Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Професійна Я-концепція

Тема 5: Особливості самосвідомості у підлітковому, юнацькому та зрілому віці.

Формування самосвідомості у підлітковому віці

 

• Вперше в розвитку особистості акти самосвідомості (самопізнання, самоспостереження, ставлення до себе, саморегуляція) стають однією з необхідних потреб особистості.

 

• Виникнення потреби в самовихованні, в цілеспрямованому прагненні змінити себе.

• Емоційні переживання стосовно усвідомлення певного ставлення інших до себе, особливо однолітків.

 

• Основним внутрішнім чинником саморегулювання є самооцінка.

 

• Зростає критичне мислення.

 

• Підліток починає усвідомлювати свою особливість і неповторність, у його свідомості відбувається поступова переорієнтація із зовнішніх оцінок (переважно батьківських) на внутрішні.

Формування самосвідомості у юнацькому віці

 

• Юнаки і дівчата у віці 16-19 років постійно прагнуть виділятися серед своїх однолітків через власні значущі досягнення, а також демонструвати дорослість у поведінці. На їхню думку, це допоможе їм успішно досягнути ідентичності.

 

• Головною подією дорослості тут є здобуття рівня генеративності як спроби увічнити себе шляхом внесення чогось довгочасного і значущого в навколишній світ. Тому юні особи часто прагнуть досягнути генеративності за допомогою раннього створення сім'ї, продуктивної роботи, придбання автомобіля, необдуманих учинків тощо.

 

Формування Я-концепції в період ранньої зрілості (20-40 років) пов'язано із самоактуалізацією особистості.

Константне «ядро» Я-концепції самоактуалізуючої особистості включає:

 

відкритість для досвіду, раціональність, особисту відповідальність, почуття власної гідності, здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.

 

«Оболонка» Я-концепціїмістить у собі багатофакторнийЯ образ тапозитивні інегативні самооцінки, які змінюються.

 

Конгруентність Я-концепціїтарізних аспектів Я досягається за допомогоюсамоактуалізації.

 

Реальна професійна концепція себе — це уявлення особистості про себе як про Професіонала.

Ідеальна Я-концепція відповідає професійним бажанням і надіям.

 

Реальна та ідеальна професійні Я-концепції не тільки можуть не збігатися, але в більшості випадків обов'язково розрізняються, і їхня розбіжність є джерелом професійного самовдосконалення особистості і її прагнень до розвитку.

Професійна самооцінка

• Операционально-діяльністний аспект самооцінки пов'язаний з оцінкою себе як суб'єкта діяльності і виражається в оцінці свого професійного рівня (сформованості вмінь і навичок) і рівня компетентності (системи знань).

 

• Особистісний аспект професійної самооцінки виражається в оцінці своїх особистісних якостей у зв'язку з ідеалом образа «Я-профессионального».

 

• Самооцінка результату пов'язана з оцінкою досягнутого і відображає задоволеність/незадоволеність досягненнями.

· Самооцінка потенціалу пов'язана з оцінкою своїх професійних можливостей і відображає віру в себе та упевненість у своїх силах.

 

Особливості самосвідомості в період середньої зрілості (40-60 років)

 

• Я-концепція особистості збагачується новими Я-образами, бере до уваги постійно мінливі ситуаційні взаємостосунків та варіації самооцінок і детермінує всі взаємодії.

 

• Я-концепція зрілого дорослого розвивається в результаті виникнення великої кількості Я-образів у процесі генерування концептуального ядра особистості.

 

• Суттю Я-концепції стає самоактуалізація в межах моральних правил і більше значимих особистісних цінностей.

 

• Число конкретних самооцінок скорочується, самооцінка здобуває узагальнений характер та у різних ситуаціях проявляється «проекція» цієї загальної самооцінки, тобто має місце її ситуаційна варіація.

 

Особливості самосвідомості в період середньої зрілості (40-60 років) (продовження)

 

• Я-образ пов'язаний із забезпеченням розвитку інших особистостей (дітей, учнів, молодших товаришів по службі й т.д.).

 

• У зв'язку зі зміною ролей, що відбуває в цьому віці, багатьом людям властива «стратегія самоподачі» й «самопрезентації», що позначається на «соціальному складнику» їхнього Я-образа.

 

• У самоактуалізованої особистості розвивається ефективна Я-концепція.

 

• Для психотичної особистості характерна «диффузность самоідентичності» (комплекс переживань стосовно своєї неповноцінності та втрати свого Я), або розколота самосвідомість.

Особливості самосвідомості в період пізньої зрілості та старості (від 60 років)

 

• Це вибіркова пам'ять особистості, що відбиває події таким чином, щоб не порушити основні особистісні позиції.

 

• Я-концепцією в старості рухає прагнення інтегрувати своє минуле, сьогодення й майбутнє, зрозуміти зв'язки між подіями власного життя.

 

• Умови ефективної інтеграції свого життя: вдале розв'язання індивідом нормативних криз і конфліктів, вироблення їм адаптивних особистісних властивостей, уміння розуміти користь минулих невдач, здатність акумулювати енергетичний потенціал всіх пройдених стадій.

 

• Я-концепція збагачена всім тим, що було найбільш значиме в кожний з періодів особистісного становлення.

 

Особливості самосвідомості в період пізньої зрілості та старості (від 60 років) (продовження)

 

• Позитивна та діяльна Я-концепція забезпечує продовження особистісного розвитку та оптимістичний підхід до життя в пізні роки, дозволяє пригальмувати фізичне старіння, вносить більшу духовність і творче осяяння у самоактуалізацію особистості.

• Продуктивному старінню сприяють самоактуалізація «Я», переважна орієнтація на творчість або на реалізацію духовно-моральних відносин.

 

• Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.

 


Читайте також:

  1. VII. Професійна кооперація
  2. Військово-професійна тематика
  3. Військово-професійна тематика
  4. Лекція 6. Професійна пригодність та професіоналізм
  5. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Професійна мовнокомунікативна компетенція
  6. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Професійна мовнокомунікативна компетенція.
  7. Молодіжна та професійна субкультури
  8. Науково обґрунтована професійна консультація базується на вивченні стану здоров'я учня і його психофізіологічних даних.
  9. Показники рівня життя. Соціальна та професійна структура населення. Зайнятість населення.
  10. Професійна діяльність на фондовому ринку
  11. Професійна діяльність та професійне самовизначення.
  12. Професійна етика аудиторів, їх права та обов'язки




Переглядів: 1483

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Нормативні характеристики сформованості Я-концепції у старшому дошкільному віці | Тема 6. Діагностика самосвідомості особистості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.