• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характеристика становища у сфері використання дитячої праці у світі.

Характеристика становища у сфері використання дитячої праці у світі.

Лише за умови соціальної справедливості

Всезагального і стабільного миру можна досягти

Хуан Сомавія, Генеральний директор Міжнародного Бюро Праці

Дитяча праця – це не види роботи для дітей. Це не корисний трудовий досвід і не учнівство, поєднане з навчанням, яке зміцнює сьогодення дитини і майбутні перспективи.

Соціально-правивий захист дитинства у контексті викорінення найгірших форм дитячої праці

Лекція 12

Дитяча праця у її найгірших формах – це зловживання владою. Це дорослі, що експлуатують юних, наївних, невинних, слабких, уразливих і незахищених задля власного зиску…”

План :

2. Основні види дитячої праці

3. Сфери праці дітей

4. Загальна ситуація у сфері використання дитячої праці в Україні:

5. Нормативно-правова база України щодо ліквідації, заборони та викорінення найгірших форм дитячої праці. (самостійно)

6. Міжнародні інституції щодо під егідою ООН, що опікуються правом на працю.

7. Додаток. КОНВЕНЦІЯ ООН№ 182 «ПРО ЗАБОРОНУ ТА НЕГАЙНІ ДІЇ ЩОДО ЛІКВІДАЦІЇ НАЙГІРШИХ ФОРМ ДИТЯЧОЇ ПРАЦІ» (витяги)

За даними МОП в усьому світі понад 250 мільйонів дітей віком від 5 до 14 років працюють, щоб вижити. Майже половина з них, близько 120 мільйонів, працюють по­вний робочий день, щодня, протягом усього року. 70 % дітей працюють у шкідливих умовах.

З-поміж 250 мільйонів працюючих дітей приблизно 50-60 мільйонів — діти віком від 5 до 11 років, які, з огляду на їх вік і уразливість, працюють у шкідливих умовах.

З метою боротьби проти дитячої праці через практичні проекти, МОП у 1992 році започаткувала Міжнародну Програму з викоренення дитячої праці (ІПЕК), яка сьо­годні діє у 60 країнах світу.

В Україні за даними дослідження, проведеними Державним комітетом статистики у співпраці з МОП у 1999 та 2000 роках, виявлено понад 456 тисяч дітей, що працюють, з яких 87 тисяч — цс діти найуразливішої групи віком від 7 до 12 років.

За даними Українського інституту соціальних досліджень в Україні існує дитяча най­мана праця за оплату.

Кількість дітей, зайнятих важкою фізичною працею — 18 %.

Кількість дітей віком від 7 до 12 років, зайнятих важкою фізичною працею — 24 %.

Кількість дітей, постраждалих від фізичних травм або хвороб, викликаних небезпечни­ми або шкідливими умовами праці — 3 % (насамперед, діти віком від 10 до 14 років).

Найвищі показники фізичних травм або хвороб, викликаних небезпечними чи шкідливими умовами праці, спостерігаються у:

Ø виробництві (7 %);

Ø будівництві (5 %).

Кількість дітей, які працюють більше 8 годин на добу — 3 %.

Кількість дітей, які працюють постійно під час навчального року — 61 %.

Основні види дитячої праці

· виснажлива й надмірно тривала праця дітей у домашньому господарстві (насампе­ред, це стосується сільських дітей);

· робота у промисловості, в установах та організаціях, яка не відповідає фізичним та розумовим здібностям дітей, шкодить їхньому здоров`ю, заважає навчанню та роз­витку дитини;

· робота у сімейному бізнесі, яка перебуває поза громадським та державним контро­лем, чим створюються передумови для перетворення такої праці у найгірші форми;

· робота на вулиці у несприятливих погодних умовах, часто — у несприятливому соціальному оточенні (миття автомашин, вулична торгівля, жебракування тощо).

Сфери праці дітей

Малий бізнес (праця в окремої особи) — основний споживач праці дітей. Робота у малому бізнесі, як правило, відбувається на основі усної домовленості, права дитини на соціальний захист і гідне поводження здебільшого не дотримуються.

Найбільшим споживачем найгірших форм дитячої праці, незалежно від місця про­живання, є сільське господарство, торгівля, сфера послуг.

Загальна ситуація у сфері використання дитячої праці в Україні:

Значна частина дітей не отримує платні за свою роботу.

Рівень трудової активності сільських дітей (у тому числі найгірших форм праці) перевищує аналогічні показники се­ред міських дітей. Таке співвідношення має місце у будь-якій віковій категорії дітей, незалежно від типу сім`ї.

У містах найчастіше трудове навантаження припа­дає на дітей, які живуть у невеликих за кількістю домогосподарствах. Зі збільшенням у селах кількості домогосподарств практика активного залучення дітей до трудової діяльності поширюється. Але в цілому зі збільшенням кількості дітей у сім`ї активізується рівень залу­чення до праці.

Кількість дітей, які працюють 9 годин і більше протягом тижня, у сільській місцевості в кілька разів перевищує відповідні показ­ники у місті. З віком тривалість праці збільшується незалежно від типу місцевості.

Переважна більшість батьків не вбачають істотного зв`язку між роботою дитини та її навчанням, тобто не усвідомлюють негатив­ного впливу праці на навчання.

Відсутній дієвий механізм дер­жавного контролю стосовно дитя­чої праці в найгірших її формах, оскільки значна кількість дітей зайнята у неформальному секторі економіки.

Згідно з Конституцією України, використання дитячої праці у суспільному виробництві було та залишається формально заборонсним. Проте, неформальний сектор ьикористання дитячої праці. Діти стають об`єктом маніпуляції та експлуатації.

Актуальним для України є також завдання ліквідації дитячої проституції, примусоаої праці, порнографії, торгівлі наркотиками та дітьми — злочинів, які підпадають під країни, але про їхні масштаби фактично немає достовірних статистичних даних.

Нормативно-правова база України щодо ліквідації, заборони та викорінення найгірших форм дитячої праці.

(самостійно)

Міжнародні інституції щодо під егідою ООН, що опікуються правом на працю. Міжнародну організацію праці було засновано у 1919 році з метою міжнародного співробітництва у справі забезпечення тривалого миру в усьому світі та усунення соціальної несправедливості шляхом поліпшення умов праці. МОП — єдина ор­ганізація в системі ООН, яка має тристоронню структуру, де представники робото­давців І працівників — соціальні партнери — мають однакове з представниками уря­ду право голосу у формуванні політики і програм дій.

З 1946 року МОП стала першою спеціалізованою установою Організації об`єднаних націй. МОП нараховує 175 держав-членів. Україна є членом МОП з 1954 року.

За 83 роки своєї діяльності МОП ухвалила 184 конвенції (міжнародні угоди, які підлягають ратифікації державами-членами Організації) та 192 рекомендації; у 1994-1995 pp. визначила 7 фундаментальних конвенцій у сфері праці (№№ 29, 87, 98, 100, 105, 111, 138); у 1998 р. одноголосно ухвалила Декларацію основних принципів та прав у світі праці, яка базується на 7 фундаментальних конвенціях.

17 червня 1999 року з одноголосним прийняттям Конвенції МОП "Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці" (№ 182) було досягнуто гло­бального консенсусу І створено новий міжнародний інструмент захисту прав людини.

Конвенція МОП № 182, ратифікована Україною серед перших сорока держав світу, набула чинності у грудні 2001 p. Це заклик до негайних і ефективних заходів щодо за­борони та викоренення дитячого рабства, примусової праці, продажу, закріпачення, проституції, порнографії та Інших форм небезпечної праці та експлуатації дітей.

В Україні прийнята і діє Програма, спрямована на реалізацію положень Конвенції МОП "Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці" (№ 182).

Головною метою Програми є підтримка дій, спрямованих на реалізацію Конвенції МОП № 182. Програмою передбачається формулювання рекомендацій щодо Національної політики та Плану дій із запобігання та ліквідації праці дітей в Україні, починаючи з її найгірших форм; внесення пропозицій щодо гармонізації чинного за­конодавства стосовно дитячої праці з міжнародними стандартами, про­ведення заходів, спрямованих на інформування широких верств населення щодо природи та негативних наслідків дитячої праці, впровадження прямих дій по вилученню дітей зі сфери праці, їх соціальної реабілітації та повернення до школи.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
4. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
5. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
6. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
7. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
8. Автокореляційна характеристика системи
9. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
10. Адаптація працівників.
11. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
12. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.

Переглядів: 1571