• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Категорія способу. Вторинні значення форм способу

Категорія виду функціонує в якнайтіснішій взаємодії з лексико-семантичними особливостями дієслів, у значеннях яких знаходять відображення багатогранні часові, кількісно-часові, результативні і кількісно-результативні модифікації процесуальних ознак, представлених головним чином діями і станами. Лексико-граматичні розряди дієслів, виділювані за згаданими значеннєвими відтінками та безпосередньо пов'язаними з ними словотвірними ознаками, називаються способами дієслівної дії (СДД).

Розрізняються три основні типи способів дієслівної дії: часові, кількісні (кратні) і оцінні.

У складі часових СДД, що характеризують насамперед реалізацію відповідних процесуальних ознак у часі, розрізняються такі часткові види: 1) починальний (виражає момент виникнення дії, перший часовий момент її буття), наприклад: заспівати, захворіти, полетіти, побігти, поповзти, зненавидіти; 2) кінцево-результативний (вказує на завершення дії), наприклад: зробити, дописати, прогриміти, відшуміти, відмучитися; 3) тривало-обмежувальний (вказує на реалізацію дії, стану протягом відносно тривалих і фіксованих відрізків часу), наприклад: просидіти (дві години), прожити (десять років у місті); 4) тривало-дистрибутивний (виражає повільну, неінтенсивну дію або стан), наприклад: роздумувати, розмірковувати, розгулювати, роз'їджати.

Специфіку кількісних (кратних) СДД розкривають такі часткові види: 1) однократний (виражає одноразову, миттєву дію), наприклад: штовхнути, стрибнути, вколоти, вкусити; 2) ранично-кількісний (вказує на гранично-кількісне оцінювання тривалості (з відтінком інтенсивності) дії з погляду активності суб'єкта в її реалізації), наприклад: начитатися, наїстися, нагулятися, накупатися, намовчатися, намучитися; 3) підсилювально-інтенсивний (виражає крайній ступінь інтенсивності в розвитку дії), наприклад: розкричатися, розхвилюватися, розговоритися; 4) кінцево-негативний (вказує на надмірність кратного вияву дії з нега­тивними для суб'єкта наслідками), наприклад: догулятися (до хвороби), догратися (до суперечки), доходитися (до...), добігатися (до...); 5) надмірно-тривалий (має значення надмірного вияву тривалості або інтенсивності дії, позначуваної мотивуючим дієсловом), наприклад: засидітися, заговоритися, замріятися; 6) наднормативно-тривалий (позначає надмірну тривалість дії з погляду звичайної норми вияву), наприклад: перетримати, пересолити, пересушити, перехвилюватися; 7) розподільний (дистрибутивний) (указує на дію, виконувану багатьма суб'єктами або спрямовану на кілька об'єктів), наприклад: повиходити, повиносити, повистрибувати, повиїжджати, позачиняти, помолотити, позбирати; 8) багатократно-дистрибутивний (виражає багатократну дію багатьох суб'єктів), наприклад: перестрілюватися, перестукуватися, перешіптуватися.

Оцінні СДД виражають різні особливості вияву процесуальних ознак з погляду суб'єктивного сприймання їх мовцем і мають такі часткові різновиди: 1) переривчасто-пом'якшувальний (позначає переривчасту неповну дію, що характеризується нерегулярною кратністю), наприклад: поболювати, подзвонювати, посміюватися; 2) процесно-пом'якшувальний (виражає конкретно-процесний, послаблений вияв дії"), наприклад: награвати, накрапати, наспівувати, нашіптувати; 3) ускладнено-інтенсивний (виражає підкреслену інтенсивність дії), наприклад: витанцьовувати, висвистувати, вистукувати; 4) процесно-супровідний (позначає послаблену дію, яка супроводжує іншу дію), наприклад: приспівувати, підспівувати, пританцьовувати, притупувати.

Взаємозв'язок між виявом категорії виду і належністю дієслова до того чи того способу дієслівної дії можна простежити на таких конкретних фактах: 1) дієслова починального СДД, за рідкісними винятками (наприклад: заспівати - заспівувати), корелятивної форми доконаного виду не утворюють; 2) дієслова тривало-дистрибутивного СДД не утворюють корелятивної пари доконаного виду; 3) дієслова підсилювально-інтенсивного і багатократно-дистрибутивного СДД не утворюють корелятивних пар доконаного виду; 4) дієслова розподільного (дистрибутивного) СДД не утворюють корелятивної пари недоконаного виду. Отже, неповнота видової парадигми дієслова зумовлюється насамперед конкретним характером його семантики, співвідношенням між такими показниками, як граничність - неграничність у процесуальній ознаці.

Читайте також:

1. DIMCLRE (РЗМЦВЛ) - колір виносних ліній (номер кольору). Може приймати значенняBYBLOCK (ПОБЛОКУ) і BYLAYER (ПОСЛОЮ).
2. I визначення впливу окремих факторів
3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
5. Iсторичне значення революції.
6. Ne і ne – поточне значення потужності і частоти обертання колінчастого вала.
7. Ocнoвнi визначення здоров'я
8. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
9. А категорія
10. А. КАТЕГОРІЯ СУБСТАНЦІЇ.
11. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
12. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.

Переглядів: 1066