Порівняльний аналіз національних і міжнаціональних бухгалтерських систем

Назва бухгалтерських систем	Рік засну-вання	Кількість країн	Види використовуваних бухгалтерій	База плану рахунків	Мета облікової системи	Кількість рівно-значних способів визначення прибутку

Країни Східної Європи	1930-1932		Єдина бухгалтерія	Затратна	Зниження собівартості
Європейське економ-мічне співтовариство			Загальна і аналі-тична бухгалтерія	Прибуткова	Збільшення прибутку
Англосаксонська			Фінансова, промислова	Прибуткова	Збільшення прибутку
Французька			Загальна, аналі-тична бухгалтерія	Продуктова (виробнича)	Збільшення доходу
Африканської бухгалтерської ради			Загальна, аналі-тична бухгалтерія	Продуктова	Збільшення доходу	2–3
ООН		Міжнаціональ-ні підприємства	Загальна, аналі-тична бухгалтерія	Продуктова	Збільшення доходу
Міжнародного комі-тету стандартизації обліку OECP			Фінансова, промислова	Маржова	Максимізація маржі

¹За винятком Угорщини, Чехії та Словакії.

В цілому облікова система на національному і міжнаціональному рівнях характеризується відповідним комплексом показників, головним з яких є:

1) Наявність та використання розвинутої системи національних бухгалтерських стандартів, які забезпечують отримання і використання достатньо повної інформації для прийняття рішень на мікро- та макрорівнях.

Національні бухгалтерські стандарти включають національний план рахунків, урядові накази та директиви, податкове законодавство та кодекси капітальних вкладень.

2) Національний план рахунків бухгалтерського обліку, який побудований на відповідній базі (прибутковій, продуктивно-виробничій, маржево-доходній, затратній).

3) Система організації бухгалтерського обліку в масштабі підприємства. При цьому для більшості облікових систем характерна наявність двох бухгалтерій: фінансової або загальної бухгалтерії та управлінської, аналітичної або допоміжної бухгалтерії. Перша розв'язує проблеми взаємовідносин фірми з державою, банками, акціонерами, постачальниками і покупцями, тобто має взаємовідносини зовнішнього характеру. Організація зовнішньої бухгалтерії, яка відповідає національній обліковій системі, у тій або іншій мірі регламентується державою, а у більшості випадків і групою держав у особі відповідних міжурядових організацій.

Управлінська, аналітична або допоміжна бухгалтерія скерована на розв'язання внутрішніх проблем, пов'язаних із підвищенням ефективності роботи в розрізі центрів відповідальності, центрів аналізу, сегментів діяльності.

Аналітична або допоміжна бухгалтерія організує синтетичний і аналітичний облік руху ТМЦ, готової продукції, розрахунків з робітниками і службовцями. Управлінська бухгалтерія, як правило, не регламентується державними і професійними органами, лише в окремих національних і міжнаціональних системах передбачається один або два класи рахунків в плані рахунків (французька облікова система, німецька облікова система та ін.).

Основна мета управлінської або аналітичної бухгалтерії зводиться до надання інформації та її аналізу по центрах відповідальності, сегментам діяльності та ін. В результаті на крупних фірмах і корпораціях управлінська бухгалтерія забезпечує облік і аналіз доходів (маржі), затрат і прибутку по декількох десятках і сотнях центрів відповідальності. При цьому в різних облікових системах взаємозв'язок між фінансовою і управлінською бухгалтеріями здійснюється різними способами за допомогою спеціальної системи рахунків, яка входить в управлінську бухгалтерію: відображаючих, паралельних, збірно- розподільчих тощо.

4) Методологія визначення кінцевого фінансового результату роботи підприємства. Кількість рівнозначних способів визначення прибутку (від 1 до 4) визначається розмірами фірми, наявністю однієї або двох бухгалтерій, фіскальними або управлінськими потребами, терміновістю отримання показників прибутку.

В результаті створюється і функціонує відповідна система, яка дозволяє:

а) визначати прибуток (збиток) в цілому по сумі, виходячи із елементів затрат і доходів;

б) по центрах відповідальності на основі статей затрат і доходів;

в) по даних бухгалтерських балансів шляхом співставлення підсумків статей активу і пасиву.

У дрібних індивідуальних виробництвах і фермерських господарствах прибуток (збиток) визначається:

г) по зміні чистих активів на протязі періоду із коректуванням отриманих результатів на витрати по власному споживанню господарства за звітний період.

5) Мета облікової системи скерована на визначення результатів діяльності підприємства та його внутрішніх підрозділів по відповідному показнику або системі показників: збільшення прибутку або доходу, максимізація прибутку, доходу або маржі, зниження собівартості, визначення створених резервів, накопиченого амортизаційного фонду.

Досягнення даної мети відбувається за допомогою відповідної системи рахунків, методів оцінки засобів і ресурсів, характерними для різних систем.

Крім наведеної вище класифікації облікових систем, виділяють також національні і міжнаціональні системи.

Поняття національної системи бухгалтерського обліку випливає з визначення облікової системи, наведеного раніше, і конкретизується рядом принципів:

• історичне місце облікової системи (торгова стадія, підприємницька, організаційна, оптимізаційна, стратегічна);

• використовувані методи обліку і оцінки виробничих запасів (вартість придбання, реалізаційна і середньозважена вартості, планова собівартість, методи першого поступлення–першого списання і останнього поступлення–першого списання);

• методи відображення іноземної валюти в обліку і звітності фірми;

• методи, що використовуються для нарахування амортизації та її відображення в обліку;

• звітні форми і показники та їх регламентація;

• зовнішні способи контролю за діяльністю фірм.

Відповідні відмінності у національних облікових системах мають місце практично по всіх ознаках, які визначають національну систему в розвинутих зарубіжних країнах і тих, що розвиваються.

Національна система бухгалтерського обліку дозволяє розв’язувати відповідні тактичні та стратегічні задачі розвитку економіки країни з врахуванням використання пріоритетного напрямку.

Міжнаціональні системи бухгалтерського обліку базуються на загальних принципах облікової системи із розповсюдженням основних принципів однієї або декількох національних систем на групу держав із диференційованим рівнем регламентації обліку.

Формування міжнаціональних систем займало в економічному розвитку значний період часу і характеризувалося появою у кінці XIX століття Англосаксонської і Французької систем, які переросли після ІІ світової війни у міжрегіональні облікові системи: Європейського економічного співтовариства, Організації африканської єдності, США і Канади, ІІівденно-Американських держав.

Паралельно із цим процесом проходив процес створення міжнародної системи бухгалтерського обліку та інтегрування вказаних міжнаціональних і регіональних облікових систем у Єдину міжнародну систему обліку і звітності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ	\|	Міжнародні стандарти і принципи обліку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.