Регресійний аналіз (див. Метод регресійного аналізу).

Релевантні витрати- витрати, які змінюються внаслідок прийнятого рішення.

Релеватні доходи- доходи, величина яких змінюється внаслідок прийнятого рішення.

Рівень завантаження в точці беззбитковості- показник, який обчислюється відношенням обсягу беззбитковості та фактичного або планового обсягу виробництва й вказує, в якому співвідношенні фактичне завантаження потужностей забезпечує відшкодування витрат на виробництво та формування прибутку.

SWOT-аналіз - процесc виявлення слабких та сильних сторін підприємства, які містять переваги та загрози, з метою з'ясування ключових чинників успіху.

Сегмент діяльності- економічна та інформаційна структурна одиниця, в межах якої регулярно порівнюються можливості та фактична їх реалізація на основі доходів, витрат і результатів.

Система обліку та калькулювання за нормативними витратами- система, що базується на використанні методу обліку витрат і калькулювання за нормативними витратами та включає облік витрат, калькулювання нормативної собівартості продукції й видачу споживачам інформації про відхилення фактичних витрат від нормативних.

Система обліку та калькулювання за повними витратами- система, яка базується на використанні методу обліку витрат і калькулювання повної собівартості та включає збір, калькулювання повної собівартості продукції та видачу інформації про сукупні витрати на виробництво та реалізацію продукції.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)сукупність витрат на виробництво та реалізацію продукції, до складу яких включаються: виробнича собівартість продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілені постійні загальновиробничі витрати, наднормативні виробничі витрати.

Специфічні (постійні) витрати- витрати номінальної потужності, які мають особливе відношення до конкретного підрозділу підприємства й зникають при його ліквідації (заробітна плата керівника структурного підрозділу підприємства, вартість специфічних інструментів, характерних для даного підрозділу).

Спосіб вилучення витрат- спосіб калькулювання собівартості, який застосовується у разі виготовлення кількох видів продукції, при цьому один із продуктів вважають основним, а інші відносять до супутньої (побічної) продукції.

Спосіб додавання витрат- спосіб калькулювання собівартості, суть якого полягає в тому, що собівартість одиниці продукції визначають шляхом послідовного додавання витрат за окремими процесами (окремими деталями виробу).

Спосіб калькулювання собівартості (комбінований) - спосіб калькулювання собівартості продукції, згідно з яким використовують комбінацію кількох способів.

Спосіб коефіцієнтний- спосіб калькулювання собівартості продукції, суть якого полягає у використанні коефіцієнтів, розрахованих на основі витрат для переведення продуктів в умовні одиниці.

Спосіб пропорційний (індексний)- спосіб калькулювання собівартості продукції в умовах комплексного виробництва, суть якого полягає в тому, що витрати на сукупно виготовлені види продукції розподіляються пропорційно до бази розподілу. При цьому собівартість одиниці продукції за кожним її видом обчислюють за прямою ознакою.

Спрощений статистичний аналіз- спосіб розподілу витрат на постійні та змінні на основі середніх значень витрат та обсягів діяльності, а також математичних розрахунків.

Статичний план- вид плану, який містить планові та фактичні витрати за окремими статтями, при формуванні яких не враховуються фактичні обсяги діяльності.

Стаття витрат- сукупність витрат, для яких характерна однорідність їх цільового використання.

Сума покриття- дохід від реалізації після відшкодування змінних витрат.

Термін досягнення точки беззбитковості- показник, який дозволяє прогнозувати момент досягнення точки беззбитковості (у днях). Він визначається як відношення добутку обсягу в точці беззбитковості на кількість днів у звітному періоді до планового обсягу реалізації продукції.

Технологічний аналіз- різновид функціонально - вартісного аналізу, який полягає в систематичному вивченні функцій конкретних об'єктів (продукції та процесів) з метою скорочення витрат і підвищення ефективності діяльності. Метою аналізу є встановлення оптимального співвідношення між одержаним ефектом і величиною витрат.

Точка беззбитковості (поріг рентабельності)- обсяг реалізації, при якому прибуток дорівнює нулю.

Умовна одиниця- набір витрат, необхідних для виробництва однієї закінченої обробкою фізичної одиниці продукції.

Управління «за відхиленням»- система оперативного реагування на ситуацію, що складається.

Управлінське рішення- результат аналізу, прогнозування, оптимізації, економічного обґрунтування та вибору найвигіднішого варіанта із низки альтернатив досягнення конкретної мети в системі управління.

Управлінський облік- інтегрована система підготовки та забезпечення різних рівнів управління інтерпретованою відповідним чином інформацією для ефективного планування, контролю та прийняття управлінських рішень.

Фактична виробнича собівартість готової продукції, виконаних робіт і наданих послуг -величина, яка визначається за формулою: незавершене виробництво на початок місяця плюс виробничі витрати за місяць, мінус незавершене виробництво на кінець місяця, мінус заграти остаточного браку, мінус втрати нестач незавершеного виробництва.

Фактична калькуляція- це документ, який відображає сукупність всіх витрат на виробництво й реалізацію продукції та забезпечує визначення фактичної собівартості одиниці продукції. Вона використовується для контролю за виконанням планових завдань щодо скорочення собівартості різних видів продукції, а також для аналізу динаміки собівартості.

Фактична потужність- фактичний обсяг діяльності, який існував протягом звітного періоду.

Фактичний маржинальний прибуток- величина, яка визначається за формулою: нормативний маржинальний прибуток плюс відхилення маржинального прибутку за обсягом реалізації, плюс відхилення маржинального прибутку за ціною реалізації, мінус відхилення маржинального прибутку за змінними витратами.

Фактичні витрати- фактично понесені витрати внаслідок виробництва та реалізації продукції.

Фінансовий план- прогноз майбутнього стану підприємства, який включає проект бюджету грошових коштів, проект балансу та проект звіту про прибутки та збитки.

Фінансовий результат - перевищення доходу над витратами звітного періоду.

Функціонально - вартісний аналіз (ФВА)- процес інновацій, який здійснюється за чітко встановленими правилами. Його мета - пошук можливостей для реалізації функцій постачання, виробництва та реалізації продукції при найменших витратах й одночасному забезпеченні високих вимог до якості, безпеки та ринкової привабливості товарів і послуг. На відміну від інших методів скорочення витрат, ФВА ґрунтується на дослідженні функцій конкретного об'єкта з метою скорочення витрат і досягнення максимального ефекту.

Центри інвестицій- структурні підрозділи, керівники яких несуть відповідальність за величину витрат, доходів та контролюють інвестиції у власні активи.

Центри відповідальності - структурні підрозділи (відділи) підприємства на чолі з керівником, який володіє делегованими йому повноваженнями та відповідає за результати роботи підрозділу.

Центри доходу- структурні одиниці, підрозділи, керівники яких відповідають лише за дохід, одержаний даним підрозділом, але не можуть контролювати прибуток, якщо центр реалізації результатів діяльності поза їх компетенцією.

Центри капітальних вкладень- економічно відокремлені підрозділи, керівники яких несуть відповідальність за ефективне використання капітальних вкладень.

Центри контролю та управління- сфери (дільниці) діяльності, керівники яких відповідають за конкретні види діяльності та їх результати. Такі центри несуть витрати, які важко зіставити з результатами, що контролюються цими центрами.

Центри обслуговування- структурні підрозділи, від послуг яких залежить ритмічна робота виробничих підрозділів, які є одночасно центрами витрат.

Центри прибутку- підрозділи, керівники яких відповідають не тільки за витрати, а й за фінансові результати діяльності такого центру. До центрів прибутку належать окремі підприємства, філіали, дочірні організації, торгові представництва, магазини, що входять до складу об'єднань. Керівники центрів прибутку відповідають за фінансовий результат центру, оскільки в їхній компетенції перебувають не лише механізми формування витрат і доходів, а й механізми ціноутворення.

Центри продажу- центри обслуговування, які здійснюють маркетингово-збутову діяльність і відповідають не лише за дохід, одержаний від реалізації продукції (товарів, послуг), а й за витрати, пов'язані з маркетингово-збутовою діяльністю.

Цільові витрати - будь-який вид діяльності, який вимагає відокремленого вимірювання витрат (витрати на конкретний вид діяльності).

Чиста дисконтна вартість (цінність капіталу) - різниця між теперішньою вартістю майбутніх чистих грошових надходжень і теперішньою вартістю чистих інвестицій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Постійні специфічні витрати (див. Витрати постійні специфічні).	\|	Порядок роботи чотирьохтактного дизельного двигуна

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.