• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Міжнародна конкурентоспроможність країн за методикою Всесвітнього економічного форуму

Найпопулярнішими дослідженнями, які використовують кількісні та якісні методи оцінювання конкурентоспроможності, стали Щорічник світової конкурентоспроможності Інституту менеджменту і розвитку та Доповідь про глобальну конкурентоспроможність Всесвітнього економічного форуму. В Доповіді ВЕФ (2002 року) рейтинг конкурентоспроможності визначався для 80 країн світу згідно загального (Growth Competitiveness Index — GCI) та мікроекономічного (Microeconomic Competitiveness Index — MICI) індексів конкурентоспроможності. У 2003 р. рейтинг конкурентоспроможності визначався для 102 країн світу згідно з GCI та Business Competitiveness Inde[ (BCI). Методика розрахунку GCI не змінилася, за винятком декількох запитань при опитуванні. Однак порівнювати рейтинги країн за цим показником у динаміці не можна. Хоча фахівцями ВЕФ зроблено перерахунок по формулі 2003 року для всіх країн (2002 р.).

Розрахунок ВСІ відповідає методиці мікроекономічного індексу. Експерти цієї організації виділяють наступні основні фактори, які впливають на економічне зростання будь-якої країни світу, а саме: технології, суспільні інституції та макроекономічне середовище [2]. Тому при побудові індексу GCI (ІК) розраховували три індекси: технологічний, громадських інституцій та макроекономічного середовища. На його основі виявляють спроможність національних економік досягати сталого розвитку у середньостроковому періоді. Ці індекси розраховуються як за аналітичними даними, так і за даними анкетувань. Всі аналітичні дані конвертовані з допомогою наступного розрахунку:

Крім того, всі країни згруповані як ключові інноватори (core innovators) та не інноватори (non-core innovators). Критерієм такого поділу послугував показник кількості патентів, зареєстрованих на 1 млн. населення в США у 2001 році (більше, ніж 15). Таких ключових технологічно-інноваційних країн є 24, а 56 країн було віднесено до групи технологічно неключових економік. Тому для першої групи загальний індекс конкурентоспроможності розраховується як

,

де I_m — технологічний індекс,

I_с.ін. — індекс суспільних інститутів,

I_м.с. — індекс макроекономічного середовища.

А для неключових інноваторів відповідно:

,

Технологічний індекс також окремо розраховується для цих груп країн, а саме для країн першої групи:

,

де I_ін — інноваційний субіндекс

І_іт — субіндекс інформаційних технологій.

Для країн другої групи:

,

де ТТ — технологічний трансфер

Індекс суспільних інститутів розраховують як

де К_з — субіндекс законності,

К — субіндекс корупції

Індекс макроекономічного середовища розраховують

де М_с — субіндекс макроекономічної стабільності,

І_к — субіндекс кредитоспроможності країни,

І_уп — субіндекс державних витрат у ВВП.

Загальну схему розрахунку індексу конкурентоспроможності показано на рис. 2.3, пояснення до схеми зведено в табл. 2.4.

Індекс зростання конкурентоспроможності розглядає джерела приросту ВВП на душу населення, тобто майбутнє конкурентоспроможне зростання економіки, можливості досягати сталого розвитку. Проте особливістю методики Всесвітнього економічного форуму та Центру міжнародного розвитку при Гарвардському університеті, який активно співпрацює з ВЕФ є поєднання макро- та мікроконкурентоспроможності країн в умовах глобалізації. М. Портером було запропоновано методику оцінки мікроконкурентоспроможності країн з допомогою таких факторів як якість бізнес-середовища та досконалість стратегій підприємств.

Рис. 2.3. Загальна схема аналізу індексу зростання
конкурентоспроможності

Читайте також:

1. I. Соціалістична течія в українському визвольному русі
2. I. Україна з найдавніших часів до початку XX ст.
3. III. Українські ліберальні партії.
4. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
5. VII. ТЕСТИ З ДИСЦИПЛІНИ «МІЖНАРОДНА
6. А. Правобережну Україну.
7. А/. Верховна Рада України.
8. Автоматизація банківської діяльності в Україні
9. Аграрна еволюція українських земель у др. пол. ХVІІ - ХVІІІст.
10. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
11. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
12. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Переглядів: 973