МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІНДЕКСІВ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВЕФ ПО РЯДУ КРАЇН СВІТУТаблиця 2.5 Таблиця 2.4 НОРМАТИВНА БАЗА ДАНИХ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ
У його коментарях до звіту про всесвітню конкурентоспроможність 2002 року зазначається: «Мікроекономічний підхід зосереджується на вимірюванні і порівнянні комплексної системи показників, які підтримують високий рівень продуктивності і значно корелюють із ВВП на душу населення. Цей підхід підкреслює той факт, що поліпшення конкурентного потенціалу не простий лінійний процес, в якому всі нації повинні використовувати певний набір відповідних величин» [4]. На його думку багатство країни створюється на мікрорівні, а конкурують на світовій арені не країни, а підприємства. Саме останніми і застосовуються різноманітні стратегії для зміни чи посилення конкурентних переваг (від природних до набутих, технологічни. При цьому вирішальне значення належить якості мікроекономічного середовища, яке включає: факторні умови (інфраструктура, технологічна, адміністративна, природні та людські ресурси, капітал); умови попиту (досконалість покупців, державна підтримка високих технологій, вимоги до екології в країні та інше), конкуренція, стратегію компаній (кількість конкурентів, інтенсивність місцевої конкуренції, лібералізація тарифів), спорідненні та підтримуючі галузі (наявність в країні кластерів, якість та кількість місцевих постачальників, наявність спеціалізованих досліджень та навчальних послуг та ін.). До тактики та стратегії компанії віднесено наступні критерії: досконалість виробничого процесу; природа конкурентних переваг, персонал, витрати компаній на НДДКР, професійний менеджмент, питома вага ліцензованих іноземних технологій. Причому М. Портером було запропоновано виділити 3 групи країн для дослідження цих показників: країни з низьким рівнем ВВП на душу населення (< 6800 дол. США — 31 країна); із середнім рівнем прибутку (від 6800 дол. США < 20000 дол.США — 26 країн) та країни з високим рівнем прибутку (ВВП на душу > 20000 дол. США — 23 держави). Вченим досліджено (показано) регресійний зв’язок із ВВП на душу населення (у = 0,9623 х + 2 Е — 16; R2 = 0,926) та мікроекономічного індексу конкурентоспроможності (MICI). Найбільша двостороння кореляція існує між факторними умовами (якістю інфраструктури, якістю електропостачання, наявністю венчурного капіталу) та ВВП на душу населення. Таким чином, показано взаємозв’язок продуктивності як основної умови конкурентоспроможності та мікроекономічного середовища. Саме фірми можуть створювати додану вартість, підтримувати високу заробітну плату та віддачу на інвестований капітал. Взаємозв’язок двох індексів конкурентоспроможності показано в таблиці 2.5. Позиції країн щодо цих показників не співпадають між собою. Високорозвинені країни за мікроекономічним показником займають значно вищі місця, ніж за загальним індексом конкурентоспроможності. Так, Нідерланди посідають 7-е та 15-е місця, Німеччина 4-е і 14-е, Франція — 15-е і 30-е, Бельгія — 13-е та 25-е. У нових індустріальних країнах спостерігається інша ситуація: макроекономічні позиції вищі, ніж їх конкурентоспроможність на мікрорівні.
Тайвань посідає 3-є і 16-е, Сінгапур — 4-е і 9-е. Можна передбачити, що в цих країнах порівняно високий рівень макроконкурентоспроможності забезпечується державним втручанням в економіку, спрямованим на те, щоб компенсувати відносно слабкі конкурентні позиції компаній та нерозвиненість інституційного середовища. Україна втрачає свою конкурентоспроможність, адже у 2002 р. серед 80 країн світу наша держава посіла 77-е місце за загальним індексом конкурентоспроможності, що гірше, ніж у попередньому році на 9 позицій. Це сталося за рахунок зниження технологічного індексу на 9 позицій, а також через зниження індексу суспільних інституцій на 2 позиції та макроекономічного середовища на — 4 позиції (табл. 2.6). Якщо розглянути, які фактори вплинули на зниження технологічного індексу, то можна відмітити наступні їх рівні: — інноваційний субіндекс — 38-е місце; — субіндекс інформаційних технологій — 67-е місце; — субіндекс трансферу технологій — 53-е місце. Незважаючи на всі заходи та програми уряду не створено передумов до прискореного входження країни до «нової економіки». Останні місця щодо індексу суспільних інституцій послабляються наступними чинниками: · низьким рівнем законності (73-е місце); · високим рівнем корупції в державному апараті (70-е місце). Ще гірший результат демонструє індекс макроекономічного середовища — 77-е місце. Реалізації конкурентних переваг на основі факторів виробництва та інновацій перешкоджають низькі рівні: ü доступності позик — 75-е місце; ü макроекономічна стабільність — 72-е місце; ü високі державні витрати — 44-е місце. Індекс мікроконкурентоспроможності в Україні вищий, ніж індекс GCI (така ситуація спостерігається і в Росії — відповідно 46-е та 51-е місця). Якщо у 2001 році в нашій країні бізнес-середовище оцінювали вище, ніж стратегію компаній, то у 2002 році навпаки. Причому впродовж останніх років спостерігається спад цього показника та його субфакторів. Україна відстає щодо проведення політики з підвищення конкурентоспроможності, від усіх постсоціалістичних країн, які були відібрані ВЕФ для оцінки. Це можна визначити з допомогою табл. 3, де для порівняння відібрано держави-сусіди України.
Таблиця 2.6 Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|