МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зуботехнічні матеріали та їх властивостіТаблиця 1. Гранично допустимі концентрації (ГДК) деяких речовин у повітрі робочої зони
Примітка: відомості про Інші речовини та в спеціальних довідниках із техніки безпеки. Таблиця 2. Допустимі температура, відносна вологість і швидкість руху повітря у виробничих приміщеннях для виконання легкої роботи
Примітки: 1. С - середня температура зовнішнього повітря о 13 год у найтепліший місяць року. 2-У теплу пору року за температури повітря 28 °С його відносна вологість не повинна перевищувати 55% , а за температури 26 24 і^С- відповідно 60, 65 і 75%. інструкціях, Виконання цих інструкцій контролює керівник установи, або особа, відповідальна за техніку безпеки. Основні вимоги техніки безпеки такі: 1. Виконувати роботу на встановленому обладнанні 2. Устаткування, яке використовується, повинно бути справним. 3. Робочі столи і верстаки повинні бути встановлені на висоті, зручній для роботи, а також надійно закріплені на підлозі. 4. Деталі, які обробляються, та інструменти не повинні захаращувати робочу поверхню столу. 5. Устаткування, яке виділяє під час роботи багато пилу, необхідно встановлювати в окремому приміщенні (з вентиляцією і пиловловлювачем на кожному робочому місці). 6. Робочі місця для робіт з абразивним інструментом обладнуються відповідно до Державного стандарту (ДГСТ-38 —81), де наведено вимоги до абразивних 7. Операції паяння, випалювання деталей слід виконувати у витяжній шафі з витяжною вентиляцією. 8. Легкозаймисті матеріали (бензин, спирт та ін.) треба зберігати в спеціальних приміщеннях, оснащених вогнегасниками (за узгодженням із пожежною охороною). 9. Персонал зуботехнічних лабораторій повинен мати спецодяг та індивідуальні засоби захисту (захисні окуляри, респіратори, рукавички). Для безпечного обслуговування високочастотних ливарних печей розроблено спеціальні інструкції з техніки безпеки. Адміністрація повинна здійснювати суворий контроль за дотриманням персоналом правил техніки безпеки. До початку роботи з керамічними масами і фотополімерами необхідно провести інструктаж із техніки безпеки. Під час роботи з фотополімеризаторами необхідно користуватися захисними екранами: оранжевими чи червоними —при ультрафіолетовому випромінюванні, синьо-зеленими — при інфрачервоному. Необхідно забезпечити світлогерметичність корпусу випромінювача фотополімерних ламп. У приміщенні, де виконуються такі роботи, повинні бути індивідуальні засоби захисту (захисні окуляри, маски, респіратори), витяжна вентиляція, а також інструкції з техніки безпеки. Кислоти й луги слід зберігати в окремих приміщеннях на спеціально відведених місцях. Під час їх розфасування (переливання) застосовують індивідуальні засоби захисту (захисні окуляри, гумові рукавички, фартухи). При виготовленні розчинів із кислот і лугів не можна лити воду в посудину з концентрованою кислотою (особливо сульфатною). Кислоту слід повільно (малими порціями) додавати до води. Розчинення концентрованої сульфатної кислоти у воді — це екзотермічна реакція, тому вливання води в кислоту може спричинити розбризкування кислоти. При використанні бензину та ефіру треба бути дуже обережним із вогнем, оскільки можливий вибух їх парів у повітрі. Особливо уважним треба бути під час роботи з розплавленими сплавами металів (загроза виникнення опіків), відкритим полум'ям (можливість виникнення пожежі, опіків шкіри), керамічними масами і фотополімерами (можливі ушкодження очей, шкіри, дихальних шляхів). Зубний технік у разі необхідності повинен уміти надати потерпілому першу медичну допомогу. Термічні опіки. Розрізняють 4 ступені опіку: I — виникають біль, почервоніння і набряк шкіри; II — виникає сильний біль, інтенсивне почервоніння шкіри з відшаруванням епітелію і утворенням пухирів, наповнених прозорою або трохи каламутною рідиною; III— змертвіння всіх шарів шкіри, утворюється щільний струп; IV — обвуглювання, що виникає при дії на тканини дуже високої температури (полум'я, розплавлений метал). Ушкоджуються шкіра, м'язи й інші тканини. Перша допомога. Негайно припинити дію високої температури, евакуювати потерпілого з приміщення, зняти з поверхні тіла тліючий одяг. Якщо одяг прилип до шкіри, його слід обрізати навколо ділянки опіку, швидко накласти суху асептичну пов'язку. За необхідності (опіки II, III і IV ступеня) застосовують протишокові засоби, уводять анальгетики. Проводять транспортну іммобілізацію і госпіталізують потерпілого. Хімічні опіки виникають при дії концентрованих кислот (сульфатної, хлоридної та ін.) і лугів. Глибина і важкість ушкодження залежать від виду і концентрації хімічної речовини, тривалості її дії. Під дією концентрованих кислот на шкірі та слизових оболонках швидко утворюється сухий темно-коричневий або чорний, чітко відмежований струп, а під дією концентрованих лугів — мокрий сірий струп без чітких країв. Перша допомога залежить від виду хімічної речовини. При опіках концентрованими кислотами (крім сірчаної) ділянку шкіри необхідно протягом 15 — 20 хв промивати струменем холодної води, Сульфатна кислота при взаємодії з водою виділяє тепло, що може посилити опік. Добрий ефект дає обмивання розчинами лугів, мильною водою, 3% розчином натрію гідрокарбонату (1 чайна ложка на склянку води). При опіках лугами ділянку опіку необхідно добре промити струменем холодної води, а потім обробити 2% розчином оцтової або лимонної кислоти (лимонним соком). Потім потрібно накласти асептичну пов'язку, або пов'язку, змочену розчином, які обробляли опік. Ушкодження електрострумом. Слід негайно припинити дію електричного струму. Ділянку ушкодження слід обробити так само, як при термічних опіках. Потім треба накласти асептичну пов'язку. При ушкодженнях з легкими загальними явищами (короткочасна непритомність, головний біль) треба надати потерпілому горизонтальне положення, дати болезаспокійливі (амідопірин — 0,25 г, анальгін — 0,25 г) та заспокійливі засоби (настойка валеріани), доставити потерпілого в стаціонар. Загальний стан потерпілого в подальшому може значно погіршитися. Тому всіх потерпілих з електротравмою необхідно госпіталізувати. У важких випадках (розлади чи припинення дихання, зупинка серця) слід негайно провести штучне дихання і зовнішній масаж серця (па 16 — 20 вдихів 5 — 6 натискувань на ділянку серця). Ушкодження очей, шкіри та дихальних шляхів ультрафіолетовим випромінюванням. Перша допомога. Очі необхідно промити проточною водою протягом 1 хв. Потім слід звернутися до офтальмолога. Ушкоджену (забруднену) ділянку шкіри слід вимити водою з милом. У разі подразнення шкіри необхідно звернутися до дерматолога. У разі вдихання фарфорового пилу потерпілого треба винести на свіже повітря. За необхідності застосовують кисневу подушку. Потім слід звернутися до пульмонолога. Для запобігання інфекційним хворобам при виготовленні ортопедичних конструкцій необхідно дотримуватися правил антисептики. Після виведення відбитків із ротової порожнини пацієнта їх треба вимити у проточній воді, висушити, обробити антисептиками. Відбитки поміщають у 0,5% розчин натрію гіпохлориту (на 20 хв), 4 — 6% розчин пероксиду водню (на 10—15 хв) та ін. Готові протези спочатку промивають у розчині мийних засобів, а потім дезінфікують, занурюючи в етиловий спирт, ефір та інші розчини.
Результати ортопедичного лікування значною мірою залежать від правильного застосування протеза, шини чи апарата. їх якість, у свою чергу, визначається фізичними, хімічними, механічними і біологічними властивостями матеріалу, з якого вони виготовлені. Ось чому зубному техніку необхідно знати будову і властивості зуботехнічних матеріалів та вимоги до них. Процес виготовлення і застосування ортопедичних конструкцій складається з таких етапів: 1. Вибір ортопедичної конструкції та підготовка ротової порожнини лікарем. 2. Зняття відбитків лікарем і відливка моделей зубним техніком. 3. Виготовлення ортопедичної конструкції зубним техніком (за необхідності його консультує лікар). 4. Обробка, шліфування і полірування виробу зубним техніком. 5. Припасування і фіксація ортопедичної конструкції лікарем. Матеріали, що застосовують в ортопедичній стоматології, поділяють на такі групи: —основні, або конструкційні, з яких виготовляють протези, апарати та шини (пластмаси, метали та їх сплави, кераміка, композитні матеріали та ін.); —допоміжні, які застосовують лише на окремих етапах виготовлення ортопедичних конструкцій (флюси, моделювальні, формувальні, абразивні, полірувальні, ізоляційні та інші матеріали); — клінічні (відбиткові, пломбувальні, фіксаційні та інші матеріали). Така класифікація зуботехнічних матеріалів не є точною, бо деякі матеріали використовують одночасно і як основні, і як допоміжні. Так, кадмій входить до складу як припоїв (основний матеріал), так і легкоплавких металів (допоміжний матеріал), Тому всі матеріали, які застосовують в ортопедичній стоматології, доцільно поділяти за процесом виготовлення ортопедичної конструкції на такі групи:
1. Матеріали для зняття відбитків і виготовлення моделей. 2. Моделювальні матеріали. 3. Пластичні маси. 4. Метали та їх сплави. 5. Формувальні маси. 6. Флюси (плавні). 7. Кислоти і луги. 8. Керамічні маси та ситали. 9. Абразивні та полірувальні матеріали. 10. Стоматологічні клінічні матеріали. 11. Додаткові матеріали. Класифікація зуботехнічних матеріалів та їх характеристика наведені в табл. 3. Конструкційні матеріали для протезів і апаратів повинні відповідати таким вимогам: 1) бути біологічно інертними в ротовій порожнині й не шкідливими для організму людини; 2) бути достатньо міцними і стійкими, не руйнуватися під дією жувального тиску, слини і харчових продуктів, зберігати постійну форму та об'єм; 3) мати високі технологічні властивості (під час штампування, лиття, паяння, формування); 4) мати колір, що відповідає косметичним вимогам, і не змінювати його; 5) не мати запаху і присмаку; 6) відповідати гігієнічним вимогам (не мати пор, не набухати).
Таблиця 3. Класифікація матеріалів, які застосовують в ортопедичній стоматології
Під час жування силове навантаження часом досягає 100 кг. Сила ця діє багаторазово і в різних напрямках, постійно змінюється. Під впливом таких навантажень матеріал зубного протеза деформується. Щоб його конструкція не руйнувалася, матеріал повинен бути стійким до силового навантаження, мати високі еластичні властивості, які виключають значну залишкову деформацію. Користування протезами призводить до їх стирання, інтенсивність якого залежить від твердості матеріалу. У стоматології твердість матеріалу порівнюють із твердістю емалі. Це і визначає його стійкість до стирання. Можливість використання матеріалів для виготовлення ортопедичних конструкцій залежить від їх технологічних властивостей. До таких властивостей відносять ковкість, текучість, усадку під час лиття, зручність обробки тощо. Біологічна інертність матеріалів визначає можливість їх застосування в зубному протезуванні. Штучні зуби слід виготовляти з матеріалу, в якого показники світлозаломлення і відбиття світла подібні до таких в емалі зубів. Штучні зуби з часом не повинні змінювати свій колір. Клінічні матеріали (цементи, амальгами, пластмаси) повинні мати зазначені вище властивості. Крім того, вони повинні міцно фіксувати протези чи апарати на опорних зубах і коренях зубів. Численні допоміжні матеріали відносять до різних груп за їх фізичними і хімічними властивостями. Вимоги, які до них ставляться, залежать від характеру конкретного технологічного етапу виготовлення ортопедичної конструкції; коли без цього матеріалу неможливо здійснити даний процес. Допоміжний матеріал повинен бути нешкідливим для зубного техніка, який з ним працює, і пацієнта. Під час роботи зі шкідливими матеріалами треба бути дуже обережними. Слід суворо дотримуватися правил техніки безпеки. Для виготовлення ортопедичних конструкцій застосовують тільки апробовані й рекомендовані Міністерством охорони здоров'я України матеріали. Міцність і хімічна стійкість ортопедичної конструкції залежать від властивостей матеріалів, з яких вона виготовлена. 7.Матеріали активізації студентів під час викладення лекції: 1. Що таке техніка безпеки? 2. Шкідливі фактори зубопротезного виробництва. 3. Назвіть засоби захисту персоналу зуботехнічної лабораторії. Наведіть приклади їх застосування. 4. Вимоги до виробничих приміщень зуботехнічної лабораторії. 5. З якими шкідливими речовинами працює зубний технік під час виготовлення ортопедичних конструкцій? 6. Що таке гранично допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони? 7. Види вентиляції в різних приміщеннях зуботехнічної лабораторії. 8. Допустимі температура, вологість і швидкість руху повітря у виробничих приміщеннях зуботехнічної лабораторії. 9. Які захисні засоби застосовують під час термічної обробки металів, паяння і вибілювання? 10. Індивідуальні засоби захисту від дії шкідливих факторів у різних виробничих приміщеннях зуботехнічної лабораторії. 11. Основні вимоги техніки безпеки до оснащення робочого місця зубного техніка. 12. Техніка безпеки під час роботи з легкозаймистими речовинами, кислотами, лугами, пилоподібними матеріалами, бензином. 13. Протипожежні заходи в приміщеннях зуботехнічної лабораторії. 14. Які нещасні випадки можливі під час роботи в зуботехнічній лабораторії? 15. Перша допомога при термічних і хімічних опіках. 16. Перша допомога при ураженні електрострумом, вдиханні керамічного пилу. 17. Антисептична обробка відбитків і готових ортопедичних конструкцій. 18. Класифікація матеріалів, які застосовують в ортопедичній стоматології. 19. Вимоги до конструкційних матеріалів. 20. Які сили діють на протез під час жування? їх величина і характер дії. 21. Вимоги до основних зуботехнічних матеріалів. 22. Вимоги до допоміжних зуботехнічних матеріалів. 23. Біологічні властивості зуботехнічних матеріалів. Вимоги до них.
8.Матеріали для самопідготовки студентів: а) по темі, що викладена в лекції. Література: К.М.Стрелковський,А.З.Власенко,Й.С.Філіпчик Зуботехнічне матеріалознавство Київ «Здоров’я» 2004 Фліс П.С. Ортодонтія. — Київ-Вінниця: Нова книга, 2007.Власенко А.З., Стрелковський К.М. Технологія виготовлення зубних протезів з використанням керамічних і композитних матеріалів. — К.: Здоров’я, 2005.Удовицька О.В. Дитяча стоматологія. — К.: Здоров’я, 2000.Стрелковський К.М., Філіпчик Й.С., Варава Г.М. Ортодонтія і технологія виготовлення ортопедичних конструкцій для дітей. — К.: Здоров’я, 1997.Стрелковський К.М., Варава Г.М. Техніка виготовлення щелепно-лицьових протезів. — К.: Вища школа, 1992.Рожко М.М., Неспрядько В.П. Ортопедична стоматологія. — К.: Книга плюс, 2001 б) по темі наступної лекції Література: Фліс П.С. Ортодонтія. — Київ-Вінниця: Нова книга, 2007.Рожко М.М., Неспрядько В.П. Ортопедична стоматологія. — К.: Книга плюс, 2001.Мастеров Ю.І., Скрипнікова Т.П., Семенець В.Г. Захворювання зубів і порожнини рота. — Полтава, 2002.Перелік основних питань: 1.Ортодонтія як частина ортопедичної стоматології. Зміст, мета, завдання. 2.Поняття "ортодонтія" та "дитяче протезування".3.Етіологія, патогенез зубо-щелепних аномалій. Поняття "стоматологічне здоров’я", "норма", "патологія", "профілактика". 4.Класифікація зубо-щелепних аномалій за Енглем та Калвелісом.
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|