МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Загальне поняття про вигук. Групи вигуків за походженням (первинні, вторинні) та значенням (емоційні, імперативні, етикетні, вокативні, звуконаслідування).Вигук, або інтер'єктива (від лат. іnterjectіо— уведення, вставка; interjere — кидати, класти, ставити (між, серед), — це частина мови, що охоплює слова, які не мають номінативної функції, а безпосередньо виражають емоції і волевиявлення, конкретно не називаючи їх. Наприклад: Геть мені з хати, геть (І. Фр.); Ой, по горі, по горі гонять вівці вівчарі, Гой- гай, хлопці, грай, прийшла воля у наш край (Нех.). На відміну від повнозначних слів вигуки не мають номінативної функції, на відміну від службових — не виконують граматичної функції зв'язку. Відповідний клас слів об'єднує у своєму складі одиниці на зразок: агов! ох! бр! гайда! мг! гей! геть!е-е! ех! о! ого! тс! тю! тьху! у! ух! фе! ха-ха! цить! марш! брись! вйо! но! тпру! спасибі! будь ласка! бух! гуп-гуп! дзінь-дзінь! ку-ку! трінь-трень! фіть-фіть! фу-р-р! ш...ш. Лексичний склад вигуків досить широкий. Крім одиниць з емоційною і спонукальною функцією до цього класу належать слова прикликання та відгону тварин, спеціалізовані команди, усталені одиниці мовленнєвого етикету, звуконаслідування. Вигукам притаманні такі лексико-граматичні особливості: 1) вигуки не мають предметного значення; 2) вигуки не мають граматичних ознак, властивих іменам (рід, число, відмінок) і дієсловам (особа, час, спосіб, вид, стан), вони не відмінюються; 3) вигуки не мають словотворчих елементів (суфіксів 4) вигуки, не виконуючи будь-яких синтаксичних функцій, не виступають членами речення, проте можуть утворювати особливі нерозкладні речення, втрачаючи при цьому своє значення; 5) вигукам властиві особлива інтонація і особлива експресивна забарвленість. Вигуки можуть субстантивуватись. Субстантивовані вигуки вживаються в реченні у ролі підмета або додатка, наприклад: Марко з насмішкою оглянув себе і замугикав пісеньку, де багато було ой (Стельм.); Несла ворона до мого двора, мов сиру крихітку, своє картаве «кра» (Нех.). За походженням вигуки поділяються на два типи: 1) первинні, утворені в давні часи з окремих звуків, і 2) вторинні (або похідні), утворені від інших частин мови. Первинні вигуки складаються: 1) з одного голосного звука (о! а! е!); 2) з подовженого голосного (а- а! о-о!); 3) з голосного і наступного нескладового (ой! ай!); 4) повторення їх(ой-ой!, ай-ай!, ой-ой-ой!,ай-ай-ай!); 5) з голосного і приголосного звуків (ах! ех! ох!); 6) із приголосного й голосного (ну! ба! фі! фу!); 7) їх повторення (ну-ну-ну!), 8) із двох голосних і приголосних між ними (ага! еге!). Вторинні вигуки утворились від інших частин мови, а саме: 1) від іменника (жах! господи! боже! матінко! лишенько! горенько!); 2) від дієслів (подумаєш! прошу! прощавайте!); 3) від іменників в сполученні з займенниками та прикметниками (брат ти мій! світе мій! світку мій! матінко моя!). Читайте також:
|
||||||||
|