• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Теорія конфлікту як форми й умови успішної соціалізації

Послідовники цієї концепції вважають, що тільки в боротьбі формуються усталені й усвідомлювані установки, формуються життєво необхідні навички. Відштовхуючись від закону діалектики про єдність та боротьбу протилежностей, вони вважають, що боро­ть­ба, змагальність і подолання перешкод є стимулом до розвитку особистості. Боротьба протидіє асиміляції (уподібненню та злиттю) та втраті індивідуальності особистості, руйнуванню стереотипів поведінки.

Участь у боротьбі (або навіть перебування в позиції свідка боротьби інших) підштовхує особистість до самовизначення, пошу­ку нових способів поведінки у перемінному світі – відкриває шлях для інновацій. Разом з тим боротьба навчає навичкам узгодження своєї поведінки з однодумцями. При цьому слід навчити осо­би­стість внутрішньогрупової згуртованості та прийнятним нормам боротьби.

Враховуючи деякі очевидні недоліки даної концепції (акцент на антагонізми), прихильники доповнюють її поглядами на кон­флікт як явище невід’ємне від “злагоди”, “стабільності”, “порядку”. При цьому згода виступає як нормальний стан суспільства, кон­флікт – як тимчасовий.

Соціалізація як самоактуалізація особистості розглядається представниками гуманістичної психології (А. Маслоу, К. Роджерс, К. Гольджтейн).

Основна ідея: батьки, вчителі й інші соціальні агенти не повинні заважати природним силам особистості. Вона сама вклю­ча­ється у суспільство через саморозкриття своїх позитивних мож­ли­востей. Потреба у такому підході обумовлюється бажанням уникнути негативного впливу суспільства.

При цьому, на думку А. Маслоу, поведінку людини ви­зна­ча­ють потреби, які мають чітку ієрархію: в основі їх лежать базові потреби (в їжі, одязі, комфорті, відпочинкові, безпеці, позитивній самооцінці тощо) і похідні вищі духовні потреби (у справедливості, благополуччі, порядку, самовираженні). Базові потреби є сталими, а вищі – змінними. Базові потреби є найбільш актуальними. Ін­ши­ми словами (за логікою А. Маслоу) не можливо сформувати право­свідому особистість до того часу, поки не будуть задоволені її базові потреби.

На завершення аналізу соціалізації як явища наведемо резуль­та­ти вивчення інститутом Дж. Геллапа (США) думки експертів (найбільш успішних американців та представників молоді і батьків) щодо стратегічних завдань підготовки молодого покоління до само­стій­ного життя. Серед них найважливішими є :

- розвиток комунікативних навичок;

- навчання критичного й об’єктивного мислення;

- професійна компетентність;

- здатність розуміти оточуючу природу;

- розуміння громадянської відповідальності;

- здатність оцінювати інших;

- вміння пристосовуватись до змін;

- повага до закону і влади;

- засвоєння моральних цінностей.

Читайте також:

1. E) теорія раціонального вибору.
2. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
3. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
4. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
5. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
6. Автоматизовані форми та системи обліку.
7. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
8. Акредитив та його форми
9. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
10. Аналогія як умовивід
11. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
12. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.

Переглядів: 500