• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕМА 10.ТЕХНІЧНЕ ПРИЙМАННЯ, ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ, ВИКОПУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ

ПЛАН

1. Призначення відділення зеленого живцювання.

2. Термін і техніка заготівлі зелених живців.

3. Способи укорінення зелених живців.

4. Агротехніка вирощування живцевих саджанців.

Література: Родін А.Р ст.142-146

Калінін М.І. ст. 59-63.

Гордієнко М.І. ст.86-89,98

Д/з. (самостійне опрацювання). Стимулювання коренеутворення в відділенні зеленого живцювання.

1.Відділення зеленого живцювання – це теплиці, парники, в яких проводять всі роботи по вкоріненню зелених живців. Зелені живці заготовляють тих порід, які погано вкорінюються здерев’янілими живцями, а також зелене живцювання використовують для розмноження різних декоративних форм (деякі різновидності туй, спірей) дейції, форзиції, кизильника, самшиту, лимонник, ялина колюча, ф.голуба, ялина канадська, різні форми модрини та ін.

2.Заготовляють живці вранці з середньої частини крони. Зрізавши гілки, вкорочують листя наполовину, живці ялини беруть із „п’яткою”. Живці зрізують так щоб було 1-2 міжвузля. Нижній зріс косий, верхній – прямий. Живці заготовляють тоді, коли гілки напівздерев’янілі. Довго зберігати не можна (зволожені й у затемненому місці 1-2 дні). Перед посадкою обробляють стимуляторами росту – розчин індолілмасляної кислоти (50 мл кислоти на 1 л води) або гетероауксина (200 мл на1 л води) протягом 12 год. Нижні зрізи можна обробити ростовою пудрою (300 мл індолілмасляної кислоти на 100 г тальку).

4.Для доброго укорінення живців необхідно підготувати для цього місце. Найчастіше використовують парники на біопаливі. На дно його кладуть гній або злежане листя товщиною 25-30 см. Потім 10-15 см родючий грунт, а зверху 4-5 см крупнозернистий пісок. Поверхню ущільнюють і зволожують. Живці висаджують по схемі 5х5, 10х5, 10х10 см на глибину 2-3 см – листяні, 1-1,5 см – хвойні, обприскують водою, накривають рамами. Якщо дозволяють умови, то використовують спеціальні установки для поливу в теплицях та парниках (розпилюють воду у вигляді туману). Оптимальна температура в період укорінення 20-30⁰С, вологість 85-100%.

Схема парника:

Крупнозернистий річковий пісок 4-5см

Шар родючого грунту 10-15см

Шар гною (краще кінський) 25-30см

Дренаж

Після посадки слідкують за станом зволоженості та забур’яненням. Живці викорінюються через 30-50 днів для хвойних та через 12-25 днів для листяних. Після вкорінення рами періодично знімають, а в вересні забирають зовсім. Живці важковкорінюючих порід залишають на другий рік, а решту – пересаджують в шкілки. В перший рік після посадки необхідно зрошувати саджанці, прополювати бур’яни та розпушувати грунт.

При створенні кущових плантацій тополі і деревовидної верби рос­лини розміщують за схемою 1—2,5 м між рядами та 0,7—1,5 м у ряду. На штамбових плантаціях цих порід застосовують схеми 2x2 та 2x3 м. Чагарникові верби розміщують на плантації з відстанню між рядами 1—1,2 м і в ряду через 0,4—0,5 м. Для кращого приживлювання та укорінення живцеві саджанці і зимові живці перед посадкою обробля­ють ростовими речовинами (гетероауксином, ІМК та ін.).

Впродовж першого року догляд за плантацією включає своєчасне розпушування грунту, знищення бур’янів, боротьбу з хворобами та шкідниками. Восени, у рік посадки, усі однорічні пагони материнсь­ких рослин зрізують на висоті 4—5 см, а пеньки підгортають. Ці за­ходи сприяють кращому укоріненню рослин та утворенню нових па­гонів. У наступні роки в осінньо-зимовий період зрізують пагони. Що­разу пагони зрізують на 2—3 см вище попереднього зрізу. Після 5—6 років експлуатації кущі омолоджують (зрізають усі пеньки) і протя­гом року вже не проводять ніяких заходів. Такий «відпочинок» план­тації сприяє одержанню високоякісних пагонів у наступні 4—5 років її експлуатації.

Експлуатують плантації тополь і верб впродовж 10—15 років. Зрізані пагони ув’язують у пучечки по 50—100 шт. і в разі потреби зберігають до садіння у погребах або траншеях завглибжки 1,5 м. Зрізані навесні пагони можна зберігати у траншеях завглибжки до 0,5 м або під снігом.

За правильної експлуатації середній вихід живців з однієї маточної рослини становить: верб — 40 шт., тополь — 25; смереки, ялівця, туї, калини бульдонеж, вейгели — 10 шт. На середньовікових плантаціях щорічно можна одержувати до 250—300 тис. живців з 1 га.

Читайте також:

1. III. Повторення вивченого матеріалу.
2. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
3. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
4. IV. Вивчення нового матеріалу.
5. IV. Вивчення нового матеріалу.
6. IV. Виклад інформаційного матеріалу
7. IV. Виклад інформаційного матеріалу
8. IV. Подання нового матеріалу
9. IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
10. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
11. V. Вивчення нового матеріалу.
12. V. Виклад нового матеріалу

Переглядів: 685