• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Оперативне планування на підприємстві

Система показників

Тактичні плани відрізняються від стратегічних метою розробки, змістом, часом, охопленням сфер впливу. Тактичні плани деталізують стратегічні, однак сфера їхньої спрямова­ності вужча.

Тактичні плани регулюють діяльність підприємства по закупках сировини, по виробництву продукції, по збуту, по фінансових питаннях як правило на рік. Такий період часу дозволяє швидко впроваджувати досягнення НТП у вироб­ництво, швидко бачити очікуваний результат, швидко прий­мати заходи по виявленню відхилень. Організаційне керівни­цтво розробкою тактичного плану на підприємстві здійснює директор, а методичне — начальник планово-економічного відділу або головний економіст. Хоча участь у розробці такого плану приймають всі виробничі підрозділи.

Основними розділами такого плану є:

- план підвищення технічного рівня виробництва;

- план маркетингу;

- план виробництва;

- план матеріально-технічного забезпечення;

- план по праці і зарплаті;

- план по капітальному будівництву і інвестиційних ресурсах;

- план соціального розвитку колективу;

- план охорони навколишнього середовища;

- план по собівартості, прибутку, рентабельності;

- фінансовий план.

Етапи розробки тактичного плану наступні:

1) аналіз результатів підприємницької діяльності;

2) розробка заходів щодо підвищення підприємницького успіху;

3) вивчення ринку і формування портфелю замовника, укла­дання угод;

4) обгрунтування окремих розділів плану;

5) розгляд проекту плану радою трудового колективу;

6) доведення техніко-економічних показників до внутріш-ньофірмових підрозділів.

Всю систему показників планів можна класифікувати за такими взаємно-протилежними групами:

натуральні - вартісні;

кількісні - якісні;

абсолютні - відносні;

обсягові - питомі;

проміжні - кінцеві.

Оперативно-виробниче планування — це здійснення розра­хунків по виробництву продукції на місяць, добу, зміну; розробка графіків, доведення завдань до внутрішніх структур­них підрозділів. На великих підприємствах даним видом планів займається виробничо-диспетчерський відділ. Опера­тивно-виробниче планування ставить своїм завданням насам­перед забезпечення рівномірної роботи підприємства, що важливо для своєчасного виконання договірних зобов'язань.

В залежності від місця застосування розрізняють міжцехове і внутріцехове оперативно-виробниче планування; від змісту робіт — календарне планування (складання графіків роботи) і диспетчерування виробництва (контроль за виконан­ням завдань). Міжцехове оперативно-виробниче планування забезпечує координацію діяльності у виробництві між цехами підприємства (основними і допоміжними), внутріцехове — забезпечує розробку календарних планів виробництва для дільниць, доведення завдань до робочих місць.

Слід відзначити, що зміст оперативно-виробничого пла­нування залежить від типу виробництва і проявляється через певні системи. Кожна система включає такі елементи:

- планово-облікову одиницю (деталь, партія деталей, ком­плект деталей, замовлення);

- календарно-планові нормативи;

- порядок встановлення завдань.

У масовому типі існують подетальні системи (планування за тактом чи ритмом випуску виробів, по стандартних стро­ках). Основною планово-обліковою одиницею виступає де­таль. Календарно-плановими нормативами є: ритм, темп, тривалість виробничого циклу, кількість робочих місць.

У серійному виробництві використовуються комплектні системи: → планування за комплектувальними номерами, → груповими комплектами, → заділами, → серійна за виперед­женнями, → машинокомплектна, → система неперервного оперативно-виробничого планування. Планово-обліковою одиницею виступає партія деталей, комплект деталей.

В одиничному типі виробництва основним видом системи є позамовна. Планово-обліковою одиницею виступає замов­лення. В календарно-планові нормативи входять трудоміст­кість робіт, тривалість виробничого циклу, нормативне випе­редження.

Диспетчерський контроль і регулювання виробництва від­бувається на основі зібраної інформації про виконання ви­робничих програм і завдань. Контроль за ходом виробництва здійснюється диспетчерами цехів заводу по таких основних напрямках:

— контроль виконання номенклатурного плану випуску виробів;

— контроль міжцехових заділів в цехах, а також міжцехо­вих передач заготовок деталей.

Читайте також:

1. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
2. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
3. Аналіз використання робочого часу на підприємстві
4. Аналіз витрат на підприємстві за їх елементами та статтями калькуляції.
5. Аналіз претензійної та позовної роботи на підприємстві
6. Аналіз та планування витрат організації на професійне навчання персоналу
7. Аналіз трудових ресурсів на підприємстві.
8. Аудит на підприємстві з кмп’ютеризованим бухгалтерським обліком.
9. Бар’єри стратегічного планування та заходи щодо їх подолання
10. Бізнес-план як один із головних інструментів редакційного планування
11. Бізнес-планування
12. Бізнес-планування інвестиційного проекту. Розробка планів фінансового проекту

Переглядів: 866