Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Завдання

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Розкрийте суть національного відродження України.

2. Охарактеризуйте причини, що сприяли піднесенню національно-визвольного руху.

3. Які університети діяли на території України в ХІХ ст.?

4. В чому проявлялася культурницька діяльність української інтелігенції на початку ХІХ ст.?

5. Назвіть організації декабристів.

6. Які програмні документи Північного і Південного товариств? Хто їх автори?

7. Розкрийте зміст «Руської правди», «Конституції».

8. Як називалося товариство декабристів, яке діяло в Новоград-Волинському? Хто був керівником цього товариства?

9. Коли виникло Кирило-Мефодіївське товариство?

10. Які програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства?

11. За що боролися кирило-мефодіївці?

12. Назвіть громади, які діяли на території України.

13. Розкрийте суть концепції «громадівського соціалізму», яку розробив М.Драгоманов.

14. Визначте програмні цілі та проаналізуйте практичну діяльність громадівців.

15. Порівняйте бачення ролі і місця України в документах Кирило-Мефодіївського братства та декабристів.

16. Доведіть, що ХІХ ст. стало періодом справжнього національного відродження України.

1. Складіть таблицю гонінь на українство за таким зразком:

№ п/п	Рік прийняття заходу	Зміст заходу

2. З написаної і опублікованої 1880 р. М.Драгомановим, М.Павликом, С.Подолинським програми журналу «Громада»:

Ми знаємо, як то тяжко боротися за письменне видавництво українською мовою, та ще й за кордоном нашої країни. Ми мусимо звертатися до народу, який немає державної (політичної самостійності), якого розірвано між двома великими царствами: Росією і Австро-Угорщиною, і якому через те зовсім не можна тепер проявити свою волю в своїх справах. До того ж ми, купка українських громадівців, відбита від своєї країни й без найменшої змоги приклади безпосередньо наші думки до праці серед народу…

Ці наші думки і бажання ось які:

В справах політичних ми бажаємо:

1. Рівного права для всякої особи, як чоловік і парубків, так і жінок і дівчат усякого походження.

2. Неодмінної волі слова, преси і науки, зборів і товариства.

3. Безперешкодної самоуправи (автономії) для кожної громади в її справах.

4. Повної самостійності для вольної спілки (федерації) громад на всій країні.

1. Що вам відомо про діячів, які написали й опублікували програму журнал «Громада»? Чому вони опинилися за межами України?

2. Чим ці діячі мотивують необхідність з закордону звернутися рідною мовою до всього українського народу з своєю програмою. Свої думки підтверджуйте висловлюваннями з документа.

3. Прокоментуйте програми положення документа.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001, с. 213-238, 255-263.

2. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела, Львів: Новий світ - 2000, 2002, с. 117-123.

Т Е М А 8: УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ ХХ ст. (1900-1914 рр.)

План

1. Активізація революційно-визвольної боротьби в Наддніпрянській Україні.

2. Виникнення партій.

3. Україна в роки революції 1905-1907 рр.

4. Столипінська аграрна реформа в Україні.

Ключові терміни та поняття:

Політична партія, буржуазно-демократична революція, конституційна монархія, імперія, Маніфест 17 жовтня, Державна дума, Українська думська громада, третьочервнева монархія, столипінська аграрна реформа, селянська община, хутір.

Опорний конспект

1. Активізація революційно-визвольної боротьби

· 1900 р. в Харкові виникла Революційна українська партія під керівництвом Д.Антоновича, М.Русова. Програмний документ – «Самостійна Україна», автором якого був М.Міхновський:

* мета партії – незалежна Україна;

* спосіб досягнення мети – «боротьба кривава і безпощадна», «війна проводитиметься усіма засобами»;

* основні принципи боротьби – «Усі хто не за нас, ті проти нас», «Україна тільки для українців»;

* новий лідер національного руху – інтелігенція, яка служить своєму народові;

* Україна тільки для українців.

РУП розкололася і дала початок слідуючим партіям:

· Народній українській партії (НУП) на чолі з Міхновським. Виступала за незалежність України і за Україну тільки для українців;

· Українській соціал-демократичній спілці в 1904 р. під керівництвом М.Меленовського-Баска, О.Скорописа-Йолтуховського.

- Виражала інтереси усіх робітників України незалежно від їх національності;

- Вирішення національного питання неможливо без розв’язання соціально-економічних питань

У 1905 р. об’єдналася з меншовицькою фракцією РСДРП.

· Українській соціал-демократичний робітничій партіїв 1905 р. під керівництвом В.Винниченка, С.Петлюри.

- Орієнтувалася на селян і робітників;

- Вимагали автономії України

- Розв’язання соціально-економічних проблем.

· У 1904 році виникають дві партії – Українська радикальна партія під керівництвом Б.Грінченка, С.Єфремова та Українська демократична партія під керівництвом Є.Чикаленка.

· В 1905 р. ці партії об’єднуються і утворюють Українську радикально-демократичну партію.

Виступали за:

- конституційну монархію;

- автономію України;

- проведення аграрної реформи.

Крім українських партій на території України діяли загальноросійські партії:

· Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП), яка поділилася на більшовиків і меншовиків. Визнавали керівну роль робітників і диктатуру пролетаріату.

· Партія соціалістів-революціонерів (есери). Соціально опора цієї партії – селянство.

· Конституційно-демократична партія (кадети). Виступали за конституційну монархію, за свободу культурницького розвитку для всіх національностей.

· Союз 17 жовтня (октябристи). Виступали за єдину неподільну республіку і збереження влади царя.

3. Україна в революції 1905-1952 рр.

Причини революції 1905-1907 рр.

Основні революційні події 1905-1907 рр. в Україні

Øсічень-березень 1905 р. – масовий страйкових рух в Україні;

Øлютий-березень 1905 р. – в боротьбу втягується селянство. Перші виступи селян в Чернігівській, сумській губерніях;

Øчервень 1905 р. – повстання на броненосці «Потьомкін»;

Øжовтень 1905 р. – загальний політичний страйк, який змусив піти царя Миколу ІІ на поступки і видати Маніфести 17 жовтня 1905 р., який проголошував громадянські свободи і вибори до Державної думи;

Øлистопад 1905 р. – виступ полку саперів в Києві на чолі з підпоручиком Б.Жаданівським; повстання моряків Севастополя на чолі з лейтенантом П. Шмідтом;

Øгрудень 1905 р. – збройні повстання робітників і селян.

* В ході революції виникають Ради робітних, селянських депутатів в жовтні 1905 р. Протягом жовтня – грудня 1905 р. Ради виникли в 50 містах та селищах Російської імперії.

* Стали виникати профсоюзи. Наприкінці 1905 р. в Україні діяло 80 професійних об’єднань.

* Влітку 1905 р. виникають місцеві організації Всеукраїнської селянської спілки. В українських землях було створено 120 селянських і волосних організацій спілки.

Досягнення українського національного руху

Революція 1905-1907 рр. зазнала поразки. З 1907 по 1910 рр. тривав період реакції. З метою координації діяльності українських сил, в 1908 р. був створений міжпартійний політичний блок – товариство українських поступовців (ТУП).

4. Столипінська аграрна реформа

У Росії з 1906 по 1911 рр. з ініціативи П.Столипіна здійснювалася агарна реформа.

Причини аграрної реформи:

® відставання в економічному розвитку від розвинених країн;

® загроза нового революційного вибуху.

Наслідки реформи:

Øрозвиток капіталістичних відносин:

· купівля-продаж землі;

· розвиток конкуренції;

· дешева робоча сила.

Øутворилося 440 тис. хуторів, що становило 14% селянських дворів;

Øпосилилося розшарування на селі. Малоземельні, бідні селяни змушені були продавати свої наділи і перетворюватися на найману робочу силу;

Øзросли валовий збір зерна, товарність сільського господарства.

Реформа не вирішила:

Ø створення міцної соціальної бази на селі в особі куркульства. На хутори вийшло лише 14% селянських дворів;

Ø ліквідації поміщицького землеволодіння, хоча відбувалася спроба перерозподілу поміщицьких земель шляхом купівля-продажу через селянський банк;

Ø переселенська політика зазнала краху. 68,5% переселенців повернулася додому.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ	\|	ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.