Тони серця.

Аускультація.

Із всіх основних фізичних методів дослідження найбільше значення для діагностики хвороб серця має аускультація.

Основні правила аускультації серця:

1. При аускультації серця необхідно дотримувати тишу, приміщення повинне бути теплим;

2.Аускультація серця проводиться в горизонтальному і вертикальному положенні хворого, а при необхідності і після фізичного навантаження. Звукові явища, пов'язані з патологією мітрального клапана, краще вислухувати в положенні на лівому боці, а аортального - у вертикальному і трохи нахиленому вперед положенні з піднятими нагору руками;

3) Вислухують серце як при спокійному поверхневому подиху пацієнта, так і при затримці подиху після максимального видиху.

Запам'ятайте:

Для синхронізації звукових явищ із фазами систоли й діастоли необхідно одночасно лівою рукою пропальпувати праву сонну артерію пацієнта, пульсація якої практично збігається із систолою шлуночків.

Оскільки проекції всіх клапанів серця розташовуються близько друг від друга, звукові явища, що виникають в області цих клапанів, прийнято вислухувати в п'яти так званих точках аускультації, відокремлених від проекцій клапанів:

1) На верхівку серця краще проводяться звукові явища, пов'язані з діяльністю мітрального клапана;

2) У II міжребер′я праворуч від грудини - звуки, що проводяться з аортального клапана;

3) У II межреберье ліворуч від грудини - звуки, що проводяться із клапана легеневої артерії;

4) У основи мечоподібного відростка, а також ліворуч і праворуч від нього краще визначаються звукові явища, що виникають на тристулковому клапані;

5) П'ята точка аускультації - точка Боткіна - Эрба, що розташовується в IV межреберье, - служить для додаткового вислуховування аортального клапана.

Починають аускультацію серця з виявлення основних і додаткових тонів серця.

I (систолічний) тонсерця виникає переважно у фазу ізоволюметричного скорочення шлуночків.

У результаті швидкого й різкого підвищення внутришлуночкового тиску відбувається коливання всієї герметично замкнутої кардіогемічної системи шлуночків. З різною частотою коливаються атріовентрикулярні клапани, м'язова стінка, сосочкові м'язи, хорди, кров. Загальноприйнятим є виділення трьох компонентів I тону серця: клапанного, м'язового (різкий підйом тиску в шлуночку під час ізоволюметричного скорочення і судинного (коливання початкових відділів магістральних судин на самому початку вигнання крові.

II (діастолічний) тонсерця виникає на самому початку діастоли шлуночків - у протодіастолічний період, коли у зв'язку з починаючимся розслабленням шлуночків тиск у них швидко падає й стає менше тиску в магістральних судинах (аорті й легеневій артерії). У результаті потік крові в цих судинах спрямовується назад, клапани захлопуються і протягом короткого часу (близько 0,05 сек) коливаються разом зі стінками аорти й легеневої артерії. Ці короткі швидко загасаючі коливання утворюють II тон серця.

Розрізняють два компоненти II тону: аортальний і пульмональний, кожний з яких включає коливання самого клапана стінки магістральної судини

Запам'ятайте:

Аортальний компонент II тону майже завжди (у нормі й патології) передує пульмональному компоненту, тому що аортальний клапан закривається раніше клапана легеневої артерії.

У клінічній практиці можуть зустрічатися наступні зміни тонів серця:

1) Зміна гучності основних тонів (I і II);

2).Розщеплення (роздвоєння) основних тонів;

3) Поява додаткових тонів: III і IV тонів, тону відкриття мітрального клапана, додаткового систолического тону (щиглика) і так званого перикард - тону.

Зміна гучності основних тонів серця.

Для правильної інтерпретації змін гучності основних тонів серця необхідно знати фактори, що визначають нормальну гучність I і II тонів.

Гучність I тону в нормі залежить від наступних факторів:

1) Від герметичності камери шлуночків у період ізоволюметричного скорочення, зокрема від щільності змикання атріовентрикулярних клапанів.

2) Від швидкості (але не від сили!) скорочення шлуночків у фазу ізоволюметричного скорочення, що у свою чергу визначається:

а) інтенсивністю й швидкістю обмінних процесів у самому міокарді (скорочувальною здібностю серцевого м'яза);

б) величиною систолічного обсягу шлуночка: чим більше наповнений шлуночек, тим менша швидкість його скорочення;

3) від щільності структур, що беруть участь у коливальних рухах, у першу чергу від щільності атріовентрикулярних клапанів;

4) від положення стулок атріовентрикулярних клапанів безпосередньо перед початком фази ізоволюметричного скорочення.

Гучність II тону в нормі залежить від наступних факторів:

1) від герметичності закриття напівмісяцевих клапанів аорти і легеневої артерії;

2) від швидкості закриття і коливань цих клапанів протягом протодіастолічного періоду, що у свою чергу залежить від :

а) рівня АТ в магістральній судині;

б) швидкості розслаблення міокарда шлуночків;

3) від щільності структур, що беруть участь у коливальних рухах, у першу чергу від щільності напівмісяцевих клапанів, а також стінок магістральних судин;

4) від положення стулок напівмісяцевих клапанів безпосередньо перед початком протодіастолічного періоду.

Ослаблення I тону серця.Причинами ослаблення I тону серця можуть бути:

1.Негерметичне змикання атріовентрикулярних клапанів (наприклад, при недостатності мітрального або тристулкового клапанів).

2.Різке вповільнення скорочення шлуночка і підйому внутришньошлуночківого тиску при зменшенні скорочувальної здатності міокарда у хворих с серцевою недостатністю й гострим ушкодженням міокарда.

3.Значне вповільнення скорочення гіпертрофованого шлуночка, например при стенозі вустя аорти;

4.Незвичайне положення стулок атріовентрикулярних клапанів безпосередньо перед початком ізоволюметричного скорочення шлуночків.

У нормі при інтервалі P-Q(R), що не перевищує 0,20 сек, безпосередньо перед початком систоли шлуночків стулки атріовентрикулярних клапанів широко розкриті, тому що тільки закінчилася систола передсердь. Наступний

вільний рух стулок клапанів на початку систоли шлуночків (захлопування), імовірно, сприяє формуванню I тону нормальної гучності. При збільшенні інтервалу P-Q(R) більше 0,20 сек систола передсердь закінчується задовго до початку скорочення шлуночків, стулки клапанів за цей час встигають спливти й до початку систоли шлуночків уже зімкнуті. На думку Л. І. Фогельсона це сприяє зменшенню амплітуди їхніх коливань і ослабленню I тону.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визначення границь судинного пучка.	\|	Розщеплення тонів серця.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.