ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІНДЕКСІВ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВЕФ ПО РЯДУ КРАЇН СВІТУ

Таблиця 2.5

Таблиця 2.4

НОРМАТИВНА БАЗА ДАНИХ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ
ПРИ РОЗРАХУНКУ GCI

Статистичні показники	Дані опитувань
²Статистичні показники (I_ін) 1. Кількість виданих патентів на 1 млн. населення в США в 2001 р. 2. Загальний рівень наданих послуг в 1998 р. (чи найближчих роках).	¹Дані опитувань (I_ін) 1. Яка позиція вашої країни у сфері технологій щодо світових лідерів)? 2. Чи відіграють інновації ключову роль у формуванні прибутків вашого бізнесу? 3. Які витрати ваших компаній на НДДКР щодо інших країн? 4. Який ступінь співробітництва у сфері НДДКР підприємств та місцевих університетів?
³Дані опитувань (ТТ) 1. Чи прямі іноземні інвестиції є важливим джерелом нових технологій у вашій країні? 2. Чи є ліцензування нових технологій у вашій країні загальноприйнятим методом придбання нових технологій?
⁵Статистичні показники (I_іт) 1. Кількість мобільних абонентів (телефонів) на 100 жителів у 2001 році. 2. Кількість Internet-користувачів на 10 000 жителів у 2001 році. 3. Кількість Internet-хостів на 10 000 жителів у 2001 році. 4. Основні телефонні лінії на 100 жителів у 2001 році. 5. Кількість персональних комп’ютерів на 100 жителів у 2001 році.	⁴Дані опитувань (I_іт) 1. Яким є доступ до мережі Internet у школах? 2. Чи достатній рівень конкуренції з-поміж провайдерів Internet у вашій країні, щоб забезпечувати високу якість, нечасті перебої (розриви при роботі в мережі) і низькі ціни? 3. Чи закони, що мають відношення до інформаційних та комунікаційних технологій (електронна комерція, електронні підписи, захист споживачів), добре розвинені та дієздатні?
⁷Статистичні показники ((К_.) 1. Як часто дають хабарі при здійсненні імпортних чи експортних операцій? 2. Як часто дають хабарі при отриманні комунальних послуг? 3. Як часто дають хабарі при здійсненні щорічних податкових платежів?	⁶Дані опитувань (К_з) 1. Чи правосуддя у вашій країні незалежним від політичного впливу членів уряду, громадян чи фірм? 2. Чи фінансові активи і матеріальні цінності чітко розмежовані і добре захищені законом? 3. Чи є ваш уряд нейтральним з-поміж покупців (bidders) під час укладання громадських угод? 4. Чи розміщує організована злочинність власні кошти в бізнес?
⁹Статистичні дані (I_м.с.) 1. Урядовий профіцит/дефіцит в 2001 році. 2. Національний рівень заощаджень в 2001 році. 3. Інфляція в 2001 році. 4. Реальний обмінний курс відносно долара США в 2001 році. 5. Різниця між ставками відсотка по депозитах та кредитах в 2001 році.	⁸Дані опитувань (I_м.с.) 1. Чи схоже на те, що економіка вашої країни перебуватиме в стані рецесії наступного року? 2. Отримання кредиту вашою компанією стало простішим чи складнішим у порівнянні з попереднім роком?

У його коментарях до звіту про всесвітню конкурентоспроможність 2002 року зазначається: «Мікроекономічний підхід зосереджується на вимірюванні і порівнянні комплексної системи показників, які підтримують високий рівень продуктивності і значно корелюють із ВВП на душу населення. Цей підхід підкреслює той факт, що поліпшення конкурентного потенціалу не простий лінійний процес, в якому всі нації повинні використовувати певний набір відповідних величин» [4]. На його думку багатство країни створюється на мікрорівні, а конкурують на світовій арені не країни, а підприємства. Саме останніми і застосовуються різноманітні стратегії для зміни чи посилення конкурентних переваг (від природних до набутих, технологічни. При цьому вирішальне значення належить якості мікроекономічного середовища, яке включає: факторні умови (інфраструктура, технологічна, адміністративна, природні та людські ресурси, капітал); умови попиту (досконалість покупців, державна підтримка високих технологій, вимоги до екології в країні та інше), конкуренція, стратегію компаній (кількість конкурентів, інтенсивність місцевої конкуренції, лібералізація тарифів), спорідненні та підтримуючі галузі (наявність в країні кластерів, якість та кількість місцевих постачальників, наявність спеціалізованих досліджень та навчальних послуг та ін.).

До тактики та стратегії компанії віднесено наступні критерії: досконалість виробничого процесу; природа конкурентних переваг, персонал, витрати компаній на НДДКР, професійний менеджмент, питома вага ліцензованих іноземних технологій. Причому М. Портером було запропоновано виділити 3 групи країн для дослідження цих показників: країни з низьким рівнем ВВП на душу населення (< 6800 дол. США — 31 країна); із середнім рівнем прибутку (від 6800 дол. США < 20000 дол.США — 26 країн) та країни з високим рівнем прибутку (ВВП на душу > 20000 дол. США — 23 держави). Вченим досліджено (показано) регресійний зв’язок із ВВП на душу населення (у = 0,9623 х + 2 Е — 16; R² = 0,926) та мікроекономічного індексу конкурентоспроможності (MICI). Найбільша двостороння кореляція існує між факторними умовами (якістю інфраструктури, якістю електропостачання, наявністю венчурного капіталу) та ВВП на душу населення.

Таким чином, показано взаємозв’язок продуктивності як основної умови конкурентоспроможності та мікроекономічного середовища. Саме фірми можуть створювати додану вартість, підтримувати високу заробітну плату та віддачу на інвестований капітал.

Взаємозв’язок двох індексів конкурентоспроможності показано в таблиці 2.5.

Позиції країн щодо цих показників не співпадають між собою. Високорозвинені країни за мікроекономічним показником займають значно вищі місця, ніж за загальним індексом конкурентоспроможності. Так, Нідерланди посідають 7-е та 15-е місця, Німеччина 4-е і 14-е, Франція — 15-е і 30-е, Бельгія — 13-е та 25-е. У нових індустріальних країнах спостерігається інша ситуація: макроекономічні позиції вищі, ніж їх конкурентоспроможність на мікрорівні.

Країни Показники	Ukraine (Україна)	United ingdom (Великобританія)	United States (США)	Uruguay (Уругвай)	Venezuela (Венесуела)	Vietnam (В’єтнам)	Zimbabwe (Зімбабве)
ІК (GCI) (місця в рейтингу)


відхилення в т.ч.	– 9				– 7	–6	–5
— І_m (місця в рейтингу)


відхилення	– 9	– 5		– 5		– 4	– 4
— І_с.ін.


відхилення	– 2		– 4		– 9
— І_м.с


відхилення	–4	–4		–10	–19	–1	–5
ІМ (MICI) (місця в рейтингу)


відхилення в т.ч.	–10			–17	–5		–5
· досконалість стратегії та управління компанією


відхилення	–4			–15	–6	–3	–8
· якість нац. бізнес середовища (місця в рейтингу)


відхилення	–8			–16	–6		–3

Тайвань посідає 3-є і 16-е, Сінгапур — 4-е і 9-е. Можна передбачити, що в цих країнах порівняно високий рівень макроконкурентоспроможності забезпечується державним втручанням в економіку, спрямованим на те, щоб компенсувати відносно слабкі конкурентні позиції компаній та нерозвиненість інституційного середовища.

Україна втрачає свою конкурентоспроможність, адже у 2002 р. серед 80 країн світу наша держава посіла 77-е місце за загальним індексом конкурентоспроможності, що гірше, ніж у попередньому році на 9 позицій. Це сталося за рахунок зниження технологічного індексу на 9 позицій, а також через зниження індексу суспільних інституцій на 2 позиції та макроекономічного середовища на — 4 позиції (табл. 2.6). Якщо розглянути, які фактори вплинули на зниження технологічного індексу, то можна відмітити наступні їх рівні:

— інноваційний субіндекс — 38-е місце;

— субіндекс інформаційних технологій — 67-е місце;

— субіндекс трансферу технологій — 53-е місце.

Незважаючи на всі заходи та програми уряду не створено передумов до прискореного входження країни до «нової економіки». Останні місця щодо індексу суспільних інституцій послабляються наступними чинниками:

· низьким рівнем законності (73-е місце);

· високим рівнем корупції в державному апараті (70-е місце).

Ще гірший результат демонструє індекс макроекономічного середовища — 77-е місце. Реалізації конкурентних переваг на основі факторів виробництва та інновацій перешкоджають низькі рівні:

ü доступності позик — 75-е місце;

ü макроекономічна стабільність — 72-е місце;

ü високі державні витрати — 44-е місце.

Індекс мікроконкурентоспроможності в Україні вищий, ніж індекс GCI (така ситуація спостерігається і в Росії — відповідно 46-е та 51-е місця). Якщо у 2001 році в нашій країні бізнес-середовище оцінювали вище, ніж стратегію компаній, то у 2002 році навпаки. Причому впродовж останніх років спостерігається спад цього показника та його субфакторів.

Україна відстає щодо проведення політики з підвищення конкурентоспроможності, від усіх постсоціалістичних країн, які були відібрані ВЕФ для оцінки. Це можна визначити з допомогою табл. 3, де для порівняння відібрано держави-сусіди України.

Таблиця 2.6

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Міжнародна конкурентоспроможність країн за методикою Всесвітнього економічного форуму	\|	Субіндекси загального індексу конкурентоспроможності країн у 2002 р.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.145 сек.