Самостійна робота

Тема 2.7. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності

1. Поняття "зовнішньоекономічна діяльність" та її правове забезпечення. Принципи зовнішньоекономічної діяльності. Особливості публічно-правового регулювання та приватноправового регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

2. Правове становище суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

3. Підстави та порядок проведення ліцензування та квотування зовнішньоекономічної діяльності.

Поняття, види зовнішньоекономічного договору, його зміст, форма та порядок укладення.

4. Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Вирішення спорів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

1. Поняття, види зовнішньоекономічного договору, його зміст, форма та порядок укладення.

Література:

1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 29. — Ст. 377.

2. Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15.09.1995 р.

3. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 40. — Ст. 364.

4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті» від 21.06.1995 р. № 444.

5. Наказ № 201 Міністерства економіки України «Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» від 06 09.2001 р.

6. Указ Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 04.10.1994 р. № 567/94.

7. Генеральна угода з тарифів та торгівлі (ГААТ) від 30.10.1947 р.

8. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 р. (згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР Україна приєдналась до Конвенції 23.08.1989 р.).

9. Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою у 1953 р. (Правила ІНКОТЕРМС в редакції 2000 р.).

10. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. А. І. Кредісова. — К.: Альтерпрес, 2000.

11. Солошенко Л. Ю. Зовнішньоекономічна діяльність: організація та документальне оформлення. — Х.: Фактор, 2001.

12. Правове регулювання зовнішньоекономічних відносин / Ред. В. С. Ковальський. — К.: Юрінком Інтер, 2001.

13. Дудчак В. І. Митна справа: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2002.

Основним законодавчим актом, який закріплює правові засади здійснення зовнішньоекономічної діяльності вітчизняними суб'єктами господарювання, є Закон України від 16 квітня 1991 року «Про зовнішньоекономічну діяльність». Цей Закон визначає основні правові та організаційні засади здійснення ЗЕД в Україні і спрямований на удосконалення правового регулювання усіх видів ЗЕД, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, надання послуг відповідно до загальновизнаних засад, принципів, норм і правил міжнародної торгівлі та зобов'язань, взятих Україною в рамках міжнародних угод. У Господарському кодексі України від 16 січня 2003 року загальним положенням про зовнішньоекономічну діяльність присвячена Глава 37.
Зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на відносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Ознаки ЗЕД:

а) за своєю сутністю вона є господарською діяльністю, тобто «діяльністю суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва,спрямованою на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність»(ч.1 ст.З ГК);

б) ця діяльність побудована на відносинах між суб'єктами господарювання, що перебувають під юрисдикцією різних держав;
в) вона може здійснюватися як на території України, так і за її межами, як з перетином митного кордону України, так і без такого перетину.
Методи:

а) метод автономних рішень суб'єктів господарювання (добровільно
вступати в зовнішньоекономічні зв'язки; здійснювати будь-які види ЗЕД і
зовнішньоекономічні операції, окрім заборонених законом; укладати зовнішньоекономічні договори та визначати зобов'язання за ними в межах законодавства тощо);

б) метод владних приписів, згідно з яким діяльність суб'єктів господарювання підпорядковується обов'язковим моделям правовідносин, визначеним законодавством (необхідність отримання експортних або імпортних ліцензій; дотримання порядку розрахунку в іноземній валюті; дотримання порядку та строків проведення окремих видів зовнішньоекономічних операцій);

в) метод рекомендацій, згідно з яким держава регулює поведінку суб'єктів господарських відносин шляхом рекомендованих моделей відповідних правовідносин.

Принципи зовнішньоекономічної діяльності - це керівні начала, що визначають спрямованість правового регулювання зовнішньоекономічних відносин.

Спеціальні принципи ЗЕД закріплює ч.2 ст.377 ГК, з деталізацією переліку у ст.2 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність».

1. Принцип суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у:

- виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати ЗЕД на території України, керуючись законами України;

- обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин.

2. Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає
- праві суб'єктів ЗЕД добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;
- праві суб'єктів ЗЕД здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не аборонені чинним законодавством України;

- обов'язку додержувати при здійсненні ЗЕД порядку встановленого законами України;
3. Принцип юридичної рівності і недискримінацип що полягає у:
- рівності перед законом всіх суб'єктів ЗЕД незалежно від форм власності при здійсненні ЗЕД;

- заборони будь-яких, крім передбачених Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів ЗЕД, а також іноземних суб'єктів господарювання за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;

- неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом.

4. Принцип верховенства закону що полягає у:

- регулюванні ЗЕД тільки законами України;

- забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що створюють для суб'єктів ЗЕД умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

5. Принцип захисту інтересів суб'єктів ЗЕД, який полягає у тому, що Україна як держава:

- забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів ЗЕД та іноземних суб'єктів господарювання на її території згідно з законами України;
-здійснює рівний захист всіх суб'єктів ЗЕД за межами України згідно з нормами міжнародного права;

6. Принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів вказує на необхідність забезпечення правовими засобами економічної рівноваги при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, обміну рівними вартостям, недопущення фіктивного експорту з метою отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Залежно від мети здійснення інноваційна діяльність може бути некомерційною та комерційною.	\|	Підстави та порядок проведення ліцензування та квотування зовнішньоекономічної діяльності.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.