МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Контрольні питання.Зміст і значення оперативного фінансового плану Зміст фінансового плану та порядок його складання Зміст, завдання та методи фінансового планування План 1. Зміст, завдання та методи фінансового планування 2. Зміст фінансового плану та порядок його складання 3. Зміст і значення оперативного фінансового плану Фінансове планування є найважливішою складовою частиною внутрішньофірмового планування. Фінансове планування - це різновид управлінської діяльності, спрямованої на визначення необхідного обсягу фінансових ресурсів, доходів, їх оптимальний розподіл і використання з метою забезпечення реалізації цілей підприємства. Фінансове планування на підприємстві звичайно має три рівня: - стратегічне; - тактичне; - оперативне, Стратегічні плани - це плани генерального розвитку бізнесу і довгострокової структури організації. Стратегічне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропорції та темпи розвитку підприємства. Стратегічне фінансове планування будується на базі стратегії підприємства та прогнозу його фінансової діяльності. Стратегія передбачає визначення довгострокових цілей діяльності підприємства та вибір найефективніших способів їх досягнення. Цілі стратегії мають спрямовуватися на максимізацію ринкової вартості підприємства. Важливе значення для формування стратегії має врахування факторів ризику. Фінансові аспекти стратегії повинні враховувати фактори ризику: ризик неплатежів, інфляційні ризики, ризик фінансової кризи та ризики інших непередбачуваних обставин. На підставі стратегії підприємства визначається фінансова політика підприємства за основними напрямками фінансової діяльності: податкова, цінова, амортизаційна, дивідендна, інвестиційна тощо. У фінансовому аспекті стратегічні плани визначають найважливіші фінансові показники і пропорції розвитку підприємства, характеризують інвестиційні стратегії і можливості реінвестування і розвитку підприємства. Такі плани визначають обсяг і структуру фінансових ресурсів, необхідних для збереження підприємства як бізнесу-одиниці. Поточні плани розробляються на основі стратегічних шляхом їх деталізації, тобто якщо стратегічний план дає цільовий перелік фінансових ресурсів, їх обсяг і напрямки використання, то в рамках поточного планування проводиться узгодження кожного виду вкладень із джерелами фінансування. Таким чином, стратегічні плани дають "макроструктуру" фінансових ресурсів (перспективи зміни структури капіталу, пріоритетні напрямки вкладення і залучення коштів), поточні характеризують - ефективність кожного з можливих джерел фінансування, містять розрахунок ціни капіталу і його складових (акціонерний капітал, позики і т.п.), а також фінансову оцінку основних напрямків діяльності підприємства і шляхів одержання доходу. Основними завданнями поточного фінансового планування на підприємстві є: - забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами; - установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями; - визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціонального його використання; - виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів; - здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів. Поточне планування здійснюється в формі бізнес-плану діяльності, в якому узгоджуються усі напрямки діяльності підприємства. Фінансовий розділ бізнес-плану резюмує в цифровому визначенні матеріали попередніх розділів і виражає підсумки в грошовій формі. Фінансовий план включає: - баланс грошових надходжень і витрат, - план прибутків і збитків, - плановий баланс, - інвестиційний план, - розрахунок беззбитковості продажу. При здійсненні фінансового планування використовуються різні методи. Традиційно широко використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тому, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичного моделювання. Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тім, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба суб'єкта підприємницької діяльності у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими нормативами є ставки податків, ставки, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними. За використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді. Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні критерії вибору: - максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного капіталу; - економія фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат; - економія поточних витрат; - мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного результату; - максимум абсолютної суми одержаного прибутку. Фінансове планування (крім уже згадуваних способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного моделювання. Цей спосіб уможливлює знаходження кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель - це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються з допомогою математичних прийомів. Моделювання може здійснюватися за функціональним та кореляційним зв'язком. Економіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів. Підвищення рівня наукової обґрунтованості планування потребує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану. Оперативні плани - це короткострокові тактичні плани, безпосередньо пов'язані з досягненням цілей підприємства, наприклад, план виробництва на поточний місяць, план закупівлі матеріалу і т.п. Річний фінансовий план (план доходів та витрат грошових коштів) характеризує обсяг фінансових ресурсів, необхідних для фінансово-господарської діяльності. Він є орієнтиром для фінансової роботи підприємств у плановому році. Виконання фінансового плану здійснюється безпосередньо в процесі фінансово-господарської діяльності, забезпечуючи стабільну платоспроможність підприємства через оперативне фінансове планування. Бюджетування - це процес планування майбутньої діяльності підприємства й оформлення його результатів системою бюджетів. Бюджет - кількісне відображення плану, інструмент координації і контролю за його виконанням. Процес бюджетування на підприємстві поєднує роботу зі складання оперативного, фінансового і загального бюджетів, управлянні і контролю за виконанням бюджетних показників. Бюджет - це кількісне втілення плану, що характеризує доходи і витрати на визначений період, і капітал, який необхідно залучити для досягнення заданих планом цілей. Бюджети мають багато видів і форм: окремі бюджети, що характеризують проміжні операції (закупівля сировини і матеріалів, бюджет виробництва і т.п.), можуть нести інформацію тільки про витрати чи тільки про доходи (бюджет продажів), а укрупнені бюджети (бюджетний звіт про прибутки і збитки, бюджет потоків коштів) показують як витрати, так і доходи організації. Основні вимоги до інформації, що міститься в бюджеті: - достатність для розуміння і реалізації; - не надмірність та ясність. Бюджетний період в основному охоплює - короткостроковий аспект планування, але бюджети, зв'язані з капітальними вкладеннями, складаються і на більш тривалий період - п'ять, десять років. Роль і місце бюджетирования в системі фінансового планування характеризується функціями бюджету: 1 Планування операцій, що забезпечують фінансування реалізації стратегічних і поточних планів на заданий період. 2 Комунікація і координація різних підрозділів підприємства і видів діяльності для досягнення поточних цілей і на основі їхньої реалізації довгострокових і стратегічних цілей. Бюджет виявляє слабкі сторони в організаційній структурі підприємства, забезпечує рішення проблем комунікації і координації відповідальності між виконавцями і по термінах. 3 Орієнтація керівників усіх рангів на досягнення задач, поставлених перед їхніми центрами відповідальності. 4 Контроль поточної діяльності, забезпечення планової дисципліни. Робота зі складання бюджету потребує кілька етапів: 1 Підготовка прогнозу і бюджету продажів. 2 Визначення очікуваного обсягу виробництва. 3 Розрахунок витрат, зв'язаних з виробництвом і збутом продукції. 4 Розрахунок і аналіз грошових потоків. 5 Складання планових фінансових звітів. Бюджет не має стандартизованих форм, затверджених державними органами, найбільше широко використовуються структура загального бюджету з виділенням операційного і фінансового бюджетів. Операційний бюджет - це система бюджетів, що характеризує доходи і витрати по операціях, запланованих на наступний період для сегмента чи окремої функції організації. Складання загального бюджету починається з операційного бюджету, першим кроком у який є бюджет продажів. Фінансовий бюджет - це план, у якому відбивається обсяг і структура запланованих джерел коштів і плановані напрямки їхнього використання. Фінансовий бюджет складається з бюджету грошових коштів, бюджету капітальних вкладень і бюджетного балансу. Бюджет руху грошових коштів - це план грошових надходжень і платежів. Баланс надходжень коштів показує, коли в підприємства виникають тимчасово вільні кошти, а коли воно має додаткову потребу в них. Це дає фінансовому менеджеру можливість тимчасово вільні фінансові кошти вкласти на депозитні рахунки комерційних банків або інвестувати в цінні папери для одержання доходів, а в періоди, коли виникає додаткова потреба, - забезпечити залучення коштів. Бюджет капітальних вкладень на основі обраного критерію рентабельності інвестицій визначає, які довгострокові активи необхідно придбати чи побудувати. Завершальним кроком у процесі підготовки загального бюджету служить розробка бюджетного бухгалтерського балансу, що характеризує зміни у фінансовому і майновому положенні підприємства за умови виконання запланованих у бюджетах операційному і фінансовому - фінансових операцій. Бухгалтерський баланс подає інформацію про майно організації і джерела його утворення на конкретний момент. Порівняння балансових показників ряду звітних дат дозволяє визначити ті чи інші зміни у вартості майна, його структурі, в об'єктах і співвідношеннях джерел фінансування. Грошові потоки підприємства формуються по трьох найважливіших сферах його діяльності, що відповідає і трьом частинам форми звіту про рух коштів : - грошові потоки від поточної операційної (виробничої) діяльності; - грошові потоки від фінансової діяльності; - грошові потоки від інвестиційної діяльності. При розрахунку бюджету руху грошових коштів головним є час фактичних надходжень і платежів коштів , а не час виконання господарських операцій. Оперативне фінансове планування полягає в складанні та виконанні бюджетів на найменший горизонт планування. За звичай – це місяць. Оперативні плани - це короткострокові тактичні плани, безпосередньо пов'язані з досягненням цілей підприємства. Оперативні плани входять складовою частиною в річний чи квартальний загальний бюджет підприємства. Оперативне фінансове планування необхідне підприємству з метою контролю за фактичним надходженням грошових коштів на поточний рахунок та витрачанням коштів у процесі господарської діяльності, виконання поточного фінансового плану. Це пов'язано з тим, що фінансове забезпечення підприємницької та інвестиційної діяльності відбувається за рахунок власних та залучених коштів, що потребує повсякденного ефективного контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів. Окремим інструментом оперативного управління фінансовими ресурсами є платіжний календар. Його горизонт терміну планування встановлюється підприємством самостійно, найчастіше складають на квартал із розбивкою по місяцях або на місяць із розбивкою по декадах. У платіжному календарі відображається весь грошовий оборот підприємства, основна частина якого проходить через рахунки підприємства в банку. У платіжному календарі відбивається рух грошових коштів відповідно до напрямків на строків їх надходження та використання. Тут фіксуються всі види грошових платежів та надходжень підприємств незалежно від їх джерел та напрямків використання. Платіжний календар дає можливість фінансовим службам підприємства забезпечити оперативне фінансування: виконання розрахункових та платіжних зобов'язань. Він уможливлює спостереження за станом оборотних коштів та вказує на точні терміни залучення і використання позикових та залучених коштів у плановому періоді. Платіжний календар конкретизує поточний фінансовий план, уточнює його показники, дає змогу використати наявні резерви для підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства, дає точніше уявлення про стан платежів та розрахунків у періоді, що аналізується. Отже, постійний оперативний контроль, який здійснюється з допомогою платіжного календаря, є надзвичайно важливим засобом виконання поточного фінансового плану - плану доходів і витрат підприємства. 1. Назвіть головні завдання фінансового планування. 2. Покажіть взаємозв’язок між різними фінансовими планами. 3. Покажіть взаємозв’язок між конкретними завданнями та змістом відповідних фінансових планів. 4. Які бюджети відносяться до операційних? 5. Які бюджети безпосередньо використовуються при складанні бюджету грошових коштів? 6. В чому різниця між бюджетом грошових коштів та платіжним календарем? Читайте також:
|
||||||||
|