Заходи та процес проведення санації

Санаційні заходи організаційно-правового характеру спрямовані на удосконалення організаційної структури підприємства, організаційно правових форм бізнесу, підвищення якості менеджменту, звільнення підприємства від непродуктивних виробничих структур, поліпшення виробничих відносин між членами трудового колективу і т.д.

У цьому контексті розрізняють два види санації:

1. Санація зі збереженням існуючого юридичного статусу підприємства-боржника.

2. Санація зі зміною організаційно-правової форми і юридичного статусу підприємства (реорганізація).

Виробничо-технічні санаційні заходи пов'язані, насамперед , з модернізацією і відновленням виробничих фондів, зі зменшенням простоїв і підвищенням ритмічності виробництва, скороченням технологічного часу, поліпшенням якості продукції і зниженням її собівартості, удосконаленням асортименту продукції, що випускається, пошуком і мобілізацією санаційних резервів у сфері виробництва.

Процес санації складається з декількох етапів:

1) початок санації - юридичне оформлення статусу санаційного підприємства;

Термін санації за встановлюється рішенням господарського суду і складає за звичай 12 місяців, але може бути продовжений до 18 місяців чи скорочений.

Санація проводиться арбітражним керуючим (керуючим санацією) без участі адміністрації боржника. Керуючим санацією може бути фізична особа, що має ліцензію, видану у встановленому законодавством порядку, і діюча на підставі постанови господарчого суду. Керуючий санацією ухвалою визначенням суду на підставі рішення комітету кредиторів. Кандидатури керуючого санацією й інвестора можуть бути запропоновані комітету кредиторів кожним із кредиторів. Керуючим санацією може бути керівник підприємства, якщо на це є згода комітету кредиторів і (чи) інвесторів. Рішення про узгодження кандидатури керуючого санацією, вибір інвестора, схвалення плану санації боржника приймає комітет кредиторів.

З моменту призначення керуючого санацією припиняються повноваження керівника й органів управління боржника. Останні зобов'язані протягом трьох днів із дня ухвалення рішення про санацію передати керуючому санацією бухгалтерські й інші документи боржника, печатки і штампи, матеріальні цінності.

2) аналіз фінансового стану підприємства - етап виявлення причин кризи;

3) фінансова стабілізація неплатоспроможного підприємства - етап жорсткої фінансової політики підприємства для пошуку виходу із ситуації, що створилася;

4) аналіз можливостей фінансового оздоровлення - етап пошуку альтернатив виведення підприємства з кризи, їх техніко-економічного обґрунтування, вибір найкращого способу виводу підприємства з кризи;

Головними умовами санації підприємства-боржника звичайно є:

- угода між боржником і санатором про переведення боргу. Переведення боргу можливе тільки по згоді кредиторів. Рішення зборів кредиторів щодо переведення боргу вважається прийнятим, якщо за нього проголосували кредитори, майнові вимоги яких складають не менш двох третин загальної суми претензій. Згода кредиторів фіксується в протоколах зборів чи комітету кредиторів.;

- умови і порядок реорганізації (приватизації) юридичної особи боржника. Її суттю є повна чи часткова зміна власника, тобто статутного фонду на користь санатора. У свою чергу, зміна власника обумовлює, як правило, зміну організаційно-правової форми цієї юридичної особи. Вибір нових організаційних форм підприємства залежить від мети санації, власника статутного фонду, обсягу заборгованості й ін.;

- механізм погашення санатором боргу кредиторам (терміни, послідовність, форми й ін.). Ці умови включають термін виплати, її послідовність, форму оплати й ін. Умови фіксуються в плані санації, який затверджується судом на підставі рішення комітету кредиторів про схвалення плану санації.

Санація затверджується господарським судом тільки у випадку узгодження умов щодо всіх трьох її складових елементів. У випадку недотримання кожного з них, учасник угоди, права чи інтереси якого постраждали внаслідок такого порушення, має право на захист своїх прав. Захист порушених прав, що виникли із санаційної угоди, здійснюється поза межами провадження справи про банкрутство шляхом подачі відповідного позову.

У залежності від масштабів кризового стану підприємства, ідентифікованих у процесі діагностики банкрутства, і прийнятої концепції санації розрізняють два основних напрямки її здійснення: санація підприємства спрямована на рефінансування боргу і санація спрямована на реструктуризацію підприємства.

Форма санації безпосередньо характеризує той механізм, за допомогою якого досягаються її основні цілі. Ці форми визначаються в рамках конкретного напрямку санації, обраного підприємством, з урахуванням особливостей його кризової ситуації.

Санація підприємства, спрямована на рефінансування його боргу, може носити наступні основні форми:

- дотації і субвенції за рахунок коштів бюджету. У такій формі сануються в основному державні підприємства (хоча законодавчо не заборонена державна фінансова підтримка підприємств і альтернативних форм власності). Ця форма санірування пов'язана з наступними основними умовами: необхідністю забезпечення подальшого розвитку пріоритетних галузей економіки; галузевою і міжгалузевою переорієнтацією діяльності підприємства; здійсненням антимонопольних заходів; з іншими цілями органів, уповноважених керувати державним майном;

- державне пільгове кредитування. Воно здійснюється, як правило, по тій же групі підприємств і при тих же умовах, що й у попередньому випадку. Відмінністю цієї форми санірування є лише зворотний характер наданих фінансових ресурсів і значно більш пільговий режим кредитування в порівнянні з умовами фінансового ринку;

- державна гарантія комерційним банкам по кредитах, які надаються підприємству під санацію. При відсутності у держави можливостей здійснити пряме фінансування чи кредитування саніруваного підприємства, а також у випадку, якщо фінансова криза носить тимчасовий характер і може бути переборена підприємством при наданні йому фінансової допомоги, використовується дана форма санірування;

- цільовий банківський кредит. Така форма санації здійснюється, як правило, комерційним банком, що обслуговує підприємство, після ретельного аудиту останнього. Тому, що надання такого цільового санаційного кредиту має дуже високий рівень ризику, ставка відсотка по ньому звичайно досягає максимального рівня, використовуваного в кредитній політиці банку. Для здійснення контролю і допомоги підприємству комерційний банк при високому розмірі кредиту в переліку умов санації може зажадати введення до складу його керівництва свого представника чи уповноваженої особи;

- переведення боргу на іншу юридичну особу. Такою юридичною особою може бути будь-яки господарчий суб'єкт, що побажав взяти участь у санації підприємства-боржника. Умови такого переведення боргу оговорюються спеціальним договором. Однак для цієї форми рефінансування боргу потрібно обов'язкова згода кредитора (якщо кредитор не дає згоди на переведення боргу на іншу особу, то підприємство-боржник не може використовувати цю форму санації, тому що це означало б однобічну зміну погоджених умов кредитного договору). У випадку згоди кредитора на переведення боргу іншій особі, новий боржник має право висувати проти вимог кредитора всі заперечення, обумовлені договірними відносинами між кредитором і першим боржником;

- реструктуризація короткострокових кредитів у довгострокові. Ця форма санації використовується звичайно тільки по фінансових кредитах, де кредитором виступає комерційний банк, що здійснює обслуговування підприємства. У процесі такої форми реструктуризації боргу по довгостроковому кредиту істотно підвищуються ставки відсотка;

- випуск облігацій і інших довгострокових цінних паперів під гарантію санатора. Така форма санації здійснюється, як правило, комерційним банком, що обслуговує підприємство, якщо за якимись причинами надання йому прямого банківського кредиту чи реструктуризація його боргу неможливі. У ролі такого гаранта-санатора може виступати і страхова компанія;

- відстрочка погашення облігацій підприємства. Однією з необхідних умов такої форми санації є відносно невисоке коло інвесторів, що вклали свої кошти в облігації підприємства. Ця умова визначається тим, що рішення про таку форму санації повинно бути прийнято більшістю інвесторів - кредиторів даного підприємства по даному виду його боргового зобов'язання;

- списання санатором-кредитором частини боргу. Ця форма санації підприємства застосовується кредитором у тому випадку, якщо вимога про повне припинення боргу нереальна і приведе підприємство до фінансового краху. Звичайно санація у формі списання частини боргу супроводжується угодою між кредитором і підприємством про інші форми його компенсації на наступних етапах.

Підбор керуючого санацією (санатора) здійснюється виходячи з обраних форм санації. При формах санації, спрямованих на рефінансування боргу підприємства, основними санаторами можуть виступати:

- власники підприємства (у тому числі і державні органи - по підприємствах державної форми власності);

- підприємства - кредитори;

- сторонні суб'єкти - юридичні особи;

- трудовий колектив саніруваного підприємства.

Санація підприємства, спрямована на його реструктуризацію (реорганізацію) здійснюється при більш глибоких масштабах кризового фінансового стану підприємства і вимагає здійснення ряду реорганізаційних процедур, що забезпечують більш ефективні організаційні форми його господарської діяльності. Як правило, цей вид санації зв'язаний зі зміною статусу юридичної особи саніруваного підприємства.

Санація підприємства, спрямована на його реструктуризацію (реорганізацію), може здійснюватись у наступних основних формах:

- злиття. Така форма санації здійснюється шляхом об'єднання підприємства-боржника з іншим фінансово стійким підприємством. У результаті такого об'єднання підприємство-боржник втрачає свій самостійний юридичний статус. Розрізняють: горизонтальне злиття, у процесі якого поєднуються підприємства однієї галузі (наприклад, виробників і споживачів сировини); конгломератне злиття, у процесі якого поєднуються підприємства, не зв'язані між собою ні галузевими, ні технологічними особливостями. Для підприємства - санатора спонукальним мотивом цієї форми санації є ефект синергізму, а для саніруваного підприємства - можливість збереження робочих місць і спрямованості виробничої діяльності;

- поглинання. Ця форма санації здійснюється шляхом придбання підприємства-боржника підприємством –санатором. Для останнього це є однією з форм інвестицій - придбання цілісного майнового комплексу чи основної частини його активів. Для санатора ефект поглинання також зв'язаний із синергізмом. Саніруване підприємство при поглинанні звичайно втрачає свій самостійний статус, хоча як юридична особа може зберегтися у виді дочірнього підприємства;

- поділ. Така форма санації може бути використана для підприємств, що здійснюють багатогалузеву господарську діяльність. Ефект даної форми санації полягає в тому, що за рахунок істотного скорочення загальногосподарського управлінського апарата, невиробничих і допоміжних служб значно скорочується сума постійних витрат, у зв'язку з чим кожен новий виділений підрозділ швидше може досягти беззбитковості своєї діяльності. Виділені в процесі поділу підприємства одержують статус нової юридичної особи, а майнові права й обов'язки переходять до кожного з них на основі розподільного балансу;

- перетворення у відкрите акціонерне товариство. Така форма санації, здійснювана з ініціативи групи засновників, дозволяє розширити фінансові можливості підприємства, забезпечити шляхи його виходу з кризи і дати новий імпульс його економічному розвитку. Умовою такої санації виступає необхідність забезпечення засновниками мінімального розміру статутного фонду, установленого законодавством;

- передача в оренду. Умовою здійснення такої форми санації є прийняття на себе колективом орендарів боргів саніруваного підприємства.

приватизація. У рамках цієї формі сануються державні підприємства. Умови і форми приватизації державних підприємств регулюються великою системою законодавчих актів.

5) розробка санаційної програми для виводу підприємства з кризи - етап реалізації заходів щодо підготовки підприємства до фінансового оздоровлення;

6) виведення підприємства з кризового стану - етап поліпшення якості фінансового стану і відновлення платоспроможності підприємства. Важливим компонентом санаційного процесу є координація і контроль за якістю реалізації запланованих заходів.

Розробка санаційної програми включає:

1) формування стратегічних і тактичних цілей санації;

2) розробку програми санації, що уявляє собою послідовний перелік основних етапів і заходів, що передбачається здійснювати в ході фінансового оздоровлення підприємства. Програма формується на підставі комплексного вивчення причин фінансової кризи, аналізу внутрішніх резервів, висновків про можливості залучення стороннього капіталу і стратегічних задач санації. Конкретизація програмних заходів здійснюється в плані санації.

3) розробку плану санації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Контрольні питання.	\|	План санації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.