Україні померло 8 млн. чол.

 

 

В червні 1941 р. розпочалася Велика вітчизняна війна. За чотири місяці майже вся Україна було окупована німецькими військами. До грудня 1941 р. німці контролювали територію Радянського Союзу, на якій проживало 42% населення, і велику частину його економічного потенціалу.

 

 

Населення окупованих регіонів користувалось радянськими грішми і окупаційними німецькими марками 1 марка = 1 червонцю. Для підриву економіки фашисти пускали в обіг великі суми грошей, які обезцінювались, різко зростали ціни на продукти і товари першої необхідності. Німці також випускали фальшиві радянські гроші. Грошова маса, порівнюючи з 1940 р., зросла в чотири рази.

 

 

З початком Великої вітчизняної війни економіка країни була відразу переорієнтована на воєнні потреби. Водночас зросли податки з населення (до 14% бюджетного значення). Було введено воєнний податок (стягувався до 1946 р.), податок на неодружених та незаміжних, а з 1944 р. до сплати залучалися і малосімейні, що мали одну чи дві дитини. Були також підвищені ставки сільськогосподарського податку.

 

 

На окупованій території України німецькі окупанти встановили 25 видів грошових податків, серед яких податок з обігу, прибутковий, податок зі спадщини. Крім того, було введено безліч місцевих податків.

 

 

Протягом Великої вітчизняної війни на плечі населення впало 47 млрд. крб. державної внутрішньої позики.

 

 

У період Великої Вітчизняної війни Україна зазнала величезних втрат. Німецькі окупанти повністю зруйнували металургійні, машинобудівні і хімічні заводи Донбасу, Придніпров’я, були затоплені шахти і рудники. Знищено понад 16 тис. промислових підприємств, зруйновано 714 великих і малих міст та 28 тис. сіл, внаслідок чого безпритульними лишилось 10 млн. осіб. За часи окупації загинуло 5,3 млн. чол., а 2,3 млн. українців було вивезено для примусової роботи. Загальні збитки, завдані Україні та її економіці, становили 40% (прямі збитки – 285 млрд. крб.).

 

 

Після визволення України від німецьких окупантів одразу розпочалася відбудова господарства, міст і сіл республіки. Із 75 млрд. крб. відпущених урядом СРСР під час війни на відбудову народного господарства регіонів,визволених від фашистської окупації, 17,28 млрд. крб. призначалися для відновлення економіки України. З усіх капіталовкладень, виділених протягом 1943-1945 рр. для вугільної промисловості європейської частини СРСР, близько 72% було направлено на відбудову Донбасу. Бюджетні асигнування на відродження металургії Півдня становили близько 40% всіх капіталовкладень у чорну металургію СРСР.

 

 

Періоди розвитку економіки СРСР у післявоєнні роки
Період піднесення 1950-1970 рр.:
· · · · · · · ·  
Період застою 1971-1985 рр.
·     ·     ·     ·     ·     ·    
Період кризи 1985-1991 рр.
·     ·     ·     ·     ·     ·     ·     ·    

 

 

Розпад Радянського Союзу, прийняття Верховною радою України в липні 1991 р. Декларації про державний суверенітет та проголошення в серпні 1991 р. України незалежною демократичною державою відкрили нову сторінку в її розвитку.

 

 

Найважливішим завданням, що постало перед Президентом та урядом незалежної України було забезпечення українському народові нормальних умов життя, піднесення його добробуту. Для цього необхідно було здійснити перехід від командної до ринкової економіки, а також значні зміни у бюджетній, податковій, банківській, кредитній, грошовій та інших сферах.

 

 

З 2 по 16 вересня 1996 р. в Україні була проведена грошова реформа. Національною валютою стає гривня і сота її частина – копійка. 1000000 крб. обмінювалось на 1 гривню.

 


Читайте також:

  1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
  2. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
  3. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
  4. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  5. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
  6. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
  7. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
  8. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
  9. VI. Узагальнення та систематизація знань
  10. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
  11. А/. Верховна Рада України.
  12. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.




Переглядів: 448

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Фінанси України у ХVІІ-ХІХ ст. | Предмет, функції та структура фінансової науки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.